- •Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управлінської думки
- •3.Принципи наукового управління за Тейлором
- •5. Особенности целевого управления Питера Друкера
- •6.Социальная философия менеджмента Мари Фоллет
- •7. Теория «7-с», ее роль в развитии менеджмента
- •8. А.Файоль. Принципи менеджменту
- •9. Внесок вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управління.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе й ймовірне.
- •11. Система менеджменту організації.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність та передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •14. Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •Фактори середовища непрямої дії (макросередовища)
- •16. Місія, цілі та культура організації
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії
- •19. Загальна характеристика і класифікація функцій менеджменту
- •20. Поняття організаційної структури управління і фактори, що її визначають
- •21. Організаційні структури – принципи їх побудови.
- •22.Типи організаційних структур
- •23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організації
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною
- •25.Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах.
- •26. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •27. Типи організаційних структур:лінійний, функціональний та комбінований.
- •28. Процес формування структури управління. Проблеми, пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації.
- •29. Особливості концепції адаптивних стратегій організацій Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •31. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Основні форми проектування організацій.
- •1. Зовнішнє середовище.
- •2.Технологія роботи
- •Основні форми проектування структур управління
- •32. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •Хофстеде і концепція ділової культури
- •Ансофф і теорія організаційного потенціалу
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу
- •54. Оперативне планування, мета, завдання та методи
- •57.Моделі стратегічного планування
- •61. Підходи до формування стратегічного плану. Планування від "досягнутого", оптимізаційне та адаптивне планування.
- •62 Сутність і значення інформації
- •63. Классификация информации. Носители информации.
- •64. Комунікаційний процес.
- •67. До основних форм спілкування менеджера з клієнтами можна віднести:
- •68. Методи поширення інформації про діяльність організації
- •69. Неформальні комунікації в організації
- •70. Управлінські рішення, та вимоги, що до них подаються.
- •71. Класифікація управлінських рішень.
- •72. Этапы рационального принятия решений. Факторы,что влияют на процесс принятия решений.
- •73. Подходы к оптимизации управленческих решений.
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішень
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •83. Моделювання , як складова частина наукового пiдходу до ухвалення рiшення.
- •85. Типи моделей : фізична, аналогова, математична
- •87. Шляхи подолання основних перешкод моделювання
- •90. Феномен влади в менеджменті
- •92 Основні підходи до вивчення сутності лідерства
- •93. Модель «управлінської решітки» Блейка і Моутона
- •94. Концепція лідерсько поведінки Танненбаума-Шмідта
- •95. Модель ситуаційного лідерства Філдера
- •96. Модель ситуаційноо лідерства Херсея і Бланшарда
- •97. Ситуаційні стилі керівництва «Шлях – мета» Мітчела і Хауса
- •98. Ситуаційна модель використання стилів керівництва Врума та Йєттона для прийняття рішень керівником
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна
- •101. Підходи до керівництва українського економіста Терещенка
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократиячні, ліберальні і демократичні.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації
- •107. Модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона
- •108. Концепція атрибутивного лідерства
- •109. Концепція зміни лідерства
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела.
- •113. Структурні методи вирішення конфліктав
87. Шляхи подолання основних перешкод моделювання
88. Современные методы и модели принятия рациональных и стратегических управленческих решений.
Принятие решений – это любая составная часть управленческой функции. Управленческое решение – это формализованный на альтернативных основах метод менеджмента, при помощи которого управленческая система организации получает возможность непосредственно влиять на управляемую систему.
Требование к применению управленческих решений:
«для чего необходимо», « какая цель принятия данного решения» и «какие изменения принесет принятие данного решения ».
-Целенаправленность – заключается в том, что каждое решение должно определять, какие конкретные цели и задачи. Также определяет труд исполнителей данного решения; решение первоначальных задач.
- выбор основной проблемы – большинство менеджеров занимаются решение многочисленных вопросов и не находят основной , решение которой ликвидировало б все мелкие проблемы;
- обьективность принятия управленческий решений – каждое управленческое решение должно носить обьективный характер;
- своевременное принятие и организация решения;
- компетентность управленческих решений – принятие управленческих решений является практической стороной применения знаний менеджера;
- комплексность управл решений и системность в их реализации – проблемы нужно решать комплексно.
- конкретность управленческих решении.
Модель – это представление объекта, системы или идеи некоторой отличительной формы. модель является упрощенной конкретной управленческой ситуацией. в моделях определяется образ, отражаются реальные события и обстоятельства. Причины применения моделей: 1)сложность производственно-хозяйственной деятельности; 2) наличие многофакторных зависимостей; 3) необходимость экспериментальной проверки многих альтернативных управленческих решений; 4) необходимость учитывать изменения в условиях рынка.
Модели:
1.Теория игр. Данный метод служит для моделирования оценки и воздействия принятого решения для конкурентов. Благодаря этой модели предприятия могут прогнозировать действия конкурентов, что является преимуществом.
2.Модель теория очередей(массового обслуживания). Используется для определения оптимальных каналов обслуживания по отношению потребности в них , они применяются разных ситуациях. Резервирование билетов по телефону, кол-во разгруженных площадок на складах. Используется для уравновешивание расходов на дополнительные каналы обслуживание и потери обслуживание на уровне ниже оптимального.
3.Управление запасами(логистика), что используется для определении времени размещение заказов на ресурсы их кол-во, а также массовых ресурсов на складах.
4.Линейного программирование. Применяют для определения оптимального способа для дефицитных ресурсов при наличии конкурующих потребностей. Данный метод используется на промышленных предприятиях , максимум прибыли при наличии 1 или нескольких ресурсов, которые используют для выготовлення нескольких видов товара .
5.Модель имитации – означает процесс создания моделей реальной ситуации и экспериментальное ее использование для определения поведения этой реальной ситуации. Имитация используется в ситуациях слишком сложных для математических методов.
6.Сетевой анализ. Теория графов. Они позволяют составлять оптимал. граф в осуществляемых различных проектах, это позволяет минимизировать как время осуществления проектов, как и время на него.
7.Самым распространенным методом является экономический анализ, он вбирает в себя все методы издержек и эконом. Выгод, а также относительную рентабельность предприятия.
89. Поблеми пов’язані із невідповідністю моделей рівню не прийняття керівників