25. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.

Лісові ресурси відіграють важливу роль у збереженні навко¬лишнього середовища та господарській діяльності людей, слугу¬ють важливим сировинним фактором для розвитку галузей на-родного господарства.

Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю лісом. Площа її лісового фонду становить 10,8 млн. га, в тому числі вкрита лісом — 9,4 млн. га. Лісистість території становить всього 15,6%, причому її рівень територіально досить диференційова¬ний: від 43,2% в Івано-Франківській до 1,8% в Запорізькій. (північна частини — 30—40 %, Кар¬пати — понад 40. Полісся — 25,7, Крим — 10. Степ — 4 %; Річний приріст деревини становить по-над 30 млн м3. На хвойні ліси припадає 54 % за¬пасів деревини, в тому числі на сосну — 35 %, вона в основному поширена на Поліссі. Майже 40 % за-пасів деревини — твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%. Серед листяних порід пере-важають береза, осика, вільха, липа, тополь. Не-абияка роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лі-карських трав).

Наб¬лиженим до оптимального вважається показник на рівні 21—22%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними за¬пасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.

Загальні запаси деревини в Україні становлять 1,74 млрд. куб. м. Близько 51% лісів віднесено до захисних, водоохоронних та ін¬ших цінних в екологічному відношенні лісів, решту становлять експлуатаційні. За останні роки намітилася тенденція до скоро¬чення обсягів лісокористування.

Основними, найбільш актуальними проблемами щодо форму¬вання і раціонального використання лісових ресурсів України є: порушення збалансованості між лісосировинними запасами, об-сягами лісоспоживання і екологічними вимогами; значне висна¬ження лісосировинної бази, погіршення природних комплексів, деградація рослинного покриву; обмеженість інвестицій для лісо-господарського виробництва; скорочення обсягів лісокористу¬вання та низький рівень задоволення потреб у деревині за раху¬нок місцевих ресурсів.

26.Рекреаційні ресурси України, їхня струк-тура, регіональні особливості розміщення та використання.

Україна має великі запаси рекреаційних ресур¬сів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей) клі-матичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. У нас є мінеральні води основних бальнеологічних груп: води без специфічних компонентів та власти-востей (Миргород, Куяльник, Феодосія, Очаків); води вуглекислі (Поляна, Голубине, Сойми); води сульфі-дні (Любень-Великий, Синець, Черчого); води залі-зисті, миш'яковисті або миш'якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію ; води бромні, йодні та з високим вмістом орга¬нічних речовин (Трускавець, Березівські мінеральні води ); радонові (радіоактивні) (Хмільник).

Лікувальні грязі – відкладення боліт, озер та морських заток, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин. Лі¬кувальні грязі поділяються на торфові (прісноводні, мінералізовані), мулисті (сапропелі, сульфідні, міне¬ральні, глинистий мул, глини) та псевдовулканічні (сопочні та гідротер-мальні). В Україні експлуа¬тує¬ться сім торфових і десять сульфідних родовищ лі¬ку¬вальних грязей. Особливе місце займають уні¬кальні ресур¬си озоке-риту Бориславського родовища у Львівській об-ласті. Торфові грязі є у Львівській та Івано-Франківській областях. Серед мулисто-суль¬фідних значними є Куяльницьке та Шаболатське (Одеська область), а також Чокракське (Крим) родо¬вища.

Лісолікувальні ресурси в Україні поділені досить нерівномірно. Більше за все лісових ма¬сивів у Пів-денно-Західному районі, де формування рекре¬ацій-них територій спирається саме на цей фактор. У За-карпатській, Київській, Житомирській, Черкаській об-лас¬тях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, грунтозахисту.

Кліматичні ресурси – береги, моря, річки, водо-схо¬вища, озера. Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви — для цих ландшафтів характе¬рне сполучення чистого повітря, наповненого кис¬нем, та високої вологості. Гірські долини, захищені хребтами, характеризуються спри¬ятливим мікроклі-матом для розвитку кліматичних ку¬рортів (Яремча, Ворохта, Космач та ін.).