Особливості передачі російської букви «и» українською мовою

Найчастіше російська буква «и» в основах власних назв передається як «і»: Нікітін, Ніколаєв, Сахалін, Тагіл. «И» з’являється лише тоді, коли вимова [і] в українському контексті неможлива, а саме:

а) після шиплячих і [ц]: Чичиков, Щипачов, Анциферов, Перечин;

б) у префіксі при- і суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Приморськ; Ратников, Углич, Станкевич, Бронниці, Радищев (тому що в українській мові немає префікса прі- (за винятком слів прірва, прізвище, прізвисько) і суфіксів -ік-, -іч-, -іц-, -іщ-);

в) якщо в споріднених українських словах виступає «и»: Миргородський, бо мир; Пивоваров, бо пиво; Писарев, бо писати;

г) у прізвищах, що закінчуються на -их: Легких, Польских – Легких, Польських.

Особливості передачі російського звука [е] українською мовою

Найчастіше в основах власних назв російський звук [е] передається

як «е»: Державін, Нева, Онегін. Буква «є» можлива лише як форма передачі м’якої вимови попереднього приголосного звука:

а) у суфіксах -єв- або -єєв-, якщо вони стоять не після шиплячих, [ц] або [р]: Малєєв, Корнєєв, Соболєв, Фадєєв (але: Лазарев, Плещеєв);

б) якщо в споріднених українських словах виступає постійний «і»: Бєликов, бо білий; Мєшков, бо мішок; Мєркулов, бо міркувати (але Білик, Білоусенко, бо це прізвища суто українські).

Російську букву е передаємо через е, якщо в споріднених українських словах е чергується з і: рос. Лебедев – укр. Лебедєв (бо лебідь – лебедя), рос. Хмелёв – укр. Хмельов (бо хміль – хмелю).

Тема 9. Документи щодо особового складу

1. Особливості укладання документів щодо особового складу:

а) заява;

б) резюме;

в) накази щодо особового складу.

ЗАЯВА

Заява – це офіційне прохання особи чи організації, яке складається власноручно в одному примірнику. Заяви бувають від організацій, установ та особисті.

В особистій заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності:

1. Праворуч на останній третині рядка вказується назва організації чи установи, куди подається заява.

2. Нижче у стовпчик – назва професії, місце роботи, прізвище, ім’я, по батькові, адреса заявника (якщо автор працює на тому ж підприємстві, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду й місце роботи чи структурний підрозділ).

3. Ще нижче посередині рядка пишеться слово Заява з великої літери й не ставиться крапка.

4. З великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням.

5. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч – підпис особи, яка писала заяву.

У складній заяві також подаються відомості про те, які саме документи додані до заяви на підтвердження правомірності висловленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом).

Ректорові Донецького

національного університету

проф. Шевченку В.П.

студента Харківського національного

університету

Костенка Володимира Івановича,

який мешкає за адресою: Донецьк,

вул. Артема, 45, кв. 61

Заява

У зв’язку з переїздом моїх батьків до м. Донецька на постійне проживання прошу зарахувати мене студентом ІІ курсу математичного факультету зі спеціальності «Математика».

Додаток:

1) витяг із залікової книжки на 2 арк. в 1 пр.;

2) характеристика, видана Харківським національним університетом на 1 арк. в 1 пр.;

3) свідоцтво про народження на 1 арк. в 1 пр.;

4) довідка про місце проживання на 1 арк. в 1 пр.

27. 08. 2005 Підпис

РЕЗЮМЕ

Резюме – це поширений документ про прийом на роботу до комерційних підприємств. Особливістю резюме є виклад відомостей про освіту й трудову діяльність у зворотному хронологічному порядку. У графі «Додаткові відомості» можна вміщувати будь-яку інформацію: володіння іноземними мовами, наявність друкованих праць, професійні навички за іншим фахом та ін.

Суворих вимог до розташування реквізитів не існує, але можна запропонувати типовий формуляр-зразок, який містить такі реквізити:

- назву виду документа;

- прізвище, ім’я та по батькові особи, яка складає резюме;

- текст: мета складання резюме; досвід роботи; освіта; знання мов; контактний телефон;

- дату;

- підпис.

Основна вимога – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

Оскільки резюме кожного з претендентів на вакантну посаду первинно «оцінює» комп’ютер, надаючи йому відповідний порядковий номер, неабиякого значення набуває вдале виділення стрижневих слів (назв компаній, фірм, посад, стажу роботи, здобутої освіти) і дотримання таких правил:

- чітке формулювання мети;

- уживання якомога більшої кількості фахових слів (іменників, бо дієслова не читаються), що відповідають посаді, яку ви хочете обійняти;

- складання окремого резюме для кожного конкретного конкурсу;

- уживання на початку речення активних дієслів типу організував, створив, керував, вивчав та уникання слів я, ми;

- уникання відомостей про розмір заробітної плати й особистих відомостей;

- використання якісного паперу стандартного розміру;

- зосередження уваги на великому досвіді роботи й набутих навичках за умови, якщо ви обіймаєте не надто високу посаду.

Резюме