- •Тема 1. Українська мова – національна мова українського народу
- •Походження й функціонування мови
- •Походження й функціонування української національної мови
- •Мова стає не тільки засобом спілкування, а й засобом спільності нації, яка здобула незалежність.
- •Національна мова й мовна політика
- •Тема 2. Усна і писемна форми мовлення. Функціональні стилі української літературної мови
- •Характеристика усної і писемної форм мовлення
- •Стилі мовлення. Характеристика наукового та офіційно-ділового стилів
- •Зразок наукового стилю
- •Зразок офіційно-ділового стилю закон україни
- •Зразок розмовного (розмовно-побутового) стилю
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Зразок художнього стилю
- •Тема 3. Документ – основний вид ділового спілкування
- •Поняття про документ
- •Реквізити як основні елементи документа
- •Логічні елементи тексту документа
- •Класифікація документів
- •Вимоги до мови документів
- •Тема 4. Фонетичні, графічні та лексичні особливості української мовної системи
- •Графічні особливості
- •Лексичні особливості
- •Тема 5. Труднощі, пов’язані з уживанням деяких граматичних форм у практиці професійного спілкування
- •Уживання прийменників «по», «в», «у», «на»
- •Тема 8. Значення і функції власних назв у мові та суспільстві
- •2. Принципи передачі власних назв українською мовою.
- •Принципи передачі власних назв російського походження
- •Принцип статевої ідентифікації слід враховувати при відмінюванні прізвищ.
- •Особливості передачі російської букви «и» українською мовою
- •Особливості передачі російського звука [е] українською мовою
- •Тема 9. Документи щодо особового складу
- •Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Тема 10. Граматика як розділ мовознавства. Морфемна будова слова
- •Поняття граматики і характеристика її основних розділів
- •Тема 12. Способи словотвору. Правопис деяких префіксів та суфіксів у практиці професійного спілкування Способи афіксального словотвору
- •Тема 13. Загальна характеристика частин мови
- •Тема 14. Особливості вживання частин мови у професійному спілкуванні
- •Термінологічний словник
- •Правопис числівників, займенників і дієслів
- •Службові частини мови
- •Тема 15. Укладання довідково-інформаційних документів
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
- •Тема 16. Синтаксис словосполучень і речень
- •Синтаксис словосполучень і класифікація членів речення
- •Синтаксис речень і їх класифікація
- •Тема 17. Синтаксис і пунктуація. Значення і функції розділових знаків
- •Тема 18. Синтаксис писемної форми професійного спілкування
- •Тема 19. Правила синтаксичного оформлення документів
- •Тема 20. Особливості усного ділового спілкування
- •Особливості усного ділового спілкування
- •Тема 21. Особливості публічного ділового спілкування
- •Тема 22. Лексикологія у професійному спілкуванні
- •Тема 23. Фразеологізми і практика їх уживання в діловому стилі
- •Тема 24. Етимологія на службі у професії
Тема 5. Труднощі, пов’язані з уживанням деяких граматичних форм у практиці професійного спілкування
1. Уживання прийменникових конструкцій у професійному мовленні.
2. Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини.
3. Закінчення давального відмінка іменників.
4. Граматична синонімія у словосполученнях.
5. Поточний модульний контроль № 1.
Уживання прийменників «по», «в», «у», «на»
Російський прийменник «по» залежно від значення передається в українській мові прийменниками (або прийменниковими сполученнями) по, з, за, на, через, у, щодо, стосовно, для, до, залежно від, під.
Справа в тому, що за своїм походженням він мав значення напрямку руху (рос. Д. п. по улице, по улицам – укр. М. в. по вулиці, по вулицях), а решта поширилася в російській мові на базі основного аж до тих, які не стосуються руху: идти по берегу, пересылать по почте – йти берегом, пересилати поштою (рух без конкретного напрямку або засіб руху), по газетам пишут – у газетах пишуть (джерело інформації), действовать по закону – діяти за законом (дотримування норм дії), плыть по течению – пливти за течією (пасивний рух), по требованию – на вимогу (опосередкований рух), по болезни, по ошибке – через хворобу, через помилку (дія або її відсутність через негативні обставини), по праздникам – у свята (дія в певний період), приехать по делу – приїхати у справі (вмотивований рух), комиссия по составлению плана – комісія для складання плану (дія для досягнення мети), смотря по погоде – залежно від погоди (дія залежно від обставин), по воскресенье включительно – до неділі включно (дія в певний період), им это по силам – їм це під силу (потенційна дія).
Прийменник «в» у російській мові, з одного боку, означає місце перебування (в школе), з іншого, як і прийменник «к», напрямок руху (в школу, к столу). Крім основних значень, він має ще значення дії на чиюсь користь (в его пользу, в его адрес), приблизної оцінки розмірів, дії або потенційного руху (в три метра, в двух шагах, в двух словах), що й фіксується в українській мові різними словосполученнями: у школі, в Одесі, до школи, до вікна, на його адресу, на його користь, завдовжки три метри, двома словами, за два кроки тощо.
Російський прийменник «у» зі значенням місця перебування (у окна) передається прийменником біля (біля вікна) і не стосується фонетичного варіанту у від прийменника в (у Києві, але в Одесі).
Російський прийменник «на» вживається в українській мові тільки у своєму основному значенні – знаходитися на поверхні чогось (на столі), а в інших випадках (наприклад, говорить на родном языке) передається безприйменниковим словосполученням, бо йдеться про засіб спілкування (розмовляти рідною мовою; порівняйте: працювати лопатою, а не працювати на лопаті), або прийменником протягом, якщо мова йде про період дії (на протяжении двух дней – протягом двох днів).
Не менш складним є переклад російських прийменників при (рос. при лампе, при жизни – укр. при лампі, але за життя), из-за, в зависимости (через необережність, залежно від умов), согласно (згідно з наказом, відповідно до наказу) і сполучника і (й) – Іван і Петро, Петро й Іван (і, й – фонетичні варіанти єднального сполучника, які не слід плутати з єднально-протиставним сполучником та: небо та земля).
Граматична синонімія у словосполученнях типу завідувач кафедри – завідуючий складом; протягом доби – на протязі, керуючий справами – той, що керує процесом. Досить часто вживання різних граматичних форм у споріднених словах принципово змінює лексичне значення висловлювання.
Так, іменник завідувач вимагає форм родового відмінка, бо йдеться про керівництво якимось напрямком діяльності, про народження певних ідей (завідувач кафедри, завідувач загального відділу), а іменник завідуючий – форм орудного відмінка, бо йдеться про завідування певними предметами, певним товаром тощо (завідуючий відділом взуття, завідуючий складом).
Форма на протязі, що калькує російське словосполучення на протяжении, насправді має інше значення, яке перекладається російською мовою на сквозняке. Ось чому, якщо йдеться про прийменник, доцільним є вживання форми протягом. Отже, «Ми працювали при відчинених вікнах, на протязі» і «Протягом тижня йшли дощі».
Словосполучення типу керуючий справами (керівник), генеруючий пристрій (генератор), оточуюче середовище (довкілля) мають значення предметності, вживаються як суто термінологічні. Якщо ж ідеться про дію або процес, то в таких випадках російські дієприкметники недоконаного виду перекладаються підрядним реченням: той, що керує процесом...; той, що генерує ідеї...; працівник, що мешкає за адресою... тощо.