2.13. Штрихування

Для штрихування замкнутих областей малюнка служить команда ВНАТСН (КШТРИХ). яка викликається або за допомогою кнопки Hatch (Штриховка) панелі Draw (Черчение) (рис. 2.39), або за допомогою пункту Hatch (Штриховка) випадаючого меню Draw (Черчение).

Рис. 2.39. Кнопка команди ВНАТСН (КШТРИХ).

Команда ВНАТСН (КШТРИХ) дозволяє штрихувати область, обмежену замкнутою лінією (лініями), як шляхом простої вказівки точок в середині контуру, так і шляхом вибору об'єктів. Вона автоматично визначає контур і ігнорує примітиви, які не є частиною контуру . Команда викликає діалогове вікно Boundary Hatch (Граница штриховки) з двома вкладками (рис. 2.40).

Рис. 2.40. Діалогове вікно Boundary Hatch (Граница штриховки),

вкладка Quick (Быстрый)

Ліва частина вкладки задає параметри штрихування, права – заповнювану штрихуванням область. Поле Type (Тип) пропонує вибрати групу зразків штрихування:

• Predefined (Стандартный)

• User defined (По типу линии)

• Custom (Пользовательский)

Система AUTOCAD пропонує обширний набір стандартних штрихувань. Вибір штрихування здійснюється або по імені в списку, що розкривається, або візуально. Візуальний вибір доступний при натисненні на кнопку з символом "...", після чого відкривається діалогове вікно Hatch Pattern Palette (Палитра образцов штриховки), що складається з чотирьох вкладок. Вкладки ANSI (рис. 2.41) і ISO (рис. 2.42) містять зразки штрихувань стандартів ANSI і ISO, що поставляються разом з даною версією системи AUTOCAD.

Рис. 2.41. Діалогове вікно Hatch Pattern Palette (Палитра штриховки), вкладка ANSI.

Вкладка Other Predefined (Другие стандартные) (рис. 2.43) містить зразки, що не увійшли до першої двох вкладки.

У четвертій вкладці Custom (Настраиваемые) можуть знаходитися зразки, що створені користувачем.

У переліку зразків Other Predefined (Другие стандартные) є штрихування з ім'ям Solid, яка є не штрихуванням у прямому розумінні слова, а заливкою. Ім'я зразка відображається в полі Swatch (Структура) вікна Boundary Hatch (Штрихка по контуру).

Рис. 2.42.

Діалогове вікно

Hatch Pattern Palette

(Палитра штриховки),

вкладка ISO.

Рис. 2.43.

Діалогове вікно

Hatch Pattern Palette

(Палитра штриховки),

вкладка Other Predefined.

Зауваження

Використовуваний для заливки (Solid) контур повинен бути замкнутим і без самоперетинів. Якщо заливається відразу декілька контурів, вони не повинні перетинатися. Якщо в полі Type (Тип) вибрана опція User defined (По типу линии), то зразок будується, використовуючи поточний тип лінії, кут і відстань між лініями (поле Spacing (Интервал)).

Виберіть мишкою піктограму з потрібним вам зразком штрихування і натисніть OK. Можна задати також кут нахилу і масштаб штрихування відносно еталонного зображення. При збільшенні масштабу відстань між лініями штрихування збільшується, при зменшенні – зменшується.

За допомогою правої частини вкладки Quick (Основные) повинні бути задані параметри заповнюваного контуру. Кнопка Pick Points (Указание точек) дозволяє в циклі вказати внутрішні точки областей, контури яких AUTOCAD обчислить (навіть якщо контур складатиметься з частин різних лінії) (рис. 2.44). Вихід з циклу вказівки точок по натисненню клавіші <Enter>.

Кнопка Select Objects (Выбор объектов) (див. рис. 2.40) дозволяє помітити об'єкти, перетин між якими і дасть заповнювану штрихуванням область. Всі заштриховувані контури можуть бути отримані комбінацією методів вказівки точок і вибору об'єктів.

Кнопка Remove Islands (Определение островов) дає можливість при виборі великої кількості об'єктів виключити випадково виниклі острівці. Кнопка View Selections (Просмотр) дозволяє тимчасово покинути вікно Boundary Hatch (Штриховка по контуру) для того, щоб побачити ще раз, які зони штрихування вибрані.

Кнопка Inherit Properties (Наследуемые свойства) переносить параметри вже виконаного штрихування на нові об'єкти. У деяких видах штрихування доступний прапорець Double (Двойные), який при штрихуванні спочатку заповнює область звичайним способом, а потім повторює основний зразок, але вже під нахилом 90 градусів до початкового варіанту. Велике значення має поле Composition (Композиция). Воно задає або прибирає властивість асоціативності штрихування. Якщо штрихування асоціативне, то вона прив'язується до зовнішнього контуру. В цьому випадку при зміні контуру штрихування автоматично перераховується.

Рис. 2.44. Вибір зони штрихування за допомогою кнопки

Pick Points (Указание точек)

Наступний рівень настройки властивостей штрихування виконується за допомогою вкладки Advanced (Дополнительно) (рис. 2.45). Якщо при вказівці зони штрихування є вкладені один в одного об'єкти, то важливо визначити Island Detection Style (Стиль определения островов). При стилі Normal (Нормальный) можливі зони штрихування розташовуються по порядку їх руху від самому зовнішньої зони всередину і штрихуються через одну. При стилі Outer (Внешний) заштриховується тільки зовнішня частина, всі внутрішні ігноруються. При стилі Ignore (Игнорирующий) штрихується все, включаючи всі внутрішні зони. Графічні ілюстрації всіх варіантів стилю показано на рис. 2.45.

Рис. 2.45. Діалогове вікно Boundary Hatch (Граница штриховки),

вкладка Advanced (Дополнительно)

Якщо контур, який необхідно заштрихувати є не єдиним об'єктом, а складається з частин декількох примітивів, доцільне використання режиму Retain Boundaries (Сохранение границ). У цьому режимі контур може бути збережений або у вигляді полілінії, або у вигляді області. Можна вплинути на алгоритм виявлення острівців (методи: Flood (Заливка) і Ray Casting (Трассировка лучей)).

Якщо контур вибирався за допомогою кнопки Pick Points (Выбор точки) і результат, який видала система AUTOCAD, не цілком вас влаштовує, ви можете додатково вказати тільки ті об'єкти, з яких потрібно набирати контур (інші, раніше вибрані системою, будуть проігноровані). Це робиться за допомогою кнопки New (Новый) поля в Boundary Set (Границы).

Після формування контуру і завдання параметрів штрихування бажано проглянути результат установок за допомогою кнопки Preview (Просмотр) розташованою в лівому нижньому кутку діалогового вікна Boundary Hatch (Граница штриховки). Як правило, важко відразу підібрати відповідний масштаб для штрихування. Якщо масштаб дуже малий, то кількість ліній штрихування буде надмірно велика і штрихування буде дуже щільним. Якщо масштаб дуже великий, то кількість ліній штрихування може виявитися дуже малою (воно може опинитися навіть нульовим) – наприклад, як на рис. 2.46.

Якщо в прикладі на рис. 2.46 масштаб 1 змінити на 0.1, то вийде цілком прийнятний результат (рис. 2.47).

Штрихування створюється як єдиний примітив, тому при відмітці штрихування для вибору висвічується тільки одна ручка. Якщо потрібно розкласти штрихування на відрізки, які його складають, то це можна зробити командою EXPLODE (Расчленить). При розчленовуванні втрачається (якщо вона була) асоціативність штрихування.

Рис. 2.46. Штрихування, виконане з дуже великим значенням масштабу

Рис. 2.47. Штрихування, виконане з нормальним масштабом