Бухгалтерський облік у банках України (Кіндрацька Л. М.)2001 (1)
.pdfУсі розпорядження про змінення умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару (юридичній особі, на користь якої виставлено акредитив) тільки через банк-емітент, який повідомляє банк-виконавець, а останній — бенефіціара.
Банк-виконавець не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, коли банкемітент є одночасно й банком-виконавцем).
Банк-виконавець зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті банком-виконавцем до отримання ним повідомлення про змінення або анулювання акредитива.
Безвідкличний акредитив — це тверде зобов’язання банкуемітента сплатити кошти в порядку та строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, які ним передбачено, подано до банку своєчасно.
Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачене його умовами. Зі своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.
Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються договорами, в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.
Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву (додаток 21), де має вказати:
∙найменування заявника та бенефіціара і їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
∙назву банку-емітента та банку, що виконуватиме оплату акредитива;
∙вид акредитива;
∙строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);
∙суму акредитива;
∙дату і номер договору, яким передбачається відкриття акредитива;
166
∙ умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів — з акцептом уповноваженого платника, без акцепту тощо).
Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов’язковими (крім реквізиту «Додаткові умови»), і за браком хоча б одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.
Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, заявник акредитива подає його окремим додатком у такій самій кількості примірників, що й заяву. Оригінал цього додатка підписується вповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки заявника акредитива.
Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, банк, що авізуватиме документи та виконуватиме оплату, і здійснює відповідні бухгалтерські записи.
Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у банкові-виконавці, котрий не є банком-емітентом, заявник подає в банк-емітент (крім заяви) платіжне доручення на переказування коштів для бронювання у банкові-виконавці. Банк-емітент переказує кошти заявника на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у банкові-виконавці та повідомляє його про умови акредитива.
У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банкуемітенті, заявник подає заяву про відкриття акредитива та платіжним дорученням переказує кошти зі свого рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» в банкуемітенті.
Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи на рахунках та надіслано повідомлення бенефіціару.
Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.
Заяву на відкриття покритого акредитива клієнт подає, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів, другий (з позначкою банку про дату надходження) — разом з випискою з рахунка видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий — використовуються для інформування банкувиконавця та бенефіціара про умови акредитива.
167
На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має бути додатково зазначено «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку непокритих акредитивів.
Банк-виконавець обліковує примірник заяви або повідомлення про відкриття непокритого акредитива, отриманий від банкуемітента, на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів. Такий облік ведеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.
Банк-емітент інформує банк-виконавець (авізуючий банк) про відкриття акредитива, надсилаючи йому заяву на відкриття акредитива чи повідомлення електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв’язку, що передбачені договорами між банками.
Заяву про відкриття акредитива або повідомлення банк-емі- тент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.
Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.
У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.
Якщо електронне повідомлення не містить згадки про наступну надсилку дальших подробиць чи вказівок, то його поштове підтвердження непотрібне і в разі надходження такого підтвердження його не беруть до відома, а робочим документом є це електронне повідомлення.
Якщо повідомлення банку-емітента має лише інформативний характер і робочим документом є заява про відкриття акредитива, що надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв’язку згідно з «Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Міністерства зв’язку України», то повідомлення має містити таке застереження: «подробиці далі».
Про відкриття та умови акредитива банк-виконавець (авізуючий банк) повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).
Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає банкові-виконавцю потрібні документи,
168
передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів (додаток 22).
Банк-виконавець ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання усіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених перевіркою.
У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або за надходження негативної відповіді банк-виконавець повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, а також відбитком штампу банку.
Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.
Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, хто має оформляти (засвідчувати тощо) кожний документ, передбачений умовами, та його зміст.
Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення вповноважена особа заявника має подати бенефіціару:
—документ, що засвідчує її особу;
—зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);
—доручення, видані заявником акредитива, щодо його повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:
«Акцептований за рахунок акредитива від _________ №_____
(дата)
Уповноваженим _______________________________________
(назва заявника акредитива)
Підпис _____________________________________________».
(дата)
169
У банкові-виконавці відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.
Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у банкові-виконавці, здійснюються з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами».
Списання коштів з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» банк-виконавець здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.
Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня банку-виконавця, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання)
— видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, а четвертий — видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.
Якщо банк-виконавець за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банкуемітента та отримання відповідних повноважень, то в разі відмови банку-емітента від оплати зазначених документів банквиконавець зобов’язаний відшкодувати сплачену суму.
Банк-виконавець за потреби використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє з доручення цього банку виконання всіх умов акредитива за наданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.
Четвертий примірник реєстру (з потрібними відмітками банку про дату одержання) банк-виконавець видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає спецзв’язком до банку-емітента.
Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і переказує їх на рахунок бенефіціара.
170
Перший примірник реєстру документів за акредитивом банкемітент зберігає в документах дня банку, а другий (з відмітками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.
Якщо одержати кошти з рахунка заявника акредитива своєчасно неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до розв’язання питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива на балансовому рахунку, призначеному для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.
Увсіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закінчення строку і місце пред’явлення документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві на акредитив, є останнім днем подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за терміном чинності дії акредитива, який зазначений у заяві про відкриття акредитива.
Удень закінчення терміну чинності акредитива, депонованого в банкові-виконавці, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та переказує їх в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.
Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.
Про закриття непокритого акредитива у зв’язку із закінченням строку його дії банк-виконавець надсилає повідомлення банкуемітенту електронною поштою або іншими засобами зв’язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка.
Після отримання повідомлення про закриття акредитива банкемітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.
Укінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером переказує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення банкові-виконавцю для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.
171
Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається банком після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від банку-виконавця до банку-емітента або після отримання підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.
Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому вже неодноразово згадуваною «Інструкцією».
7.6. Розрахунки платіжними вимогами в разі здійснення примусового списання коштів
Порядок виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів з платників, рахунки яким відкрито в органах державного казначейства, визначається і регулюється нормативно-правовими актами Державного казначейства України.
У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та цим органом державного казначейства, в іншому разі — повертаються без виконання.
Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників дозволяється лише у випадках та на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій.
Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за формою, поданою в додатку 23.
Стягувач несе відповідальність за обґрунтованість і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу на примусове списання (стягнення) коштів.
Реквізит «Призначення платежу» платіжної вимоги стягувач заповнює залежно від конкретного випадку примусового списання (стягнення) коштів. У разі заповнення цього реквізиту з порушенням вимог, що визначені «Інструкцією», банк повертає платіжну вимогу без виконання.
172
У разі примусового списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документа його назву, номер і дату зазначають у реквізиті «Призначення платежу». (Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, не подається.)
Якщо примусове списання (стягнення) коштів здійснюється згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, то реквізит «Призначення платежу» має містити назву, номер, дату листа-відповіді платника про визнання претензії та суму визнаної претензії.
Платіжну вимогу стягувач подає до банку разом з оригіналом листа-відповіді платника про визнання претензії (який оформляється згідно з вимогами законодавчих актів), а якщо в цьому листі не зазначено суму визнаної претензії, то додається також копія претензії.
Якщо законами передбачене примусове списання (стягнення) коштів на підставі рішення податкового органу, то в реквізиті «Призначення платежу» стягувач зазначає назву, номер, дату цього рішення, а також назву закону та статтю, на підставі якої здійснюється примусове списання (стягнення).
Рішення, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, у банк не подається.
Сума платіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає її до виконання, якщо вона перевищує суму, котра підлягає сплаті відповідно до наданого разом з нею листавідповіді про визнання претензії, на підставі якого її оформлено.
Платіжну вимогу та супровідні документи стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із реєстром за формою додатка 23А.
Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом десяти календарних днів з дня їх складання; банк платника — протягом 30 календарних днів з дати їх складання.
Якщо стягувача і платника обслуговують різні банки, то банк стягувача надсилає платіжну вимогу (не менше ніж два примірники, один з яких перший) та супровідні документи в банк платника. Стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру. Перший примірник реєстру залишається в банку стягувача.
Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника та виконуються банком частково в межах наявного залишку коштів платника, а в невиконаній сумі повертаються разом із супровідними документами.
173
У разі надходження до банку платника платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів з рахунка платника банк повідомляє платника не пізніше наступного робочого дня в порядку, передбаченому договором на його розрахунково-касове обслуговування.
Відповідальний виконавець банку платника на зворотному боці супровідних документів, які повертаються, обов’язково зазначає суму (цифрами та словами), яку списано з рахунка платника, та дату списання, засвідчує її підписом та відбитком штампу банку.
Часткову оплату розрахункового документа банк оформляє меморіальним ордером, який засвідчується підписом відповідального виконавця, працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампу банку. У реквізиті «Призначення платежу» меморіального ордера банк зазначає номер і дату платіжної вимоги, яка частково сплачується, та повторює текст, наведений у реквізиті «Призначення платежу» платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець обводить у платіжній вимозі реквізит «Сума» та на звороті всіх наданих банку примірників цього документа зазначає дату, суму часткового платежу та суму, що залишилася до сплати, засвідчуючи це своїм підписом.
Платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків фізичних осіб банки приймають до виконання тільки в межах наявних на цих рахунках коштів.
Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків банків здійснюється з урахуванням вимог «Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні» (затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 за № 621 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.01.2000 за № 53/4274).
Платіжні вимоги та супровідні документи на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків банку стягувач подає банку, що його обслуговує. Банк стягувача надсилає отримані документи до банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку-платника (юридичної особи).
У реквізиті платіжної вимоги «Платник» мають бути зазначені реквізити банку — юридичної особи.
Якщо стягувач є одночасно клієнтом банку, з кореспондентського рахунка якого він примусово списує (стягує) кошти, то стягувач може надіслати розрахункові та супровідні документи безпосередньо до банку, в якому відкрито
174
кореспондентський рахунок цього банку-платника (юридичної особи).
У платіжній вимозі, яка оформляється з метою примусового списання (стягнення) коштів з банку, у відповідних реквізитах зазначається:
∙платник — назва банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку-платника (юридичної особи);
∙рахунок платника — кореспондентський рахунок банкуплатника, з якого здійснюватиметься списання коштів.
Якщо банк здійснює примусове списання (стягнення) коштів з іншого банку на підставі визнаної претензії, то в реквізитах указується назва стягувача (юридичної особи) та назва банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок стягувача (юридичної особи), а також кореспондентський рахунок стягувача, на який буде проводитися зарахування коштів.
Якщо кореспондентський рахунок банку-платника обслуговує територіальне управління Національного банку, то реквізити платіжної вимоги, а саме: «Кредит рах. №», «Банк стягувача» і «Код банку» банк-стягувач заповнює з урахуванням вимог технології роботи системи електронних платежів Національного банку.
7.7.Виконання банками та їхніми установами ухвал судів щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб
Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на кошти, що перебувають на рахунках клієнтів банку, може накладатись арешт, але тільки на підставі рішення суду (постанови слідчого, державного виконавця).
Залежно від рішення суду (постанови слідчого, державного виконавця) арешт може накладатися на всі кошти на рахунках клієнта або на будь-який конкретний рахунок, на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.
Рішення суду (санкціонована прокурором постанова слідчого, постанова державного виконавця) надсилається безпосередньо до банку, в якому відкрито рахунок клієнта, на кошти якого накладено арешт.
Заходи з арешту коштів виконуються банками негайно після отримання зазначених документів. Якщо вони надійшли до банку
175