Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аллина дипломна.docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
217.9 Кб
Скачать

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЙОГО НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

1.1.

Сутність доходу, його визначення і оцінка

1.2

Проблеми обліку фінансових результатів в сільському господарстві.

1.3.

Нормативно – правове забезпечення обліку фінансових результатів

РОЗДІЛ 2. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1.

Організаційно-економічні умови діяльності господарства

2.2.

Стан облікового процесу

2.3.

Аналіз економічної ефективності реалізації продукції

РОЗДІЛ 3.ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

3.1

Первинний облік реалізації продукції

3.2

Синтетичний і аналітичний облік доходів і фінансових результатів

3.3.

Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів

3.4.

Облік фінансових результатів в умовах використання автоматизованої системи обліку

3.5.

Аудит фінансових результатів від звичайної діяльності.

РОЗДІЛ 4. ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПОДОЛАННЯ ТРАВМАТИЗМУ В ТОВ “ УСТЯ“ БЕРШАДСЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В умовах подальшого проведення в Україні економічних реформ на основі ринкових відносин велике значення для розвитку суб’єкта підприємницької діяльності має його прибуток. Він є узагальнюючим показником, який відображає результати роботи підприємства і його підрозділів. Фінансові результати характеризують майже всі аспекти діяльності аграрного підприємства: продуктивність праці, ступінь використання основних засобів, трудових, матеріальних і грошових ресурсів, собівартість реалізованої продукції, її якість, обсяг та ціни реалізації продукції, тощо.

Актуальність теми. Прибуток відображає економічну ефективність господарювання підприємства. Він слугує джерелом розширеного відтворення виробництва, соціального розвитку підприємства та платежів до бюджету держави. Чим вищий прибуток, тим більше можливостей у підприємства поновлювати свою матеріальну базу, розвивати нові виробничі програми і напрямки діяльності.

Фінансовий результат характеризує економічну ефективність господарювання підприємства, при умові його позитивного значення (прибуток) - він слугує джерелом розширеного відтворення виробництва, соціального розвитку підприємства та платежів до бюджету держави. Чим вищий прибуток, тим більше можливостей у підприємства поновлювати свою матеріальну базу, розвивати нові виробничі програми, нові напрямки діяльності.

У розробку питань формування та обліку фінансових результатів значний внесок зробили вітчизняні вчені: І.А. Белобжецький, А.С. Булат, Ф.Ф. Бутинець, П.М. Герасим, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, М.Я. Дем’яненко, В.М. Жук, Г.Г.Кірейцев, П.О. Лайко, В.Г. Лінник, В.М. Пархоменко, П.Т.Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, П.М. Хомин та інші; зарубіжні дослідники: Х. Андерсен, А. Бабо, Ф. Вуд, Р. Ентоні, Д. Колдуелл, Б. Нідзл, Дж. Ріс, П. Самуельсон, Я.В. Соколов, Д. Стоун, Ч.Хонгрен.

Метою даного дослідження є вивчення та розкриття теоретичних основ формування фінансових результатів в ТОВ «Устя», аналіз сучасного стану обліку і аудиту фінансових результатів та визначення основних шляхів його удосконалення.

Об'єктом дослідження є облік, аналіз і розподіл фінансових результатів ТОВ «Устя» Бершадського району Вінницької області.

Предметом і завданням є організація, недотика обліку, аналізу і розподілу фінансових результатів.

Методи дослідження. При написанні дипломної роботи застосовувався ряд методів і прийомів досліджень, у тому числі таких як монографічний, графічний, розрахунково-аналітичний, порівняння, вирівнювання, факторний аналіз, метод середніх величин, ланцюгових підстановок та інші.

Інформаційною базою дослідження для написання дипломної роботи послужили Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; нормативні та законодавчі документи Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, наукові праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, довідкова і періодична література, а також фактичний цифровий матеріал підприємства бухгалтерська та фінансова звітність досліджуваного підприємства

Розділ 1. Проблеми обліку фінансових результатів від звичайної діяльності та його нормативно-правове забезпечення

1.1. Сутність доходу, його визначення і оцінка

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу за принципами нарахування та відповідності.

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів і витрат на момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами цього ж періоду, понесеними для отримання цих доходів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено П(с)БО 15 «Дохід» та П(с)БО 30 «Біологічні активи»

Норми П(с)БО 15 «Дохід» стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від форм власності.

Необхідно зазначити, що дія П(с)БО 15 не поширюється на доходи, пов'язані з: реалізацією цінних паперів, договорами оренди, контрактами з надання послуг у сфері будівництва, дивідендами, які необхідно одержати за результатами фінансових інвестицій і які обліковуються за методом участі в капіталі, страховою діяльністю, змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов'язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) згаданих активів і зобов'язань, змінами вартості інших поточних активів, природним приростом поголів'я худоби, виходом продукції сільського і лісового господарства, видобуванням корисних копалин, первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, та первісним визнанням сільськогосподарської продукції.

Дія П(с)БО 30 «Біологічні активи» не поширюється на: сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання, продукти переробки сільськогосподарської продукції, біологічні активи, не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.

Згідно П(с)БО 15 «Дохід» дохід визнається, якщо існує можливість збільшення майбутніх економічних вигід у вигляді збільшення активу або зменшення зобов'язань і оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в П(с)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

  • сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

  • сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

  • сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

  • сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

  • сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

  • надходження, що належать іншим особам.

  • надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи, надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив), підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена, є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».

Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Цільове фінансування, що отримане як компенсація витрат (або збитків), яких вже зазнало підприємство, або з метою негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов'язаних із цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо імовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією і дохід може бути достовірно оцінений.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.

Згідно П(с)БО 30 «Біологічні активи» доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних внаслідок сільськогосподарської діяльності протягом звітного (календарного) року, визначаються як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, та витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями. Зазначені доходи (витрати) включаються до складу інших операційних доходів (витрат).

Після введення в дію даного положення (стандарту) було внесено відповідні зміни до Плану рахунків (додаток ).

Фінансовий результат від основної діяльності складається з:

  1. Фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів.

  2. Фінансового результату від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу.

  3. Фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу.

Доходи від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, визначається відповідно до П(с)БО 15 «Дохід». При цьому собівартість реалізованих біологічних активів і сільськогосподарської продукції дорівнює вартості, за якою вони відображаються в обліку на дату реалізації.

Збільшення (зменшення) на дату балансу балансової вартості біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, відображається у складі інших операційних доходів (інших операційних витрат).

Сума дооцінки та уцінки на дату балансу балансової вартості довгострокових біологічних активів, які оцінюються за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності, а також фінансовий результат від вибуття таких довгострокових біологічних активів визначається і відображається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

На зміну показників прибутків (збитків) впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори додаток . Кожен фактор по-своєму впливає на результативний показник, окремі фактори розкладаються на ряд факторів нижчих рівнів. Зокрема, це стосується показників фінансових результатів від основної та іншої операційної діяльності тощо.

Впровадження ринкових механізмів господарювання зумовило необхідність реформування вітчизняного бухгалтерського обліку. Результатом цього є те, що організація бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах та його нормативно-правове забезпечення потребують удосконалення. Тому прийняття та введення в дію Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 30 «Біологічні активи» є необхідним нормативним і методичним документом для сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки їх діяльності.

Відповідно до вищезгаданого Положення, фінансовий результат від сільськогосподарської діяльності складається з трьох складових:

- фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів;

- фінансового результату від реалізації запасів — сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу;

- фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу. Алгоритм формування фінансового результату від сільськогосподарської діяльності за П(С)БО 30 «Біологічні активи» наведено на рис. 1.1.

Пунктом 18 П(С)БО 30 «Біологічні активи» передбачено, що фінансовий результат від первісного визнання розраховується як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених у порядку, передбаченому пунктами 9 і 12 Положення (стандарту) 30, та витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями [ ].

Зупинимося детальніше на питанні оцінки біологічних активів, оскільки вона безпосередньо впливає на фінансові результати підприємства.

У пунктах 9 і 12 вказано, що додаткові біологічні активи та сільськогосподарська продукція при їх первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання їх відображається у тому звітному періоді, в якому вони відокремлені від біологічного активу.

У П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» під справедливою вартістю визнається сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними та незалежними сторонами.

Відповідно Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів визначення фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів здійснюється шляхом порівняння доходів від первісного визнання з витратами від первісного визнання різних видів біологічних активів або їх груп та відображається у складі результатів операційної діяльності. У п. 5.15 даних рекомендацій зазначено, якщо стає можливим визначити справедливу вартість довгострокового біологічного активу, який оцінюється за первісною вартістю, нарахування амортизації на нього припиняється і він переводиться до групи довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю. При проведенні зазначеної операції, первісну вартість довгострокового активу попередньо зменшують на суму нарахованого зносу, а потім він переоцінюється до справедливої вартості, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу.

Згідно з П(С)БО 30 біологічні активи та сільськогосподарська продукція при оприбуткуванні, а також на дату балансу відображаються за справедливою вартістю, тобто за цінами реалізації, зменшеними на витрати на місці продажу.

На нашу думку, в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств можуть траплятися випадки, коли неможливо здійснити надійну оцінку справедливої вартості біологічного активу. Справедливу вартість біологічного активу не завжди можна оцінити з достатнім ступенем надійності. Визнання справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку (п.13—16 П(С)БО 30), які для сільськогосподарських підприємств визначати складно. З цього приводу В.М. Жук пропонує централізовано на регіональному рівні на кожну звітну дату доводити до підприємств ціни активного ринку на біологічні активи. Наприклад у момент первинного визнання біологічного активу, стосовно якого відсутня інформація про ринкові ціни, а альтернативні розрахунки справедливої вартості не є надійними. В такій ситуації біологічний актив слід оцінювати за собівартістю за мінусом накопиченої амортизації та збитків від його знецінення. На випадок можливості оцінки біологічного активу за справедливою вартістю з достатнім ступенем надійності, підприємству необхідно перейти на оцінку за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу. Якщо довгостроковий біологічний актив включений в групу, яка призначена для реалізації, то, на нашу думку, необхідно взяти до уваги МСФЗ 5 «Довгострокові активи, призначені для продажу і припинена діяльність», яким передбачається зміна справедливої вартості. При визначенні собівартості, сум накопиченої амортизації та збитків від знецінення підприємствам необхідно керуватися П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 9 «Запаси».

Якщо підприємство раніше оцінило біологічний актив за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на місці продажу, то даний біологічний актив слід оцінювати за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на місці продажу до самого моменту їх вибуття.

Фактична собівартість сільськогосподарської продукції не враховує всіх факторів виробництва, а найголовніше – без яких сільськогосподарське виробництво взагалі неможливе, але які не мають грошової оцінки – це природно-кліматичні умови. Така ситуація з різними умовами бізнесу має вирівнюватися через вартість землі, як головного фактора виробництва, однак земля не амортизується, а іншого механізму включення її у собівартість немає. Щодо орендної плати, то на сьогодні не можна вважати її дієвим механізмом, оскільки ні ринку землі, ні ринку її оренди фактично не існує. Відповідно ці операції носять мають неринковий характер. Підтвердженням тому є розмір орендної плати, умови оплати, зростаюча заборгованість сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, при оцінці біологічних активів за собівартістю характерною є ситуація, коли однорідні активи, які мають однакові якісні характеристики та ціну реалізації, на балансах підприємств відображаються за різною оцінкою. Враховуючи, що більшість біологічних активів та сільськогосподарська продукція є ліквідними активами, така ситуація з їх оцінкою знижує об`єктивність фінансової звітності аграрних підприємств з метою оцінки їх платоспроможності.

Разом з тим норми П(С)БО 30 щодо оцінки біологічних активів і сільськогосподарської продукції не є безальтернативними. Так, довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності, відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби».

Так само і поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

Доречно зауважити, що за економічним змістом категорія доходи (витрати) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та біологічних активів, одержаних внаслідок сільськогосподарської діяльності, не тотожна доходам і витратам, які визнаються згідно з П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Фактично, витрати від первісного визнання — це різниця між фактичною виробничою собівартістю сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів та оцінкою при їх оприбуткуванні за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, а дохід — це перевищення справедливої вартості зазначених активів, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу над їх фактичною виробничою собівартістю.

Запроваджена П(С)БО 30 модель обліку не передбачає традиційного закриття рахунків з обліку виробництва сільськогосподарської продукції, оскільки оцінка оприбуткованої продукції не підлягає коригуванню, а різниця між витратами та вартістю оприбуткованої продукції, що виникає на рахунку 23, відноситься або до витрат від первісного визнання, або до доходів. Разом з тим П(С)БО 30 не виключає калькулювання фактичної собівартості сільськогосподарської продукції. За дебетом рахунка 23 формується вся необхідна для цього інформація. Відмінність від існуючого порядку полягає в тому, що визначена фактична собівартість не застосовується для оцінки перехідних залишків сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів.

Сільськогосподарська продукція та біологічні активи після первісного визнання й оцінки за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, переводяться до категорії запасів. Відтак справедлива вартість сільськогосподарської продукції та біологічних активів, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, за умови не зменшення вартості цих активів до чистої вартості реалізації, буде собівартістю реалізації.

Порядок визначення та обліку доходів (витрат) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та біологічних активів регулюється виключно П(С)БО 30. Відповідно норми П(С)БО 15 та П(С)БО 16 на ці доходи та витрати не повинні поширюватися.

Доходи (витрати) від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції визначаються за кожним об'єктом обліку біологічних активів. З цією метою на рахунку обліку виробництва має бути забезпечена відповідність між витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями, та вартістю отриманих біологічних активів і сільськогосподарської продукції за окремими видами біологічних активів та/або їх групами. Саме у зв'язку з цим до сільськогосподарської продукції, яку отримують від тварин на вирощуванні й відгодівлі віднесено приріст живої маси, хоча формально на нього не поширюється визначення сільськогосподарської продукції. Зміна цієї норми призведе до кардинальної перебудови обліку тварин на вирощуванні й відгодівлі у бік його ускладнення.

Доходи (витрати) від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції включаються до складу інших операційних доходів (витрат) в кінці звітного (календарного) року або на кожну дату балансу з коригуванням до фактичної суми доходів (витрат) від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції, визначеної в кінці звітного (календарного) року. Суттєве збільшення операційного доходу (прибутку) поставить сільськогосподарські підприємства в нерівні умови перед підприємствами інших галузей при оподаткуванні прибутку.

Дохід від первісного визнання активів і від змін справедливої їх вартості на дату балансу у складі інших операційних доходів збільшить загальну суму доходу підприємства і наслідком цього стане зменшення питомої ваги виручки від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у загальній сумі доходу. Це призведе до необґрунтованого посилення вимог при переході сільськогосподарських виробників на фіксований сільськогосподарський податок. Для платників цього податку перехід на загальну систему оподаткування підприємств значно погіршить їх складний фінансовий стан. Тому вважаємо за потрібне удосконалити методики обліку доходів (витрат) від первісного визначення біологічних активів і сільськогосподарської продукції та від зміни їх вартості на дату балансу.

Аналіз положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» та методичних рекомендацій дає змогу зробити висновок про їх недосконалість і необхідність доопрацювання. Введення в дію цих законодавчих актів тільки ускладнило роботу бухгалтерів і не сприяє об’єктивному пізнанню закономірностей сутності, змісту та структури формування прибутку.

В умовах ринкового середовища, де діють механізми конкуренції і суперництва, в забезпеченні ефективного функціонування підприємств вирішальну роль відіграє управління виробництвом. Основною формою здійснення управління виробництвом є розробка та реалізація управлінських рішень. З огляду на це посилюється увага до економічного аспекту управління.

Економічний аспект управлінських рішень відображається у підвищенні ефективності використання трудових ресурсів шляхом подальшого підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва, поліпшення організації праці, підвищення кваліфікації працівників і поліпшення структури персоналу, зайнятого в основному та допоміжному виробництвах, кращого використання основних виробничих засобів, заміни застарілого устаткування новим, зменшення простоїв устаткування та збільшення обсягів продукції, що випускається на наявному устаткуванні; підвищення ефективності використання матеріальних та енергетичних ресурсів у результаті зниження матеріаломісткості продукції, упорядкування системи нормування витрат сировини, матеріалів, палива й енергії, прискорення оборотності оборотних засобів. Крім того, економічний аспект знаходить прояв у підвищенні загальної ефективності виробництва на основі зниження собівартості, підвищення якості та рентабельності продукції, що випускається; економічної доцільності рішень шляхом вибору найбільш вигідних варіантів на основі використання наукових методів і підходів.