Бухгалтерський облік у банках України (Кіндрацька Л. М.)2001 (1)

та вечірньою касою, а також дані з документів, гроші за якими видано або прийнято ним особисто. Зіставивши відповідність підсумків зведеної довідки з даними бухгалтерського обліку, що підтверджується підписом працівника бухгалтерії, він додає цю довідку разом із довідками касирів прибуткової та видаткової кас до касових документів дня.

Записавши в книгу обліку готівки операційної каси і інших цінностей загальну суму приходу й витрат готівки, виводить за книгою залишок каси на наступний день.

Касові документи разом із додатками брошуруються одним із касових працівників. Для формування папки касові документи добираються за балансовими рахунками (в порядку зростання нумерації) окремо за прибутком і видатком каси.

Підсумкові дані зброшурованих документів підраховуються з допомогою персонального комп’ютера з роздруковуванням інформації.

Стрічка підрахунку (окремо щодо прибутків і видатків касових та позабалансових ордерів), підписана працівником, який проводив підрахунок, уміщується в папці перед документами.

На лицьовому боці папки з документами проставляється штамп або наклеюється ярлик:

Касові документи

за «____» _____________ 200__ р.

Д-т « 1001» ____________ шт. грн. __________

К–т «1001» ____________ шт. грн. __________

За збереження касових документів за останні дванадцять місяців відповідає завідувач каси. Вони зберігаються в грошовому сховищі або в окремому сейфі, який передається під охорону.

140

6.7. Підкріплення операційних кас банків

Ліміт залишку грошей в операційній касі визначається банком за погодженням із Республіканським банком Криму або відповідним територіальним управлінням Національного банку України. До уваги береться обсяг готівкового обігу, умови роботи банку з таким розрахунком, щоб не виникало невиправданих перевезень готівки для підкріплення або вивезення її надлишків з банку. Як правило, ліміт залишку грошей в операційній касі встановлюється у розмірі, близькому до місячної потреби в касових ресурсах.

Підкріплення операційних кас установ банків проводиться із оборотних кас Республіканського банку Криму, територіальних управлінь НБУ за грошовими чеками з одночасним відображенням руху коштів (списання, зарахування) на кореспондентських рахунках.

Касове обслуговування установ банку здійснюється: банком у межах своєї системи;

операційним управлінням територіального управління Національного банку на підставі укладеного договору;

іншим банком також відповідно до укладеного договору.

Для підкріплення операційної каси готівкою установа банку подає заявку (туди, звідки надійде підкріплення).

За умови підкріплення операційної каси одного банку з іншого банку між ними укладається договір на передавання готівки без погодження з територіальним управлінням Національного банку. Проте повідомлення про підкріплення того самого дня надсилається до НБУ.

Банк електронним документом проводить оплату готівки банку-відправнику.

Видача готівки з оборотної каси операційного управління територіального управління Національного банку або з іншого банку проводиться лише після надходження попередньої оплати, за видатковим касовим ордером і дорученням установи банку-одержувача.

Підкріплення установи банку через інкасаторів Національного банку України проводиться на підставі окремого договору на доставку цінностей.

Бухгалтерські записи проведених операцій з підкріплення операційної каси виконуються з використанням таких рахунків:

141

1001 А Банкноти та монета в касі Національного банку

Розглянемо можливі варіанти операцій з підкріплення операційних кас готівкою та відповідні бухгалтерські проведення.

1. Для підкріплення підвідомчих філій готівкою з операційної

в) доставка готівки через апарат інкасації банку, що продає

142

за формою 748)

К-т рахунка 1811; 2. За підкріплення банку готівкою з оборотної каси

територіального управління Національного банку України:

у банку у територіальному управлінні НБУ

в) доставка готівки через інкасаторів Національного банку України:

3. За підкріплення банку готівкою з операційної каси іншого

б) доставка готівки власними засобами банку, що купує

143

4. За здавання банком надлишків готівки або зношених грошей до оборотної каси територіального управління

Установи Національного банку України за підкріплення кас інших банків беруть плату за касове обслуговування відповідно до тарифів банківських послуг (затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.11.97 за № 381).

У разі постійного здавання банками надлишків готівки (банки, які мають сальдо операцій з вилучення готівки з обігу) НБУ в межах зданих сум видає підкріплення готівкою банкам безкоштовно.

Безкоштовно проводиться також підкріплення банків розмінною монетою (незалежно від суми) та обмін зношених чи пошкоджених банкнот і монет на платіжні.

Послуги, пов’язані з перевезенням касових надлишків, зношених банкнот та монет і банкнот, що вилучаються з обігу, службою інкасації Національного банку України, сплачуються за тарифами банківських послуг (затверджених постановою Правління НБУ від 17.11.97 за № 381).

6.8. Правила виконання касових операцій

Здійснюючи касові операції, банки додержуються цілком конкретних правил, а саме:

1. Документообіг за прибутковими касовими операціями організується так, щоб видача квитанцій клієнтам та зарахування

144

сум на їхні поточні рахунки проводились лише після фактичного надходження грошей до каси.

2. У разі приймання грошей від працівників банку для занесення на рахунки внутрішньобанківського обліку прибутковий касовий ордер виписується у двох примірниках, із яких один є квитанцією.

3. Касові видаткові операції, виконувані відповідальними виконавцями, контролюються централізовано контролером, який веде касовий журнал видатків каси. Контроль видаткових операцій спрямований на запобігання:

∙ оплаті неправильно оформлених документів, оплаті чеків з підписами і відбитком печатки, що не відповідають зразкам, а також чеків, виписаних з чекової книжки, що не належить даному клієнту;

∙ надходженню до каси чеків та інших касових видаткових документів поза контролем операційних працівників і контролера банку;

∙ внесенню необґрунтованих виправлень і дописок у касові документи й журнали.

4. Головний бухгалтер визначає порядок подання контролером касових видаткових документів в касу для оплати, причому обов’язково під розписку касирів в окремій книзі або в касовому журналі за формою:

5. Для перевірки достовірності підписів відповідальних виконавців банку на всіх розрахунково-платіжних документах, що приймаються до виконання, відповідні працівники (наприклад касири) повинні мати зразки підписів цих виконавців.

6. Контролери повинні користуватися власними зразками підписів працівників банку, а також зразками підписів і відбитків печаток клієнтури. Їм забороняється користуватися тими зразками, якими користуються відповідальні виконавці.

7. Будь-які виправлення реквізитів у прибутково-видаткових грошових касових документах є недопустимими.

Облік руху грошової готівки завжди відображається на рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку» (табл. 6.1). На дебеті проводяться суми готівки в національній і інозем-

145

ній валюті, що вносяться в операційну касу банку для зарахування на рахунки банку та його клієнтів; суми обміняних пошкоджених банкнот і дефектної монети, що їх було отримано від клієнтів банку; суми готівки, яку отримано з установ Національного банку та з підвідомчих установ банку; суми готівки, яка надходить з обмінних пунктів; залишок готівки з банкоматів.

Відповідно на кредиті рахунка 1001 проводяться суми готівки, що видається клієнтам банку; суми готівки, що надсилається в установи Національного банку України та підвідомчі установи банку; суми готівки, яка видається обмінним пунктам, видається під звіт, для банкоматів тощо.

ПРИКЛАДИ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПРОВЕДЕНЬ НА РАХУНКУ 1001 «БАНКНОТИ ТА МОНЕТИ В КАСІ БАНКУ»

146

147

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ БАНКУ ЗА БЕЗГОТІВКОВИМИ РОЗРАХУНКАМИ

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» до головних функцій банків належить здійснюване на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян. Зауважимо, що касове обслуговування контрагентів завжди здійснюється паралельно з розрахунковим. Інакше кажучи, розрахунково-касове обслуговування є предметом єдиної угоди між банком та суб’єктом господарської діяльності.

Під розрахунковими операціями банку слід розуміти наказирозпорядження клієнтури щодо оплати робіт, послуг, товарів, одержаних від постачальників, погашення заборгованостей з податкових та інших платежів, а також зарахування на поточні рахунки клієнтів грошових коштів, що надходять від продажу продукції, в оплату за виконані роботи та послуги.

Принципи організації сучасної системи безготівкових розрахунків у господарському обороті України викладено в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 за № 135.

7.1. Принципи організації безготівкових розрахунків

Відмітною ознакою безготівкового платіжного обігу є те, що для проведення платежів використовуються тільки безготівкові гроші. Це можливо, коли платник і одержувач мають поточні рахунки в будь-якому банку на території України або за кордоном (для міжнародних розрахунків). Зрозуміло, що безготівковий платіж здійснюватиметься швидко та надійно лише за наявності розвинутої мережі міжбанківських розрахунків та платіжних документів єдиного зразка. В Україні ці передумови враховано в практичній сфері діяльності банківської системи.

Так, із січня 1994 року Національний банк запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з

144

використанням прогресивних технологій у банківській справі. Система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від стороннього втручання. Система електронних платежів (СЕП) забезпечує досягнення світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, обмежує ризик обігу фальшивих грошей та скорочує до мінімуму термін проходження платежів.

Сучасна система безготівкових розрахунків передбачає, що розрахунки між підприємствами проводять банки, а розрахунки між банками здійснюються через мережу розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою в Києві.

Банківські операції можуть також проводитись через кореспондентські рахунки, які банки відкривають один одному відповідно до кореспондентських угод.

Безготівкові розрахунки — це переказування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів, а також переказування з доручення підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку на рахунки одержувачів.

В Україні можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Для здійснення розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива.

Для здійснення розрахунків клієнти банку самостійно вибирають названі платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки у будь-яких банках України з власного вибору та за згодою банків.

Порядок відкриття рахунків визначений «Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», що її затверджено постановою Правління НБУ 18.12.98 № 527.

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів, а також можуть своїми нормативними документами встановлювати додаткові внутрішні правила здійснення безготівкових розрахунків за умови, що ці правила не суперечать чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

145