![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управлінської думки
- •3.Принципи наукового управління за Тейлором
- •5. Особенности целевого управления Питера Друкера
- •6.Социальная философия менеджмента Мари Фоллет
- •7. Теория «7-с», ее роль в развитии менеджмента
- •8. А.Файоль. Принципи менеджменту
- •9. Внесок вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управління.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе й ймовірне.
- •11. Система менеджменту організації.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність та передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •14. Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •Фактори середовища непрямої дії (макросередовища)
- •16. Місія, цілі та культура організації
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії
- •19. Загальна характеристика і класифікація функцій менеджменту
- •20. Поняття організаційної структури управління і фактори, що її визначають
- •21. Організаційні структури – принципи їх побудови.
- •22.Типи організаційних структур
- •23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організації
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною
- •25.Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах.
- •26. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •27. Типи організаційних структур:лінійний, функціональний та комбінований.
- •28. Процес формування структури управління. Проблеми, пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації.
- •29. Особливості концепції адаптивних стратегій організацій Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •31. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Основні форми проектування організацій.
- •1. Зовнішнє середовище.
- •2.Технологія роботи
- •Основні форми проектування структур управління
- •32. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •Хофстеде і концепція ділової культури
- •Ансофф і теорія організаційного потенціалу
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу
- •54. Оперативне планування, мета, завдання та методи
- •57.Моделі стратегічного планування
- •61. Підходи до формування стратегічного плану. Планування від "досягнутого", оптимізаційне та адаптивне планування.
- •62 Сутність і значення інформації
- •63. Классификация информации. Носители информации.
- •64. Комунікаційний процес.
- •67. До основних форм спілкування менеджера з клієнтами можна віднести:
- •68. Методи поширення інформації про діяльність організації
- •69. Неформальні комунікації в організації
- •70. Управлінські рішення, та вимоги, що до них подаються.
- •71. Класифікація управлінських рішень.
- •72. Этапы рационального принятия решений. Факторы,что влияют на процесс принятия решений.
- •73. Подходы к оптимизации управленческих решений.
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішень
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •83. Моделювання , як складова частина наукового пiдходу до ухвалення рiшення.
- •85. Типи моделей : фізична, аналогова, математична
- •87. Шляхи подолання основних перешкод моделювання
- •90. Феномен влади в менеджменті
- •92 Основні підходи до вивчення сутності лідерства
- •93. Модель «управлінської решітки» Блейка і Моутона
- •94. Концепція лідерсько поведінки Танненбаума-Шмідта
- •95. Модель ситуаційного лідерства Філдера
- •96. Модель ситуаційноо лідерства Херсея і Бланшарда
- •97. Ситуаційні стилі керівництва «Шлях – мета» Мітчела і Хауса
- •98. Ситуаційна модель використання стилів керівництва Врума та Йєттона для прийняття рішень керівником
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна
- •101. Підходи до керівництва українського економіста Терещенка
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократиячні, ліберальні і демократичні.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації
- •107. Модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона
- •108. Концепція атрибутивного лідерства
- •109. Концепція зміни лідерства
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела.
- •113. Структурні методи вирішення конфліктав
7. Теория «7-с», ее роль в развитии менеджмента
Одна из популярных в 80-е гг. системная концепция, разработчики – Т. Питерс и Р.Уотерман.
Эффективная орг-ция формируется на базе 7 взаимосвязанных составляющих, изменение каждой из которых с необходимостью требует изменения других 6. Ключевые составляющие:
-
стратегия – долгосрочные генеральный план действий орг-ции, определяющий распределение рес-сов, фиксирующий обязательства по осуществлению определенных действий во времени для достижения поставленных целей
-
структура – внутренняя композиция орг-ции, отражающая распадение орг-ции на подразделения, иерархическую субординацию этих подразделений и распределение власти между ними
-
системы – процедуры и рутинные процессы, протекающие в орг-ции
-
штат – ключевые группы персонала, существующие в орг-ции и охарактеризованные по возрасту, полу, образованию и т.д.
-
стиль – способ, каким руководители управляют орг-цией; сюда же относится организационная культура
-
квалификация – отличительные возможности ключевых людей в орг-ции
-
разделенные ценности – смысл и содержание основных направлений деятельности, которые орг-ция доводит до своих членов
В соответствии с этой концепцией только те орг-ции согут эффективно функционир-ть и развиваться, в которых менеджеры могут содержать в гармоничном состоянии систему, состоящую из этих семи составляющих.
По определению соавторов — Т. Питерса и Р. Уотермана — совершенство в бизнесе зависит от восьми
составляющих, которые точнее всего характеризуют успешные, новаторские компании:
1. Ориентация на активные действия. Работников успешных компаний стимулируют («делай, налаживай.
пробуй») по отношению к стандартным рабочим процедурам.
2. Близость к потребителю. Успешные компании учатся у своих клиентов.
3. Автономность и предприимчивость. Успешные компании поддерживают лидерство и новаторство своих сотрудников.
4. Люди как фактор продуктивности. Руководители успешных компаний считают рядовых сотрудников основным фактором повышения качества и продуктивности.
5. Локальное управление, ориентация на ценности. Достижения организации в гораздо большей степени зависят от ее философии, чем от доступных технологических или экономических ресурсов. Верность своему призванию.
6. Преимущество получают компании, которые занимаются достаточно знакомым им бизнесом.
7. Простая структура, небольшой штат руководящего персонала. Базовые структурные формы и системы в успешных компаниях отличаются элегантной простотой.
8. Сочетание гибкости и жесткости.
8. А.Файоль. Принципи менеджменту
Анри Файоль. С его именем связывают возникновение администативной школы управления и называют отцом менеджмента. Целью административной школы было создание универсальных принциповиуправления. Принципы А.Файоля:
-
Разделение труда
-
Полномочия и ответственность
-
Дисциплина
-
Единоначалие
-
Единство действий
-
Подчиненность интересов
-
Вознаграждение персонала
-
Централизация
-
Скалярная цепь
-
Порядок
-
Справедливость
-
Стабильность персонала
-
Инициатива
-
Корпоративный дух.
Эти принципы затрагивают два основных аспека. Одним из них была разработка рациональной системы управления организацией, в частности, определение лучшего способа разделения организации на подразделения и рабочие группы. Главный вклад административной школы состоит в том, что она рассмотрела управление как универсальный процесс, состоящий из нескольких взаимосвязанных функций, таких как планирование и организация. Вторая категория классических принципов касалась построение структуры организации и управления работниками. Примером может служить принцип единоначалия, согласно которому человек должен получать приказы только от одного начальника и подчиняться только ему.