МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра «Правознавство»

Затверджено

Вченою радою інституту

Протокол №____від ____

Вчений секретар ________Віннік Н.В.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Для спеціальності 6.402 «Правознавство»

УХВАЛЕНО:

На засіданні кафедри «Правознавство»

Протокол ____від «__»________200__р.

Завідувач кафедри__________Копайгора І.Д.

Погоджено:

Заступник директора

З навчальної роботи ______________Б.М. Одягайло

Голова навчального відділу____________Є.Г. Дяченко

Кривий ріг 2010р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

Для студентів спеціальності 6.402 «Правознавство» денної та заочної форми навчання.

Укладач: доцент Панченко М.І. кафедра «Правознавство» Криворізький економічний інститут КНЕУ.

Рецензент: к.ю.н., професор Копайгора І.Д.

Відповідальний за випуск: к.ю.н., професор Копайгора І.Д.

І. Вступ

Цивільне право — це мистецька і витончена галузь пра­ва, коріння якої виходить з далекого минулого і яка ґрун­тується на одвічних правових цінностях. Це одна із основних, базових навчальних дисциплін, що вивчається у вищих навчальних закладах. Перехід України до ринкових відносин та кардинальне реформування соціально-економічних відносин нашого суспільства різко підняло роль і розширило сферу застосування цивільного права як основного регулятора особистих немайнових та товарно-грошових відносин.

Після набуття Україною незалежності в нашій державі було прийнято значну кількість цивільно-правових актів призначених регулювати правове становище приватної особи, торгівельний обіг, підприємницьку діяльність, а також широке коло особистих немайнових відносин, в тому числі пов’язаних зі створенням і використанням об’єктів інтелектуальної власності. Безумовно, провідне місце, поміж цих нормативно-правових актів, займає Цивільний кодекс України (2003р.)

Робота над новим Цивільним кодексом України та його прийняття сприяли утвердженню ідеологію приватного права і стали реальною відповіддю на мрії та надії громадян нашої незалежної держави. За своєю сутністю Цивільний кодекс України став не тільки необхідним елементом подальшого реформуван­ня нашого суспільства, а й могутньою інтегруючою силою такого реформування. Справа в тому, що Цивільний кодекс — це не звичайний закон порівняно з іншими, з першого погляду, однотипними "базовими" кодифікованими документами. За низкою положень цей кодекс не поступаєть­ся значенням Конституції, конституційним законам, і тому в деяких країнах його справедливо називають "економічною конституцією".

Така оцінка цивільного права — не просто емоції, а факт, підтверджений життям. Історичні факти свідчать про те, що бурхливому, інколи стрибкоподібному розвитку ринкової економіки і демократичних інститутів та становленню громадянського суспільства у всіх країнах незмінно пере­дувало утвердження в суспільстві цивільного права. Яскраві приклади цього — Французький цивільний кодекс (кодекс Наполеоне, прийнятий у 1804 р.), а також Німецьке ци­вільне уложення (прийняте у 1896 р.).

Предметом цивільного права є особисті немайнові та майнові права. Якщо звести в одне слово всі легальні та наукові характеристики майнових прав, то вони утворюють у найбільш глибокому, суттєвому вигляді власність, при цьому власність не в загальному і декларативному значенні, а в тому реальному та юридичне забезпеченому вигляді, в якому вона має становити фундамент економіки, її статику і динаміку, всі життєво важливі сфери життя суспільства, в тому числі влади. Але власність не є вичерпною, а можли­во, навіть не є головною характеристикою цивільного права. Місія цивільного права полягає в тому, що воно вводить у життя і здатне зробити реальним, юридичне забезпече­ним високе становище фізичної особи в суспільстві та її дійсно захищену свободу у відносинах власності, всіх май­нових і пов'язаних з ними немайнових відносинах, в інших важливих сферах життєдіяльності людини.

Відносячись до новаторських законодавчих актів, Цивільний кодекс України містить значну кількість норм, що регулюють відносини, котрі є новелами для вітчизняного цивільного законодавства, - наприклад, участь держави у цивільних відносинах; становище господарських товариств; право довірчої власності; право на користування земельною ділянкою; права на чужі речі; інтелектуальна власність, зобов’язання, що виникають внаслідок створення небезпеки, ведення справ іншої особи без її доручення, рятування життя і здоров’я фізичних осіб; договори ренти, лізингу, комерційної концесії, управління майном, факторингу та багато ін. Значною є і кількість новел, що стосується тих чи інших аспектів окремих інститутів цивільного права. Одночасно з ЦК набрали чинності Сімейний кодекс України та Господарський кодекс України, які також певною мірою регулюють цивільні відносини.

На сьогодні вже склалася практика вирішення складних завдань, які ґрунтується на принципово новій – приватноправовій – концепції регулювання особистих немайнових та майнових відносин, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Все це підвищує необхідність глибокого вивчення та засвоєння основних цивільно-правових категорій і конструкцій, широкого кола цивілістичного інструментарію і його багато численних можливостей. Виникає необхідність творчого оцінювання правового матеріалу, з’ясування його сутності, особливостей змісту та правильного застосування на практиці в сучасних умовах.