68. Залізничний транспорт України: регіона-льні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.

Залізничний транспорт – ефективний для перевезення на великі відстані. Розміщується там, де є важка промисловість. Особливостями залізничного транспорту є універсальність, висока провізна спроможність та регулярність (незалежно від погодних умов) перевезень.

Україна належить до регіонів зі значним розвитком за¬лізничного транспорту, на нього припадає основна частина вантажооброту і перевезень пасажирів. Довжина залізничних колій загального користування 22 тис км.

Найгустіша мережа залізничних магістралей характерна для Донбасу, Придніпров’ я, Правобережного лісостепу та західних територій Україні. Залізничні магістралі різного напрямку, перетинаючись, утворюють залізничні вузли, найб - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Донецьк, Дебальцеве, Жмеринка, Коростень, Кривий Ріг тощо. Транзитні магістралі міжнародного значення – Донбас-Москва, Одеса-Київ-Москва, Київ-Чоп-Прага, Донбас-Київ-Львів-Будапешт тощо. Осн внутрішньодержавні залізниці - Донбас-Кривий Ріг, Київ-Харків, Київ-Львів, Київ-Одеса тощо. Основними вантажами заліз транспорту є залізна руда, сира нафта, будівельні матеріали, мін добрива, с/г продукція, вироби металургії та машинобудування.

Залізниці не спроможні повністю задовольнити потреби в пасажирських перевезеннях через відсут-ність поставок нових пасажирських вагонів, які ім-портувалися б з ближнього та далекого зарубіжжя.

Для забезпечення неперервних вантажних та пасажирських перевезень необхідно збудувати шви-дкісні залізничні лінії; розвантажити переванта¬жені ділянки й лінії , збільшити середню масу поїздів за рахунок підвищення статичного навантаження, реконструювати великі станції, мости, тунелі.

69.Трубопровідний транспорт України: су-часний стан, проблеми та перспективи роз-витку. Основні нафто- і газопроводи.

Трубопровідний транспорт призначений для транспортування нафти, газу та інших рідких, газоподібних та сипучих речовин. В Україні виник у 20-ті в Прикарпатті – газопровід Дашава-Стрий-Дрогобич. Особливостями транспорту є відсутність рухомого складу, а звідси і порожніх пробігів, постіний режим роботи незалежно від стану погоди та кліматичних умов, простота експлуатації та ре-жиму управляння перевезеннями.

Нафтопровідним транспортом нині поставляє¬ться 93,6 % усієї нафти, яку споживає Україна. Наф-топровідний транспорт України має 12 основних на-фтопроводів 2,6 тис. км завдовжки. Довжина газопроводів – 35 тис км. Діаметр труб — 720 мм. Система нафтопроводів забезпечувала до¬ставку нафти в основному з Росії. Однак у зв'язку з різким зменшенням видобутку нафти в Росії виникла потре-ба в закупівлі її на світовому ринку.

Найбільший нафтопровід «Дружба» є транс’європейською магістраллю і в межах України має протяжність 680 км. Прокладено декілька нафтопроводів з Росії, яка не має власної достатньої бази для переробки нафти, до великих нафтопереробних заводів України в Кременчуці, Лисичанську і Херсоні. В межах України нафтопроводи тягнуть від родовища Гнідинці до Кременчука та від родовищ нафти до переробних заводів у Передкарпатті.

Мережа газопроводів більш розгалужена. У зв’язку з початком експлуатації в 50ті рр. Шебелинського газового родовища в Харківській області та освоєнням газових родовищ Дашави в Передкарпатті Україна стала основним районом постачання газу в колишньому СРСР. Було збудовано потужні магістральні газопроводи Дашава-Київ-Москва, Дашава-Мінськ-Вільнюс-Рига, Шебелинка-Бєлгород-Брянськ-Москва та ін.

У межах України почали діяти газопроводи Дашава-Дрогобич, Дашава-Стрий, Дашава-Полтава-Київ, Шебелинка-Полтава-Київ, Глібівна-Сімферополь тощо. Через Україну із Зх Сибіру та ін районів Росії пролягають кілька магістральних газопроводів до країн Центральної та Зх Європи. Найбільший серед них – Уренгой-Помари-Ужгород.