19. Сучасна структура міжнародної торгівлі. Місце та роль України в міжнародній торгівлі

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Стр-ра міжнародної торгівлі за методами реалі­зації товарів на світовому ринку:

1)традиційна торгівля здійснюється за традиційни­ми правилами між суб'єктами різних міжнародних еко­номік;

2)торгівля продукцією у рамках кооперації - реа­лізація продукції між суб'єктами міжнародної вир-чої кооперації за трансфертними ціна­ми у пільговому режимі;

3)зустрічна торгівля - торгівля у вигляді заку­пок продукції, що супроводжується постачанням то­варів, з метою досягнення балансу експортно-імпорт­них операцій. Види: 3.1.бартер - товарообмін із взаєм­ною передачею права власності на товари без грошово­го еквіваленту; 3.2.кліринг - система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ба­зується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань; 3.3.компенсаційні угоди - вид міжнародних торговель­них компенсаційних угод, за яких покупець сплачує вартість товарів постачанням інших товарів і наданням послуг, а за необхідності різницю доплачує грішми;

4)міжнародна біржова торгівля - форма міжна­родної оптової торгівлі масовими товарами, що мають чіткі якісні параметри (цінні папери, золото, валюта, хліб, пряжа, м'ясо, вовна, вугілля, руда);

5)міжнародний аукціон - форма продажу окремих партій товару або окремих предметів, що по черзі ви­ставляються для огляду і вважаються проданими тому з присутніх покупців, котрий запропонував найвищу ціну;

6)міжнародні тендери (міжнародні торги) - за­гальна форма закупівлі, за якої покупець оголошує конкурс для продавців різних країн на товар чи послу­гу, які б відповідали певним техніко-ек-чним ха­р-ристикам;

7)міжнародний ярмарок - одна з форм реалізації то­варів фірмами з різних країн, що являє собою вели­кий, відкритий міжнародний ринок, що періодично діє в одних і тих самих місцях, в один і той самий час (де­монстрація зразків товарів);

8)міжнародна виставка відбувається у вигляді демон­страції досягнень в різних галузях однієї або декількох країн з метою знайти покупців майбутньої продукції.

Зовнішня торгівля України стала суб'єктом міжна­родних ек-чних відносин на початку 90-х рр. XX ст. Її виникнення спричинялося мотивами пошуку рен­ти, вона базувалася на старій народногосподарській стр-рі радянського характеру. З виходом України на світові ринки очікувались певні якісні зміни науко-інтенсивної спрямованості як в ек-ці в цілому, так і в експортне орієнтованих галузях. Та цього не ста­лось. Після майже десятирічного періоду формування зовнішнього сектору ек-ки України здається за­кономірним розширення пропозиції трудомістких галузей.

Проаналізуємо стан зовнішньоек-чного сек­тору в один з найбільш сприятливих періодів, а саме: коли спостерігалося зрушення в бік покращання саль­до торговельного балансу.

Із урахуванням товарної стр-ри зовнішньої тор­гівлі України і за алгоритмом аналізу, передбаченого стандартною моделлю торгівлі, проаналізуємо кожну із товарних груп: перша група: продовольчі товари і сировина для їх виготовлення. Сальдо є додатнім. Для товарів цієї групи ринки країн "далекого зарубіжжя" є визначальними. Основними імпортерами були краї­ни Азії, Європи і Аме­рики. Після проведення розрахунків Україна була визначена як праценасичена країна. Таким чином, розвиток торгівлі у межах цієї групи відбувається за класичною теорією факторомісткості. Тобто, праценасичена Україна експортує працемісткий товар; друга група: продукція енергетично-паливного ком­плексу. Сальдо є від'ємним. Частка імпорту за цією групою у процентах до загального обсягу складає 45,9%. Основним постачальником продукції другої групи є Росія. Вона є відносно капіталонасиченою краї­ною. Отже, праценасичена Україна імпортує капіталомісткий продукт; третя група: продукція хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості. Сальдо є додатнім: експорт перевищує імпорт. Основними імпортерами цієї продукції є: країни Азії, Америки і Європи.

За проведеними розрахунками праценасичена Украї­на експортує порівняно працемісткі товари хімічної промисловості до США, Італії, Британії, Чехії, Японії, Угорщини, Туреччини, Бразилії (перша гру­па). Але вона є капіталонасиченою порівняно з Китаєм і Індією (друга група). Отже, країни першої групи (капіталонасичені) здійснюють міжнародний обмін згідно з теорією Хекшера — Оліна. Щодо другої групи (праценасичені країни) діє "парадокс Леонтьєва": пра­ценасичена Індія імпортує працемісткий товар. Тут має місце ефект реверсу факторів вир-цтва.

Щодо інших чотирьох груп — деревина і вироби з неї, промислові вироби, чорні і кольорові метали і вироби з них, машини і устаткування — в результаті проведених розрахунків не було визначено наявності ефекту реверсу факторів вир-цтва і дії принципів класичних теорій обміну.