Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика Компетенції, якими повинен володіти студент після вивчення цієї теми

Знати: основні закони і поняття: обсягу попиту; закон попиту; еластичність попиту та її види; пропозиція; поняття ринкової рівноваги; ситуації дефіциту та надлишку на ринку; інструменти, цілі та види грошово-кредитної політики країни тощо;

Розуміти: дію законів попиту та пропозиції грошей; для чого потрібна рівновага на грошовому ринку та які існують причини її порушення; що мають на увазі під стійкістю ринкової рівноваги; які фактори та чинники впливають на формування грошово-кредитної політики країни тощо;

Вміти:

1. досліджувати механізм формування попиту та пропозиції грошей на ринку (вміти характеризувати економічний зміст попиту на гроші та розрізняти чинники, що визначають сукупний попит; вміти визначати чинники, що впливають на формування пропозиції грошей; вміти застосовувати графічний метод для визначення попиту та пропозиції грошей в залежності від тактичних цілей грошово-кредитної політики НБУ; вміти визначати роль та цільове призначення таких категорій, як заощадження та інвестиції на грошовому ринку);

2. досліджувати особливості формування та реалізації грошово-кредитної політики в Україні (вміти структурувати обєкти, субєкти та інструменти грошово-кредитного регулювання; вміти класифікувати цілі грошово-кредитної політики в залежності від методів регулювання грошового обігу; вміти розрізняти типи грошово-кредитної політики в залежності від зміни кон’юнктури ринку; вміти характеризувати доцільність використання певних інструментів монетарного впливу на грошово-кредитну політику держави; вміти визначати роль грошово-кредитної політики держави в її загальноекономічній політиці.

Література: основна [1, с. 94, 2, с. 265-280], додаткова [3,4,5,6,8].

Методичні рекомендації до розв’язання завдань

Пропозиція грошей визначається як добуток грошової бази та кредитного мультиплікатора:

, (7.1)

де: m – кредитний мультиплікатор;

Г_б - грошова база.

У свою чергу кредитний мультиплікатор визначається за наступною формулою:

, (7.2)

де: с – коефіцієнт розподілу доходу на готівку та депозити;

r – норма банківських резервів.

Пропозиція грошей:

, (7.3)

Завдання для розв’язання Завдання № с-01

Найдіть відповідне тлумачення

Таблиця 7.1

Терміни і поняття

1. Пропозиція грошей	4. Попит на гроші	7. Фіскальна політика	10. Операцій на відкритому ринку
2. Грошовий ринок	5. Грошова база	8. Структурна політика	11. Політика «дешевих грошей»
3. Грошовий мультиплікатор	6. Грошово-кредитна політика	9. Трансакційний мотив попиту на гроші	12. Політика «дорогих грошей»

Визначення:

1. зберігання грошей через зручність їх використання як засобу платежу.

2. величина, на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

3. купуючи цінні папери на ринку, центральний банк додатково спрямовує в оборот відповідну суму грошей збільшуючи банківські резерви і загальну масу грошей за інших незмінних умов.

4. зміна державних видатків та податкової системи, знижуючи безробіття і не підвищуючи при цьому рівень інфляції.

5. гроші, які не беруть участі в кредитному обігу та грошовому обігу, але створюють основу для їх розширення.

6. система заходів грошово-кредитної політики, спрямованих на збільшення грошової маси в обігу.

7. наявність у розпорядженні економічних суб’єктів у будь-який момент певного запасу грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в обіг.

8. надання субсидій чи інших стимулів активізації розвитку відносно відсталих регіонів чи певних галузей, секторів виробництва.

9. сукупність всіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб’єктів господарювання.

10. система заходів грошово-кредитної політики, спрямованих на скорочення грошової маси в обігу, що досягається використанням інструментів (скорочення обсягів кредитів, підвищення процентних ставок за кредитами, підвищення норм обов’язкових резервів продажу державних цінних паперів банкам другого рівня).

11. сукупність методів та інструментів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, що використовує держава для регулювання грошово-кредитних відносин

12. запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.