60. Номінальний валютний курс, його розрахунок

Номінальний валютний курс – ціна грошової одиниці країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Номінальний валютний курс часто застосовується по відношенню до міжнародних грошових одиниць (ЕКЮ). В теперішній час валютний курс встановлюється з врахуванням купівельної спроможності валюти і є досить рухомим.

На валютний курс впливають фактори:

1)стан платіжного балансу;

2)рівень інфляції;

3)міжтрансова міграція короткотермінових капіталів;

4)політична і воєнна обстановка.

Номінальний валютний курс = Іноземний валютний курс / Нац-ний валютний курс

61. Реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності

Реальний валютний курс – нац-ний валютний курс, скоригований з урахуванням зміни рівня цін у своїй країні і країні, до валюти якої котирується нац-на валюта.

Реальний валютний курс = Рівень цін в інших країнах / Рівень нац-них цін

Важливим є різновид валютного курсу — паритет купівельної сили (ПКС) - валютний курс, за яким купівельна сила грошей у різних країнах буде однако­вою. Якщо, наприклад, "Форд" в Україні коштує 53 300 грн., а в США — 10 000 дол., то ПКС становити­ме 5,33 грн. = 1,0 дол. Це абсолютний ПКС. У довго­строковому періоді реальний валютний курс має бути постійним. Виходячи з цього, номінальний ПКС може бути і відносним, або таким валютним курсом, який зазнає змін залежно від цінових змін в обох країнах.

Відносний ПКС, на відміну від абсолютного ПКС, визначається тільки на часовому інтервалі одно­часної зміни рівня цін і валютного курсу. ПКС вихо­дить із загального рівня цін, тобто із рівня цін товарів, що входять до споживчого кошика.

62. Формування попиту на іноземну валюту

Попит на іноземну валюту формується: 1)закордонні споживачі товарів, що експортуються з країни; 2)іноземні інвестори, яким необхідна валюта для здійснення інвестицій в країні; 3)валютні спекулянти, які розраховують, що курс даної валюти в майбутньому зросте по відношенню до інших валют; 4)уряд країни не допускає падіння своєї валюти.

63. Формування пропозиції іноземної валюти

Пропозиція на іноземну валюту формується: 1)імпортери країни; 2)валютні спекулянти (зниження курсу); 3)інвестори країни, які обмінюють валюту на валюти інших країн; 4)уряд даної країни зацікавлений в тому, щоб курс валюти не був дуже високий.

64. Валютний ринок: сутність, види, функції

Валютний ринок - особливий ринок, на якому здійснюються валютні угоди, тобто обмін валюти однієї країни на валюту іншої країни за певним номінальним валютним курсом. Нац-ні валютні ринки обслу­говують рух грошових потоків всередині країни. Вони інтегровані в світовий валютний ринок.

На світовому валютному ринку здійснюються ва­лютні операції і розрахунки, пов'язані з міжнародним рухом товарів, послуг і капіталів. Світовий валютний ринок ф-ціонує цілодобово з понеділка до п'ятниці і об'єднує нац-ні валютні ринки за допомогою сучасних засобів комунікації (телефон, телеграф, ком­п'ютерні мережі).

Види валютних ринків:

1)за суб'єктами, що оперують валютою: а)міжбанківський (прямий і брокерський); тут здійс­нюється приблизно 80% усіх валютних операцій і формується валютний курс; б)клієнтський; в)біржовий;

2)за хар-ром валютних операцій (обсягом): а)глобальний; б)регіональний; в)внутрішній;

3)залежно від обмежень: а) вільні; б)невільні;

4)за видами валют, що використовуються: а)з одним режимом валютного курсу; б)з двома режимами валютного курсу.

Ф-ції валютного ринку: 1)забезпечення валютно-кредитного і розрахунко­вого обслуговування експортно-імпортних операцій; 2)хеджування, тобто страх-ня валютних ри­зиків. При цьому ек-чні агенти прагнуть уникнути валютного ризику, що виникає внаслідок коливань валютного курсу, прагнуть позбутися чистих зобов'я­зань в чистій валюті; 3)валютний ринок дає змогу здійснювати валютні спекуляції.

Загальне правило для спекулятивних операцій: в іноземній валюті їх прибутковість залежить від того, наскільки падіння ціни валюти перевищить падіння процентних ставок за депозитами в нац-ній і іно­земній валюті.

На будь-якому валютному ринку перетинаються ін­тереси багатьох суб'єктів. Щодо юр-чних осіб учасни­ки валютного ринку мають такий склад: 1)центральні (нац-ні) банки; 2)валютні біржі; 3)брокерські агенції; 4)міжнародні корпорації; 5)комерційні банки.

Головні учасники — комерційні банки, які викону­ють операції: 1)диверсифікують свої портфелі за рахунок інозем­них активів; 2)здійснюють валютні угоди від імені фірм, що вихо­дять на зовнішні ринки як експортери і імпортери.

Розрахунково-валютні операції за експорт і ім­порт є основою визначення вартості нац-ної ва­люти.

За послугами до банківських і небанківських інсти­туцій звертаються фізичні особи: 1)туристи; 2)особи, що отримують перекази з-за кордону; 3)приватні інвестори — вкладники капіталів у іно­земну ек-ку.

Ринок валюти за обсягами переважає всі інші на порядок. Обслуговування експорту і імпорту стано­вить незначну частку. Більшість операцій з валютою мають спекулятивний характер.