Бухгалтерський облік у банках України (Кіндрацька Л. М.)2001 (1)

іншою інформацією між САБ (система автоматизації банку) та РП і її захист.

Рівень РП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-2, який виконує обмін електронними розрахунковими документами між РП і банками — учасниками СЕП, забезпечує ведення технічних рахунків банку і передачу результатів розрахунків на кінець робочого дня до САБ територіального управління НБУ, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.

Рівень ЦРП обслуговується АРМ-1, АРМ ІПС (інформаційнопошукова система НБУ), які забезпечують перевірку правильності та узгодженості функціонування РП. Звітна інформація надається територіальному управлінню НБУ.

Кожен програмно-технічний комплекс (АРМ—НБУ, АРМ-2, АРМ-1) забезпечує захист системи від несанкціонованого втручання.

У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.

Обробка електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є САБ.

На початку робочого дня РП отримують від відповідних територіальних управлінь Національного банку інформацію про стан рахунків і надають цю інформацію власникам рахунків (банкам).

Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних рахунках банків у РП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.

Початкові платежі від банків приймаються лише в межах поточної суми на технічному рахунку.

Наприкінці дня результати розрахунків за поточний робочий день відображуються на коррахунках банку в територіальних управліннях НБУ.

Банк-одержувач електронні розрахункові документи для кожного клієнта формує у вигляді паперового документа «Реєстр електронних розрахункових документів».

Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта, і видається як додаток до

82

виписки, тому він завіряється підписом уповноваженої особи та штампом банку.

Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі чинної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ.

У процесі здійснення міжбанківських розрахунків застосовуються рахунки, передбачені в плані рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України:

1410 «Овердрафт за рахунками комерційних банків» у розрізі аналітичних рахунків;

1410.1 «Овердрафт за кореспондентським рахунком банку»;

1410.2 «Овердрафт за транзитним рахунком для сум, які не були підтверджені банком-одержувачем»;

2631 «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів — установою Національного банку України»; 2632 «Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум»;

2633 «Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП»;

2800 «Рахунки територіальних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків»;

3200 «Кореспондентські рахунки банків-резидентів»;

3206 «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені банком — одержувачем коштів»;

4631 «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів — установою Національного банку України»; 4632 «Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум»;

4633 «Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП»;

4800 «Рахунки територіальних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків»;

8040 «Технічні рахунки установ Національного банку України в Розрахунковій палаті (активно-пасивний)»;

8041 «Технічний рахунок АРМ-2 (активно-пасивний)».

Треба усвідомити, що міжбанківські розрахунки проводяться через кореспондентські рахунки банків, які відкрито у відповідному територіальному управлінні НБУ.

Розглянемо схему можливих бухгалтерських проведень для розрахунків у межах регіону. Так, наприклад, до банку надійшло платіжне доручення клієнта щодо переказу коштів за матеріальні цінності на поточний рахунок постачальника, відкритий в іншому банку. Зазначимо, що платник і отримувач перебувають в одному регіоні.

У банку-платнику виконується бухгалтерське проведення: Дебет — рахунок клієнта (2600).

Кредит — кореспондентський рахунок банку (1200).

83

У територіальному управлінні Національного банку проводиться операція списання коштів з кореспондентського рахунка банку-платника.

Перш ніж переказану суму, списану з кореспондентського рахунка банку-платника, буде зараховано на поточний рахунок одержувача в банку-одержувачі, у розрахункових палатах (регіону платника і регіону одержувача) відбудеться складна обробка документів за внутрішньою схемою бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП, що її побудовано з використанням внутрішніх технологічних рахунків.

Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанківських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів у СЕП (сукупності розрахункових документів, як дебетових, так і кредитових).

Файл А — пакет початкових розрахункових документів, який сформовано засобами САБ і надіслано до АРМ-2 для дальшого опрацювання.

Файл Т — квитанція на файл А.

Файл В — пакет розрахункових документів, який сформовано засобами САБ і надіслано до АРМ-2 для дальшого опрацювання (пакет початкових документів).

Файл S — квитанція на файл В.

Файл С — пакет розрахункових документів, який призначено для обміну між двома АРМ-2 СЕП.

Файл R — квитанція на файл С.

Усі квитанції містять результати перевірки і свідчать про те, чи відповідний пакет прийнято до обробки чи ні.

Для контролю за станом розрахунків на всіх стадіях проходження розрахункових документів у електронному вигляді через СЕП контрольна та технологічна інформація відображається в таких файлах:

∙файл L — інформація від САБ територіального управління Національного банку про стан кореспондентських рахунків банківських установ — учасників СЕП;

∙файл K: інформація від АРМ-2 СЕП про динамічний стан технічного рахунка банку—учасника СЕП;

∙файл V: інформація від АРМ-2 СЕП про стан технічного рахунка банку—учасника СЕП на кінець банківського дня;

∙файл Z: протокольний звіт банку—учасника СЕП за підсумками банківського дня;

∙файл Q: пакети запитів від ІПС та відповідей на них;

∙файл U: зміни до довідника банків—учасників СЕП.

84

На початку банківського дня РП отримують від САБ територіальних управлінь Національного банку файл L.

На АРМ-2 інформація про стан технічних рахунків файлом K надсилається власникам цих рахунків.

АРМ-2 працює в циклічному режимі за двома напрямами:

1)приймання інформації від учасників розрахунків;

2)передавання інформації учасникам розрахунків.

Під час режиму передавання розрахункові документи, прийняті АРМ, групуються за адресами та надсилаються одержувачам:

файл В — банківським установам, що обслуговуються цим АРМ-2; файл С — банківським установам, що обслуговуються іншим

АРМ-2.

У кінці кожного сеансу банківським установам — учасникам сеансу від АРМ-2 — надсилається підсумкова інформація за результатами приймання та поточне значення їх технічних рахунків (файл K).

У кінці банківського дня АРМ-2 надає банкам інформацію про стан їх технічних рахунків на початок та кінець банківського дня, а також перелік усіх розрахункових документів у електронному вигляді, що опрацьовано протягом цього дня (файл V).

По завершенні цієї процедури АРМ-2 передає до територіального управління Національного банку інформацію про розрахунки, здійснені через СЕП, для відображення їх на кореспондентських рахунках банків—учасників СЕП.

Суми розрахункових документів у електронному вигляді, що надійшли через СЕП на адресу банка-одержувача, але не були ним отримані до закінчення банківського дня, відображаються на його транзитному рахунку в САБ територіального управління Національного банку.

Внутрішню схему бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП побудовано з використанням внутрішніх

85

86

Розглянемо конкретні бухгалтерські проведення, що здійснюються територіальним управлінням Національного банку за міжбанківськими розрахунками.

А. Переказ за межі регіону У разі отримання пакета початкових платежів А від

банківської установи-відправника виконується проведення 10 або 1

Д-т рахунка 8040/1410.1 — К-т рахунка 8041. å A У разі відправлення пакета міжрегіональних платежів С

Б. Переказ з іншого регіону У разі отримання пакета платежів С та підтвердження його

За відправлення пакета відповідних платежів В на банк-

87

В. Переказ у межах регіону. Відправник та одержувач обслуговуються одним АРМ-2.

У разі отримання пакета початкових платежів А від

Для формування пакета відповідних платежів В на

Д-т рахунка 2631 — К-т рахунка 8040.

Г. Відправник та одержувач обслуговуються різними АРМ-2 У разі отримання пакета початкових платежів А від

Д-т рахунка 2631 — К-т рахунка 8040.

* Позначення у бухгалтерських проведеннях [1], [2] означає територіальні управління НБУ, що в них відкрито кореспондентські рахунки банку платника [1] та банку одержувача [2] коштів у системі міжбанківських розрахунків.

88

Д. Переказ між територіальними управліннями Національного банку України

Якщо територіальне управління 2 отримало пакет міжрегіональних платежів С від територіального управління 1, а також підтвердження цього відповідним файлом R, у балансі територіального управління Національного банку України виконується проведення:

Д-т рахунка 4800 [1] — К-т рахунка 8041 [2]. å С Усе це свідчить про складність технологічної обробки документів у системі СЕП. Тому так важливо за організації взаємодії банків і територіальних управлінь Національного банку дотримуватись усіх вимог щодо обслуговування кореспондентського рахунка, визначених угодою, підписаною між ними. Не менш важливим є дотримання банками положень

нормативних документів НБУ під час виконання всіх операцій.

4.3. Механізм кореспондентських відносин між банками

Крім розрахунків через кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку банки можуть встановлювати кореспондентські відносини між собою для здійснення платежів і розрахунків за взаємним дорученням. Кореспондентські відносини є договірними.

Банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називають банками-кореспондентами.

Якщо банк відкриває рахунок банку-кореспонденту, то такий рахунок має назву «Лоро». Рахунок даного банку в банку-корес- понденті називається рахунком «Ностро». Рахунок «Ностро» одного банку є рахунком «Лоро» для банку-кореспондента.

Система електронних платежів дає можливість проводити розрахунки протягом одного робочого дня і її учасниками є всі банки. У цьому зв’язку кореспондентські відносини між банками доцільно встановлювати лише в окремих випадках. Наприклад:

для здійснення операцій, пов’язаних з купівлею та продажем валютних коштів на міжбанківській валютній біржі;

для розрахунків між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.

Порядок відкриття та режим функціонування коррахунка одного банку в іншому визначається угодою між ними. Відкриваючи рахунок «Лоро», банк-кореспондент протягом

89

трьох днів повинен повідомити те територіальне управління Національного банку України, в якому відкрито кореспондентський рахунок цього банку.

Для відкриття кореспондентського рахунка банк-кореспон- дент подає цілий пакет документів: заяву на відкриття рахунка; нотаріально засвідчені копії статуту та банківської ліцензії; картку зі зразками підписів та відбитком печатки.

Для проведення операцій через кореспондентські відносини банку в банку-кореспонденті відкривається рахунок «Лоро» на балансовому рахунку 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків» (для банку цей рахунок є рахунком «Ностро»).

Для відображення операцій, проведених через рахунок «Ностро», в балансі банку відкривається балансовий рахунок 1500 «Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках». Записи операцій на цьому рахунку здійснюються після отримання виписки з кореспондентського рахунка від банкукореспондента.

Банки-кореспонденти за домовленістю сторін вибирають спосіб розрахунків, визнаний НБУ, а також засоби зв’язку для передавання розрахункових документів та повідомлень, при цьому обов’язковою умовою є збереження цілісності та конфіденційності інформації.

Якщо банк через будь-які причини не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він повідомляє про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання розрахункового документа.

4.4. Виконання судових ухвал про арешт грошових коштів банків

Територіальні управління Національного банку виконують ухвали судів України про арешт грошових коштів банків.

Після одержання ухвали суду або постанови про арешт територіальне управління Національного банку:

надсилає повідомлення про це відповідному банку засобами ЕП;

реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі необхідні реквізити;

90

відкриває банку рахунок на балансовому рахунку 3207 «Накопичувальні рахунки», на якому нагромаджує кошти для виконання ухвали суду*.

Судова ухвала виконується станом на початок операційного дня за наявності коштів на кореспондентському рахунку банку.

За наявності коштів на кореспондентському рахунку банку ухвала суду (постанова прокурора, слідчого, державного виконавця) виконується за станом кореспондентського рахунка на початок операційного дня з повідомленням про це власника рахунка засобами системи ЕП.

Якщо на кошти банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то територіальне управління Національного банку перераховує її на рахунок 3207 «Накопичувальні рахунки» і продовжує проведення операцій.

У разі накладення арешту на кошти банку без зазначення в судовій ухвалі (постанові) конкретної суми, територіальне управління Національного банку накопичує кошти на рахунку 3207 без обмеження суми до дати прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.

Після виконання ухвали (постанови) на кореспондентському рахунку банку мають залишитися такі кошти:

∙обов’язкові резерви у розмірах, встановлених НБУ — у разі формування банком обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку;

∙10 % від суми залишку, зменшеного на суму обов’язкових резервів — для забезпечення потреб клієнтів;

∙10 % від суми залишку на кореспондентському рахунку в разі формування банком обов’язкових резервів на окремому рахунку у Національному банку України — для забезпечення потреб клієнтів.

Якщо розрахункова сума залишку перевищує поточні надходження операційного дня, то сума стягнення обмежується поточним надходженням коштів на кореспондентський рахунок банку за конкретний день.

*Рахунок 3207 передбачено «Планом рахунків бухгалтерського обліку установ Національного банку України». У балансі банку операції на цьому рахунку відображаються через рахунок 1207 «Накопичувальний рахунок у Національному банку України».

91