- •Передмова
- •ВСТУП
- •1. ТЕРЕЗИ І ЗВАЖУВАННЯ
- •1.2. Аналітичні терези АД-200
- •1.3. Аналітичні терези АДВ-200М і ВЛА-200М
- •1.4. Лабораторні аналітичні одноплечі терези
- •1.5. Експериментальна частина
- •1.5.3. Визначення еквівалента елемента
- •1.6. Запитання і задачі
- •1.7. Література
- •2. ТЕПЛОВІ ЕФЕКТИ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
- •2.1. Вступ
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Визначення теплоти нейтралізації
- •2.3. Запитання і задачі
- •2.4. Література
- •3. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ
- •3.1. Будова комплексних сполук
- •3.2. Номенклатура комплексних сполук
- •3.2.1 Комплексні сполуки - неелектроліти
- •3.2.2. Сполуки з комплексними катіонами
- •3.2.3. Сполуки з комплексними аніонами
- •3.3. Стійкість комплексних іонів
- •3.4. Експериментальна частина
- •3.4.1. Відмінність між простими і комплексними іонами заліза
- •3.4.2. Комплексні катіони
- •3.4.4. Дисоціація комплексних іонів
- •3.4.5. Комплексні аніони
- •3.4.5. Дисоціація подвійних солей
- •3.4.6. Утворення амінів міді
- •3.5. Запитання і задачі
- •3.6. Література
- •4. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК рН
- •4.1. Визначення кислотності
- •4.2. Концентрація водневих іонів і показник концентрації водневих іонів рН
- •4.3. Експериментальна частина
- •4.3.1. Вимірювання рН з допомогою індикаторів
- •4.3.2. Колориметричний метод визначення рН
- •4.4. Запитання і задачі
- •4.5. Література
- •5. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •5.1. Обчислення рН буферних розчинів, утворених слабкою кислотою та її сіллю
- •5.2. Обчислення рН буферних систем, утворених слабкими основами та їх солями
- •5.3. Експериментальна частина
- •5.3.1. Приготування буферних розчинів
- •5.3.2. Буферна дія
- •5.3.3. Вплив розбавлення на рН буферного розчину
- •5.3.4. Втрата буферної дії
- •5.4. Запитання і задачі
- •5.5. Література
- •6. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ І ХІМІЧНА РІВНОВАГА
- •6.1. Швидкість хімічних реакцій
- •6.2. Хімічна рівновага
- •6.3. Експериментальна частина
- •6.3.1. Вплив ступеня подрібнення (величини поверхні зіткнення речовин) на швидкість реакції в гетерогенній системі
- •6.3.2. Розчинення карбонату кальцію в соляній кислоті
- •6.3.3. Залежність швидкості реакції від концентрації
- •6.3.4. Вплив температури на швидкість реакції
- •6.3.5. Вплив концентрації реагуючих речовин на хімічну рівновагу
- •6.3.6. Оборотність зміщення хімічної рівноваги
- •6.3.7. Вплив температури на хімічну рівновагу (груповий дослід)
- •6.4. Запитання і задачі
- •6.5. Література
- •7. ВЛАСТИВОСТІ S-ЕЛЕМЕНТІВ
- •7.2. Елементи ІА-підгрупи (водень, натрій, калій)
- •7.3. Елементи ІІА-підгрупи (магній і кальцій)
- •7.4. Експериментальна частина
- •7.4.1. Одержання водню
- •7.4.2. Окислювальні і відновлювальні властивості пероксиду водню
- •7.4.3. Реакції катіона натрію
- •7.4.4. Реакція катіона калію
- •7.4.5. Реакції катіона магнію
- •7.4.6. Реакції катіона кальцію
- •7.5. Запитання і задачі
- •7.6. Література
- •8.2. Елементи ІІІА-підгруш (бор і алюміній)
- •8.3. Елементи ІVА-підгруп (вуглець і кремній)
- •8.4. Елементи VА-підгрупи (азот і фосфор)
- •8.6. Елементи VІА-підгрупи (кисень і сірка)
- •8.7. Елементи VІІА-групи (галогени)
- •8.8.2. Гідроліз бури
- •8.8.3. Якісний аналіз бору
- •8.8.4. Дія лугів і кислот на алюміній (під тягою)
- •8.8.8. Відновлювальні властивості вугілля
- •8.8.9. Гідроліз солей вугільної кислоти
- •8.8.10. Одержання і властивості кремнію
- •8.8.11. Одержання і властивості аміаку
- •8.8.12. Одержання і властивості кальцієвих солей ортофосфорної кислоти
- •8.8.14. Одержання кисню і вплив каталізатора на швидкість розкладу KСlO3
- •8.8.16. Реакція хлорид-іона
- •9.2. Біологічна роль деяких важливих d-елементів
- •9.2.1. Реакції катіона марганцю з лугами (NаОН і KOH)
- •9.2.2. Реакції катіона цинку
- •9.2.3. Реакції катіона кобальту
- •9.2.4. Реакції катіонів срібла
- •9.2.5. Реакції катіонів свинцю
- •9.2.6. Реакції катіонів ртуті (І)
- •9.2.7. Реакції катіонів міді
- •9.3. Література
26
2.2.Експериментальна частина
2.2.1.Визначення теплоти нейтралізації
Згідно з теорією електролітичної дисоціації реакція між розведеними розчинами сильної кислоти і сильної основи зводиться до утворення води із Н+ і ОН− − іонів незалежно від того, які сильні кислоти або сильні основи були взяті. Тому тепловий ефект утворення води завжди буде один і той же:
Н+(р) + ОН− (р) = Н2О (р), ∆Нутв. = -56,9 кДж/моль.
Тепловий ефект зворотної реакції − дисоціації води на Н+ і ОН−-іони − дорівнює теплоті нейтралізації, взятої із зворотним знаком, тобто ∆Ндис. = - 56,9 кДж/моль. Однак при змішуванні розчинів сильної кислоти і слабкої основи, або навпаки, слабкої кислоти і сильної основи тепловий ефект нейтралізації супроводжується тепловим ефектом гідратації іонів. У таких випадках сумарний тепловий ефект може бути меншим чи більшим 56,9 кДж/моль.
Дослід 2.1. Визначити теплові ефекти 8 реакцій нейтралізації, взявши 1н розчини кислот НСl, НNО3, Н2SО4, СН3СООН і основ NаОН і NH4ОН. Як калориметр використовувати суху склянку з теплозахисною оболонкою або посудину Д'юара (із термоса).
Зібрати калориметричну установку, як показано на рис. 2.1. Мірними циліндрами відміряти 100 мл розчину кислоти і 100 мл розчину лугу, вилити їх у конічні колби на 250 мл. Через 5-7 хвилин точним термометром виміряти температуру кожного розчину з точністю до 0,1°С. Якщо температура не змінюється, записати показники термометра до таблиці 2.1.
Термометр помістити в калориметр, одночасно швидко вилити розчини кислоти і лугу й, помішуючи мішалкою безперервно, стежити за показниками термометра. Зазначити, підвищується чи знижується температура. Максимальне значення температури занести до таблиці (tк). На цьому дослід закінчується. Розрахунки вести в такій послідовності:
1. Обчислити величину зміни температури ∆t = tк - tп. Обчислити кількість теплоти о за формулою:
Q = С m (tк - tп),
зауваживши, що густина реакційної суміші дорівнює 103 кг/м3 (1 г/см3), а С − питома теплоємність 4,184 103 Дж/(кг град) (1 кал/г град).; m − маса реакційної суміші.
3. Обчислити кількість молів води, що утворилася в результаті нейтралізації, і перерахувати тепловий ефект нейтралізації на 1 моль.
27
Рис. 2.1. Калориметрична установка: 1 − ебонітна підставка; 2 − зовнішня склянка; 3 − внутрішня склянка (власне калориметр); 4 − точний термометр; 5 − мішалка; 6 − кришка
Таблиця 2.1. Дослідні дані, отримані при визначенні теплового ефекту реакції нейтралізації
Кислота, мл |
НСl |
100 |
||
Основа, мл |
КОН |
100 |
||
Температура, °С: |
|
|
|
|
кислоти |
|
t1 |
23 |
|
основи |
|
t2 |
24 |
|
початкова суміші |
tn = |
t1 + t2 |
|
23,5 |
|
|
|||
|
|
|||
|
2 |
|
|
|
кінцева суміші |
|
tк |
30 |
|
різниця температур, °С |
|
∆t |
6,5 |
|
об'єм розчину, м3 |
|
V |
2 10-4 |
|
Теплота, виділена при реакції, Дж |
|
Q |
5439 |
|
Кількість утвореної Н2О, моль |
|
|
|
0,1 |
∆Ннейтр., Дж/моль |
|
|
|
54390 |
4.Внести до таблиці дані вимірювань і розрахунків теплових ефектів 6 реакцій, виконаних у групі.
5.Порівняти всі результати і зробити висновки.