МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

КАФЕДРА ХІМІЇ

Курсова робота

з дисципліни “Хімічні методи дослідження сировини та матеріалів”

на тему : Визначення кольору пива колориметричним методом.

Захищена на

« »

« » 2012 р.

Члени комісії

Полтава 2012

Виконала студентка гр. Темс 13і

Спеціальності :

«Товарознавство та експертиза у митній справі»

Базавлук Юлія Вікторівна

Керівник

Дивоняк Юлія Ігорівна

«Затверджую»

Керівник

Дивоняк Юлія Ігорівна

«___»______________20__р.

План

курсової роботи з дисципліни «Хімічні методи дослідження сировини і матеріалів»

на тему «Визначення кольору пива колориметричним методом»

студентки групи Темс 13і спеціальності «7.0503.02»

Базавлук Юлії Вікторівни.

Вступ

1.Фізико-хімічна характеристика пива.

1.1. Історія виникнення пива.

1.2. Процеси окислювального старіння пива та методи їх гальмування .

1.3. Вплив пива на організм людини.

2. Методи і методики дослідження фізико-хімічних показників пива.

2.1. Норми фізико-хімічних показників світлого пива згідно ГОСТу.

2.2. Методики визначення фізико-хімічних показників світлого пива.

3. Експериментальне визначення кольору пива колориметричним методом .

4. Висновки і рекомендації.

5. Розрахункова задача.

6.Література.

План

1. Фізико-хімічна характеристика пива .

1.1. Історія виникнення пива.

1.2. Процеси окислювального старіння пива та методи їх гальмування.

1.3. Вплив пива на організм людини

2. Методи і методики дослідження фізико-хімічних показників пива.

2.1. Норми фізико-хімічних показників якості світлого пива згідно ГОСТу.

2.2. Методики визначення фізико-хімічних показників світлого пива.

3. Експериментальне визначення кольору пива колориметричним методом .

4. Висновки і рекомендації.

5. Розрахункова задача.

6.Література.

Вступ

Пиво — алкогольний напій середньої міцності, який виготовляють ферментацією ячмінного, або кукурудзяного, або рисового солоду. Пиво характеризується специфічною гіркотою та ароматом, що надає йому хміль, а також здатністю до піноутворення. Процес виробництва пива називається броварством, інколи пивоварінням.

Поява пива стала можливою лише із започаткуванням хліборобства і вирощуванням ячменю та пшениці, бо саме зерно цих культур було першою, а ячмінь і досі залишається основною сировиною для виготовлення пива. Попри те, що виробники постійно збільшують кількість алкоголю в пиві, воно досі за українським законодавством не є алкогольним напоєм і в законах, що обмежують продаж алкоголю, пиво згадується окремо.

Цілком закономірно, що саме з пивом у нас асоціюється гарний настрій, що приходить на зміну депресії і смутку. Не можна назвати жодного шкідливого компонента у пиві. Організм одержує потрібну порцію вітамінів і мінералів. Інша річ, що потрібної технології (особливо пов`язаної з процесом бродіння) дотримуються не всі виробники пива. Природньо, найкориснішими у зв`язку із цим у світі визнають темні сорти. Але що ж робити, якщо наші люди вибирають переважно світле пиво.

Одним із популярних в україні спиртних напоїв є пиво,для більшості українців середня норма вжитку пива складає 0,5 л ,і томудана тема є актуальною, адже споживачам варто знати як вибрати якісний продукт, який відповідає всім вимогам ГОСТу і ТУ.

1.Характеристика пива як продукту харчування

Пиво-це слабоалкогольний пінистий напій,одержаний із пророслих і непророслих зернових культур спиртовим зброджуванням охмеленого сусла пивними дріжджами. Воно не тільки вгамовує спрагу, а й підвищує тонус організму, поліпшує обмін речовин та засвоюваність їжі. Маючи певну харчову цінність, пиво слід розглядати як невід'ємну добавку до харчування. Пиво являє собою досить складну систему органічних і неорганічних кристалоїдів та колоїдів у слабкому водно-спиртовому розчині. До його складу входять більш як 400 сполук, що визначають високу якість і необхідність для людини цього продукту. Насамперед якість пива повинна задовольняти вимоги та смак споживача. Це аромат і смак пива, хмелева приємна гіркота та колір, прозорість, пінистість, стійкість піни і напою при зберіганні. Найбільш цінними у пиві є гіркі речовини хмелю, які надають йому своєрідної приємної гіркоти, сприяють піноутворенню та біологічній стійкості. Особливу роль в освітленні сусла при формуванні повноцінного неповторного смаку пива відіграють поліфеноли хмелю. Вони впливають на повноту та чистоту смаку напою, його стабільність і колір. Специфічний приємний хмелевий аромат і смак пива створює ефірна олія хмелю. Маючи антибіотичні властивості щодо бактерій, гіркі речовини не діють негативно на пивні дріжджі, необхідні для здійснення процесу бродіння. Протягом останніх сторіч пиво ніколи не було причиною ожиріння чи алкоголізму. Воно, як і вино, вживане у помірній кількості, є навіть засобом боротьби з алкоголізмом та ожирінням. Характеризуючись високою насиченістю діоксидом вуглецю (СО2), цей напій не тільки вгамовує спрагу, а й підвищує загальний тонус організму людини, тобто має профілактичне значення. Пиво також посилює апетит. Енергетичність (калорійність) 1л його досить висока - 1676 - 3352 кДж (400-800 ккал), а потреба дорослої людини в енергії становить 10475 - 12570 кДж (2500 - 3000 ккал). Майже половина цієї енергетичності припадає на вуглеводи та білки, а половина - на спирт. Однак, незважаючи на високу енергетичність, пиво не вважають продуктом харчування, оскільки лише частина речовин, що містяться у ньому, бере участь у побудові тканин організму людини. Спиртне є живильним середовищем, бо не може брати участі в побудові нових тканин. Крім того, пиво - добрий емульгатор їжі. Його колоїди, діючи емульгуючим і диспергуючим чином у травному каналі, збільшують поверхню ферментативних процесів та контакт їжі із стінками кишечнику. Це сприяє поліпшенню обміну речовин і підвищенню коефіцієнта засвоювання їжі. Разом із тим потрібно зазначити, що пиво містить багато цінних речовин, які сприяють добрій роботі травного каналу і відіграють важливу роль в обміні речовин.

1. Історія виникнення пива

Ще 6000 р. до н. е. перші пивоманиШумерії і Вавилону насолоджувались ячмінним напоєм. Підтвердженням цьому є глиняні таблички, знайдені американськими археологами у 1935 році, на яких зображено дві людини в процесі роботи біля пивоварного казана, висічені на камені рецепти приготування напою, знайдені на території Межиріччя Євфрату і Тигру. Шумери, вавілонці і ассірійці знали понад 70 сортів пива, що мали різні назви залежно від смаку, кольору й інших властивостей. Найбільш поширеним у Месопотамії було темне пиво, густе, з осадом, з невеликим вмістом алкоголю і кислуватим смаком. Гіркоти пиву надавали різноманітні суміші трав. Археологічні розкопки єгипетських поховань 2400 р. до н. е. та живописні настінні зображення 2600 – 2190 рр. до н. е. дали змогу встановити і тогочасний процес приготування пива, який мало чим відрізняється від сучасного: ячмінь, який міг бути також і частково пророслим, подрібнювався і змішувався з водою, після чого заливався у ємності. Переброджений напій проціджували і приправляли. Британські археологи під час розкопок у давній столиці Єгипту Тель-ель-Амарне знайшли залишки броварні кінця XV – початку XІV ст. до н. е., яку відносять до володінь храму Сонця цариці Нефертіті. Історики вважають, що центром пивоваріння древнього Єгипту було м. Пелузій в дельті Нілу, де виробляли його найкращі сорти. Збереглися свідчення того, що пиво варили і в давній Індії, де його називали „джовара“. Основним злаком для отримання напою було сорго. Древні китайці робили пиво з рису, а індіанці Америки – з кукурудзи, отримуючи з обсмажених зерен напій чорного кольору. До древніх пивоманів відносять і аравійські народи: фрігійців, жителів Малої Азії в ІІ тис. до н. е. і фракійців, які населяли Балкани і низини Дунаю. Пили вони пиво з ячменю і пшона, додаючи до напою суміші трав для отримання неповторного багатства смаку. Основна технологія варіння пива прийшла у Європу із Близького Сходу. Римські історики Пліній (у І ст. до н. е.) і Тацит (у І ст. н. е.) стверджували, що саксонці, кельти, північні і германські племена пили пиво, походження якого приписували саме шумерам. До І ст. до н. е. у Європі винайшли щонайменше 195 сортів ячмінного напою.