- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіо-нальна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук.
- •4. Загальні закономірності розміщення про-дуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •5. Принципи розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6. Основні фактори розміщення продуктив-них сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •7. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- •8. Поняття про економічний простір, особ-ливості його формування та структура.
- •9. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •10.Територіальний поділ праці, його суть та зв'язок з формуванням економічних рай-онів.
- •11. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних госпо-дарських систем.
- •12. Критерії, принципи та чинники економіч-ного районування.
- •13. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •14.Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •15. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •16. Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики.
- •17. Основні завдання державної регіональної економічної політики.
- •18. Механізм реалізації державної регіона-льної економічної політики України.
- •19.Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної еконо-мічної політики.
- •20. Прогнозування і державні програми ро-звитку регіонів.
- •21. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- •22. Мінеральні ресурси України, їхня струк-тура та економічна оцінка.
- •23. Земельний фонд України та його струк-тура. Регіональні проблеми охорони і раціо-нального використання земельних ресурсів.
- •24. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального вико-ристання.
- •25. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •26.Рекреаційні ресурси України, їхня струк-тура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •27. Демографічний і трудовий потенціал ре-гіонів України, їхній вплив на розвиток і ро-зміщення виробництва.
- •28. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •29.Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- •30. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- •31. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, се-редніх, малих міст.
- •32. Трудовий потенціал та регіональні особ-ливості його структури та розподілу за ви-дами зайнятості в Україні.
- •33. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •34. Особливості формування ринку праці в Україні та раціональної зайнятості населення в а регіонах.
- •35.Виробничий та науково-технічний потен-ціал регіонів Україні, їхня суть та складові.
- •36. Фінансовий потенціал країни
- •37. Інноваційно-інвестиційний потенціал рег України, його суть та складові.
- •38. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в рин-кових умовах.
- •39. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •40. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, струк-тура та об’єктивний характер формування.
- •41. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •42. Вугільна промисловість України. Зна-чення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •43.Сучасний стан та перспективи розвитку наф¬тової пром-ті України. Основні нафто-проводи.
- •44. Газова промисловість України, її значен-ня, особливості розміщення, сучасний стан т перспективи розвитку.
- •45. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вирва електроенергії
- •46. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електро¬енергії, особливості роз-міщення. Основні тес України.
- •47. Атомна електроенергетика України, особли¬вості розміщ. Та місце в сучасному паливно-ене¬ргетичному балансі України.
- •48. Гідроенергетика України, її місце в енер-гетич¬ному балансі. Каскади гес в Україні.
- •49. Металургійний комплекс, його структура та районоутворююча роль.
- •50. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та ос-новні центри Укрїни.
- •51. Підрайони чорної мелалургії Укр природні передумови їх розвитку та основні металургійні центри.
- •52. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •53. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •54. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.
- •55. Основні принципи і фактори розвитку і розмішення галузей машинобудування в Ук
- •56. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особли-вості розміщення.
- •57. Хімічний комплекс України, його структура , сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •58. Лісова пром: значення, райони розміщення, проблеми рац використання і охорони лісів.
- •59.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення..
- •60. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •61. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особ-ливості трансформації в ринкових умовах.
- •62. Зернове господарство України, його зна-чення, структура, динаміка розвитку, зо-нальний характер розміщення.
- •63. Технічні культури України, їх структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •64. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •65. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особли-вості територіальної організації
- •66. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •67. Транспортний комплекс України, його га-лузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування
- •68. Залізничний транспорт України: регіона-льні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- •69.Трубопровідний транспорт України: су-часний стан, проблеми та перспективи роз-витку. Основні нафто- і газопроводи.
- •70. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні та розвитку мі-жрегіональних зв’язків. Основні автомобі-льні магістралі
- •71. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •72.Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •73.Вугільна промисловість Донецького еко-номічного району, особливості розміщення та основні центри
- •74. Металургійний комплекс Донецького економічного району, передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри
- •75. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеці-алізації та особливості їхнього розміщення.
- •76. Металургійний комплекс Придніпров’я, передумови розвитку, особливості розмі-щення та основні центри
- •77. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева стру-ктура та центри основних галузей.
- •78. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •79. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •80. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення і центри основних галузей.
- •81. Машинобудування Центрального регіону: його галузева структура, принципи роз-міщення і центри основних галузей.
- •82. Агропромисловий комплекс Централь-ного регіону, основні галузі та особливості їх розміщення.
- •83. Подільський регіон, його роль в еконо-мічному розвитку України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •84. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева струк-тура, особливості розміщення та центри ос-новних галузей.
- •85. Апк Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього роз-міщення.
- •86. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •87. Промисловий комплекс Поліського еко-номічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- •88. Апк Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розви-тку.
- •89. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •90. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •91.Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
- •92.Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •94. Промисловий комплекс Східного(Пн-Сх) ек. Р-ну, його галузева структура, принципи розміщення та центри осн. Галузей
- •95. Машинобудівний комплекс Східного (Пн-Сх) ек. Р-ну, його галузева структура, особливості розміщення та центри осн. Галузей.
- •96. Агропромисловий комплекс Східного (Пн-Сх)ек. Р-ну, його галузева структура та особливості розміщення осн. Галузей.
- •97.Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього роз-міщення.
- •98.Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району
- •99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району
- •100.Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •101.Економічні зв’язки України з країнами світу.
- •102.Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •103.Значення і структура експортного по-тенціалу регіонів України.
- •104.Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •105.Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •106.Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнам єс: сучасний стан, проблеми і пер-спективи розвитку.
- •107.Вступ України до Світової організації торгівлі (сот): здобутки і втрати (ваші мір-кування).
- •108.Мета та завдання екології економістів.
- •109.Екосистеми та їх структура. Види екоси-стем.
- •110.Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- •111.Основні етапи природокористування.
- •112.Особливості сучасного етапу природо-користування Україні.
- •113.Затратно-результативна концепція еко-номічної оцінки природних ресурсів.
- •114.Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
- •115. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля
- •116. Принцип економічної зацікавленості та його використання у практиці управління
- •117. Відповідність антропогенного наванта-ження природно-ресурсному потенціалу як принцип природокористування
- •118. Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування
- •119. Збереження природної цілісності еко-систем як принцип природокористування
- •120. Принцип «нульового рівня» споживання природних ресурсів
- •121. Екологічні проблеми гідравлічних елек-тростанцій
- •122. Екологічні проблеми теплових електро-станцій
- •123. Екологічні проблеми атомних електро-станцій
- •124. Екологічні проблеми водного госпо-дарства
- •125. Екологічні проблеми хімічної промис-ловості
- •126. Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства
- •127. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання
- •128. Основні напрями взаємодії транспорт-них систем з біосферою
- •129. Особливості середовища проживання у великих містах
- •130. Основні важелі управління природоко-ристуванням та природоохоронними проце-сами. Специфіка формування в Україні
- •131. Екологічне законодавство України та механізм його чинності
- •132. Платежі за ресурси, їх види та нормативи
- •133. Платежі за забруднення природного се-редовища та критерії їх нарахування
- •134. Економічні збитки від забруднення ат-мосфери, їх види та методи обрахування
- •135. Економічні збитки від забруднення гід-росфери, їх види та методи нарахування
- •136. Економічні збитки від забруднення ґру-нтів та специфіка їх нарахування
- •137. Економічні методи управління приро-докористування та охорони навколишнього природного середовища
- •138. Методи визначення економічної ефек-тивності від впровадження природоза-хисних пристроїв
- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіо-нальна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
108.Мета та завдання екології економістів.
Предметом дослідження екології є де-тальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною систем. Жива природа, що оточує нас, - це не безладне, випадкове поєднання живих істот. Вона є стійкою організованою системою органічного світу, що складається в процесі його еволюції. Центральне місце в екології посідає проблема динаміки та чисельності популяції і механізмів її регулювання. Тут виявляється зна-чимість участі популяційних та біоценотичних механізмів.
Тому серед основних завдань екології можна виділити такі:
- дослідження особливості організації життя, в тому числі у зв’язку з антропогенним впливом.
- виявлення специфіки впливу видозміненою антропогенною діяльністю середовища на саму лю-дину.
- створення наукової основи раціональної експлуатації природних, зокрема біологічних ре-сурсів.
- прогнозування змін природи під впливом діяльності людини.
- збереження середовища існування людини.
Завданнями екології для економістів є ознайомлення зі специфікою впливу економіки в цілому та окремих її галузей на навколишнє середовище, засвоєння господарського механізму управління процесом природокористування та охорони довкілля; вивчення специфіки економічних методів управління процесом природокористування та вміння їх практичного застосування.
109.Екосистеми та їх структура. Види екоси-стем.
Екосистема (біоценоз) – основна одиниця біосфери, яка є об’єктом вивчення екології. Цей термін запровадив англ біолог Тенслі у 1935р.
Екосистема – складний природний комплекс живих істот, що взаємодіють з неорганічним середовищем та знаходяться в матеріально-енергетичній залежності від неї. По своїй суті це динамічно урівноважена система, що склалася в результаті тривалої та глибокої адаптації складових компонентів, в якій здійснюється кругообіг речовин.
Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.
Біотоп – це ділянка поверхні землі з більш – менш однотипними умовами існування.
Біоценоз – це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу та мікроценозу.
Крім природних екосистем, існують також штучні екосистеми: космічна станція, акваріум тощо.
В структурі кожної екосистеми можна виділити 4 функціональні компоненти:
1) абіотичне оточення;
2) комплекс автотрофних організмів;
3) комплекс гетеротрофних організмів;
4) комплекс редуцентних організмів.
Між усіма чотирма ланками існує зако-номірний зв'язок. Взаємодія біоценозів з біотопами відбувається через речовинно-енергетичний обмін. Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється завдяки існуванню в екосистемах трофічних ланцюгів.
Дуже великі наземні екосистеми називають біомами.
У кожній екосистемі 2 основні компоненти: організми, з одного боку, і фактори неживої природи – з другого. Таку сукупність організмів називають біотою екосистеми. Шляхи взаємодії різних категорій організмів – це її біотична структура. Неживі фактори навколишнього середовища називаються абіотичними.
Види екосистем за масштабами поділяються на мікроекосистеми, мезоекосистеми і макроекосистеми.
У мікроекосистемах невеличкі, тимчасові біоценози, що нази¬ваються сияузіями, перебувають у обмеженому просторі. До та¬ких екосистем належать трухляві пеньки, мертві стовбури дерев, мурашники тощо.
Найбільш поширеними серед екосистем є мезоекосистеми, або біогеоценози, в яких біоценози займають однотипні ділянки зем¬ної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.
Макроекосистеми охоплюють величезні території чи водні ак¬ваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. Біоценози таких екосистем називаються біомами.
За ступенем трансформації людської діяльності екосистеми по¬діляються на природні, антропогенні та антропогенно-природні.