116. Принцип економічної зацікавленості та його використання у практиці управління

Сутність планування раціонального природокористування та охорони довкілля проявляється в його принципах. Даний принцип спрямований на визначення планових показників із використання та охорони природних ресурсів відповідно до діяльності виробництва. Природоо-хоронна діяльність має бути невіддільною від процесу виробництва, а проблеми охорони довкілля необхідно розв’язувати в процесі самого виробництва. Плата за забруднення довкілля нині стягується у відповідності із заподіяними збитками, за принципом «забруднювач платить». Однак на практиці утворився значний розрив між проголошеними принципами плати та її нормативами, з одного боку, та обсягами економічних збитків, з другого. В умовах економічної скрути плата за забруднення не компенсує всього обсягу економічних і соціальних втрат. Розмір такої плати не перекриває навіть мінімально необхідних природоохоронних потреб. Складним є також регулювання цін за природні ресурси. Їх підвищення в сучасних умовах може тільки ускладнити ситуацію. Але низька вартість природних ресурсів обумовлює значною мірою їх нераціональне використання.

117. Відповідність антропогенного наванта-ження природно-ресурсному потенціалу як принцип природокористування

Кожен регіон має свій природно-ресурсний потенціал, і планування господарського освоєння його території необхідно проводити, враховуючи відповідність антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу. Дотримання цього принципу дозволить уникнути порушень природної рiвноваги завдяки чiтко визначеному збалансованому цикловi використання i вiдновлення. Таке порушення законiв функцiонування природніх систем вiдбувається у двох випадках: а) за перевищения рiвня антропогенного навантаження. Це виражасться в надмiрнiй концентрацi виробництва. Протягом багатьох рокiв у практицi територiального планувания виходили з того, що собiвартiсть виробництва продукцiї знижується при збiльшеннi концентрації виробництва. При цьому не лише iгнорувались обмеженi вiдновлювальнi властивостi природно-ресурсного потенцiалу регiону; часто-густо споживання окремих видiв ресурсiв виробництвом перевищувало їх наявнiсть. Особливо багато еколого-економiчних проблем спричинила концентрацiя виробництва у великих мiстах. «Економiчнiсть» розраховувалася без обчислення затрат на створення об’єктiв необхiдної iнфраструктури. Часто не брали до уваги те, що вартiсть iнфраструктури у великому мiстi значно перевищує їх створення у малому й середньому. Крiм того, не враховувалися затрати на заходи з охорони довкiлля вiд забруднення вiдходами виробництва. Така практика планування призвела до того, що в усiх великих мiстах i промислових центрах спостерiгасться сильне забруднения довкiлля вiдходами виробництва. Через надмiрну концентрацiю промисловостi впровадження природоохоронних заходiв перетворюсться у велику проблему;б) за невiдповiдностi спецiалiзацi виробництва специфiцi природно-ресурсного потенцiалу. Така невiдповiднiсть спостерiгається у рекреацiйних регiонах України — Криму, Карпатах, де найоптимальнiше використання рекреацiйних ресурсiв сприяло б формуваншо рекреацiйного комплексу i виробництва, яке його обслуговувало б.