105.Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.

В умовах посилення взаємозалежності, глобалізації економіч¬них та політичних процесів вирішення

внутрішніх проблем України цілком залежить від визначення оптимального вектора розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Україна поки що не включена належним чином до міжнародної спеціалізації; її частка у світо¬вому експорті залишається незначною. Проте конкурен-тоспроможною на зовнішньому ринку можна вважати лише деяку частину промислової продукції.

Разом з тим є потенційні конкурентні переваги українського експорту, які склалися на цей час: наявність технологічно пере¬дових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції, насамперед у військово-промисловому комплексі; наявність значних сировинних ресурсів; традиційних ринків збуту української продукції; високий рівень кваліфікації низки професійних категорій працівників.

Зараз досить стабільним попитом в окремих сегментах світо¬вого ринку користується вітчизняна продукція металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізорудна си¬ровина, феросплави), частково машинобудування (машини та об¬ладнання для власного машинобудування), гірничо видобувної, електроенергетичної промисловості, будівельної індустрії, про¬мисловості будівельних матеріалів (поліроване і віконне скло, каоліни, тугоплавка глина, кварцовий пісок, вироби з граніту, са¬нітарно-керамічні вироби, цемент), хімічного комплексу (аміак, карбамід, оцтова кислота, бензол, вінілхлорид, шини, лікарські засоби тощо).

Оцінюючи експортний потенціал обробної промисловості, слід в першу чергу виділити металургію України. В умовах ско¬рочення поставок металопродукції до країн СНД і скорочення внутрішнього попиту продукція цієї галузі почала постачатися на ринки далекого зарубіжжя.

Зростання експортних поставок підтверджує достатню конку¬рентну спроможність продукції галузі на зовнішніх ринках — значна частка продукції сертифікована. Цей процес додатково стимулювали більш низькі експортні ціни (на декілька відсотків), ніж у західноєвропейських партнерів. За рахунок антидемпінго¬вих заходів було досягнуто підвищення цін на експортовану про¬дукцію. Експорт чорних металів збільшився у 2000 р. порівняно з 1999 р. на 29,4 % і досяг 5 млрд дол. США; алюмінію і виробів з нього — на 29,7 % (0,48 млрд дол. США). Проте вирішення бага¬тьох проблем ускладнюється внаслідок значних поставок продук¬ції на експорт через посередників та з використанням давальниць-ких схем.

Експортний потенціал чорної металургії постійно зростає. Експортний попит став головним чинником зростання виробни¬цтва у хімічній промисловості

Слід зазначити, що позиції українського машинотехнічного експорту останнім часом значно погіршились. Підвищення конкурентоспроможності продукції машинобуді¬вного комплексу, як найбільш прогресивного в науково-техніч¬ному відношенні, повинно бути першочерговим. Для збільшення обсягів випуску експортної продукції слід та¬кож відбудувати експортні потужності підприємств важ-кого, елект¬роенергетичного машинобудування, верстато- і приладобудування, з випуску обладнання і устаткування для нафтогазовидобув¬ної та нафтохімічної промисловості, що можуть суттєво поповни¬ти експортний потенціал країни продукцією, яка відповідає світо¬вому або близькому до нього науково-технічному рівню.

Але існують і серйозні проблеми для України, які пов'язані зі зрос¬таючою залежністю від Росії і Заходу, втратою позицій у міжна¬родному розподілі праці