- •Передмова
- •ВСТУП
- •1. ТЕРЕЗИ І ЗВАЖУВАННЯ
- •1.2. Аналітичні терези АД-200
- •1.3. Аналітичні терези АДВ-200М і ВЛА-200М
- •1.4. Лабораторні аналітичні одноплечі терези
- •1.5. Експериментальна частина
- •1.5.3. Визначення еквівалента елемента
- •1.6. Запитання і задачі
- •1.7. Література
- •2. ТЕПЛОВІ ЕФЕКТИ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
- •2.1. Вступ
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Визначення теплоти нейтралізації
- •2.3. Запитання і задачі
- •2.4. Література
- •3. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ
- •3.1. Будова комплексних сполук
- •3.2. Номенклатура комплексних сполук
- •3.2.1 Комплексні сполуки - неелектроліти
- •3.2.2. Сполуки з комплексними катіонами
- •3.2.3. Сполуки з комплексними аніонами
- •3.3. Стійкість комплексних іонів
- •3.4. Експериментальна частина
- •3.4.1. Відмінність між простими і комплексними іонами заліза
- •3.4.2. Комплексні катіони
- •3.4.4. Дисоціація комплексних іонів
- •3.4.5. Комплексні аніони
- •3.4.5. Дисоціація подвійних солей
- •3.4.6. Утворення амінів міді
- •3.5. Запитання і задачі
- •3.6. Література
- •4. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК рН
- •4.1. Визначення кислотності
- •4.2. Концентрація водневих іонів і показник концентрації водневих іонів рН
- •4.3. Експериментальна частина
- •4.3.1. Вимірювання рН з допомогою індикаторів
- •4.3.2. Колориметричний метод визначення рН
- •4.4. Запитання і задачі
- •4.5. Література
- •5. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •5.1. Обчислення рН буферних розчинів, утворених слабкою кислотою та її сіллю
- •5.2. Обчислення рН буферних систем, утворених слабкими основами та їх солями
- •5.3. Експериментальна частина
- •5.3.1. Приготування буферних розчинів
- •5.3.2. Буферна дія
- •5.3.3. Вплив розбавлення на рН буферного розчину
- •5.3.4. Втрата буферної дії
- •5.4. Запитання і задачі
- •5.5. Література
- •6. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ І ХІМІЧНА РІВНОВАГА
- •6.1. Швидкість хімічних реакцій
- •6.2. Хімічна рівновага
- •6.3. Експериментальна частина
- •6.3.1. Вплив ступеня подрібнення (величини поверхні зіткнення речовин) на швидкість реакції в гетерогенній системі
- •6.3.2. Розчинення карбонату кальцію в соляній кислоті
- •6.3.3. Залежність швидкості реакції від концентрації
- •6.3.4. Вплив температури на швидкість реакції
- •6.3.5. Вплив концентрації реагуючих речовин на хімічну рівновагу
- •6.3.6. Оборотність зміщення хімічної рівноваги
- •6.3.7. Вплив температури на хімічну рівновагу (груповий дослід)
- •6.4. Запитання і задачі
- •6.5. Література
- •7. ВЛАСТИВОСТІ S-ЕЛЕМЕНТІВ
- •7.2. Елементи ІА-підгрупи (водень, натрій, калій)
- •7.3. Елементи ІІА-підгрупи (магній і кальцій)
- •7.4. Експериментальна частина
- •7.4.1. Одержання водню
- •7.4.2. Окислювальні і відновлювальні властивості пероксиду водню
- •7.4.3. Реакції катіона натрію
- •7.4.4. Реакція катіона калію
- •7.4.5. Реакції катіона магнію
- •7.4.6. Реакції катіона кальцію
- •7.5. Запитання і задачі
- •7.6. Література
- •8.2. Елементи ІІІА-підгруш (бор і алюміній)
- •8.3. Елементи ІVА-підгруп (вуглець і кремній)
- •8.4. Елементи VА-підгрупи (азот і фосфор)
- •8.6. Елементи VІА-підгрупи (кисень і сірка)
- •8.7. Елементи VІІА-групи (галогени)
- •8.8.2. Гідроліз бури
- •8.8.3. Якісний аналіз бору
- •8.8.4. Дія лугів і кислот на алюміній (під тягою)
- •8.8.8. Відновлювальні властивості вугілля
- •8.8.9. Гідроліз солей вугільної кислоти
- •8.8.10. Одержання і властивості кремнію
- •8.8.11. Одержання і властивості аміаку
- •8.8.12. Одержання і властивості кальцієвих солей ортофосфорної кислоти
- •8.8.14. Одержання кисню і вплив каталізатора на швидкість розкладу KСlO3
- •8.8.16. Реакція хлорид-іона
- •9.2. Біологічна роль деяких важливих d-елементів
- •9.2.1. Реакції катіона марганцю з лугами (NаОН і KOH)
- •9.2.2. Реакції катіона цинку
- •9.2.3. Реакції катіона кобальту
- •9.2.4. Реакції катіонів срібла
- •9.2.5. Реакції катіонів свинцю
- •9.2.6. Реакції катіонів ртуті (І)
- •9.2.7. Реакції катіонів міді
- •9.3. Література
48
5. Вплив на буферні розчини кислот і лугів.
У пробірку з попереднього досліду, що містить розчин із найбільшим значенням рН, приливають по краплях 0,1н розчин соляної кислоти. Колір розчину практично не змінюється. До пробірки з розчином, який має найменше значення. рН, приливають по краплях 0,1н розчин їдкого натру. Колір розчину практично не змінюється.
6. Визначення буферної місткості по кислоті й основі. Для визначення буферної місткості за кислотою налити в колбу місткістю 25 мл по 5 мл 0,2н розчинів СН3СООН і СН3СООК. У другій колбі приготувати нормальний розчин: суміш 1 мл 0,2н СН3СООNa і 9 мл СН3СООН. В обидві колби внести по 5 крапель метилоранжу і розрахувати за формулою:
N1V1 pH = − lg K − lg N2 V2 ,
рН одержаних розчинів. Досліджувану суміш відтитрувати соляною кислотою до отримання однакового забарвлення з контрольним розчином. Забарвлення порівнювати на тлі білого екрана. Буферну місткість ВК розрахувати за формулою:
Bk = − |
Vk Nk 1000 |
10(pH0 - pH1 ) |
де Vk - об'єм НСl, мл; Nk - нормальність НСl; pH0 - рН вихідного розчину; pH1 - рН контрольного розчину.
Для визначення буферної місткості за основою використовувати 10 мл тієї ж суміші, що і в попередньому визначенні, але як контрольний розчин приготувати суміш із 9 мл 0,2н СН3СООNа і 1мл 0,2н СН3СОООН. Внести в обидві колби по 5 крапель розчину метилового червоного. Розрахувати рН контрольного розчину. Досліджувану буферну суміш титрувати лугом до отримання однакового забарвлення з контрольною. Буферну місткість розрахувати за формулою:
Bосн. = |
Vосн. Nосн. /1000 |
, |
10(pH2 - pH0 ) |
де Vосн. – об'єм NаОН, мл; Nосн. – нормальність NаОН; рН2 – рН контрольного розчину.
Після роботи зробити і записати висновки одержаних результатів.
4.4.Запитання і задачі
1.Що називається іонним добутком води і чому він дорівнює при 22°С?
2.Що таке рН? Яка математична залежність між рН і концентрацією водневих іонів Н+ ?
3.Що називається індикатором? Що називається інтервалом переходу індикатора?
4.Наведіть значення концентрації водневих іонів та рН в нейтральному, кислому і лужному середовищі.
49
5.Що таке буферний вплив, буферна місткість? Напишіть формули для обчислення рН буферних сумішей, утворених: а) слабкою кислотою та
їїсіллю; б) слабкою основою та її сіллю.
6.Які причини зміни забарвлення кислотно-основних індикаторів зі зміною рН розчину?
7.Обчислити водневий і гідроксильний показники (рН і рОН) децинормального розчину азотної кислоти.
8.Визначити рОН і рН сантимолярного розчину гідроксиду натрію.
9.Обчислити рН 3,12%-ного розчину соляної кислоти, густина якого дорівнює 1,015 г/см3.
10.Обчислити концентрацію іонів водню гідроксид-іонів, якщо рН розчину дорівнює 12,05.
11.Обчислити концентрацію іонів водно та гідроксид-іонів, якщо рН розчину дорівнює 0,3.
12.Обчислити рН децинормального розчину соляної кислоти, якщо ступінь дисоціації її дорівнює 90 %.
4.5.Література
1.Буря О.І., Повхан М.Ф., Чигвінцева О.П., Антрапцепа Н.М. Загальна хімія. Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 306 с.
2.Белых В.С. Практикум по физической и коллоидной химии. Учебное пособие. – Днепропетровск: ДГАУ. – 204 с.
3.Хомченко Г.П. Практикум по общей и неорганической химии с применением полумикрометода: Учеб пособие для вузов.- 2-е изд. – М.:
Высш.шк., 1980. – 333 с.
4.Платонов Ф.П., Дейкова З.Е. Практикум по неорганической химии: Учеб. пособие для с-х. и биолог. специальностей вузов. – М.: Высш.шк., 1985. – 255 с.