- •1. Об’єкт та предмет вивчення курсу ме
- •Для дослідження міжнародних явищ і процесів використовуються різні методи: наукова абстракція, аналіз і синтез, мікро- і макро- аналіз, математичний, статистичний, графічний.
- •2. Міжнародний поділ праці як умова розвитку ме
- •3. Світовий ринок: сутність та графічна модель
- •4. Ме: сутність, процес становлення
- •5. Структура ме і її особливості в сучасних умовах
- •6. Середовище ме, його структура та шляхи гармонізації
- •7. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних економічних відносин
- •8. Світовий ринок: умови виникнення, фактори розвитку, функції
- •9. Закономірності ціноутворення на світовому ринку
- •10. Сучасні тенденції розвитку світового ринку
- •11. Сутність та форми міжнародної торгівлі
- •12. Теорії абсолютних та порівняльних переваг у зовнішній торгівлі
- •13. Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва
- •14. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу продукту, теорія конкурентних переваг, теорія ефекту масштабу
- •19. Сучасна структура міжнародної торгівлі. Місце та роль України в міжнародній торгівлі
- •20. Суть, цілі та види міжнародної торгівельної політики
- •21. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •27. Кількісні обмеження зовнішньої торгівлі: квотування і ліцензування
- •28. Добровільне експортне обмеження: наслідки його впровадження
- •29. Експортні субсидії, компенсаційне імпортне мито: вплив на добробут
- •30. Демпінг як форма конкурентної боротьби. Антидемпінгові заходи
- •31. Аргументи «за» і «проти» протекціонізму
- •32. Регулювання зовнішньої торгівлі в Україні
- •37. Міжнародний рух позичкового капіталу в сучасних умовах
- •38. Стан іноземного інвестування в економіці України
- •39. Характеристика інвестиційного клімату в Україні
- •40. Міграція робочої сили: сутність, причини виникнення, форми
- •41. Економічні ефекти міграції робочої сили
- •42. Наслідки міграції робочої сили для країни-імпортера
- •43. Наслідки міграції робочої сили для країни-експортера
- •44. Міжнародні фінансові послуги, їх характеристика
- •45. Умови формування, особливості та структура міжнародного ринку послуг
- •46. Нефакторні (нефінансові) міжнародні послуги
- •47. Міжнародні транспортні послуги та їх специфіка
- •48. Транспортні витрати та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •49. Україна на світовому ринку послуг. Проблеми і перспективи
- •50. Міжнародна передача технологій: сутність, причини, основні канали
- •51. Форми передачі технологій
- •52. Поняття міжнародного лізингу, види, значення
- •53. Міжнародне науково-технічне співробітництво: суть, структура, напрями розвитку
- •54. Інтелектуальна власність, об’єкти, правові форми захисту
- •55. Світова організація інтелектуальної власності
- •56. Україна в міжнародному науково-технічному співробітництві
- •57. Валютно-фінансова система: сутність, основні елементи
- •58. Еволюція міжнародної валютної системи
- •59. Поняття валютного курсу, види
- •60. Номінальний валютний курс, його розрахунок
- •61. Реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності
- •62. Формування попиту на іноземну валюту
- •63. Формування пропозиції іноземної валюти
- •64. Валютний ринок: сутність, види, функції
- •65. Фактори, які впливають на формування валютного курсу
- •66. Вплив девальвації на стан валютного ринку і торгівельного балансу
- •66. Вплив девальвації на стан валютного ринку і торгівельного балансу
- •67. Регулювання валютно-фінансових відносин
- •68. Роль міжнародних фінансових організацій на світовому валютному ринку
- •69. Проблеми конвертованості української гривні. Шляхи вирішення
- •70. Сутність платіжного балансу країни та його структура
- •71. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу
- •72. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, передумови, мета
- •73. Форми інтеграції
- •74. Західноєвропейська інтеграція: тенденція розвитку
- •75. Вільні економічні зони: сутність, види, значення
- •76. Особливості інтенграції української економіки у світове господарство
- •77. Міжнародий факторинг: сутність, значення
- •78. Міжнародний форфейтинг: сутність, значення
- •79. Внутрішньоекономічні фактори інтеграції України у світогосподарську систему
- •80. Зовнішньоекономічні фактори інтеграції України у світову систему
37. Міжнародний рух позичкового капіталу в сучасних умовах
Світовий ринок позичкового капіталу виник в кінці 50-х і на початку основним інструментом світового ринку був євродолар. Спочатку мав назву євродолара, потім долар ослаб і з’явилися нові євровалюти (екю).
Євродолар – вклади юр-чних і фізичних осіб інших країн і резидентів США в американських банках і європейських відділеннях американських банків з умовою, що вклади будуть також повернені в доларах.
Переміщення валюти пов’язано з технічними труднощами, тому ці труднощі ліквідуються на світовому ринку позичкового капіталу, на якому посередники допомагають отримати кредит, обходячи країни, які є власниками валюти.
Міжнародний кредит – форма руху позичкового капіталу в сфері міжнародної ек-ки, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поверненості, строковості і платності.
38. Стан іноземного інвестування в економіці України
У більшості країн з перехідною ек-кою ефективне використання іноземного капіталу є ключовим фактором їх розвитку. Залучені іноземні інвестиції відіграють велику роль і в структурі пріоритетів в українській ек-ці.
Основними формами залучення інвестицій є внески у формі рухомого і нерухомого майна (70%) і грошові внески (27%). Склад іноземних інвесторів в Україні формується за рахунок: 1)транснаціональних корпорацій (ТНК); 2)аутсайдерів, що не витримали конкуренції в своїх країнах; 3)фірм з обмеженими фінансовими можливостями, які розраховують на швидку віддачу.
Характерним для розвитку інвестиційного ринку України є: 1)вузька орієнтація у міжнародних відносинах (переважно на МВФ і США); 2)орієнтація на незрілі інтеграційні регіональні і субрегіональні угрупування (ЧЕС, ЦЄФТА).
Іноземні інвестори української ек-ки представлені різними країнами Європи, Азії, Північної Америки, пострадянськими і іншими країнами. Доля розвинених країн Заходу в інвестиціях в ек-ку України складає понад 70%.
Протягом останніх років відбулися зміни в галузевій стр-рі надходження прямих іноземних інвестицій. Знизилися обсяги надходження іноземних інвестицій у вир-чу сферу і, зокрема, в промисловість.
Основними орг-ціями, що надають інвестиційну і технічну допомогу Україні є Світовий банк, Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції та розвитку. Україна бала прийнята до МББР і МВФ 3 вересня 1992 року.
39. Характеристика інвестиційного клімату в Україні
Інвестиційний клімат - сукупність політичних, соц-х, екологічних, мікро- і макроек-чних умов ф-ціонування нац-ної економіки, що забезпечує стабільність діяльності інвесторів.
Інвестиційний клімат визначають інвестиційний потенціал (об’єктивні, переважно кількісні умови інвестування) і інвестиційний ризик (переважно якісні політичні, соц-ні і ек-чні хар-ристики приймаючої країни (в нашому випадку – України) щодо ймовірності втрати в ній інвестиції чи доходу від них).
Інвестиційний потенціал країни хар-ризується сукупністю таких показників як темпи ек-чного росту, співвідношення споживання і заощадження, ставка позичкового відсотку, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, споживчий попит населення, наявність і співвідношення факторів вир-цтва.
Інвестиційний ризик країни хар-ризується рівнем невизначеності прогнозу щодо одержання прибутку від інвестицій. Структурно він включає політичні, ек-чні і соц-ні складові. Основним ек-чним параметром виступає співвідношення між місцевим і іноземним капіталом
Інвестиційний клімат передбачає мотивацію іноземного інвестування. Основні мотиви його в Україні полягають в отриманні прибутку через інвестування п-ств промисловості, які мають великий потенціал з точки зору асортименту продукції, що виробляється і можливостей розвитку.
Інвестиційний клімат України хар-ризується відносною невизначеністю багатьох параметрів і динамічністю їх змін (як позитивних, так і негативних).
Для усунення негативних тенденцій і стимулювання іноземного інвестування в ек-ку України – поліпшення інвестиційного клімату доцільно вдатися до комплексу загальних і спеціальних заходів, орієнтуючись на принципи: 1)незмінність (стабільність) основних законодавчих положень щодо умов іноземного інвестування; 2)диференційований підхід до податкових і інших пільг іноземним інвесторам, з огляду на обсяги іноземних інвестицій, види, форми і сфери інвестування і з урахуванням відповідних пріоритетів розвитку ек-ки України; 3)надійне, доступнее, оперативне організаційне і інф-ційно-методичне забезпечення, залучення і здійснення іноземних інвестицій.