- •Тема 1. Українська мова – національна мова українського народу
- •Походження й функціонування мови
- •Походження й функціонування української національної мови
- •Мова стає не тільки засобом спілкування, а й засобом спільності нації, яка здобула незалежність.
- •Національна мова й мовна політика
- •Тема 2. Усна і писемна форми мовлення. Функціональні стилі української літературної мови
- •Характеристика усної і писемної форм мовлення
- •Стилі мовлення. Характеристика наукового та офіційно-ділового стилів
- •Зразок наукового стилю
- •Зразок офіційно-ділового стилю закон україни
- •Зразок розмовного (розмовно-побутового) стилю
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Зразок художнього стилю
- •Тема 3. Документ – основний вид ділового спілкування
- •Поняття про документ
- •Реквізити як основні елементи документа
- •Логічні елементи тексту документа
- •Класифікація документів
- •Вимоги до мови документів
- •Тема 4. Фонетичні, графічні та лексичні особливості української мовної системи
- •Графічні особливості
- •Лексичні особливості
- •Тема 5. Труднощі, пов’язані з уживанням деяких граматичних форм у практиці професійного спілкування
- •Уживання прийменників «по», «в», «у», «на»
- •Тема 8. Значення і функції власних назв у мові та суспільстві
- •2. Принципи передачі власних назв українською мовою.
- •Принципи передачі власних назв російського походження
- •Принцип статевої ідентифікації слід враховувати при відмінюванні прізвищ.
- •Особливості передачі російської букви «и» українською мовою
- •Особливості передачі російського звука [е] українською мовою
- •Тема 9. Документи щодо особового складу
- •Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Тема 10. Граматика як розділ мовознавства. Морфемна будова слова
- •Поняття граматики і характеристика її основних розділів
- •Тема 12. Способи словотвору. Правопис деяких префіксів та суфіксів у практиці професійного спілкування Способи афіксального словотвору
- •Тема 13. Загальна характеристика частин мови
- •Тема 14. Особливості вживання частин мови у професійному спілкуванні
- •Термінологічний словник
- •Правопис числівників, займенників і дієслів
- •Службові частини мови
- •Тема 15. Укладання довідково-інформаційних документів
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
- •Тема 16. Синтаксис словосполучень і речень
- •Синтаксис словосполучень і класифікація членів речення
- •Синтаксис речень і їх класифікація
- •Тема 17. Синтаксис і пунктуація. Значення і функції розділових знаків
- •Тема 18. Синтаксис писемної форми професійного спілкування
- •Тема 19. Правила синтаксичного оформлення документів
- •Тема 20. Особливості усного ділового спілкування
- •Особливості усного ділового спілкування
- •Тема 21. Особливості публічного ділового спілкування
- •Тема 22. Лексикологія у професійному спілкуванні
- •Тема 23. Фразеологізми і практика їх уживання в діловому стилі
- •Тема 24. Етимологія на службі у професії
-
Принцип статевої ідентифікації слід враховувати при відмінюванні прізвищ.
Чоловічі прізвища, якщо вони вписуються в граматичну систему української мови, відмінюються завжди (принцип «несталості»): Терлак Микола – Терлака Миколи; Шевченко Тарас – Шевченка Тараса; Навка Ілля – Навці Іллі (але Олег Чапні – Олегу Чапні; Олексій Толстих – Олексія Толстих; від Живаго, Дурново тощо). При цьому в подвійних прізвищах відмінюються обидві частини на знак рівності окремих родів: Донецький державний університет економіки і торгівлі імені М.І. Тугана-Барановського, твори І. Нечуя-Левицького тощо. Але: виконавчий комітет міста Івано-Франківська, бо в цьому випадку поєднуються за допомогою інтерфікса -о- в одній складній назві ім’я і прізвище.
Що стосується жіночих прізвищ, то вони відмінюються тоді, коли структура слова формально «підходить» під жіночий рід (принцип «гармонії»): Сорока Тетяна – Сороці Тетяні, Мурза Людмила – Мурзи Людмили (але: Красько Ніна – Красько Ніни, Сидаш Олена – Сидаш Олени).
Жіночі прізвища, які закінчуються на будь-який приголосний або на -о, -ко, -енко не відмінюються. Чоловічі прізвища цього типу відмінюються: Ткаченко Ольги (але Ткаченка Андрія); Бондар Тетяни (але Бондаря Сергія).
До невідмінюваних належать чоловічі й жіночі прізвища типу Півторадні, Леле, Ліскі та прізвища, що закінчуються на -их, -ово, -аго: Гладких, Савіних; Благово, Хитрово; Живаго.
-
Принцип класифікаційно-родової належності реалізується при відмінюванні географічних назв. Так, назви населених пунктів відмінюються (до міста Києва, у місті Одесі тощо), а назви залізничних станцій, портів тощо, що дублюють назви населених пунктів, – ні: до станції Біла Церква, біля станції Житомир, від порту Миколаїв тощо. Те саме стосується назв кафедр або комітетів: кафедра менеджменту й господарського права; кафедра розвідки корисних копалин, а не кафедра «Менеджмент і господарське право», кафедра «Розвідка корисних копалин» (бо в таких випадках ідеться про власні назви, які втрачають пряме значення напрямків наукової діяльності у сфері менеджменту або розвідки). Крім того, відмінювання географічних назв, що походять від присвійних прикметників, відрізняється від відмінювання відповідних прізвищ: Киров, Пушкин (прізвища) – Кіровим, Пушкіним; Киров, Пушкин (географічні назви) – Кіровом, Пушкіном;
Отже, особливості української вимови й морфології враховуються лише тоді, коли вони не впливають на інформативну або адресну природу власної назви. В останньому випадку треба передавати власні назви якнайближче до звучання в мові-джерелі (рос. Пугачёв – укр. Пугачов, рос. Афанасьев – укр. Афанасьєв, рос. Ильин – укр. Ільїн, рос. Гурьин – укр. Гур’їн). При цьому слід пам’ятати про специфіку передачі суфіксів -ськ-, -цьк-, -зьк-, -ець- у прізвищах слов’янського походження, м’яку, тверду й роздільну вимову в українських та іншомовних словах, про фонетичні процеси, пов’язані з подовженням і подвоєнням, спрощенням, чергуванням тощо: рос. Забайкалье, Беспалов, Раздоры, Подкопаева, Рассыпное, Харцызск, Воинов, Измаилов, Токарь, Кравец – укр. Забайкалля, Безпалов, Роздори, Підкопаєва, Розсипне, Харцизьк, Воїнов, Ізмаїлов, Токар, Кравець тощо.