Тема: Предмет, метод і завдання курсу “Регіональна економіка”.
План лекції:
1. Об’єкт та предмет курсу “Регіональна економіка».
2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.
3. Місце регіональної економіки в системі наук.
4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки.
5. Основні завдання курсу “Регіональна економіка».
1. Предмет і об’єкт вивчення навчального курсу.
Економічне зростання та реалізація потенційних можливостей будь-якої господарської системи значною мірою залежить від того, наскільки раціонально розміщені її продуктивні сили.
Розміщення продуктивних сил як важлива галузь економiчної науки вивчає специфiчнi, просторовi закономiрності органiзації територіальних господарських систем з метою їх рацiоналiзації, підвищення ефективностi господарювання та досягнення соціально-економічного прогресу.
Предметом науки є просторова організація продуктивних сил і їх розвиток на різних рівнях, населений пункт, низовий адміністративний район, область чи автономна республіка, економічний район, країна в цілому.
Об'єктами вивчення цієї науки є елементи просторової (територіальної) організації продуктивних сил: природноресурсний, людський і трудовий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання.
Мета науки — всебічне (демографічне, екологічне, економічне) обґрунтування перспективного та вдосконалення (оптимізація) сучасного розміщення продуктивних сил, підвищення соціально-економічної ефективності економіки регіонів.
Метою навчальної дисципліни «Регіональна економіка» є формування у студентів умінь і практичних навичок обгрунтування розміщення продуктивних сил з урахуванням конкретної економічної ситуації в регіонах України.
Мета науки - обгрунтування напрямiв оптимізації розміщення продуктивних сил, підвищення економiчної і соціальної ефективності їх функціонування, а також визначення перспектив розвитку. Мета досягається на основі таких розробок: наукового обгрунтування стратегії і тактики розвитку продуктивних сил на перспективу; встановлення економiчно доцільного механізму регіональної економічної політики; складання прогнозів територiального розвитку на найближчу та віддалену перспективи; опрацювання нових проектів реструктуризації територіально-виробничих комплексів; розробки концепцій проектів, програм, рекомендацій, пропозицій, спрямованих на досягнення збалансованого стану національної економiки, її галузей та територіально-виробничих комплексів, а також на формування ефективного механізму господарювання. Саме цим забезпечується велике прикладне значення наукових розробок з проблем розміщення продуктивних сил.
2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.
Теорія регіональної економіки ґрунтується на основних поняттях: регіон і територія.
Територія як ландшафт відіграє роль елемента геопростору, який найбільше освоєний людиною і використовується нею в господарській діяльності. Територія, в першу чергу, як певна площа землі, відіграє особливу роль у господарстві, являючи собою місце, де зосереджуються господарська діяльність та різні форми її організації. Особливістю території є форми рельєфу, які впливають на господарську діяльність: затрати на будівництво, розвиток певних галузей с/г і промисловості, його спеціалізацію. Функціонування господарства зумовлює єдність і цілісність: території з її відмінностями, елементів простору в надрах земліта над землею, в космічному просторі.
Регіон – як господарська система, це частина території, на якій функціонує і розвивається система зв'язків і залежностей між підприємствами й організаціями, розташованими на ній. Регіон, з господарської точки зору, велика і складна територіальна соціально-економічна система. Складові регіону: господарство та соціально-економічна система.
Господарство – сукупність певних складових: галузі, види економічної діяльності, основні виробничі ланки (підприємства, фірми і організації).
Соціально-економічна система регіону – множина елементів соціальної сфери і певних ланок господарської діяльності, які утворюють територіальну єдність. Їй характерні ознаки: саморегуляція (попит і пропозиція), конкурентність у межах району, форми власності на цій території.
Регіональна соціально-економічна система це взаємопов'язана єдність елементів соціальної сфери та суб’єктів господарювання регіону із ознаками саморегуляції, збалансованості і комплексності, що забезпечує відтворення територіальної спільності людей і природоресурсного й соціального середовища їх пролживання.