6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків

Процес визначення продажної ціни ліцензії передбачає розрахунок кількох цінових показників та їх порівняння з метою пошуку найбільш прийнятних умов ліцензійної угоди. Серед цих цінових показників найбільш значними є такі:

• верхня межа ціни ліцензії;

• можлива продажна ціна ліцензії, розрахована за умовами ліцензійних договорів, які найчастіше зустрічаються на світових ринках;

• продажна ціна ліцензії на підставі пропонованих ліцензіаром умов угоди. Якщо розраховані усі три цінові показники, можна визначити ефективність та

прийнятливість майбутніх умов угоди. Так, якщо верхня межа ціни ліцензії перевищує найбільш імовірну ціну, то придбання технології є ефективним, а якщо найбільш імовірна ціна перевищує ціну пропозиції, то пропоновані ліцензіаром умови е прийнятними для ліцензіата.

Обов'язковим етапом розрахунка ціни є виявлення та аналіз альтернатив експорту або імпорту технології у формі ліцензії. Такими альтернативами експорту ліцензії є:

• виробництво та реалізація продукції;

• організація СП;

• продаж технології іншому покупцю у тій спмій чи іншій країні. Альтернативами імпорту ліцензії є:

• імпорт продукції або обладнання;

• придбання технології у іншого ліцензіара, у тому числі і в іншій країні;

• організація СП.

6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології

Вважається, що нова технологія впроваджується на основі придбання ліцензії. Верхня межа ціни технології ( Ц^" )визначається з припущенням, що весь прибуток від використання технології передається продавцеві технології.

Якщо е базовий виріб, для розрахунку Ц^" використовується формула:

ЦХ" = £[(< -*Г -Щ • Jv?Kfc^e -*r)+fe -згЖ, (6.3І) t=i

де Ц™р - ціна продукції, яка виробляється за ліцензією в t-му році; N"'⁴ - річний обсяг виробництва цієї продукції в t-му році; Ц* - ціна одиниці старої (базової)

продукції в t-му році; Nf- річний обсяг старої продукції в t-му році; К?,К?^Щ-відповідно капітальні вкладення для організації виробництва старої і ліцензійної

продукції в t-му році; 3₄^С,3₍^Л1Ц- відповідно річні витрати виробництва базової і ліцензійної продукції в t-му році.

Якщо базовий виріб відсутній, для розрахунку Ц™*^хн використовується інша формула:

ifo*-tf;*-3?*)»Y

тттехн t=l______________________илщ ₍₍- ^ч

^Цвм (р„+р*)т ^К°^ф' ⁽⁶'³²⁾

де у - коефіцієнт, який враховує частку витрат на придбання технології в загальній

сумі капітальних вкладень (приймається приблизно, виходячи з досвіду); Р_н- норма щорічних відрахувань для виплачування вкладень у технологію в собівартості

продукції; р* - гранична рентабельність(мінімальна); Т - період дії угоди; К*У -

капітальні вкладення в основні фонди, рекламу тощо за вирахуванням витрат на придбання ліцензії.

6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології

Якщо оплата здійснюється у вигляді платежів роялті від реалізації, можлива ціна технології визначається за формулою:

Т

«л = І<:-<^ч-^*<ч (б.зз)

t=l ^1UU

де Р - ставка роялті, %; Ц^~ чиста оптова ціна продукції, виготовленої за новою

технологією (за ліцензією).

Якщо базою для оплати роялті е прибуток, можливу ціну технології можна визначити за формулою:

Т njj

tfS = ІоС •<* -^сГ)*^-а₍, е⁶-³⁴)

де - собівартість річного випуску ліцензійної продукції; РП - ставка відрахувань від прибутку, %.

Якщо оплата здійснюється у вигляді паушального платежу, можлива ціна визначається так:

таь=іх«<ч (6.35) t=i

де Цф - оплата в році t на умовах роялті.

Контракт е вигідним, якщо Щ^*" > Ц™ожл > ^а також, коли

Ц™*> Цп^а*» (Ціна продавця).

Рішення про укладення угоди приймається на підставі порівняння верхньої межі ціни та ціни продавця.