7. Рецензування науково-дослідних робіт

Кафедри (державні комісії, спеціалізовані вчені ради факультету, університету тощо) призначають для участі у прилюдному захисті наукової роботи рецензентів (для дисертацій – офіційних опонентів) із числа компетентних вчених у даній галузі науки, здатних здійснити вичерпну і об'єктивну експертизу дослідження на основі високої принциповості та вимогливості. Виконання доручення кафедри (державної комісії, спеціалізованої вченої ради) – обов'язок кожного вченого.

Відгук рецензента (офіційного опонента) про наукову працю, його виступ на засіданні кафедри (спеціалізованої вченої ради) є необхідним елементом творчих дебатів на захисті наукової роботи, гарантом точного і повного виконання встановлених вимог до неї. Від ретельності експертизи, аргументованості та повноти висновків рецензента (опонента) великою мірою залежить оцінка наукової роботи кафедрою (спеціалізованою вченою радою), об'єктивність рішення щодо оцінки успішності (присудження наукового ступеня).

Критичний підхід до наукового дослідження – головний критерій високого професіоналізму наукового рецензента (опонента) й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту.

Рецензент (офіційний опонент) на основі вивчення наукової роботи і друкованих праць здобувача, опублікованих за темою роботи, висвітлює у поданому до кафедри (державної комісії, спеціалізованої вченої ради) відзиві такі обов'язкові питання:

• актуальність обраної теми;

• ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у науковій роботі;

• достовірність і новизну результатів;

• повноту викладу основних положень в опублікованих працях.

У відгуку подаються зауваження щодо змісту наукової роботи і висновок щодо її відповідності встановленим вимогам.

Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на її зв'язок з державними (галузевими) науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки.

Оцінка обґрунтованості наукових положень роботи, їх достовірності та новизни повинна бути об'єктивною і відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема, рецензент (опонент) має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки та твердження, що викликають сумніви і можуть бути підґрунтям дискусії під час захисту.

Рецензент оцінює висновки щодо значущості праці для науки і практики, вказує можливі конкретні шляхи застосування результатів дослідження. У відзиві рецензент також повинен оцінити зміст наукової роботи, її завершеність у цілому і викласти зауваження щодо її оформлення.

8. Вимоги до оформлення тез доповідей, статей і стендових доповідей

1. Обсяг тез конференцій, симпозіумів в Україні, як правило – одна повна сторінка. Мова – українська. Текстовий редактор – Місrosoft Word. Формат аркуша – А 4; поля: зліва – 25 мм, справа – 20 мм, вгорі – 20 мм, внизу – 20 мм; шрифт 14 пт Times New Roman. Текст – без нумерації сторінок.

Шрифт УДК – у першому рядку, зліва, вирівнюється за першою літерою другого рядка основного тексту. Після відступу в 1,5 інтервали – назва тез чи статті – великими літерами, вирівнюється по центру. Після відступу в 1,5 інтервали – ініціали та прізвище автора (авторів), вирівнюється по центру. Після відступу в 1,5 інтервали – назва установи, міста (в дужках). Після відступу в 2 інтервали – основний текст.

2. Рукопис статті повинен бути надрукований на папері доброї якості та стандартного формату (А 4: 210 х 297 мм), через півтора-два інтервали. На сторінці повинно бути не більше 29 – 30 рядків. Розмір полів такий: зліва – 25 мм, справа – 10 мм, вгорі і знизу – 20 мм. Рукопис статті, враховуючи ілюстрації, підписи до них, таблиці, список літератури, анотація та ключові слова (українською, російською і обов'язково англійською мовами), дублікати формул, а також акт експертизи слід надавати у двох примірниках.

Стаття повинна мати офіційне направлення, підписане керівником закладу, в якому проводилося дослідження.

Наприкінці статті всім авторам необхідно обов'язково поставити підписи, а також вказати адресу для перепису та номер службового і домашнього телефонів. До статті надається перелік розшифрованих умовних скорочень, що використано у тексті.

На першій сторінці, у лівому верхньому куті, необхідно вказати індекс статті за універсальною десятинною класифікацією (УДК), нижче – прізвища авторів і (в дужках) місто, а під ними – назву статті.

Після цього йде коротенький виклад змісту статті (обсягом не більше 0,5 машинописної сторінки).

У тексті статті (з нової сторінки) повинен бути коротенький виклад того нового й оригінального, що одержано авторами в їх дослідженні. Терміни та позначення повинні відповідати чинним стандартам. Одиниці вимірювань слід приводити в одиницях міжнародної системи (СІ).

Список бібліографічних посилань слід складати у послідовності їх цитування в тексті, де кожне посилання позначається цифрою у квадратних дужках. Список літератури подається окремою сторінкою. Посилання на іноземні джерела приводяться мовою оригінала і обов'язково повинні бути надруковані на машинці зі стандартним шрифтом.

Список літератури має бути оформлений відповідно до зразків бібліографічних посилань, що наведені нами у відповідному розділі.

Зразок оформлення статті

УДК: 345.768+67.6 НАЗВА ТЕКСТУ Т. Г. Автор, С. І. Співавтор (навчальний заклад, установа) Анотація Ключові слова: (друкуються трьома мовами: українська, російська, англійська) Текст доповіді з абзацу

Практичне заняття 5 – 6

План

І. Перевірка засвоєння студентами теоретичних положень з теми заняття:

1. Винахідництво і раціоналізаторство. Розвиток наукової творчості.

2. Винахідництво. Відкриття і винаходи.

3. Раціоналізаторські пропозиції.

4. Наукові ступені, вчені звання.

5. Аспірантура, докторантура: правила вступу.

ІІ. Аналіз та обговорення опрацьованих і оформлених практичних завдань у довільній формі.

ІІІ. Обговорення реферативного повідомлення «Основи методології науково-дослідної роботи в Україні».

Рекомендована література

Основна

1 – 6