4. Ме: сутність, процес становлення

МЕ - система структурних, рівневих і ф-ціональних зв'язків і відносин між суб'єктами міжна­родної ек-чної діяльності, які виникають в умо­вах міжнародного переміщення товарів, послуг, фак­торів вир-цтва і фінансових засобів на основі ресурсних, цінових і ціннісних конкурентних переваг з метою отримання кращих умов обміну (ек-чних ефектів) і доходу.

МЕ має відповідати критеріям:

1)це має бути сукупність відкритих нац-них економік. Якщо автаркія є ек-чним утворенням, що ф-ціонує за принципом самозабезпеченості, то повністю відкрита ек-ка перебуває в стані взаємодії з зовнішнім світом (здійснює торгівлю, платежі, ввезення і вивезення капіталу);

2)МЕ відрізняється ру­хом (мобільністю) товарів, послуг, факторів вир-цтва і фінансових засобів, їх потоки показують взає­модію нац-них економік. Мобільність, формуючись на основі відносних переваг, робить їх плинними і підсилює суперництво за них, а отже — і отримання певних доходів (ренти, квазіренти). Ступенем мобільності визначається динамізм конку­рентоспроможності. Здатність країн пристосуватися до цього динамізму — це проблема економічного вижи­вання суб'єктів міжнародної економіки. МЕ - динамічна сукупність нац-них економік;

3)МЕ — ринкова ек-ка з її всеохоплюючим механізмом балансування міжнародного попиту і міжнародної пропозиції. У цьому аспекті її можна розглядати як органічну єдність міжнародних ринків, але ринків, що доповнені меха­нізмами неринкового регулювання.

Якщо говорити про МЕ як на­уку, то це має бути теорія основних взає­мозв'язків у відкритій ек-ці, доповнена вивчен­ням взаємних впливів (мультиплікаційних ефектів) на­ц-них економік і дії коригуючих механізмів міжнародної ек-чної діяльності з використанням інструментів макроек-чної політики.

МЕ – частина теорії ринкової ек-ки, яка вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб’єктів різних держав в області міжнародного обміну товарами, руху факторів вир-цтва, розвиток валютно-фінансової системи, формування міжнародних ек-чних інститутів і орг-цій і їх вплив на ек-чну політику окремих держав.

Класичні школи: 1)класична і неокласична. В основі лежить ідея “невидимої руки” і загальної рівноваги; 2)кейнсіанство і неокесіанство. Кейнс поклав теорію регулювання сучасної макроек-ки, а також поставив питання про ступінь державного втручання в ек-чний розвиток.

5. Структура ме і її особливості в сучасних умовах

Умовно МЕ включає наступні елементи:

1)базові поняття: світовий ринок, світове господарство, міжнародний розподіл факторів вир-цтва. Цей рівень дозволив сформувати понятійний і концептуальний апарат МЕ;

2)ек-чна політика держав, механізм державного регулювання ек-ки на макро- і мікрорівні. На мікрорівні здійснюється регулювання зовнішньої торгівлі і міжнародного руху факторів вир-цтва. На мікрорівні – державне валютне і фінансове регулювання;

3)конкретні форми міжнародних ек-чних відносин, в яких проявляється МЕ, включаючи: міжнародну торгівлю товарів і послуг, міжнародний рух факторів вир-цтва, міжнародну торгівлю фінансовими інструментами (валютою, цінними паперами); 4)міжнародне регулювання і нагляд, які включають діяльність міжнародних ек-чних і фінансових орг-цій.

Ф-ціонально МЕ ділиться на:

1)міжнародну мікроек-ку – частина МЕ, яка вивчає закономірності міжнародного руху товарів і факторів вир-цтва, а також основні ринкові хар-ристики (попит, пропозиція);

2)міжнародна макроек-ка – частина МЕ, яка вивчає закономірності ф-ціонування відкритих нац-них ек-к і світового господарства в цілому в умовах мобілізації фінансових ринків.