96. Агропромисловий комплекс Східного (Пн-Сх)ек. Р-ну, його галузева структура та особливості розміщення осн. Галузей.

Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угіддя становлять 78% усієї площі району. АПК розвивається в напрямках, характерних в цілому для лісостепової зони. Основними товарними продуктами С\Г є зерно,цукровий буряк, соняшник, продукція тваринництва, птахівництво. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Найважлвіші технічні к-ри – цукрові буряки і соняшник. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-мясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м’ясо-сальний і сальнй напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво.

Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Галуззю спеціалізації є м’ясна і молочна промисловіть. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п’яту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи – у Купянську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл). У Хоролі Полтавської обл на основі молока виробляють дитяче харчування. Розподіл обсягів продукції харчової промисловості: Харк.обл – 44,7%, Сумська – 23,2%, Полтавська – 32,1%. У р-ні діють підпр-ва цукрової, м’ясної, молочної, борошномельно-круп’яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та ін. галузей пром.

За вартістю продукції легка пр-сть посідає в р-ні третє місце. Тут виробляють бавовняні і вовняні тканини. Розвинута конопледжутова, хутрова і взуттєва галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-сті – Харків, Полтава, Суми.

97.Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього роз-міщення.

Причорноморський економічний район займає південну частину України, омивається Чорним і Азовським морями. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області. Площа району становить 113 тис. км2 (19 % території України), наявне населення — 7480,6 тис. чол. (15,2 % всього населення України), густота населення 67,7 чол./км2, що значно менше середньої величини по Україні (82 чол./ км).

До середини XIX ст. Причорномор'я розвивалось лише як сіль¬ськогосподарський регіон. Але з будівництвом залізниць (Одеса— Кременчуг—Харків, Харків—Сімферополь, Одеса—Київ) структура господарства почала швидко ускладнюватись. Різко зросли обсяги експорту пшениці через портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ),виникло суднобудування в Миколаєві. Потреби сільського господар¬ства сприяли розвитку сільськогосподарського машинобудування. У цей період побудовані численні овочеконсервні заводи, зокрема, в Одесі, Херсоні, Ізмаїлі, виникає верстатобудування. У повоєнні роки створюється електротехнічна промисловість, електронне машинобу¬дування, розширюються потужності хімічної промисловості.

Район має досить вигідне географічне положення. На південному сході межує з Російською Федерацією, на північному сході та півночі — з Придніпров'ям, на північному заході — з Центральним районом України, на заході з Молдовою, на південному заході — з Ру-мунією.Причорноморський економічний район має вигідне економічне положення відносно транспортних магістралей. Через його терито¬рію проходять важливі залізничні, водні та повітряні шляхи, які сполучають Україну з багатьма зарубіжними країнами. Район роз¬ташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азово-Чорноморського басейну. Річка Дунай дає змогу підтримува¬ти річкове сполучення з багатьма країнами Європи (Румунією, Бол¬гарією, Югославією, Угорщиною, Словаччиною та ін.). З Болгарією встановлено поромно-залізничне сполучення (Іллічівськ—Варна). З 1978 р. діє одна з найбільших поромних переправ Варна—Іллічівськ протяжністю 435 км. У грудні 1996 р. державна пароплавна компа-нія «Укрфері» відкрила нову автопасажирську поромну переправу Україна—Грузія з базовими портами Іллічівськ і Поті. Таким чином, офіційно почав функціонувати Євро-Азіатський транспортний кори¬дор № 9, що проходить з Європи через Україну. По річці Дніпро здійснюється транспортне спо-лучення економічного району з міста¬ми Придніпров'я (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Черкаси, Київ та ін.).

У всеукраїнському та міжнародному поділі праці район спеціалізу¬ється на виробництві різноманітної продукції АПК (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноград¬них вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів), ри¬бної та легкої (насамперед бавовняних, вовняних тканин) промислово¬сті, випуску товарів машинобудування (суден, верстатів, пресів, машин для АПК) і хімії (брому, лаків, фарб, кальцинованої соди, діоксину ти¬тану), деяких виробів промисловості будматеріалів (гранітів, вапняків тощо), виконує курортно-туристичні функції (рис. 4.10). Міжнародною спеціалізацією району є транспорт (особливо морський і залізничний). Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судно¬ремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плаван¬ня, рекреаційного господарства, портово-промислових комплексів. Спеціалізацію та місце Причорноморського економічного ра¬йону в загальнодержавному та міжнародному поділі праці визна¬чає територіально-галузева структура його валової додаткової вартості, яка характеризується переважанням галузей, що нада¬ють послуги (52,2 %). Серед них найбільшу пи-тому вагу має транспорт та зв'язок, галузі соціально-культурної сфери, галузі сфери обігу.