Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otveti.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.10.2018
Размер:
1.32 Mб
Скачать

9.1 За формами торгівлі магазини поділяють на:

1. супермаркети, універмаги, магазини самообслуговування;

+2. звичайного типу, самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попереднім замовленням, дрібнооптові;

3. великі, середні та малі оптові бази, точки роздрібної торгівлі.

9.2 Фінансові оптові послуги це:

1. Допомога в рекламуванні товарів, комісійна, посередницька з пошуку постачальників товарів і оптових покупців і т.п.

+2. Послуги з організації торгово-розрахункових операцій (кредитування операції на пільгових умовах, готівкові і безготівкові розрахунки, авансова оплата і т.п.).

3. Послуги по зберіганню, підсортуванню, фасуванню, упаковці, маркіруванню, транспортно-експедиційні та інш.

4. Збір, накопичення, обробка комерційної інформації та передача її контрагентам.

10.

10.1.Під міжнародними стандартами бухгалтерського обліку розуміють:

1. стандарти з бухгалтерського обліку, які розробляються комітетом з міжнародних стандартів обліку та рекомендуються до застосування в світовій практиці;

2. сукупність правил, методів і процедур обліку, розроблених "професійними організаціями з метою застосування доступних методів і процедур країнами світу, які носять рекомендаційний характер;

3. рекомендовані документи, на підставі яких кожна країна розробляє свої власні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

+4. всі наведені вище варіанти правильні.

10.2. Що не є джерелом прибутку франчайзинга:

1. Проценти за кредити

2. Маркетинговий внесок

3. Прибуток від торгових точок, що належать компанії

+4. Виручка від реалізованої продукції

БІЛЕТ № 10 13

1. Франчайзинг в ринковій економіці. Суть франчайзингу, його види.

Франчайзинг – це система взаємовигідного партнерства великого і дрібного підприємництва. Існують 3 види франчайзингу: товарний, діловий, виробничий.

Торговий франчайзинг використовується у сфері торгівлі. Він застосовується до всіх товарів, що продаються під торговою маркою франчайзера. Головне, що відрізняє торговий франчайзинг від звичайної торгівлі, – приналежність франчайзі до товарного знаку і торгової марки франчайзера. Важливе місце займає надання франчайзером ділових послуг: реклама, навчання, консультації. (бензин, автомобілі, алкогольні і безалкогольні напої).

Діловий фрапчайзинг відрізняється від торгового тим, що франчайзер передає технології (ноу-хау) та ліцензії на їх використання. Франчайзер в цьому випадку постачає франчайзі товари або послуги для їх реалізації клієнтам. Однак, він може брати на себе функції забезпечення франчайзі певними матеріалами (обладнання, упаковка тощо). В угоді визначаються зобов'язання франчайзера щодо реклами, організації справи і навчання фахівців франчайзі.

Виробничий франчайзинг – це франчайзинг на виробництво товарів. Франчайзер, що володіє технологією виготовлення продукту, продає франчайзі сировину для виготовлення продукції. Франчайзі включається в повний цикл господарської діяльності франчайзера, виконуючи рівні з ним вимоги технологічного процесу, якості, навчання персоналу, виконання плану продажів, оперативної звітності. Передбачається тісний контакт франчайзера і франчайзі, детальна регламентація діяльності і високий ступінь відповідальності франчайзі.

2. Показники ефективності комерційного підприємства.

Найважливішим показником ефективності роботи торгового (комерційного) підприємства є прибуток, в якому відбиваються результати всієї торгової діяльності підприємства - обсяг реалізованої продукції, її склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність непродуктивних витрат і втрат і т.д.

Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків та інш. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торгових підприємств повністю покриваються прибутками від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства вираховується як різниця між всіма її прибутками і витратами. У торгівлі розрізнюють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток.

Операційний прибуток - це різниця між торговими надбавками (націнками) і витратами обігу.

Балансовий прибуток розраховується з урахуванням так званих інших планованих і не планованих прибутків і витрат. До планових витрат відносять податки, що сплачуються до бюджету; до не планованих витрат - штрафи, пені і неустойки, сплачені за порушення договірних зобов'язань, збитки від списання безнадійних боргів та інші втрати, які зменшують операційний прибуток. До не планованих прибутків відносять штрафи, пені і неустойки, отримані від різних організації!, надлишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені при інвентаризації, списання кредиторської заборгованості за закінченням термінів позовної давності та інш.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємства, а також з метою проведення порівняльного аналізу необхідно знати не тільки абсолютну величину прибутку, але й його рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торгових організацій - один з показників ефективності їх діяльності. Найбільш поширений показник рентабельності торгівлі відношення суми прибутку до товарообороту. Однак, він не є єдиним показником рентабельності торгової або комерційної діяльності, бо показує лише частку чистого прибутку торгівлі в сумі товарообороту. У даному показнику не знаходить відображення міра ефективності всіх авансованих витрат (одноразових і поточних), пов'язаних з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій самій сумі прибутку і товарообороту у різних комерційних організацій можуть бути різні вкладення в основні і оборотні кошти. У зв'язку з цим особливе значення для оцінки ефективності комерційної роботи придбаває зіставлення прибутку з проведеними витратами (витратами обігу)

П \ Р х 100 %

де П - прибуток торгового підприємства за певний період (в сумі);

Р - витрати торгового підприємства (в сумі).

Цей показник дозволяє судити про ефективність комерційної діяльності, оскільки показує частку прибутку на кожну гривню витрат по веденню комерції.

До інших показників ефективності цієї групи можна віднести: відношення прибутку до фонду заробітної плати; суму прибутку, що припадає на одного працівника торгового підприємства; відношення прибутку до основних і оборотних коштів і деякі інші.

Одним з якісних показників ефективності комерційної роботи є витрати обігу витрати по здійсненню комерційної діяльності).

Витрати обігу являють собою виражені в грошовій формі витрати на здійснення торгової діяльності. Ці витрати можуть бути пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу, тобто з виконанням торгівлею додаткових функцій (витрати на перевезення, зберігання, фасування, упаковку , товарів та інш.). Такого роду витрати називаються додатковими витратами.

Витрати, пов'язані із здійсненням процесів купівлі-продажу товарів (закупівля, реалізація товарів і процеси, які безпосередньо сприяють здійсненню актів купівлі-продажу товарів), називаються чистими витратами обігу. При аналізі комерційної діяльності важливо виявити частку чистих і додаткових витрат обігу. Рівень витрат обігу розраховується як процентне відношення суми витрат обігу до товарообороту. Він певною мірою відображає економічність комерційної діяльності і застосовується при порівнянні роботи однотипних торгових організацій, які знаходяться в приблизно однакових умовах.

Іншою важливою умовою ефективності комерційної діяльності торгового підприємства є швидкість обігу товарів, що виражається в показнику товарооборотністі.

Товарооборотність - це швидкість обігу товарів або час, протягом якого реалізовуються товарні запаси. Прискорення товарооборотністі є основним критерієм оцінки роботи комерційної організації," оскільки означає скорочення часу перебування товарів в сфері обігу, а значить, більш швидкий оборот грошових коштів і меншу потребу в них для здійснення торгових процесів.

Товарні запаси в днях на певну дату показують, на скільки днів торгівлі організація (підприємство) забезпечена товарами. Показник товарних запасів у днях розраховується шляхом ділення суми товарних запасів на певну дату на одноденний оборот майбутнього періоду, бо ці товари призначені для торгівлі в майбутньому періоді. Товарооборотність відображає середній час обігу товарного запасу за певний період (рік, квартал) або виражає число оборотів середнього запасу за вказаний період.

У першому випадку Товарооборотність розраховується в днях до обороту, у другому - числом оборотів середнього запасу.

Товарооборотність в днях до обороту розраховується шляхом ділення середнього запасу товарів на середньодобовий оборот за певний період за формулою:

О = З с / Т сід ,

де О - товарооборотність у днях (тривалість одного обороту);

З с - середній запас товарів за певний період;

Т сід- середньодобовий товарооборот за той же період.

Товарооборотність, що виражається числом оборотів середнього запасу за якийсь період часу (як правило, за рік), розраховується за наступними формулами:

К = П / З с ; К = Ч / О,

де К - кількість оборотів товарної маси за звітний період; Я- об'єм продажу товарів за той же період; З с- середній запас товарів за вказаний період;

3. Фактори, які впливають на організацію товаропостачання.

На товаропостачання впливають такі операції, як приймання, зберігання, підготовка товарів до відпуску і продаж. Організація доставки товарів за прогресивними технологічними схемам, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, застосування пакетованих і контейнерних перевезень значно покращують товаропостачання. Правильна організація товаропостачання скорочує витрати часу пов'язані з завозом товарів. Тому існує ряд вимог до товаропостачання:

Планомірність означає доставку товарів за жорстким графіком при найбільш раціональній частоті завозу. Забезпечує широкий асортимент товарів при економному використанні складських приміщень і транспортних засобів.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку необхідної кількості товарів в потрібному асортименті для забезпечення безперервного продажу.

Ритмічність означає рівномірний і вчасний завіз товарів, що дозволяє уникнути скупчення чи недостачі в крамницях товарів.

Економність передбачає ощадливе витрачання засобів, пов'язаних з доставкою, обробкою і зберіганням товарів. Це досягається шляхом ефективного використання транспорту, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, комплектування і упаковки товарів в тару-обладнання, в якій після цього товари надходять в крамниці.

4. Облік розрахункових операцій. Види безготівкових розрахунків.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами”. Аналітичний облік ведеться за фізичними особами, які отримали гроші у підзвіт.

Підзвітні суми – це кошти, які виплачені з каси співробітнику фірми для закупівлі господарських товарів або оплати послуг.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов’язані протягом 3 (1-го) робочих днів здати до бухгалтерії невикористану готівку і авансовий звіт про витрачені суми, акт закупівлі, фіскальний чек (з касового апарату) товарний чек, свідоцтво про сплату підприємством податку. Якщо підзвітна особа цього не зробила бухгалтерія утримує таку заборгованість з нарахованої зарплати.

Основна маса авансів видається у підзвіт на службові відрядження.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються без участі готівки.

Платіжна вимога вимога у платника сплати певної суми грошей через банк.

Платіжне доручення наказ про списання з рахунку певної суми та перерахування її на рахунок одержувача.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який об'єднує платіжну вимогу і платіжне доручення. Частину документу "платіжна вимога" заповнює одержувач, а другу частину – "доручення" – заповнює платник при згоді на оплату.

Акредитив це розрахунковий документ, який містить доручення банка платника банку одержувача оплатити товар (послуги) лише при виконанні одержувачем умов, вказаних в акредитиві.

Розрахунковий чек – це письмовий наказ банку про сплату зазначеної в ньому суми пред’явнику чека або особі на яку він виписаний.

Вексель – це вид цінного паперу, який письмово засвідчує боргове зобов’язання юридичної чи фізичної особи сплатити зазначену у векселі суму власнику векселя (ремітенту) в обумовлений термін.

5. Оперативні процеси в магазині.

Оперативні процеси в магазині – це сукупність послідовно взаємопов’язаних торгових і технологічних процесів, метою яких є доведення товарів в широкому асортименті, належної якості до споживачів з мінімальними затратами праці і часу.

Торговий процес забезпечує зміну форми вартості товарів. Технологічний процес – це обробка товарів, починаючи з надходження продукції в крамницю та закінчуючи повною підготовкою до продажу. Він включає: прийом товару по кількості та якості, зберігання, розфасовку, упаковку.

Товари по кількості приймають матеріально-відповідальні особи і робітники, відповідальні за приймання, зберігання і відпуск товарів. В процесі приймання має бути точно визначена кількість кожної партії товарів, що надходять. Приймання починають з перевірки даних в супровідних документах (найменування, сорт, кількість, роздрібна ціна тощо). Важливим в організації приймання товарів по кількості є дотримання встановлених термінів.

Приймання за якістю здійснюється після прийняття по кількості. Перевіряються комплектність товарів, маркування, термін придатності, стан тари, інші показники. Перевіряються документи, що посвідчують якість товарів (сертифікат, посвідчення про якість тощо). За відсутності таких документів складається акт про фактичну якість товарів, що надійшли з вказівкою відсутніх супровідних документів.

6. Визначити ціну на день поставки товару (ковзаючу ціну контракту, що страхує кінцеву ціну від впливу інфляції). Ціна одиниці товару на день підписання угоди на поставку Цу=110грн. Від часу підписання угоди до поставки вартість сировини збільшилась з 66грн. до 80 грн., зарплата збільшилась з 22грн. до 30 грн. Доля сировини у витратах - 60%, 20% - доля зарплати у собівартості. 20% - доля інших невизначених у прикладі і не таких впливових витрат.

7. Виконайте арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрихового коду для впевненого „зчитування” коду сканером: 4820000740586. Визначте кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.

1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях: 8+0+0+7+0+8=23

2) суму одержану в пункті 1 помножити на 3: 23*3=69

3) скласти цифри, що стоять на непарних позиціях: 4+2+0+0+4+5=15

4) скласти суми одержані в пункті 2 і 3: 69+15=84

5) визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10, в більшу сторону: 90-84=6

8. Визначити ступінь виконання плану за асортиментом випущеної продукції за даними табл.1:

Таблиця 1

Вид продукції

За планом

Факт

Фактично в межах плану

“А”

1200

1250

“Б”

150

130

“В”

1550

1632

“Г”

300

200

“Д”

1400

1404

Разом

4600

4616

% виконання плану = Фактично в межах плану / За планом * 100%

% виконання плану = 1200 / 1200 * 100 = 100%

% виконання плану = 130 / 150 * 100 = 86,7%

% виконання плану = 1550 / 1550 * 100 = 100%

% виконання плану = 200 / 300 * 100 = 66,7%

% виконання плану = 1400 / 1400 * 100 = 100%

9.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]