Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otveti.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.10.2018
Размер:
1.32 Mб
Скачать

9.2 Пасив балансу не включає статтю:

+1. Дебіторська заборгованість

2. Довгостроковий позиковий капітал.

3. Акціонерний (статутний) капітал

4. Накопичений прибуток.

10.

10.1 Принцип обачності полягає втому, що:

1. операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише з юридичної форми;

2. фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на їх основі;

+3. методи оцінки, які застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства.

10.2 Проводячи систематичний і глибокий аналіз комерційної діяльності можна:

1. Знаходити оптимальні шляхи вирішення комерційних проблем торгового підприємства.

2. Швидко, якісно і професійно оцінювати результативність комерційної роботи підприємства.

3. Точно і своєчасно знаходити і враховувати чинники, що впливають па прибуток.

+4. Знаходити оптимальні шляхи вирішення комерційних проблем торгового підприємства; швидко, якісно і професійно оцінювати результативність комерційної роботи підприємства; точно і своєчасно знаходити і враховувати чинники, що впливають па прибуток.

БІЛЕТ № 15 5

1. Міжнародні принципи й організація обліку за національними стандартами.

Згідно закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” кожне підприємство повинне вести бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення відображення всіх господарських операцій підприємства у первинних документах, збереження і обробку документів, регістрів і звітності несе керівник підприємства і головний бухгалтер.

З 1 січня 2000р. Україна перейшла на стандарти бухгалтерського обліку:

1-"Загальні вимоги до фінансової звітності". 2-"Баланс". 3-"Звіт про фінансові результати". 4-"Звіт про рух грошових коштів". 5-"Звіт про власний капітал". 6-"Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". 7-"Основні засоби". 8-"Нематеріальні активи". 9-"Запаси". 10-"Дебіторська заборгованість". 11-"Зобов'язання". 12-"Фінансові інвестиції". 13-"Фінансові інструменти". 14-"Оренда". 15-"Дохід". 16-"Витрати". 17-"Податок на прибуток". 18-"Довгострокові контракти". 19-"Об'єднання підприємств". 20-"Консолідована фінансова звітність".

2. Формування асортименту та забезпечення його стабільності.

Асортимент товарів - сукупність їх видів, різновидів і сортів, об'єднаних за певною ознакою.

Процес формування асортименту товару складається з 3 етапів. На 1 етапі фірма встановлює груповий асортимент продукції. На 2 етапі проводяться розрахунки структури групового асортименту, визначається кількісне співвідношення окремих груп товарів. На 3 етапі визначається внутрішньогруповий асортимент, здійснюється підбір конкретних видів продукції в межах кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, і від того, наскільки вірно сформовано тут ассортимент продукції, залежить задоволення попиту покупців. На 3 етапі асортимент формується з урахуванням очікування змін в попиті, виробничих потужностей, складських і торгових площ та інших факторів.

За допомогою асортиментного переліку комерційний відділ підприємства здійснює систематичний контроль за повнотою і стабільнісю асортименту товарів на складі та станом товарних запасів.

Стабільність асортименту товарів забезпечує безперебійну наявність даного виду товарів у продажу. Вона визначається коефіцієнтом стабільності (Кст): Кст=С/Шс*100%,

С- товар, що користується стійким попитом,

Шс- ширина асортименту (наявні найменування товарів).

3. Технологічний процес руху товарів в магазині.

Усі товари повинні бути відповідним чином підготовлені до продажу (звільнені від тари, нарізані, розфасовані і т.п.).

До моменту відкриття торгівлі потрібно: обновити викладені товари, чітко оформити ярлики цін, підготовати відповідний інвентар і пакувальні матеріали, касові апарати тощо.

У торгівлі, поряд із традиційним методом продажу товарів через прилавок, застосовуються такі методи, як самообслуговування, продаж товарів за зразками, з відкритим викладенням, за попередніми замовленнями, через автомати.

При продажі товарів через прилавок швидкість і якість обслуговування залежать від кваліфікації продавця.

Продаж товарів за зразками полягає в тім, що покупець самостійно чи за допомогою продавця знайомиться з виставленими в торговому залі зразками товарів. Якщо здійснюється покупка, покупцю передається точно такий же товар (тканини, шпалери, меблі).

Продаж товарів з відкритим викладенням полягає в тім, що запаси товарів відкрито викладаються у магазині. Покупці знайомляться з товаром, не очікуючи черги обслуговування продавцем, що значно заощаджує час, затрачуваний на здійснення покупки. Так продаються товари, при підборі яких потрібна участь продавця (перевірка технічно складних товарів у дії, консультація про властивості і застосування товарів тощо).

4. Загальні положення договору купівлі-продажу. Визначення поняття “Товар”.

Товар – це продукти праці, виготовлені не для власного споживання, а для продажу. Товаром можуть бути предмети, робота або послуги.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу належить до найпопулярніших видів договорів, що використовуються в підприємницькій діяльності. В умовах ринкової економіки він регулює взаємовідносини між виробниками і споживачами, відносини у сфері розподілу й перерозподілу матеріальних благ, забезпечує вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний) продавцем у майбутньому.

5. Загальні поняття про стандартизацію і сертифікацію.

Стандартизація – діяльність, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню. Стандартизація має бути надійним гарантом якості товарів, що надходять на ринок.

Види стандартизації:

  • міжнародна стандартизація – стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн.

  • регіональна стандартизація – стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.

  • національна стандартизація – стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Об'єктами стандартизації є продукція, послуги, матеріали, обладнання, персонал, органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

Сертифікація – це дія уповноважених органів, що підтверджує за допомогою сертифіката, що товар (роботи, послуги) відповідають обов'язковим вимогам стандарту.

6. Визначте. Скільки необхідно підприємству виготовити виробів і їх продати, щоб окупити власні витрати (на рівні беззбитковості), якщо відомо, що: ціна одного виробу – 20 грн. Змінні витрати, що припадають на один виріб – 11 грн. Сума постійних витрат за рік – 17 000гр.

Вкр – критичний обсяг виробництва

Вкр = В ум пост / Ц – Вум зм

Вкр = 17 000 / (20 – 11) = 1 889 шт.

7. Проаналізуйте ефективність використання торговельної площі магазинами об’єднання „Супермаркет”.

Показники діяльності підприємств об'єднання „Супермаркет”

Магазин

Товарообіг, грн.

Торговельна площа

підприємства, м.кв

А

44850

300

В

11505

100

С

31505

290

8. Виконайте арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрихового коду для впевненого „зчитування” коду сканером: 4600104008498. Визначте кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.

1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях: 6+0+0+0+8+9=23

2) суму одержану в пункті 1 помножити на 3: 23*3=69

3) скласти цифри, що стоять на непарних позиціях: 4+0+1+4+0+4=13

4) скласти суми одержані в пункті 2 і 3: 69+13=82

5) визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10, в більшу сторону: 90-82=8

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]