Передмова

Якість практичної підготовки студентів – одна з актуальних проблем сьогодення, яка хвилює все українське суспільство.

Набуття практичних навичок висококваліфікованого фахівця-менеджера розпочинається з активної і результативної роботи студента на практичних заняттях з дисциплін, продовжується під час проходження ним цілої системи взаємопов’язаних практик - навчальних, виробничих, фахових, переддипломних, - і, головне, ніколи не завершується, оскільки, по закінченні університету фахівцю доведеться постійно вдосконалювати сформовані раніше й набувати нові уміння. Основну масу знань і умінь з менеджменту студенту доведеться отримувати самотужки: в університеті - при підготовці до практичних занять та виконанні різних видів практикуючих самостійних завдань, по його закінченні - безпосередньо при здійсненні управлінської діяльності. Те, що самоосвіта має наповнювати все життя людини (адже завтра отриманих сьогодні в університеті знань може бути замало), повинно стати для студентів аксіомою.

Однією з важливих складових практичної підготовки майбутніх менеджерів є робота над формуванням низки умінь, які студенти повинні набути в результаті вивчення дисципліни “Основи менеджменту”.

Сьогоднішнім студентам пощастило бути молодими і повними сил на початку нового тисячоліття. Саме вони будуть управляти організаціями ХХІ сторіччя, вести їх до процвітання. Саме від них залежатиме, чи стане Україна в майбутньому визнаною європейською державою.

“Як навчитися працювати так, щоб організація змогла не просто виживати в “бурхливому морі бізнесу”, а жити гарно, йти попереду інших?”, “Як зробити так, щоб отримувати максимальний прибуток?”, - на ці запитання студенти зможуть відповісти після прослуховування курсу лекцій з дисципліни “Основи менеджменту”. Однак, прослуховування лекцій дозволить їм відкрити для себе лише вершину айсберга – отримати невеличку кількість управлінських знань, які допоможуть у майбутньому здійснювати функцію управління організаціями.

Студенти повинні зрозуміти, що мало знати, потрібно ще й уміти. У свідомості кожного з них має викарбуватись, що уміння визначати місію та цілі організації, аналізувати й будувати різні типи організаційних структур управління організацій, налагоджувати ефективні комунікації у процесі управління, здійснювати делегування, розробляти, приймати та реалізувати управлінські рішення, здійснювати профілактику та вирішувати конфлікти, формувати організаційну культуру, здійснювати самоменеджмент, долати опір організаційним змінам, визначати та оцінювати ефективність менеджменту формуються під час самостійної роботи й роботи на практичних заняттях.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Організація самостійної роботи студентів в ХДАУ спрямована на вирішення трьох взаємозв’язаних завдань: розвивати у студентів самостійність у пізнавальній діяльності, навчати їх користуватися набутими знаннями та уміннями, забезпечити засвоєння ними навчального матеріалу, який не опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів спеціальності «Менеджмент організацій» денної форми навчання з дисципліни «Основи менеджменту» складає 1/2 загального обсягу навчального часу, відведеного на її вивчення.

Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися в навчальних кабінетах та комп’ютерному класі кафедри менеджменту організацій ХДАУ, в інших комп’ютерних класах університету, в бібліотеці університету, в бібліотеках інших ВНЗ, в міських бібліотеках, а також в домашніх умовах.

При організації самостійної роботи студентів з використанням комп’ютерних баз даних, в ХДАУ передбачено можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Навчальний матеріал дисципліни “Основи менеджменту”, який засвоюється студентами у процесі самостійної роботи, виноситься на проміжний (модульний) контроль та на підсумковий контроль (залік та іспит), поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.

Практичне заняття є одним з основних видів навчальних занять у вищих навчальних закладах. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому викладачем методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення поточного (такого, що здійснюється викладачем під час повсякденної навчальної роботи) контролю знань, умінь та навичок, як необхідних компонентів умінь студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань із їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку.

Для якісного проведення практичних занять з основ менеджменту, безумовно, необхідна ґрунтовна теоретична підготовка студентів до кожного практичного заняття. Як правильно готуватись до занять? Які питання слід розглядати при підготовці до конкретних занять? Якими джерелами інформації користуватись? Які види самостійної роботи виконувати? На ці запитання студенти знайдуть відповідь у цьому навчальному посібнику.

Разом із цим, пропонований посібник може стати надійним помічником викладача при проведенні практичних занять з основ менеджменту і організації самостійної роботи студентів. Спочатку, можливо, студенти не встигатимуть виконувати на практичних заняттях усі пропоновані види робіт. У цьому випадку на перших заняттях можна не пропонувати студентам окремі ігри, нескладні вправи, розрахункові задачі тощо, але контрольні завдання повинні виконуватись усі без винятку. Наш досвід показує, що в подальшому темпи роботи студентів на занятті значно зростають, при цьому якість виконання завдань і вправ не страждає.

Пропонований посібник стане в нагоді й викладачам дисциплін управлінського спрямування на будь-якій іншій спеціаьності. Викладач може вибирати лише певні заняття, вилучати з одного окремо взятого заняття певні завдання, об’єднувати декілька занять в одне, вибравши ті задачі, вправи й т. ін., які найбільше відповідають цілям і завданням дисципліни. Однак, слід пам’ятати, що такі дії потребують відповідного коригування переліку знань і умінь, які студенти повинні набути на конкретному занятті.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Підготовку до конкретного практичного заняття студент має розпочинати з ознайомлення з темою цього заняття. На цьому етапі роботи йому слід уважно прочитати тему заняття, подумати над тим, яке місце їй відводиться у переліку тем, що розглядаються в даному курсі, згадати, що відомо по даній темі з попередніх навчальних дисциплін.

Наступний крок підготовки – ознайомлення й осмислення мети практичного заняття. Замало просто прочитати мету. Необхідно вдуматися у її зміст, зрозуміти, що саме - які знання, уміння та навички - студент повинен отримати в результаті роботи на цьому занятті, а головне – слід налаштувати себе саме на таку розумову працю.

Подальші кроки в підготовці студентів до конкретних практичних занять будуть відрізнятися залежно від підходу до організації цих занять.

Перший підхід полягає у тому, що спочатку навчальний матеріал подається викладачем у лекційній формі, а потім проробляється самостійно студентами і детально розглядається на практичному занятті. Саме такий варіант є оптимальним у випадку, коли вивчається складний, насичений новими термінами матеріал. Практичне заняття при цьому проводиться з метою поглиблення, повторення та узагальнення знань з конкретного питання або цілої теми, формування вмінь і навичок їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Підготовку до такого заняття слід починати з ознайомлення з темою, метою заняття й переліком навчальних запитань, потім потрібно вивчити лекційний матеріал, подумати над запитаннями, які пропонуються для роздумів, і лише після цього переходити до ознайомлення з пунктом плану “Хід заняття».

Другий підхід передбачає самостійне вивчення студентами незнайомого навчального матеріалу за рекомендованими джерелами інформації у процесі підготовки до практичного заняття. Такий підхід виправдовує себе при вивченні матеріалу, доступного для самостійного осмислення студентами. Провідна дидактична ціль такого заняття – вивчення нового матеріалу та включення набутих знань у систему знань, які студент мав раніше, формування вмінь і навичок практичного застосування окремих теоретичних положень навчальної дисципліни. При підготовці до такого заняття, після ознайомлення з темою й метою заняття, студент повинен знайти в рекомендованих джерелах інформації відповіді на запитання і виконати завдання, подані в пункті плану практичного заняття “Навчальні запитання”, знайти власний варіант відповіді на запитання, які пропонуються для роздумів, а після цього переходити до наступного кроку підготовки до заняття - ознайомлення з ходом практичного заняття.

Цей крок підготовки дозволить студенту ознайомитися з видами робіт, які йому доведеться виконувати на практичному занятті, сконцентрувати увагу на окремих теоретичних положеннях навчальної дисципліни, які будуть детально розглянуті, підготуватися до виконання практичних завдань і вправ.

На етапі безпосередньої підготовки до практичного заняття студент має приділити увагу таким видам роботи:

- робота по пошуку необхідної інформації,

- робота по запам’ятовуванню навчального матеріалу,

- робота над поняттями,

- робота по вивченню явищ,

- робота над роз’ясненням теорій та законів,

- конспектування,

- підготовка робочої заготовки до практичного заняття.

Робота по пошуку необхідної інформації здійснюється студентом самостійно вдома чи у бібліотеці. Перелік теоретичних запитань, з яких необхідно заздалегідь знайти детальне роз’яснення в джерелах інформації, подано у пункті “Навчальні запитання й завдання” кожного практичного заняття.

Пошук необхідної інформації з окремих питань та цілих тем при підготовці студентів до більшості практичних занять не обмежується списком рекомендованих джерел інформації, а точніше – переліком літератури в кінці плану кожного заняття, в якому цифра перед дужками означає порядковий номер зі списку рекомендованих джерел інформації, а цифри в дужках – номери сторінок. Крім рекомендованої літератури при підготовці до практичних занять слід використовувати іншу науково-методичну літературу з дисципліни, статті в наукових журналах та газетах.

Щоб краще запам’ятати навчальний матеріал, необхідно, насамперед, зосередитись, націлитись на запам’ятовування, не думати про інше. Не слід механічно завчати матеріал, бо механічна пам’ять менш продуктивна, ніж смислова, логічна. Краще намагатися зрозуміти зміст певного матеріалу. Особливу увагу слід звернути на структуру матеріалу, на послідовність саме такого його викладу. Не слід витрачати час на запам’ятовування матеріалу, який не є основним, а виступає лише як ілюстративний. Кількаразове повторення нових термінів, проговорення уголос висновків, законів сприятиме кращому запам’ятовуванню.

Робота над поняттями – логічно оформленою думкою про предмет – буде більш результативною, якщо студент дотримуватиметься такої послідовності дій:

1) назвати поняття, дати його визначення;

2) вичленити основні властивості поняття, за якими воно відрізняється від інших понять цього роду;

3) навести приклад, що конкретизує дане поняття, знайти область його застосування;

4) спробувати встановити зв’язки між цим та іншими поняттями дисципліни “Основи менеджмента” і суміжних з нею дисциплін.

Робота по вивченню явищ – того, в чому виявляється сутність, а також взагалі всякий вияв будь-чого – дасть гарні результати, якщо студент спочатку вивчить зовнішні ознаки конкретного явища, потім – умови, при яких воно виявляється, далі – сутність та механізм його перебігу, зв’язок з іншими явищами, і на завершення, при необхідності, дасть кількісну характеристику та опише застосування на практиці.

Робота над роз’ясненням теорій і законів передбачає як їх вивчення, так і підбір прикладів.

Конспект, написаний студентом з метою більш якісної підготовки до практичного заняття, має бути дуже коротким і містити лише основні визначення.

Підготовка робочої заготовки до кожного практичного заняття передбачає наступне: студент повинен прийти на практичне заняття з записаними в зошиті для практичних робіт темою, метою, конспектом теоретичних запитань, поданих у пункті “Навчальні запитання”, а також, у разі необхідності, з макетами таблиць, схем, документів, які слід буде заповнити на занятті.

Дотримання вказаних рекомендацій дозволяє підвищити якість підготовки студентів до практичних занять, що є запорукою покращення якості практичної підготовки майбутнього менеджера вцілому.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ

ЩОДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ

У пункті “Хід роботи” методичних розробок до кожного практичного заняття вказано види робіт, які має виконати студент. Це може бути:

- обговорення результатів виконання самостійної роботи, написання “спеціального” диктанту або виконання тестових завдань;

- участь в обговоренні окремих теоретичних положень дисципліни;

• обговорення відповідей на запитання для роздумів;

• виконання психологічного тесту і/або участь у діловій міні-грі;

- виконання розрахункових задач, практичних завдань і/або ситуаційних і практикуючих вправ, участь у діловій грі;

- виконання контролюючих завдань;

- оформлення результатів виконання завдань і їх захист.

Перший з указаних видів роботи – написання “спеціального” диктанту або виконання тестових завдань проводиться з метою перевірки готовності студента до практичного заняття.

Розгляд окремих теоретичних положень дисципліни відбувається у формі роботи студентів у гетерогенних мікрогрупах (по 4 особи) під керівництвом консультантів, або у вигляді роботи в навчальній групі під керівництвом викладача. Результати роботи, відповідно формі роботи студентів, що використовується, або фіксуються в “Карточці консультанта”, а потім передаються викладачу, або відразу фіксуються викладачем у журналі.

Ефективність роботи студента на практичному занятті, якість знань, інтелектуальних і професійних умінь, творчих здібностей, пізнавальних інтересів студентів у значній мірі залежить від системи вправ, задач і завдань, які добирає викладач при вивченні кожної теми. Серед завдань та вправ, які ми пропонуємо для використання на практичних заняттях та для самостійної роботи в позааудиторний час, є і пропедевтичні, які готують до сприйняття нового матеріалу, і опорні, що закріплюють зміст нового матеріалу, і тренувальні, які вимагають застосування знань у новій ситуації, встановлюють зв’язок нового з раніше вивченим, і розвиваючі, які вимагають творчого підходу до виконання.

Виконання практичних завдань та ситуаційних і практикуючих вправ може бути як індивідуальним, так і груповим. Ці завдання й вправи можуть бути письмовими або усними (усні вправи в даному посібнику позначено знаком ■, а письмові - D).

У кінці заняття студент повинен подати зошит для практичних занять на перевірку викладачу. В зошиті повинні бути:

- записані дата проведення, тема й мета практичного заняття,

- відповіді на запитання “спеціального” диктанту або тестові завдання,

- короткі конспекти теоретичних запитань або результати виконання завдань, поданих у пункті плану практичного заняття “Навчальні запитання”,

- оформлені у вигляді розрахунків, текстів, таблиць, схем, заповнених анкет результати виконання кожного практичного завдання і ситуаційної вправи.

Викладач під час чи після перевірки роботи студента, при необхідності може ставити йому запитання, просити пояснити хід виконання того чи іншого завдання.

Оцінку за роботу на практичному занятті – певну кількість балів – викладач виставляє в результаті:

- перевірки готовності студента до практичного заняття;

- визначення якості роботи студента на практичному занятті;

- перевірки правильності виконання письмових завдань і вправ та оформлення результатів їх виконання у зошиті для практичних занять.

Показниками готовності студента до практичного заняття є:

- рівень знань з теми заняття, встановлений на основі результатів виконання “спеціального” диктанту або тестування та обговорення окремих теоретичних положень дисципліни;

- рівень умінь та навичок, виявлений у процесі індивідуальної й групової роботи по виконанню розрахункових задач, практичних завдань, ситуаційних і практикуючих вправ, а також під час проведення ділової гри.

Показниками якості роботи студента на практичному занятті є:

- активність на практичному занятті;

• результативність і ефективність участі у виконанні різних видів роботи;

• рівень знань і умінь, набутих студентами в процесі роботи на занятті.

Показниками правильності виконання письмових завдань і вправ та оформлення результатів їх виконання у зошиті для практичних занять є:

- якість виконання письмових завдань;

- якість оформлення результатів виконання усіх без винятку письмових завдань і вправ;

• охайність при веденні зошита для практичних занять.

ПРОПОНОВАНІ ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ РОЛЬ У ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

“ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ”

“Самостійна робота – це форма навчання, при якій студент засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно, систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової діяльності. Її відмінність від інших форм навчання в тому, що вона передбачає здатність студента самому організувати свою діяльність у відповідності до поставлених завдань.” Саме так пишуть про самостійну роботу провідні педагоги О.Г.Мороз, В.О.Сластьонін та Н.І.Філіпенко.

Існує безліч класифікацій видів самостійної роботи. Напнриклад, відомий вчений П.І.Підкасистий запропонував таку класифікацію видів самостійної роботи: самостійна робота за зразками, конструктивно-варіантна самостійна робота, евристична самостійна робота, творчо-дослідна самостійна робота.

Перший, з вказаних видів самостійної роботи, дає можливість студентам засвоїти матеріал, але не розвиває творчої активності. Цей вид роботи характеризується виконанням типових завдань та різноманітних вправ і використовується в основній частині практичних заняттях з основ менеджменту та при виконанні студентами контрольних завдань. Другий та третій види самостійної роботи застосовуються при виконанні ситуаційних, практикуючих вправ на практичних заняттях та в позааудиторний час. Творчо-дослідна самостійна робота може мати місце при виконанні підсумкових кваліфікаційних робіт. Цей вид самостійної роботи студентів супроводжує творче мислення.

Не опираючись на якусь певну класифікацію, приводимо перелік видів самостійної роботи, які ми пропонуємо використовувати для кращого засвоєння студентами навчального матеріалу з дисципліни “Основи менеджменту”:

• самостійне опрацювання лекційного матеріалу;

• самостійне вивчення окремих питань на основі опрацювання навчально-методичної та наукової літератури;

• підготовка до опитування на практичних заняттях, тестування;

• письмові роботи тренувального і контролюючого характеру;

• розв’язування розрахункових задач;

• розв’язування ситуаційних, практикуючих вправ;

• підготовка до модульних контрольних робіт, до заліку та іспиту.

Переоцінити роль самостійної роботи у навчанні основам менеджменту неможливо, адже вона є важливим засобом активізації пізнавальної діяльності та розвитку мислення студентів, дає змогу не тільки розширити коло знань та поглибити знання з даної дисципліни, а й сприяє більш глибокому засвоєнню студентами дисциплін, які є базовими для фахівців–менеджерів.

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ