1.9. Способи задання координат точок

Усі команди креслення відображають запит командного рядка, що пропонує вказати точку або положення об'єкта на кресленні. Розглянемо способи задання координат точок в декартовій системі координат на площині ХY:

– інтерактивний – координати точки вказуються за допомогою миші;

– абсолютні координати точки задаються з клавіатури, наприклад:

210.5,80.5

У даному прикладі введена точка з двома координатами: Х=210.5 мм, Y=80.5 мм. При введенні координат з клавіатури кома є роздільником між абсцисою і ординатою, а точка використовується як роздільник між цілою і дробовою частиною числа. Координати, що вводяться, можуть бути цілими або дійсними. При введенні координат слід враховувати, де знаходиться точка з координатами 0,0 (згідно поточного UCS (ПСК)).

– відносні прямокутні координати задаються з клавіатури, наприклад:

@50,25

Даний запис означає, що нова точка задається щодо попередньої (що визначає символ "@"), із переміщенням по осі Х на + 50 мм (тобто вправо на 50 мм) і зрушенням по осі Y на +25 мм (тобто вгору на 25 мм). Тут кома також є роздільником координат. Числа, що вводяться, можуть бути цілими і речовинними, позитивними, нульовими і негативними.

– відносні полярні координати задаються з клавіатури, наприклад:

@33.5<45

У цій формі запису вже немає ком, зате з'явився символ "<", який інтерпретується як знак кута. У даному прикладі нова точка задається щодо попередньої, причому відстань між ними в площині рівна 33.5 мм (тобто числу ліворуч від символу кута), а вектор з попередньої точки в нову утворює кут 45 градусів з позитивним напрямом осі абсцис.

– напрям/відстань – положення точки задається напрямом та відстанню по відношенню до останньої заданої точки. Спочатку за допомогою миші необхідно вказати напрям (відстань, на яку зміститься курсор, значення не має), потім ввести з клавіатури значення відстані. При заданні напряму зручно використовувати режими ORTHO (Орто) та POLAR (поляр).

1.10. Об'єктна прив'язка

Доступ до функцій об'єктної прив'язки здійснюється або через групову кнопку панелі Standard (Стандартная) (див. розд. 1.2, рис. 1.5), або через панель Object Snap (Привязка объекта). Проте об'єктною прив'язкою краще користуватися, маючи на екрані однойменну панель. Викличте панель Object Snap (Привязка объекта). У цій панелі зібрані наступні кнопки з короткими поясненнями (докладніший їх розгляд нижче по ходу викладу відповідних об'єктів):

• Temporary Tracking Point (Точка отслеживания) – використання відстежування за допомогою проміжної точки;

• Snap From (Перемещение) – переміщення від іншої (допоміжною) точки;

• Snap to Endpoint (Конточка) – кінцева точка;

• Snap to Midpoint (Середина) – середня точка;

• Snap to Intersection (Пересечение) – точка перетину;

• Snap to Apparent Intersection (Кажущееся пересечение), – точка перетину продовження двох об'єктів або позірна точка двох об'єктів при вибраній точці зору;

• Snap to Extension (Продолжение линии) – точка продовження;

• Snap to Center (Центр) – центр дуги або кола;

• Snap to Quadrant (Квадрант) – точка квадранта дуги або кола (це точки розташовані на 0, 90, 180 і 270 градусів);

• Snap to Tangent (Касательная) – точка дотику:

• Snap to Perpendicular (Нормаль) – перпендикулярно об'єкту;

• Snap to Parallel (Параллельно) – паралельно об'єкту;

• Snap to Insert (Точка вставки) – точка вставки тексту, блоку, зовнішнього посилання;

• Snap to Node (Узел) – об'єкт створений командою POINT (Точка);

• Snap to Nearest (Ближайшая) – найближча до об'єкту точка по напрямку зазначеному курсором, прив'язується гарантовано до примітивів лінія, полілінія, коло, дуга, тощо;

• Snap to None (Ничего) – без використання об'єктної прив'язки;

• Object Snap Settings (Режимы объектной привязки) – настройка постійних режимів прив'язки.

Розглянемо використання деяких з перерахованих кнопок і відповідних функцій на наступному прикладі. Припустимо, на екрані є два відрізки і необхідно побудувати третій, який йде від кінця одного до кінця іншого. Для цього треба викликати команду LINE (Отрезок) і у відповідь на запит

Specify first point:

(Первая точка)

за допомогою лівої кнопки миші вибрати кнопку Snap to Endpoint (Конточка) (рис. 1.24) панелі Object Snap (Объектная привязка).

Рис. 1.24. Кнопка функції Snap to Endpoint (Конточка)

Тоді при підведенні покажчика миші до кінця першого відрізка, від якого потрібно узяти кінцеву точку, з'являється жовтий квадрат роботи функції Endpoint (Конточка) (рис. 1.25).

Рис. 1.25. Функції Snap to Endpoint (Конточка)

Даний приклад припускав, що кнопка вказівки режиму OSNAP (Привязка) вимкнена. Декілька інше використання функцій об'єктної прив'язки буде при включеному режимі OSNAP (Привязка) (див. розд. 1.10).

Приклад. Побудувати відрізок, що йде від середини одного відрізка до середини іншого. Виконується це аналогічно попередньому прикладу, але при завданні обох кінців відрізка слід користуватися не функцією Endpoint (Конточка), а Midpoint (Середина) (рис. 1.26).

Рис. 1.26. Кнопка функції Midpoint (Середина)

Функція Tangent (Касательная) – це ще одна дуже зручна функція, що дозволяє полегшити ряд побудов (рис. 1.27).

Рис. 1.27. Кнопка функції об'єктної прив'язки Tangent (Касательная)

Приклад. Є коло і потрібно побудувати відрізок, який починається поза колом і торкається його. Викличемо команду LINE (Отрезок). Вкажемо першу точку на вільному місці малюнка. Після запиту на другу точку натиснемо спочатку мишею на кнопку з функцією об'єктної прив'язки Tangent (Касательная), а потім вкажемо коло (рис. 1.28). Точка дотику обчислюється системою AUTOCAD як найближча до того місця, в якому ми показали коло (з двох рішень вибирається найбільш відповідне).

Рис. 1.28. Побудова відрізка, що торкається кола

Приклад. Є два кола і треба побудувати відрізок, який торкається обох. Викличемо команду LINE (Отрезок). І першу, і другу точки відрізка вкажемо на колах, використовуючи функцію Tangent (Касательная). AUTOCAD обчислить обидві точки дотику (ближче до тих місць, в яких ми вказали кола) і побудує відрізок.

У кіл можна прив'язуватися до точок центрів. Цій меті служить функція об'єктної прив'язки Center (Центр) (рис. 1.29).

Рис. 1.29. Кнопка функції об'єктної прив'язки Center (Центр)

За допомогою двократного застосування функції Center (Центр) вирішується задача побудови відрізка, що сполучає точки центрів двох кіл (рис. 1.30).

Слід звернути увагу читачів, що коли необхідно за допомогою функції Center (Центр) отримати точку, ви повинні ставити мішень покажчика миші на лінію кола, а не всередину її (лінія кола повинна перетнутися з мішенню, інакше коло не буде виявлено!).

Рис. 1.30. Побудова відрізка, що сполучає центри кіл