2. Тема: Використання методу організаційного планування на основі побудови мережевого графіка (за основу взято матеріали з джерел 20 і 11).
Мета: Навчитися приймати планові рішення шляхом побудови мережевого графіка й розрахунку його параметрів.
Процедура
Крок 1 – уважно вивчіть приклад побудови мережевого графіка й розрахунку його параметрів:
Умова
Виробнича задача вирішується в три етапи (I, II і III). Вихідним моментом є одержання директором підприємства завдання (замовлення). Далі на підставі цього завдання під керівництвом заступника директора по виробництву розробляються завдання першому і другому підрозділам. Після цього підрозділи одночасно приступають до І - го етапу роботи. Для того щоб почати II - й етап роботи, другий підрозділ повинний одержати комплект виробів, виготовлених першим підрозділом у ході I - го етапу. Тому перший підрозділ починає II - й етап роботи відразу ж після закінчення I - го етапу, а другий підрозділ — лише після одержання комплектуючих з першого підрозділу. Далі ролі підрозділів міняються: для того щоб почати III - й етап, тепер уже перший підрозділ повинний очікувати комплектуючі від другого підрозділу. З закінченням III - го етапу роботи в обох підрозділів виріб вважається готовим. Транспортна служба доставляє його споживачу.
Завдання
Побудуйте і проаналізуйте мережевий графік.
Розв’язання задачі
Приступаючи до побудови мережевого графіка, розробляють перелік подій, що визначають планований процес — виробничу задачу, без якої вона не може відбутися.
|
Позначення події |
Найменування події
|
Відповідальні особи |
|
а0 |
Отримано завдання підприємством. |
Директор |
|
аь |
Розроблено завдання першому і другому підрозділам. |
Заступник директора по виробництву |
|
а2 |
Виконано роботу I етапу в першому підрозділі. |
Начальник першого підрозділу |
|
а3 |
Виконано роботу I етапу в другому підрозділі. Отримано комплектуючі з першого підрозділу. |
Начальник другого підрозділу |
|
а4 |
Виконано роботу II етапу в другому підрозділі. |
Начальник другого підрозділу |
|
а5 |
Виконано роботу II етапу в першому підрозділі. Отримано комплектуючі з другого підрозділу. |
Начальник першого підрозділу |
|
а6 |
Виконано роботи III етапу в першому і другому підрозділах. Замовлення готове. |
Начальники першого і другого підрозділів |
|
а7 |
Виріб доставлений споживачу. |
Начальник транспортної служби |
Потім передбачаються роботи, у результаті яких усі необхідні події повинні відбутися.
|
Позначення роботи |
Найменування роботи
|
Тривалість виконання роботи, год |
|
А01 |
Розробка завдань першому і другому підрозділам |
4 |
|
А12 |
Виконання робіт I етапу в першому підрозділі |
8 |
|
А13 |
Виконання робіт I етапу в другому підрозділі |
4 |
|
А23 |
Передача комплектуючих з першого підрозділу в другий підрозділ |
12 |
|
А25 |
Виконання робіт II етапу в першому підрозділі |
4 |
|
А34 |
Виконання робіт II етапу в другому підрозділі |
8 |
|
А45 |
Передача комплектуючих із другого підрозділу в перший підрозділ |
4 |
|
А46 |
Виконання робіт III етапу в першому підрозділі |
4 |
|
А56 |
Виконання робіт III етапу в другому підрозділі |
8 |
|
А67 |
Доставка замовлення споживачу |
4 |
Виходячи з переліку подій і робіт, складається мережевий графік. Спочатку це можна зробити схематично, без обліку масштабу часу. Мережевий графік будується від вихідної події до завершальної, зліва направо. Вихідній події присвоюється нульовий номер, завершальній події — останній номер.
Далі мережевий графік будується в масштабі часу.
Мережевий графік дає можливість оцінити кількість і якість заходів планованої виробничої задачі. Він дозволяє встановити, від яких з них і в якому ступені залежить досягнення кінцевої мети дій. Так, ранг події показує, яку кількість робіт необхідно виконати, щоб дана подія відбулася. Мережевий графік також показує, який захід варто виконувати в першу чергу, а які можна виконувати паралельно. Так, у нашому прикладі видно, що жодна з наступних робіт не може виконуватися раніше, ніж закінчаться всі попередні. Видно також, що роботи А25 і А23 можуть виконуватися паралельно.
Після побудови мережевого графіка робиться його аналіз. Для цього будується так званий критичний шлях. Це повний шлях, на якому сумарна тривалість робіт є максимальною. Іншими словами, це самий довгий за часом шлях у мережевому графіку від вихідної до завершальної події. Критичний шлях контролює виконання задачі вцілому, тому будь-яке збільшення часу проходження якого-небудь процесу викликає затримку на роботах критичного шляху. На малюнках критичний шлях позначений подвійною лінією.
Сутність аналізу мережевого графіка полягає в тому, що виявляються резерви часу робіт, що лежать поза критичним шляхом, і направляються на роботи, що лежать на критичному шляху, що контролює термін завершення роботи в цілому. У нашому прикладі тривалість робіт, що лежать на критичному шляху, дорівнює 4 + 8 + 12 + 8 + 4 + 8 + 4 = 48 год.
Це і є загальний час вирішення даної виробничої задачі.
На малюнку видно, що в першому і другому підрозділах з'являються відрізки часу, на яких ці підрозділи залишаються без роботи (хвилясті лінії). У цих випадках доцільно зняти з цієї ділянки частина трудових і технічних ресурсів і передати їх тому підрозділу, робота якого в цей час лежить на критичному шляху і припускає тим самим кінцевий результат. Так, наприклад, після того як другий підрозділ у момент, що відповідає восьмій годині роботи, виконає етап I, йому доцільно передати частину своїх ресурсів першому підрозділу з розрахунком, щоб до події а3 перший і другий підрозділи підійшли одночасно. Для цього потрібно передати з другого підрозділу в перший підрозділ рівно стільки ресурсів, скільки потрібно, щоб скоротити суму робіт А12 і А23 у першому підрозділі на 8 год, тобто до 12 год. При цьому другий підрозділ, позбавлений частини ресурсів, збільшить час своєї роботи на ці ж 8 год (робота А13 стане дорівнювати 12 год), і критичний шлях між подіями а1 і а2 буде дорівнює 12 ч. Це скорочення загального часу критичного шляху означає і скорочення на той же час - на 8 год - і тривалості вирішення усієї виробничої задачі.
Крок 2 – уважно вивчіть зміст умову задачі, побудуйте мережевий графік виготовлення замовлення при паралельно-послідовному виконанні операцій і розрахуйте його параметри. Тривалості робіт (операцій) встановіть на свій розсуд.
Умова
Виробнича задача вирішується в декілька етапів. Вихідним моментом є одержання директором підприємства завдання (замовлення). Далі на підставі цього завдання під керівництвом заступника директора по виробництву розробляються завдання першому і другому підрозділам. Після цього І-й підрозділ виконує І-шу операцію, і тільки після його завершення підрозділи одночасно приступають до ІІ-ої операції. Для того щоб почати IIІ-тю операцію, другий підрозділ повинний одержати заготовки, виготовлені першим підрозділом у ході виконання І-ї і IІ-ї операції. Далі, ролі підрозділів міняються: для того щоб почати ІV-ту операцію, тепер уже перший підрозділ повинний очікувати заготовки від другого підрозділу. V-ту операцію обидва підрозділи виконують одночасно, розділивши заготовки порівну. VІ, VІІ, VІІІ операції доручено другому підрозділу. У цей же час перший підрозділ працює над упаковками майбутнього виробу (ІХ-та операція). З закінченням VІІІ-ї операції в другому підрозділі й ІХ-ї - в першому, обидва підрозділи паралельно працюють над завершенням виробу (Х-та операція).
3. Тема: Розробка поточного функціонального плану (сфера реалізації) (за основу взято джерело 7 і дані з мережі Internet)
Мета: Ознайомитися з типовими запитаннями, які розглядаються в поточному функціональному плані; навчитися розробляти функціональні плани.
Процедура:
Крок 1 – індивідуальна робота з таблицею: