- •1.1. Поняття та види комерційних операцій
- •1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- •2. Операції купівлі-продажу послуг:
- •3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- •1.2. Зовнішньоторгові операції
- •1.2.1. Експортно-імпортні операції
- •1.2.2. Реекспортні та реімпортні операції
- •1.2.3. Операції зустрічної торгівлі
- •1.2.4. Операції натурального обміну
- •1.2.5. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
- •1.2.5.2. Зустрічні закупки
- •1.2.5.3. Авансові закупки
- •1.2.5.4. Угода типу "офсет", або джентльменська угода
- •1.2.5.5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових
- •1.2.6. Викуп застарілої продукції
- •1.2.7. Поставки на комплектацію
- •1.2.8. Операції на давальницькій сировині, або толинг
- •1.2.9. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- •1.2.9.1. Прості компенсаційні угоди
- •1.2.9.2. Складні компенсаційні угоди
- •1.2.9.3. Виробниче кооперування
- •1.2.9.4. Франчайзинг товарів та послуг
- •1.2.10. Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій:
- •1.3. Орендні операції
- •2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
- •5. Залежно від стану об'єкта лізинга:
- •4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
- •5. Залежно від обсягу наданих орендодавцем послуг:
- •6. Залежно від способу фінансування:
- •7. Залежно від способу виплати орендних платежів:
- •8. Залежно від строку здійснення лізингу:
- •9. Залежно від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- •1.4. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями
- •1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
- •1.6. Консалтингові операції
- •1.7. Операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції
- •1. Підготовка зто.
- •2.1.1.1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках
- •2.1.1.2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку
- •5. Імідж та престиж:
- •6. Авторитет тієї країни, де продукується товар.
- •2,1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
- •2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
- •2.1.1.5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних
- •2.1.1.6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів
- •2.1.1.7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах
- •2.1.1.8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку
- •2.1.2. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- •2.1.2.1. Оферта
- •2.1.2.2. Замовлення
- •2.1.2.3. Запит
- •2.1.2.4. Комерційні листи
- •2.1.2.5. Участь у ярмарках та виставках
- •2.1.2.6. Рекламна кампанія
- •2.1.2.7. Інші способи встановлення контактів з контрагентом
- •2.1.3. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін
- •2.1.3.1. Приклад конкретної ситуації "Складання конкурентного листа"
- •1. Зведення цін до єдиної валюти (с).
- •3. Зведення цін по базисних умовах поставки (поправка к).
- •4. Зведенняцтпокредитнихумовах(умовахплатежу готівкою) (поправках:,).
- •8. Ціна, зведена за комерційними умовами (cj.
- •III. Введення поправок на технічні характеристики
- •2. Зведення ціни на комплекс технічних показників (kj.
- •IV. Повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками (Сза)
- •V. Вибір та зведення ціни
- •VI. Складання конкурентного листа
- •2.1.4. Проробка базисних умов контракту
- •2.1.5. Проробка валютно-фінансових умов контракту
- •2.1.6. Техніко-економічне обґрунтування зто
- •2.1.7. Підготовка проекту контракта
- •2.1.7.1. Типові контракти
- •2.1.7.2. Торгові звичаї (узанси)
- •2.2. Укладення зовнішньоторгових контрактів
- •2.2.1. Проведення попередніх переговорів
- •2.2.2. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- •2.2.3. Складання та підписання зовнішньоторгового контракту
- •2.3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту
- •2.3.1. Виконання контрактних зобов'язань
- •2.3.2. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань
- •2.3.3. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подання
- •2.3.3.1. Прострочка поставки або недопоставка товару у встановлений договором строк
- •2.33.2, Недостача або інша втрата товару при його поставці
- •2.3.3.3. Поставка товарів неналежної якості
- •233.4. Претензії та позови про відшкодування збитків від порушення умов договору
- •2.3.4. Способи та порядок припинення зовнішньоторгових контрактів
- •3) Комерційні документи;
- •8) Митні документи.
- •3.1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- •3.2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3.3. Комерційні документи
- •3.4. Документи з платіжно-банківських операцій
- •3.5. Страхові документи
- •3.6. Транспортні документи
- •3.7. Транспортно-експедиторські документи
- •3.8. Митні документи
- •4.1. Види зовнішньоторгових договорів
- •4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- •4.2.1. Преамбула (визначення сторін)
- •4.2.2. Визначення та термінологія
- •4.2.3. Предмет контракту
- •4.2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- •4.2.5. Базисні умови поставок
- •4.2.6. Ціна та загальна сума контракту
- •4.2.7. Якість товару
- •4.2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •3) Застосування спеціальних термінів:
- •4.2.9. Умови платежу
- •4.2.10. Здавання-прийняття товару
- •4.2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •4.2.12. Пакування та маркування товару
- •3) Транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які
- •4.2.13. Відвантаження товару
- •4.2.14. Санкції
- •4.2.15. Страхування
- •4.2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •4.2.17. Арбітраж
- •4.2.18. Інші умови
- •4.2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- •4.3. Типові помилки, що зустрічаються у зовнішньоторгових контрактах
- •5.1.1. Визначення валюти ціни та валюти платежу
- •5.1.2. Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу
- •4. Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- •5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- •5.2. Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів
- •5.2.1. Визначення видів платежу
- •5.2.1.1. Розрахунки готівкою, або негайний платіж
- •5.2.1.2. Розрахунки з платежем на виплату, або у кредит
- •5.2.1.3. Комбінований платіж
- •5.2.1.4. Кредит з опціоном негайного платежу
- •5.2.2. Визначення форм розрахунку
- •5.2.2.1. Авансовий платіж;
- •5.2.2.2. Банківський переказ
- •5.2.2.3. Акредитивна форма розрахунків
- •5.2.2.4. Інкасова форма розрахунків
- •5.2.2.5. Розрахунок у формі відкритого рахунка
- •5.2.3. Визначення засобів розрахунку
- •5.2.3.2. Розрахунки за допомогою чеків
- •5.2.4. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- •5.2.5. Факторингові операції
- •5.2.6. Форфейтингові операції
- •6.1. Завдання обґрунтування
- •6.2. Принципи і методи техніко-економічноїоцінки зео та міжнародних проектів
- •6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків
- •6.2.2. Зміст і послідовність тео міжнародного промислового проекту
- •6.2.3. Показники фінансово-економічної оцінки проекту
- •2. Рентабельність (roe - Return on Equity).
- •4. Період повернення капітальних вкладень (ТоІ).
- •2. Точка беззбитковості (тез).
- •6.2.4. Валютні показники проекту
- •6.3. Форми прояву ефекту зео
- •6.3.1. Зовнішньоторговельний ефект
- •6.3.2. Науково-технічний ефект
- •6.3.3. Ефект спеціалізації та кооперування
- •6.3.4. Ефект виграшу в часі
- •6.3.5. Ефект подолання дефіциту ресурсів
- •6.3.6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє
- •6.4. Суть і особливості визначення ефекту та ефективності зео
- •6.4.1. Врахування умов конвертації національної валюти
- •6.4.2. Валютна ефективність експорту та імпорту
- •6.4.3. Показники ефекту експорту та імпорту
- •6.4.4. Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту
- •6.5. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках
- •6.6. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і
- •6.7. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних
- •6.8. Ефективність створення експортних виробництв
- •6.8.1. Співвідношення виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках
- •6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
- •6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності
- •6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
- •6.9. Ефективність придбання і використання імпортного
- •6.9.1. Вимоги до тео імпортних операцій
- •6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і
- •6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
- •1. Якщо на внутрішньому ринку € можливість купити необхідне обладнання
- •6.9.4. Оцінка альтернатив
- •6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару
- •6.9.6. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку
- •6.10. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну
- •6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну
- •6.10.2. Правові засади міжнародної передачі технології
- •6.10.3. Передумови та доцільність міжнародної передачі технології
- •6.10.4. Доцільність міжнародної передачі технології
- •6.10.5. Форми та канали міжнародної передачі технології
- •6.10.6. Вартісна оцінка технології на світових ринках
- •6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію
- •6.10.6.2. Методи цінових розрахунків
- •6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків
- •6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології
- •6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології
- •6.10.7. Ефективність торгівлі ліцензіями
- •6.10.7.1. Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензій
- •6.10.7.2. Розрахунок ефекту та ефективності імпорту ліцензій
- •7. Річний економічний ефект (е) дорівнює:
- •6.11. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій
- •6.12. Ефективність міжнародної* спеціалізації та кооперування
- •6.12.1.Розрахунок економічного ефекту мскв
- •6.12.2.Розрахунок економічної ефективності мскв
- •7.1. Реєстрація підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної
- •7.2. Реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •5. При застосуванні, вберіганні, транспортуванні (необхідне підкреслити) _______________________________________________________
- •Одноразовий дозвіл на ввезення на митну територію України
- •Україна міністерство охорони здоров'я
- •Свідоцтво про державну реєстрацію n
- •Україна міністерство охорони здоров'я
- •Контрольні запитання
- •8.1. Митні конвенції
- •8.2. Митні режими
- •8.3. Визначення митної вартості
- •8.3.1. Суть митної вартості та її функції
- •8.3.2. Методи визначення митної вартості
- •8.3.2.1. Визначення митної вартості товарі/ за ціною угоди з ввезеними
- •8.3.2.2. Визначення митної вартості за ціною угоди з Ідентичними та подібними товарами (методи 2іЗ)
- •833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості
- •8.3.2.5. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)
- •8.3.2.6. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових
- •8.4. Схема проходження вантажу через митний кордон України
- •8.5. Митний контроль
- •7) Ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо. Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,
- •8.6. Основні митні документи
- •9.1 .Загальні положення
- •9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній
- •9.3. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
- •9.4. Застосування товаросупровідних документів у зовнішньоекономічній діяльності
- •Податковий облік
- •9.5. Облік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Комітент - резидент, комісіонер - нерезидент
- •1. Комісіонер - резидент, комітент—нерезидент Податок на прибуток
- •Податковий облік
- •9.6. Податковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької сировини резидента за межами України
- •2. Оплата послуг нерезидента з переробки давальницької сировини сировиною замовника Приклад
- •9.7. Облік зовнішньоекономічного бартеру
- •9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
- •1. Предмет угоди
- •4. Відповідальність сторін
- •Факторинг
- •1. Предмет договору
- •3. Зобов'язання сторін
- •1. Купівля вимог
- •3. Закупівельна ціна і строки платежу
- •4. Відступлення прав і повноважень на стягнення
- •5. Розподіл ризику
- •6. Послуги
- •7. Строк дії договору
- •8. Дія інших умов
- •9. Дієвість окремих положень
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок укладення договорів страхування
- •3. Правила й обов'язки сторін за договорами страхування
- •Заявка на оплату за продану валюту за факторингом
3.3. Комерційні документи
Третя група документів - комерційні документи - це документи, що дають вартісну, кількісну та якісну характеристики товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець проти них здійснює оплату.
Вартісна характеристика товару подається у рахунку та у проформі-рахунку.
Комерційний рахунок є основним розрахунковим документом. Він містить вимогу до покупця про сплату зазначеної у нього суми платежу за поставлений товар.
У рахунку зазначаються: ціна за одиницю товару та загальна сума рахунку або платежу; базисні умови поставки товару; спосіб платежу та форма розрахунку; назва банку, де має бути здійснений платіж; відомості про оплату вартості перевезення (коли оплачується та ким); відомості про страхування (ким оплачується) та розмір страхової премії (при поставках на умовах "СІФ").
Рахунки звичайно виписуються у значній кількості екземплярів (до 25), що пов'язано з виконанням рахунками різноманітних функцій. Рахунок необхідний для подання таким установам:
• банку для одержання з покупця платежу;
• страховому товариству - для розрахунку страхової премії при страхуванні вантажу;
• валютним органам країни-імпортера за наявності валютних обмежень - для одержання імпортером іноземної валюти;
• митним органам - для розрахунку мит;
• торговельній палаті або іншій організації - для видачі сертифіката про походження товару;
• урядовим органам - для одержання експортно-імпортних ліцензій;
• транспортно-експедиторській фірмі, що приймає вантаж до перевезення, або залізниці - для оформлення залізничної накладної (оскільки залізниця відповідає за збереження вантажів, що перевозяться);
• статистичним органам - для ведення зовнішньоторгової статистики. Рахунки можна підрозділити залежно від виконуваних ними функцій на такі
види:
• рахунок-фактура;
• рахунок-специфікація;
• попередній рахунок;
• проформа-рахунок.
Рахунок-фактура виписується, як правило, після остаточного приймання товару покупцем. Крім свого основного призначення як документа, що вказує суму платежу за товар, рахунок-фактура може бути використаний як накладна, що направляється разом з товаром. На вимогу митних органів у багатьох країнах рахунок-фактура виписується на встановлених бланках, і такі рахунки одночасно є сертифікатами про проходження товару або поєднуються з ним.
Рахунок-специфікація - поєднує реквізити рахунку та специфікації. У ньому, як правило, зазначається ціна за одиницю товару по видах та сортах, а також загальна вартість усієї партії товару. Виписується у тих випадках, коли партія містить різні за асортиментом товари. Іноді має назву специфікований рахунок.
Попередній рахунок виписується у тих випадках, коли приймання товару відбувається у країні або при часткових поставках. Він містить відомості про кількість та вартість партії товару і підлягає оплаті. Після приймання товару або поставки усієї партії продавець виписує рахунок-фактуру, за яким здійснюється остаточний розрахунок.
Проформа-рахунок - це документ, який, як і рахунок, містить відомості про ціну та вартість партії товару, але не є розрахунковим документом, тому що не містить вимоги про оплату зазначеної у ньому суми. Не виконуючи головної функції рахунку як платіжного документа, проформа-рахунок разом з тим виконує решту функцій рахунку. Якщо проформа-рахунок містить зазначення про ціну кожного виду або сорт товару, його називають специфікованим проформою-рахунком. Проформа-рахунок може бути виписаний на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки. Найчастіше проформа-рахунок виписується при поставках товарів на консигнацію, виставки, ярмарки та аукціони. У проформі-рахунку, який направляється консигнатору, можуть бути зазначені сума, яку власник товару (консигнант) має намір отримати, і витрати, які він мав при відправці товару. Проформа-рахунок може бути також кошторисом, за допомогою якого імпортер може ознайомитись з основними даними про товар, який він бажає купити, та з порядком розрахунків, а також визначити розмір витрат.
Кількісна характеристика товару подається у специфікації, технічній документації, пакувальному листі.
Специфікація містить перелік усіх видів та сортів товарів, які входять у дану партію, з зазначенням для кожного місця, кількості та роду товару. Специфікація звичайно доповнює рахунок на товари різних сортів та назв.
Технічна документація потрібна при поставках обладнання та технічних споживчих товарів тривалого користування для забезпечення їх своєчасного налагодження і правильної експлуатації. До технічної документації належать: паспорт, формуляри та описи виробів, інструкції з монтажу та експлуатації, різноманітні схеми, креслення, відомості запасних частин, інструменту, пристосувань тощо. Перелік необхідної технічної документації міститься звичайно в стандартних або технічних умовах, які є невід'ємною частиною контракту. Технічна документація готується мовою країни покупця або іншою мовою за вказівкою покупця. На товари серійного виробництва технічна документація має виготовлятися обов'язково друкарським способом.
Пакувальний лист містить перелік усіх видів та сортів товару, які знаходяться у кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері), і необхідний звичайно у тих випадках, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Пакувальний лист розміщується в упаковці так, щоб покупець зміг його легко знайти, або кладеться у спеціальну кишеню із зовнішнього боку упаковки. Пакувальний лист містить такі дані: кількість кожного сорту (кількість штук в упаковці), номер упаковки (місця). Пакувальний лист використовується як доповнення до рахунку-фактури тоді, коли направляється значна кількість назв товарів або коли кількість, вага чи вміст кожного індивідуального місця різні. Пакувальний лист слід відрізняти від контейнерного вантажного сертифіката, який використовується для інших потреб. Паку вальний лист тарахунок-фактура мають практично однаковий зміст, відмінність полягає лише в тому, що в пакувальному листі не зазначені ціни. Пакувальний лист може мати форму комплектувальної відомості. Комплектувальна відомість звичайно містить перелік деталей, вузлів, агрегатів цілої машини, які упаковані у декількох товарних місцях, з описом вмісту кожного місця. Комплектувальна відомість має позначення у вигляді дробу, в чисельнику якого зазначається порядковий номер, а в знаменнику -кількість місць у даній партії. Складається комплектувальна відомість підприємством-виробником до відвантаження усієї партії товару.
Якісна характеристика товару дається в сертифікаті про якість, гарантійному зобов'язанні, протоколі випробувань, дозволі на відвантаження.
Сертифікат про якість - свідоцтво, яке засвідчує якість фактично поставленого товару та його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару певним стандартам чи технічним умовам замовлення. Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як в кроти експортера, так і у країни імпортера. Іноді сторони домовляються про подання сертифікатів різних контрольних та перевірочних установ, інститутів, палат мір та ваги, інших організацій. Сертифікат про якість може видавати (відповідно до умов контракту) і фірма-виробник.
Гарантійне зобов'язання або гарантійний лист - документ, що підтверджує відповідність поставленого товару (найчастіше обладнання) умовам певного контракту. Воно може містити також гарантію постачальника відносно безперебійної роботи обладнання при дотриманні покупцем правил експлуатації.
Протокол випробувань складається після проведення продавцем разом з представником покупця (інспектором чи приймальником) повних випробувань у заздалегідь встановлений день та годину на підприємстві продавця. Протокол випробувань, який іноді називають сертифікатом, містить докладне викладення результатів випробувань із зазначенням відповідності товару умовам замовлення. Протокол випробувань висилається замовнику негайно після їх проведення. Звичайно на підставі протоколу випробувань сторони підписують здавально-приймальний акт.
Дозвіл на відвантаження видається представником покупця після проведення приймальних випробувань обладнання на підприємстві постачальника з метою встановити відповідність товару умовам замовлення. Дозвіл на відвантаження містить: відомості про дату поставки за контрактом, дату готовності, інформацію про проведення випробування та вказівку про те, що даний товар може бути відправлений в певну країну відповідно до інструкцій представника покупця.