Бухгалтерський облік у банках України (Кіндрацька Л. М.)2001 (1)

після закінчення операційного дня — на початку наступного операційного дня.

Для забезпечення виконання рішення суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця на час накладення арешту банк відкриває клієнту на тому самому балансовому рахунку, що й рахунок, на який накладено арешт, окремий аналітичний рахунок (далі — спеціальний рахунок).

Уразі наявності на рахунку потрібної суми банк меморіальним ордером списує зазначену суму з рахунка, на який накладено арешт, та резервує її на спеціальному рахунку. Після чого — якщо немає інших рішень суду, постанов слідчого, державного виконавця — банк відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

Кошти, які нагромаджуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення суду, постанови слідчого, державного виконавця про зняття арешту. Нагромаджені кошти використовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунка та коштів, накопичених на ньому, пред’являтися не можуть.

Якщо на кошти на рахунку накладено арешт, то банк припиняє списання коштів з доручення власника рахунка.

Уразі недостатності коштів на рахунку банк переказує наявну на цьому рахунку суму коштів на спеціальний рахунок, оприбутковує рішення суду, санкціоновану прокурором постанову слідчого, постанову державного виконавця на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку інших документів і цінностей, та повідомляє письмово суд, слідчого, державного виконавця про недостатність коштів для прийняття ним відповідного рішення не пізніше, ніж наступного робочого дня.

За браком коштів на рахунку банк також оприбутковує рішення суду (постанову слідчого, державного виконавця) на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку інших документів і цінностей, та повідомляє письмово суд (слідчого, державного виконавця) про брак коштів для прийняття ним відповідного рішення.

Уразі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх нагромаження на спеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в рішенні суду (постанові слідчого, державного виконавця) суми.

176

Після прийняття рішення суду і за наявності на спеціальному рахунку коштів банк меморіальним ордером повертає нагромаджену суму на рахунок, з якого її було переказано, а на підставі виконавчого документа суду та платіжної вимоги стягувача переказує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі.

Уразі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої, ніж нагромаджено на спеціальному рахунку, невикористана сума залишається у розпорядженні платника.

Повернення помилково зарахованих коштів з рахунків, на які накладено арешт, здійснюється лише з письмової згоди органу, який наклав арешт. Якщо арешт накладено кількома органами, то повернення погоджується з ними.

Уразі прийняття судом рішення про скасування арешту у зв’язку з відмовою в позові або з інших причин банк відновлює проведення операцій у встановленому порядку.

Кошти, нагромаджені на спеціальному рахунку за час накладення арешту, банк повертає не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого їх було переказано.

Якщо до банку надійшло кілька рішень суду (постанов слідчого, державного виконавця), то банк виконує їх у календарній черговості надходження.

Списання банком коштів з рахунка платника для їх переказування на спеціальний рахунок та списання коштів зі спеціального рахунка здійснюється на підставі меморіальних ордерів. Реквізит «Призначення платежу» таких ордерів має містити посилання на дату, номер та назву виконавчого документа, для забезпечення виконання якого цей меморіальний ордер складено.

7.8. Особливості розрахунків в електронних системах типу «клієнт—банк»

Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс «клієнт банку — банк» (далі — система «клієнт—банк»).

Програмне забезпечення системи «клієнт—банк» має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного

177

банку, які пред’являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків за допомогою системи «клієнт—банк».

Система «клієнт—банк» є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку (далі — САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та банківської частини.

Клієнтська частина системи «клієнт—банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Реквізити, які містить розрахунковий документ в електронному вигляді, що використовується в системі «клієнт— банк», визначаються угодою між банком та клієнтом, але обов’язковими є такі:

—дата та номер розрахункового документа в електронному вигляді;

—назва, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунка;

—назва та код банку платника;

—назва, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунка;

—назва та код банку одержувача;

—сума розрахункового документа в електронному вигляді цифрами;

—призначення платежу.

Банківська частина системи «клієнт—банк» забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному розрахунковому документі клієнта в електронному вигляді та за платіжним файлом у цілому. Вона є невід’ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських розрахункових документів в електронному вигляді під час їх опрацювання в САБ.

Програмне забезпечення клієнтської частини системи «клієнт—банк» може розміщуватись на одному окремому комп’ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або працювати в локальній мережі клієнта.

178

Технологія опрацювання облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції банківської частини системи «клієнт— банк», мають викладатися в «Положенні про облікову політику банку».

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи «клієнт—банк» і опрацювання його розрахункових документів в електронному вигляді банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов’язково мають обумовлюватися права, обов’язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Під час використання системи «клієнт—банк» клієнт має дотримуватися всіх вимог, що їх встановлює банк, з питань безпеки опрацювання електронних розрахункових документів, а банк — періодично перевіряти клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи «клієнт—банк» і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи «клієнт—банк» не виключає можливості опрацювання банком документів клієнта на паперових носіях.

Під час здійснення розрахунків через систему «клієнт—банк» користуються розрахунковими документами в електронному вигляді.

Платник може формувати розрахункові документи в електронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи «клієнт—банк» на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також із використанням платіжних карток.

Коли на рахунку клієнта бракує коштів, банк повертає розрахунковий документ в електронному вигляді без виконання, якщо інше не передбачене угодою між банком та клієнтом.

Не дозволяється формування клієнтами розрахункових документів у електронному вигляді на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстри чеків, реєстри документів за акредитивами тощо), а також формування стягувачем розрахункових документів в електронному вигляді на підставі платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіжні вимоги надсилаються клієнтом до банку в порядку, передбаченому для розрахункових документів на паперових носіях.

179

Під час використання системи «клієнт—банк» здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи «клієнт—банк», підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із клієнтської частини системи «клієнт—банк» наприкінці дня.

Після звіряння реєстру він роздруковується, його підписує відповідальний виконавець банку, засвідчує відбитком штампу банку і підшиває в документи дня. Як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, реєстр щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого строку. Реєстр має обов’язково містити відомості про дату і час подання власником рахунка розрахункових документів до виконання.

Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр розрахункових документів, які відправлено в банк каналами зв’язку і прийнято банком до оплати.

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складають у банку після формування балансу операційного дня.

Процедури бухгалтерського проведення розрахунків, розглянутих у цьому розділі, здійснюються в описаному нижче порядку.

1.Чекодавець придбаває в своєму банку чекову книжку, сплачуючи послуги за такою операцією готівкою або з коштів поточного рахунка:

Д-т рахунків 1001, 2520, 2540—2542, 2545, 2600, 2620 К-т рахунка «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами».

2.Банк депонує кошти з поточного рахунка на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками»:

Д-т рахунків 2520, 2540—2542, 2600, 2620 К-т рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

3.У міру видачі бланків чекових книжок банк відображає зміст операції на позабалансових рахунках:

Д-т рахунка 9910 «Контррахунок» К-т рахунка 9821 «Бланки суворої звітності».

4.Банк переказує суму, зазначену в чеку, на рахунок чекодержателя, коли чекодавця і чекодержателя обслуговує та сама установа банку:

Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки чеками» до відповідного балансового рахунка

180

К-т рахунка 2600 «Поточний рахунок» К-т рахунка 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».

5. Одержання чека на інкасо:

Д-т рахунка 9830 «Документи й цінності, узяті на інкасо» К-т рахунка 9910 «Контррахунок».

6.Виставлення чека банком чекодержателя банку чекодавця на інкасо:

Д-т рахунка 9831 «Документи і цінності, виставлені на інкасо» К-т рахунка 9910 «Контррахунок»;

та Д-т рахунка 9910 «Контррахунок» К-т рахунка 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».

7.Одержавши чек на інкасо, банк-емітент переказує гроші банкові чекодержателя:

Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки чеками» К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».

8.Одержання інкасового чека банком чекодержателя дає підставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку, на рахунок одержувача:

Д-т рахунка 9910 «Контррахунок» К-т рахунка 9831 «Документи й цінності, виставлені на інкасо»;

Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ» К-т рахунків 2520, 2540—2542, 2600, 2620.

9.Списання за платіжним дорученням клієнта

—коли отримувача і платника обслуговує одна установа банку: а) Д-т рахунка платника

К-т рахунка отримувача;

—коли їх обслуговують різні установи банків:

б) Д-т рахунка платника К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».

10.Відкриття акредитива банком-емітентом: а) Д-т поточного рахунка заявника акредитива

К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»; б) Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»

К-т рахунка 9910 «Контррахунок».

11.Надання доручення банком-емітентом іншому банкові виконувати акредитив:

Д-т поточного рахунка заявника К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».

181

Одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення

Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати» К-т рахунка 9910 «Контррахунок».

12.Зарахування коштів бенефіціару за акредитивом, що депонований у банку-емітенті, який одночасно є банкомвиконавцем:

Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами» К-т поточного рахунка бенефіціара або

К-т рахунка 1200 (за умови, що поточний рахунок бенефіціара відкрито в іншому банку)

і одночасно:

Д-т рахунка 9910 «Контррахунок» К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».

13.Отримане доручення на суму акредитива в банкові-вико-

навці:

Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ» К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами».

14.За відкриття непокритого акредитива в банкові-емітенті виконується операція:

Д-т рахунка 9020 «Гарантії, надані клієнтам» К-т рахунка 9900 «Контррахунок».

15.У банкові-виконавці сума непокритого акредитива обліковується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»:

Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати» К-т рахунка 9910 «Контррахунок».

16.Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у банкові-виконавці:

Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами» К-т поточного рахунка бенефіціара.

17.Надсилка третього примірника реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитива, до банкуемітента для списання коштів з рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»:

Д-т рахунка 9910 «Контррахунок».

К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».

18.У банку-емітенті за неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунка заявника:

182

Д-т рахунка 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»

К-т рахунка 1200 і одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів;

Д-т рахунка 9900 «Контррахунок» К-т рахунка 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».

19.Відшкодування банком-емітентом витрат, пов’язаних з виконанням акредитива банком-виконавцем:

Д-т рахунка 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування»

К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».

20.У банкові-виконавці зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом:

Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ» К-т рахунка «Рахунок бенефіціара» і одночасно Д-т рахунка 9910 «Контррахунок».

К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».

21.Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива: Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ» К-т рахунка 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касово-

го обслуговування клієнтів».

Облік розрахункових операцій з векселями розглянуто в

розд. 12.

183

ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА КАПІТАЛУ БАНКУ

Основним елементом поновлення капіталу банку є прибуток, що визначається як сума отриманих доходів за відрахуванням витрат.

Основна частина доходів формується за рахунок оплати банківських послуг у вигляді процентів, комісій, інших платежів. Саме за рахунок доходів відшкодовуються витрати банку.

Облік доходів і витрат у комерційному банку є не тільки засобом відображення операцій, а й інструментом проведення аналізу його фінансового стану.

Водночас облік доходів і витрат — основа організації управлінського обліку за центрами відповідальності.

Із запровадженням в облікову практику банків принципу нарахування методика обліку доходів, витрат та капіталу суттєво змінилася.

8.1. Облік доходів (витрат) банку

Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316 зі змінами, затвердженими постановою Правління НБУ від 07.12.2000 № 472. Цілком очевидно, що вони базуються на принципах нарахування та відповідності.

Так, статті доходів і витрат за принципом нарахування обліковуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру надання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без урахування факту отримання або сплати коштів.

За принципом відповідності витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, мають відображуватися в бухгалтерському обліку в одному звітному періоді.

Ці принципи застосовуються за таких умов:

∙ фінансовий результат операції, пов’язаний з наданням (отриманням) послуг, може бути досить точно оцінений;

182

∙ дохід або витрати спричиняють виникнення реальної заборгованості (дебіторської — у разі доходу та кредиторської — у разі витрат).

Якщо за 2—3 останні дні місяця неможливо визначити точну суму доходу за браком необхідних даних, то її необхідно врахувати в перші дні наступного місяця до дати подання місячного балансу, відповідно до порядку формування коригуючих проведень.

Уразі невиконання цих умов принципи нарахування та відповідності застосовують у межах принципу обережності, згідно

зяким неприпустиме як перебільшення вартості активів або доходів банку, так і недооцінка його зобов’язань і витрат. Банк має визначати доходи від наданої послуги, якщо є впевненість в отриманні цих доходів, з обов’язковим урахуванням витрат, пов’язаних із наданням такої послуги; в іншому разі беруть до уваги лише витрати, доходи враховуватимуться за їх фактичного отримання.

Уразі неотримання платежу протягом семи календарних днів, після обумовленого угодою строку, заборгованість за нарахованими доходами вважається простроченою, про що в обліку виконується запис:

Д-т рахунка «Прострочені нараховані доходи» К-т рахунка «Нараховані доходи».

За невпевненості банку щодо погашення заборгованості фіксується факт її визнання сумнівною, а в системі фінансового обліку здійснюються бухгалтерські проведення з урахуванням характеру операції, за якою виконувалось нарахування доходів:

Д-т рахунка 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»

Д-т рахунка 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»

Д-т рахунка 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами»

К-т рахунка «Прострочені нараховані доходи».

За умови визнання заборгованості сумнівною без попереднього відображення на рахунках «Прострочені нараховані доходи» кредитуються відповідні рахунки «Нараховані доходи».

Зазначені рахунки сумнівних заборгованостей (1780, 2480, 3589) надалі дебетуються в кореспонденції з відповідними рахунками класу 6 «Доходи» під час виконання операцій з нарахування доходів, визнаних сумнівними щодо отримання.

183