Поточні операції нато

Із закінченням холодної війни НАТО дедалі активніше бере участь в операціях миротворчого характеру і з підтримання миру, діючи в інтересах широкого міжнародного співтовариства і тісно співпрацюючи з іншими міжнародними організаціями у розв'язанні застарілих проблем, припиненні страждань людей і створенні умов для стабільного розвитку і збереження миру.

Балкани. Початок операції Альянсу на Балканах у 1992 р. став переломним в історії НАТО: це було завдання, що вийшло за межі завдань періоду холодної війни, які включали захист територій країн-членів Альянсу, а також кроком у бік врегулювання криз поза межами НАТО. Альянс здійснював моніторинг за зоною заборони польотів над Боснією та Герцеговиною, посилю-

213

вав дію ембарго із торгівлі зброєю, встановленого ООН на усій території колишньої Югославії, а також здійснював певні економічні санкції проти Сербії та Чорногорії. Хоча кожна операція мала окреме завдання та залежала від певних умов, загальною метою НАТО було забезпечення мирного та стабільного середовища на Балканах після війн, до яких призвів розпад Югославії у 1990 р. Для досягнення цієї мети НАТО співпрацювало з ЄС, ОБСЄ, ООН та іншими організаціями. У Боснії, Герцеговині та Косово країни Альянсу застосували силу для припинення конфліктів, а потім розгорнули війська, щоб запобігти розповсюдженню ворожих настроїв та забезпечити умови мирного існування. У колишній Югославській Республіці Македонії Альянс допоміг владнати конфлікт дипломатичним шляхом, а превентивне розгортання військ для нагляду за роззброєнням повстанців допомогло створити передумови для процесу стабілізації та примирення.

Боснія і Герцеговина. З грудня 1996 р. по грудень 2004 р. у Боснії та Герцеговині під егідою НАТО діяли міжнародні Стабілізаційні сили, які підтримували безпеку регіону та допомагали відбудовувати країну після війни 1992-1995 pp. До цих місій було залучено війська 36 країн-членів та партнерів Альянсу, крім того, в операціях брали участь військовослужбовці з п'яти країн, що не були ні членами, ні партнерами НАТО, - Аргентини, Австралії, Чилі, Малайзії та Нової Зеландії. У зв'язку із поліпшенням ситуації у сфері безпеки у Боснії, Герцеговині та інших близьких регіонах Альянс прийняв рішення згорнути стабілізаційні сили у грудні 2004 p., однак ще утримує військовий штаб у країні для виконання ряду специфічних завдань, пов'язаних із допомогою уряду у реформуванні оборонних структур. Європейський Союз розгорнув нові сили у Боснії та Герцеговині для ведення операції "Алтея", взявши на себе роль стабілізатора миру, що належала НАТО згідно з Дейтонською мирною угодою. Відповідно до домовленостей між двома організаціями НАТО має забезпечувати планування, тилове забезпечення та командну підтримку операції під егідою ЄС.

Косово. Альянс розпочав дії на території Косова для призупинення гуманітарної катастрофи та відновлення стабільності у стратегічному регіоні. Основне завдання місії - побудова середовища безпеки у провінції, де усі громадяни, не зважаючи на етнічне походження, житимуть у мирі, а за допомогою міжнародної спільноти - підвищення рівня демократії у регіоні.

Колишня Югославська Республіка Македонія. Ведення операції ALLIED HARMONY (миротворчої місії у колишній Югославській Республіці Македонії, здійснюваної під егідою НАТО) було передано під керівництво ЄС 31 березня 2004 p., що стало можливим завдяки домовленостям, досягнутим між ЄС та НАТО, щодо доступу ЄС до колективних засобів та можливостей НАТО під час ведення операцій під егідою ЄС. Альянс продовжує допомагати колишній Югославській Республіці Македонії повністю інтегруватися в євроатлантичні структури. До повного досягнення цієї мети у

214

І

Штабі НАТО у Скоп'є працюватимуть старші цивільний та військовий представники, які допомагатимуть розвивати реформу в секторі безпеки та адаптуватися до стандартів НАТО.

Афганістан є ключовим пріоритетом Альянсу. Як результат Конференції у Бонні в грудні 2001 p., що відбулася після повалення режиму талібів, було створено Міжнародні сили стабілізації та підтримки. У серпні 2003 р. НАТО взяло на себе командування цими силами, щоб забезпечити створення умов, у яких Афганістан матиме представницький уряд, а у країні підтримуватиметься мир та безпека. Це стало першою місією в історії НАТО, яка проводилася за межами євроатлантичного регіону. Спочатку завдання полягало у забезпеченні безпеки всередині та навколо Кабул.1, зараз місія поширюється і на інші регіони країни. У липні 2006 р. Альянс рзяв відповідальність за допомогу уряду Афганістану та міжнародній спільноті з питань підтримки безпеки у межах усієї країни. Це найбільша сухопутна операція НАТО за участю майже 30 тис. військовослужбовців та перша операція за межами Європи. Завдання Міжнародних сил стабілізації та підтримки в Афганістані - допомога уряду Афганістану та міжнародній спільноті у підтриманні безпеки у межах регіону діяльності сил, які підтримують ур^яД країни, сприяють поширенню його впливу на інші регіони країни та забезпечують середовище безпеки для проведення вільних і чесних виборів, поширення верховенства права та реконструкції країни. Міжнародні сили стабілізації та підтримки в Афганістані допомагають створювати структури безпеки країни, визначаючи потреби реконструкції, а також готують та формують майбутні сили безпеки Афганістану. Ключовими є 13 місцевих відновліовальних бригад, які функціонують на півночі, півдні та заході країни.

Під час саміту НАТО у Бухаресті (квітень 2008 р.) було прийнято Декларацію глав держав та урядів країн, що беруть участь у комплектуванні Міжнародних сил безпеки в Афганістані згідно з мандатом ООН та під проводом НАТО (ISAF). У Декларації викладено стратегічне бачення Міжнародних сил безпеки в Афганістані і визначено керівні принципи та спільне зобов'язання на довгострокову перспективу країн-членів Альянсу та країн -партнерів щодо надання підтримки народові Афганістану в його прагненні домогтися кращого життя. У документі визначено, що Афганістан - це ключовий пріоритет Альянсу.

На ювілейному саміті НАТО у Страсбурзі / Келі (квітень 2009 р.) глави держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної Ради НАТО, підтвердили, що місія Міжнародних сил зі сприяння безпеці в Афганістані під мандатом ООН продовжує бути ключовим пріоритетом. Було досягнуто таких домовленостей:

запровадження Тренувальної Місії НАТО в Афганістані під егідою МССБ з метою проведення тренувань Афганської національної армії більш високого рівня та тренувань і навчань Афганської національної поліції з ви-

. 215

користанням існуючих структур та у тісній взаємодії з Групою координації Міжнародної організації кримінальної поліції;

підтримання існуючих ініціатив підсилення Афганської національної поліції (зокрема Європейськими силами жандармерії);

збільшення кількості тренерів та інструкторів для Афганської національної поліції, підкреслення важливості інших заходів у цій сфері, зокрема тренувань, здійснюваних поліцейською місією ЄС в Афганістані;

допомога та підтримка Національних сил безпеки Афганістану, забезпечення безпеки виборів через тимчасове розгортання сил, необхідних для підтримки виборів;

надання Групи оперативної підготовки та зв'язку для підтримки прогресивного збільшення Афганської національної армії до 134 тис. осіб;

розширення ролі Трастового фонду з підтримки тривалої боєздатності Афганської національної армії;

заохочення співробітництва урядів Афганістану і Пакистану, а також розширення політичних і практичних відносин між НАТО та Афганістаном;

подальша підтримка зусиль Уряду Афганістану та ООН з розвитку інтегрованого підходу до зміцнення синхронізованих цивільно-військових зусиль на території Афганістану;

заохочення усіх країн робити внески до фонду ООН з підтримки виборів;

подальша підтримка тривалої регіональної безпеки і добросусідських відносин.

Роль НАТО в Іраку. На саміті у Стамбулі 28 червня 2004 р. глави країн-членів НАТО та їх урядів домовилися допомагати Іраку готувати сили безпеки країни. Місію з ведення підготовки було розпочато 30 липня. Ця місія НАТО чітко визначена, здійснюється під політичним контролем Північноатлантичної Ради, управління багатонаціональними силами відбувається під егідою США. Тренуючи особовий склад іракців та підтримуючи розвиток органів безпеки у країні, НАТО допомагає Іраку розпочати самостійну підтримку своєї безпеки. На прохання уряду Іраку під егідою НАТО було розпочато місію з ведення підготовки сил безпеки в Іраку, а також створено тренувальний центр для вищих посадовців у сфері безпеки та оборони на околицях Багдада. Усі країни-члени НАТО роблять свій внесок у допомогу Іраку у самій країні чи за її межами шляхом надання фінансової допомоги чи обладнання. Альянс здійснює підготовку, оснащення і технічну допомогу, що не є бойовою. Мета місії з ведення підготовки та діяльності Об'єднаного штабного коледжу в Ар-Рустаміях - допомога іракському уряду у створенні можливості забезпечення вимог іракців щодо безпеки. Альянс також відіграє роль координатора пропозицій з надання обладнання чи підготовки від окремих країн-членів НАТО та країн-партнерів.

216

Середземноморський регіон. У межах операції "Активні зусилля" (ACTIVE ENDEAVOUR) кораблі НАТО патрулюють Середземноморський регіон, наглядаючи за судноплавством та забезпечуючи супроводження невійськових суден протокою Гібралтар для їх захисту від терористичних нападів.

Роль НАТО в Дарфурі. Із липня 2005 р. НАТО разом з ЄС допомагає Африканському Союзу розширювати його миротворчу місію в Дарфурі (Судан), намагаючись покласти край насильству. Альянс забезпечує повітряні перевезення миротворців з Африканського Союзу і цивільної поліції в охоплений війною регіон і забезпечує навчання з управління багатонаціональними військовими штабами та розвідувальною інформацією.

Альянс готуватиме підрозділи Африканського Союзу для дій у складі багатонаціонального військового штабу та управління розвідкою. Координує роботу Альянсу та надає поради СС, який також підтримує місію Африканського Союзу. Альянс продовжує надавати допомогу, а також пропонує розширити процес навчання закріпленням молодих фахівців за професіоналами та тренуванням.

Таким чином, у цей час Північноатлантичний альянс залишається найпотужнішою військово-політичною структурою, що сприяє розв'язанню міжнародних конфліктів. У ході проведення міжнародних миротворчих операцій НАТО адаптується до нових умов міжнародної безпеки, змінює власний оборонний потенціал і тісно взаємодіє з країнами-партнерами. Оскільки вирішення зазначених проблем вимагає широкої діяльності міжнародного співтовариства, то вищим арбітром у цьому процесі може бути тільки ООН.

_/-— Запитання для перевірки знань -.

1. Як Альянс адаптується до нових умов міжнародної безпеки під час проведення міжнародних миротворчих операцій?

2. На яких нормах міжнародного гуманітарного права базується проведення міжнародних миротворчих операцій, їх форми і способи?

3. Як Декларації самітів НАТО деталізують положення Стратегічної концепції щодо миротворчої діяльності?

4. Підсумуйте діяльність Альянсу в миротворчих операціях.

/ Список літератури -

1. За і проти: Дебати з питань євроатлантичної безпеки. Кн. II. - Брюссель, 2006. -88 с.

2. Довідник НАТО. - Брюссель, 2006. - 383 с

3. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України : навч. посіб. / за заг. ред. О. І. Пошедіна. - К. : НАОУ, 2008. - 104 с

4. Нікітюк В. О. Миротворча діяльність у Свропі: еволюція міжнародно-правових та інституціональних засад / В. О. Нікітюк // Наука і оборона. - 2001. - № 3. -С 36-44.

5. Сайт Організації Північноатлантичного договору. - http://www.nato.int.

217

Розділ 4

СТРАТЕГІЯ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ