4.6. Механізми досягнення взаемосумісності Збройних Сил України зі збройними силами країн-членів нато

Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО у контексті військового співробітництва. Є одним із найважливіших механізмів практичної реалізації визначених завдань у галузі безпеки й оборони, а також підготовки відповідних підрозділів та військовослужбовців.

Індивідуальна програма партнерства (ШП) - це комплекс заходів, спрямованих на досягнення цілей Робочого плану євроатлантичного партнерства (РПЄАП) та визначених відповідно до власних пріоритетів країни.

Україна як партнер з особливим статусом має щорічний цикл складання ІПП, що надає можливість здійснювати більш гнучке планування та корегування відповідно до потреб, які виникають у процесі співробітництва.

Переважну частину заходів ІПП складають курси з фахової та мовної підготовки представників ЗС України. У межах ІПП також проходять багато-

264

національні військові навчання, засідання робочих груп за різними напрямами, семінари, конференції, консультації тощо.

Відповідно до прагнення нашої держави інтегруватись в євроатлантичний геополітичний простір перша ІПП між Україною і НАТО вступила в дію у 1995 р. Для поліпшення координації виконання заходів ІПП у 1995 р. Україна призначила офіцера зв'язку до штаб-квартири НАТО у м. Брюссель та Координаційного центру партнерства (КЦП) у м. Монс (Бельгія). Навесні 1995 р. між Україною і НАТО були укладені Адміністративна угода та Угода у сфері безпеки, на основі яких було відкрито офіси зв'язку у штаб-квартирі НАТО та КЦП.

Слід зауважити, ІПП є документом державного рівня, який стосується не лише Міністерства оборони України. Узагальнення пропозицій від міністерств та відомств, відповідальність за імплементацію ІПП покладена на Міністерство закордонних справ України.

Аналізуючи щорічну динаміку планування та виконання заходів ІПП, можна виявити кореляційну відповідність зростання кількості визначених заходів послідовному зовнішньополітичному курсу України з інтеграції та набуття членства у Альянсі.

Так, з 1995 р. кількість заходів співробітництва у межах програми ПЗМ за участю ЗС України зросла з 25 заходів ІПП 1995 р. до 318 запланованих у 2008 р. Це також є відображенням активізації участі України у процесах забезпечення безпеки у світі в цілому та у європейському регіоні зокрема.

Крім того, за цей період кількісні показники діалектично перетворились на якісні, про що свідчить планомірна цілеспрямована участь України в подальших ініціативах Альянсу: Процесі планування та оцінки сил і Концепції оперативних можливостей.

Пріоритетність включення заходів до ІПП визначається їх спрямованістю на досягнення цілей партнерства - завдань із досягнення визначеними підрозділами ЗС України необхідного рівня взаємосумісності з підрозділами НАТО, тобто це перелік вимог, який базується на стандартах НАТО. Деякі цілі партнерства стосуються не лише окремих підрозділів, а й Збройних Сил України в цілому. Кожна окрема ціль партнерства має відповідні документи НАТО, які визначають, чого саме необхідно досягнути для здатності спільно з підрозділами НАТО виконувати завдання.

Окрім спрямованості на імплементацію визначених Цілей партнерства (ЦП), критеріями визначення заходів для включення до ІПП також є:

належність учасників заходів ІПП до частин і підрозділів Процесу планування та оцінки сил (ППОС), експериментальних бригад Об'єднаних сил

265

швидкого реагування або до групи офіцерів для роботи у багатонаціональних штабах;

спрямованість на виконання міжнародних зобов'язань України у галузі євроатлантичної інтеграції.

Цикл планування у Збройних Силах України здійснюється за схемою "знизу - угору": у визначених частинах та підрозділах органи бойової підготовки, оперативного планування та кадрові органи відповідно до поставлених завдань щодо набуття визначених можливостей виокреслюють потреби участі у заходах РПЄАП та надають пропозиції до органів військового співробітництва командувань видів Зброй них Сил України, що узагальнюють, аналізують зазначені пропозиції та подають їх до Управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних Сил України.

Планування участі у заходах ІІШ здійснюють органи бойової підготовки, оперативного планування, кадрові органи та органи військового співробітництва.

Участь визначених сил та засобів Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях є заходами бойової підготовки, спрямованими на досягнення бойової злагодженості з підрозділами країн-членів НАТО та країн-партнерів для їх подальшої участі у спільних операціях під егідою НАТО та ЄС, визначення рівня взаємосумісності органів управління та підрозділів, а також виявлення недоліків у їх підготовці та оснащенні.

Отже, ІІШ є одним з найефективніших практичних механізмів, спрямованих на досягнення необхідного рівня сумісності з НАТО.

Процес планування та оцінки сил. У вересні 1995 р. було прийнято Спільну заяву України і НАТО про започаткування "розширених і поглиблених" відносин Україна - НАТО. У той же час Україна приєдналась і до надзвичайно важливої з точки зору проведення оборонної реформи та розбудови національних Збройних Сил ініціативи НАТО - Процесу планування та оцінки сил (ППОС). Метою такого кроку було отримання можливості з визначення та підготовки сил, здатних ефективно взаємодіяти зі збройними силами інших держав в операціях під проводом Альянсу, а також створення механізму для обміну інформацією з питань оборонного та бюджетного планування у межах ПЗМ.

Процес планування та оцінки сил - це універсальна система планування, прийнята країнами-членами НАТО та низкою країн-партнерів для приведення у відповідність до сучасних вимог національних збройних сил, а також до-

266

сягнення взаємосумісності між ними для спільного реагування на можливі кризові ситуації воєнного та невоєнного характеру.

Головна мета ППОС - надання державам-партнерам можливості для визначення та підготовки сил (цивільних і військових активів), здатних ефективно взаємодіяти зі збройними силами інших держав в операціях під егідою НАТО, оперативно трансформуватися до змін і способів ведення збройної боротьби, а також створення механізму для обміну інформацією з питань оборонного та бюджетного планування у межах ПЗМ.

Основними завданнями ППОС є:

поглиблення взаємосумісності між силами та засобами країн-членів Альянсу і партнерів для спільних дій в операціях під проводом НАТО;

надання допомоги країнам-кандидатам у підготовці їх до вступу в Альянс у сфері оборонного, бюджетного та оперативного планування;

визначення сил та засобів для участі в операціях під проводом НАТО;

сприяння прозорості проведення оборонного планування;

надання допомоги країнам у здійсненні заходів національної оборонної реформи.

Головними рисами ППОС є циклічність, прозорість, відповідність обраних завдань наявній ресурсній базі.

Головними елементами ППОС є: міністерські вказівки; Цілі партнерства; звітування; огляд загальної взаємосумісності; оцінка ПЗМ / ППОС; спільний звіт.

Процес планування та оцінки сил є важливою ініціативою для нашої держави, оскільки Україна, як і багато інших країн-партнерів, у минулому належала до сфери діяльності Варшавського договору. Порядок організації, забезпечення та застосування Збройних Сил України суттєво відрізняється від прийнятого в НАТО та ряді інших західних держав, які не є членами Альянсу, але застосовують подібні процедури.

Типовий цикл планування у межах ППОС триває 2 роки і включає: підготовку у штаб-квартирі НАТО міністерських вказівок на наступні два роки (розробляють по непарних роках), у яких визначають перспективи та пріоритети в організації співробітництва Альянсу з країнами-партнерами, а також основні завдання із досягнення необхідного рівня взаємосумісності між миротворчими підрозділами НАТО та країн-партнерів;

розроблення Міжнародним секретаріатом НАТО пакету цілей партнерства, який визначає вимоги до стандартизації процедур підготовки миротворчих підрозділів, а також основні вимоги до модернізації їх озброєння та військової техніки для забезпечення взаємосумісності під час проведення спільних миротворчих операцій;

267

проведення робочих зустрічей між експертами Альянсу та представниками країни-партнера, під час яких уточнюють пакет цілей партнерства з урахуванням специфіки імплементації попередніх цілей;

остаточне погодження та затвердження цілей партнерства під час засідання Політико-військового керівного комітету НАТО та їх доведення (розповсюдження) під час засідання РЄАП на рівні міністрів оборони;

передачу пакету Цілей партнерства країні-партнеру для реалізації;

розповсюдження Анкети (запитальника) оборонного планування НАТО для її заповнення країнами-партнерами;

підготовку проекту матеріалів Анкети оборонного планування НАТО;

проведення робочих зустрічей між експертами Альянсу та представниками країни-партнера, під час яких обговорюють та уточнюють окремі положення проекту Анкети оборонного планування НАТО;

остаточне погодження та затвердження проекту Анкети оборонного планування НАТО під час засідання Політико-військового керівного комітету НАТО та його доведення (розповсюдження) під час засідання РЄАП на рівні міністрів оборони.

Опрацювання Анкети оборонного планування НАТО та надання відповідної інформації до Міжнародного секретаріату НАТО передбачено керівними принципами щодо участі країн-партнерів у ППОС і здійснюється один раз на два роки.

Участь Збройних Сил України у ППОС включає такі етапи:

1. етап (1995-1997) - Україна однією з перших серед країн-партнерів приєдналася до ППОС, крім нашої країни, у циклі взяли участь 13 партнерів: Албанія, Болгарія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія та Швеція. Було визначено 20 цілей взаємосумісності (ЦВ), 14 з них було обрано для відпрацювання підрозділами Збройних Сил України, виділеними для участі у програмі ПЗМ;

2. етап (1997-1999) - до роботи приєдналися ще чотири країни: Австрія, Азербайджан, Молдова та Македонія. Було визначено 27 ЦВ (із загальної кількості схвалених цілей 15 принципово нові або відомі на І циклі, але роботи в Україні за цими напрямами не проводились). За результатами другого етапу з 27 запропонованих Україні цілей взаємосумісності повністю досягнуто 11, суттєвого прогресу досягнуто по всіх інших цілях.

III етап (1999 р.) - названий поглибленим ППОС, за своєю суттю мак симально наближений до Процесу планування сил щодо країн-членів НАТО. Основна особливість - перехід до досягнення сумісності та прозорості в пи таннях планування, розвитку та застосування збройних сил. Для цього за мість Цілей взаємосумісності запропоновані цілі партнерства (ЦП). Основні зусилля зосереджені на питаннях оборонного планування, зміщенні з тактич ного на оперативно-тактичний рівень підготовки сил та засобів і мають за мету:

268

сприяти створенню передумов для підготовки України до членства в НАТО та участі її Збройних Сил у системі колективної безпеки Альянсу;

визначити напрями підготовки військ (сил) до боротьби із розповсюдженням зброї масового знищення та протидії міжнародному тероризму;

визначити вимоги щодо досягнення оперативної та технічної взаємосу-місності визначених підрозділів Збройних Сил України для забезпечення їх участі у спільних багатонаціональних миротворчих операціях Альянсу.

Перелік сил та засобів, визначених для участі у ППОС, затверджує директивою начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України та уточнює кожний непарний рік.

Оновлений пакет Цілей партнерства спрямований на вдосконалення процесів трансформації структур України, що беруть участь у ППОС, їх наближення до стандартів Альянсу та розвиток оперативних спроможностей і досягнення взаємосумісності для спільних дій з підрозділами НАТО.

З огляду на те, що більшість операцій майбутнього будуть справою коаліцій, очевидно, що різниця у процесах планування та прийняття рішень пов'язана із суттєвими труднощами при спільному застосуванні підрозділів Збройних Сил України з підрозділами країн НАТО та країн-партнерів під час проведення операцій з підтримання миру, гуманітарних та пошуково-рятувальних операцій.

Надзвичайна ефективність ППОС полягає у структурованості цього процесу, характерними рисами якого є: чітке окреслення пріоритетних сфер, розроблення особливих цілей, визначення всього необхідного для їх досягнення, а також спільний процес їх перегляду. При цьому використовують диференційований підхід, тобто країна сама вирішує, в якому обсязі вона братиме участь у цьому процесі. Подальше застосування ППОС у системі оборонного та бюджетного планування могло б сприяти створенню сучасної моделі ЗС України, основи якої закладені у Стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2015 р.

Концепція оперативних можливостей (КОМ). Затверджена главами держав та урядів країн НАТО у 1999 р. під час проведення Вашингтонського саміту як складова частина ініціативи "Політико-військові межі співробітництва в контексті поглибленого та більш оперативного партнерства" у межах програми "Партнерство заради миру".

Зараз КОМ розглядають як основний механізм досягнення необхідного рівня сумісності. У поєднанні з ППОС та заходами у межах Програми поглибленої підготовки та навчання вона дозволяє досягти необхідних якісних показників взаємосумісності військ (сил) на оперативному рівні, забезпечуючи їх спроможність ефективно діяти разом при проведенні всього спектру операцій з подолання кризових ситуацій під проводом НАТО та інших спільних заходів.

269

У Збройних Силах України завдання щодо забезпечення реалізації КОМ визначено структурним підрозділам (посадовим особам), що здійснюють керівництво бойовою підготовкою.

Основною метою КОМ є забезпечення повноцінної участі сил і засобів збройних сил країн-партнерів у всьому спектрі підготовки та проведення операцій з подолання кризових ситуацій під проводом НАТО.

На кінець 2007 р. про участь своїх підрозділів (88 підрозділів, близько 12500 військовослужбовців) у заходах КОМ заявили 13 країн-партнерів: Австрія, Азербайджан, Албанія, Вірменія, Грузія, Казахстан, Македонія, Молдова, Україна, Фінляндія, Хорватія, Швейцарія, Швеція.

До основних елементів КОМ належать Спільний фонд оперативних сил та можливостей (СФОСМ) і програма Алгоритм дій для участі у заходах КОМ, що передбачає здійснення таких послідовних кроків:

1. подання заявки на участь у програмі ПЗМ;

2. заповнення та подання запитальника Огляду загальної взаємосуміс-ності як заявки на участь у ППОС;

3. заявка підрозділів для участі у ППОС та організація досягнення ними визначених цілей партнерства;

4. заповнення та подання Анкети СФОСМ як заявки на участь окремих підрозділів (військових частин) у заходах Програми перевірки та зворотного зв'язку КОМ;

5. проведення періодичних самооцінок / оцінок НАТО підрозділів (військових частин), заявлених до складу СФОСМ, у межах Програми перевірки та зворотного зв'язку КОМ;

6. досягнення силами та засобами, заявленими до складу СФОСМ, необхідного рівня взаємосумісності (стандарту якості) та перевірка їх готовності до участі в операціях (навчаннях) під проводом НАТО.

Підрозділи, заявлені країнами для участі у КОМ, їх можливості та результати перевірок вносяться до загальної бази даних, інтегрованої у Систему оперативного планування, залучення військ та імітації (TOPFAS), що являє собою базу даних про наявні сили та засоби і їх бойові можливості та розроблена для забезпечення вихідними даними процесу планування операцій та сприяння визначенню оптимального комплекту військ (сил), необхідного для проведення операцій, виходячи із завдань і наявної інформації щодо складу та бойових можливостей військових частин та підрозділів.

Перелік сил та засобів, заявлених країнами-учасницями КОМ як потенційно можливих для залучення до участі в імовірних операціях під проводом

270

НАТО, складає Спільний фонд оперативних сил і можливостей, який займається оперативним плануванням майбутніх можливих операцій, плануванням заходів із підготовки персоналу та бойової підготовки зазначених сил і засобів, перевіркою їх здатності діяти спільно під час операцій.

Військове керівництво НАТО вважає за можливе поєднання процесів оцінки (самооцінки) підрозділів у межах КОМ з їх сертифікацією для спільної участі в операціях під проводом НАТО. Сертифікація - це останній крок на шляху допуску підрозділів країн-партнерів до виконання спільних завдань з військовими формуваннями Альянсу, у тому числі у складі Сил реагування НАТО.

Основний елемент КОМ - Програма перевірки та зворотного зв'язку, основною метою якої є підвищення рівня взаємосумісності і бойових можливостей заявлених підрозділів (військових частині шляхом їх оцінювання та надання інформації у зворотному напрямі. Крім того, за результатами проведених заходів Програми перевірки країнам-партнерам надаються рекомендації щодо усунення виявлених недоліків у системі підготовки національних підрозділів (військових частин) відповідно до вимог стандартів НАТО.

У свою чергу Альянс отримує інформацію про рівень взаємосумісності, ефективності та бойових можливостей сил і засобів країн-партнерів, заявлених до складу СФОСМ.

Перевірки рівня сумісності / готовності підрозділів, як правило, проводять під час навчань НАТО / ПЗМ, двосторонн.х або багатонаціональних навчань за програмою ПЗМ, національних навчань (збір-похід кораблів), спеціальних навчань для проведення оцінки / перевірки тощо.

На сьогодні перелік сил та засобів, заявлених Україною до Спільного фонд;, оперативних сил та спроможностей, за своїм складом виглядає значніше, ніж у багатьох країн, що зже є членами Альянсу. До нього увійшли сили та засоби, що виділені для участі в ШТОС і мають високий ступінь готовності та підготовки.

Програма перевірки та зворотного зв'язку включає два рівні оцінки: на першому рівні основну увагу зосереджують на питаннях взаємосумісності систем підготовки та навчання країн-партнерів, організаційно-штатних структур визначених підрозділів (військових частин), їх оснащенні та всебічному забезпеченні;

271

на другому рівні основну увагу зосереджують на перевірці ооиових можливостей визначених військових частин та підрозділів країни-партнера, оцінюючи здатність підрозділів країн-партнерів виконувати поставлені завдання у ході майбутніх операцій під проводом НАТО.

Кожний рівень включає проведення відповідної самооцінки та оцінки НАТО:

самооцінка - перший етап оцінювання рівня взаємосумісності та готовності військових частин і підрозділів до спільних дій, який проводить національна робоча група експертів з питань оцінок;

оцінка НАТО здійснюється за такими ж принципами, що й самооцінка, але проводиться експертами НАТО в ході участі підрозділу у багатонаціональних навчаннях НАТО / ПЗМ.

Таким чином, сучасні тенденції у застосуванні військ (сил) переконливо свідчать, що майбутні операції (та війни) будуть справою коаліцій. Виходячи з того, що країнам-членам НАТО належить провідна роль у формуванні сучасної архітектури міжнародної безпеки, переоснащенні збройних сил та впровадженні передових технологій в оперативне мистецтво та військову стратегію, Збройним Силам України доцільно опановувати передовий досвід провідних країн світу у проведенні воєнної реформи та досягненні загальної взаємосумісності сил та засобів власних Збройних Сил із відповідними силами та засобами країн-членів Альянсу. Вкрай важливими є опанування процедур та механізмів визначення рівня взаємосумісності, достовірної оцінки досягнутих результатів, планування подальших кроків щодо вдосконалення бойової виучки та готовності до спільних дій. Методику такої оцінки і дає використання механізмів Концепції оперативних можливостей.

,— Запитання для перевірки знань

1. У чому полягає сутність Індивідуальної програми партнерства з НАТО?

2. Мета й основні завдання Процесу планування та оцінки сил.

3. Концепція оперативних можливостей та її значення для Збройних Сил України.

1. У чому полягає значення Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей?

/■ Список літератури ^

1. Словник основних термінів та скорочень, які використовуються в НАТО. - К. : МП Леся, 2004. - 568 с.

1. Довідник НАТО. - Брюссель, 2006. - 383 с.

2. Методичні рекомендації щодо реалізації у Збройних Силах України заходів Концепції оперативних можливостей. Погоджено Рішенням НГШ-ГК ЗС України від 10.03.2007 №Н-82.

3. Розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України "Про використання Методичних рекомендацій щодо планування досягнення Цілей партнерства" від 15.06.2006 № 313.

2. Сайт Організації Північноатлантичного договору. - http://www.nato.int.

272

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи міжнародних відносин

1. Загальні концепції міжнародних відносин

2. Часткові теорії міжнародних відносин як наукова основа конкретних проблем сучасних міжнародних відносин

3. Сучасні підходи до забезпечення міжнародної, регіональної та національної безпеки

4. Види міжнародних організацій

5. Сучасні провідні міжнародні міжурядові організації

6. Сутність міжнародної інтеграції

Розділ 2. НАТО як воснно-політична організація колективної безпеки й обо рони

1. Історія виникнення та становлення НАТО

2. Організація Північноатлантичного договору у системі міжнародної безпеки

3. Політико-правові основи діяльності НАТО

4. Трансформація Організації Північноатлантичного договору у сучасних умовах

5. Формування політики, прийняття та реалізація політичних рішень у НАТО

6. Цивільний вимір діяльності НАТО

7. Демократичний та цивільний контроль над збройними силами у країнах НАТО

Розділ 3. Від системи колективної оборони до глобального партнерства

1. Причини та динаміка розширення НАТО

2. Механізми реалізації політики партнерства НАТО

3. Відносини між НАТО та ООН, ОБСЄ. ЄС

4. Відносини між НАТО і Росією

5. Діяльність НАТО із врегулювання криз

Розділ 4. Стратегія євроатлантичної інтеграції України

1. Геополітичне положення України та її зовнішньополітичні геостра-тегічні орієнтири

2. Свроатлантична інтеграція як напрямок сучасної державної політики України

1. Актуальні питання євроатлантичної інтеграції України

2. Співробітництво України з НАТО у цивільній галузі

3. Шлях до системи колективної безпеки: досвід країн-членів НАТО та його значення для України

4. Механізми досягнення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами країн-членів НАТО

273

Підручник

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

І ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

УКРАЇНИ

Видання 2-ге, доповнене та виправлене

Редактор Оксана Сухомлин Технічний редактор Ольга Трусова Комп'ютерна верстка Тетяна Кузнецова

215