- •Передмова
- •ВСТУП
- •1. ТЕРЕЗИ І ЗВАЖУВАННЯ
- •1.2. Аналітичні терези АД-200
- •1.3. Аналітичні терези АДВ-200М і ВЛА-200М
- •1.4. Лабораторні аналітичні одноплечі терези
- •1.5. Експериментальна частина
- •1.5.3. Визначення еквівалента елемента
- •1.6. Запитання і задачі
- •1.7. Література
- •2. ТЕПЛОВІ ЕФЕКТИ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
- •2.1. Вступ
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Визначення теплоти нейтралізації
- •2.3. Запитання і задачі
- •2.4. Література
- •3. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ
- •3.1. Будова комплексних сполук
- •3.2. Номенклатура комплексних сполук
- •3.2.1 Комплексні сполуки - неелектроліти
- •3.2.2. Сполуки з комплексними катіонами
- •3.2.3. Сполуки з комплексними аніонами
- •3.3. Стійкість комплексних іонів
- •3.4. Експериментальна частина
- •3.4.1. Відмінність між простими і комплексними іонами заліза
- •3.4.2. Комплексні катіони
- •3.4.4. Дисоціація комплексних іонів
- •3.4.5. Комплексні аніони
- •3.4.5. Дисоціація подвійних солей
- •3.4.6. Утворення амінів міді
- •3.5. Запитання і задачі
- •3.6. Література
- •4. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК рН
- •4.1. Визначення кислотності
- •4.2. Концентрація водневих іонів і показник концентрації водневих іонів рН
- •4.3. Експериментальна частина
- •4.3.1. Вимірювання рН з допомогою індикаторів
- •4.3.2. Колориметричний метод визначення рН
- •4.4. Запитання і задачі
- •4.5. Література
- •5. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •5.1. Обчислення рН буферних розчинів, утворених слабкою кислотою та її сіллю
- •5.2. Обчислення рН буферних систем, утворених слабкими основами та їх солями
- •5.3. Експериментальна частина
- •5.3.1. Приготування буферних розчинів
- •5.3.2. Буферна дія
- •5.3.3. Вплив розбавлення на рН буферного розчину
- •5.3.4. Втрата буферної дії
- •5.4. Запитання і задачі
- •5.5. Література
- •6. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ І ХІМІЧНА РІВНОВАГА
- •6.1. Швидкість хімічних реакцій
- •6.2. Хімічна рівновага
- •6.3. Експериментальна частина
- •6.3.1. Вплив ступеня подрібнення (величини поверхні зіткнення речовин) на швидкість реакції в гетерогенній системі
- •6.3.2. Розчинення карбонату кальцію в соляній кислоті
- •6.3.3. Залежність швидкості реакції від концентрації
- •6.3.4. Вплив температури на швидкість реакції
- •6.3.5. Вплив концентрації реагуючих речовин на хімічну рівновагу
- •6.3.6. Оборотність зміщення хімічної рівноваги
- •6.3.7. Вплив температури на хімічну рівновагу (груповий дослід)
- •6.4. Запитання і задачі
- •6.5. Література
- •7. ВЛАСТИВОСТІ S-ЕЛЕМЕНТІВ
- •7.2. Елементи ІА-підгрупи (водень, натрій, калій)
- •7.3. Елементи ІІА-підгрупи (магній і кальцій)
- •7.4. Експериментальна частина
- •7.4.1. Одержання водню
- •7.4.2. Окислювальні і відновлювальні властивості пероксиду водню
- •7.4.3. Реакції катіона натрію
- •7.4.4. Реакція катіона калію
- •7.4.5. Реакції катіона магнію
- •7.4.6. Реакції катіона кальцію
- •7.5. Запитання і задачі
- •7.6. Література
- •8.2. Елементи ІІІА-підгруш (бор і алюміній)
- •8.3. Елементи ІVА-підгруп (вуглець і кремній)
- •8.4. Елементи VА-підгрупи (азот і фосфор)
- •8.6. Елементи VІА-підгрупи (кисень і сірка)
- •8.7. Елементи VІІА-групи (галогени)
- •8.8.2. Гідроліз бури
- •8.8.3. Якісний аналіз бору
- •8.8.4. Дія лугів і кислот на алюміній (під тягою)
- •8.8.8. Відновлювальні властивості вугілля
- •8.8.9. Гідроліз солей вугільної кислоти
- •8.8.10. Одержання і властивості кремнію
- •8.8.11. Одержання і властивості аміаку
- •8.8.12. Одержання і властивості кальцієвих солей ортофосфорної кислоти
- •8.8.14. Одержання кисню і вплив каталізатора на швидкість розкладу KСlO3
- •8.8.16. Реакція хлорид-іона
- •9.2. Біологічна роль деяких важливих d-елементів
- •9.2.1. Реакції катіона марганцю з лугами (NаОН і KOH)
- •9.2.2. Реакції катіона цинку
- •9.2.3. Реакції катіона кобальту
- •9.2.4. Реакції катіонів срібла
- •9.2.5. Реакції катіонів свинцю
- •9.2.6. Реакції катіонів ртуті (І)
- •9.2.7. Реакції катіонів міді
- •9.3. Література
100
NH4OH, а потім надлишок його (до розчинення осаду).
В присутності солей амонію NH4OH не осаджує іонів Со2+.
Реакція М.О.Ільїнського. α-нітрозо-β-нафтол С10Н6(NO)ОН дає з іоном Со2+ пурпурово-червоний осад Со[(С10Н6)(NО)]3, окислюючи кобальт Со2+ до Со3+.
До 2-3 крапель розчину солі кобальту (II) в пробірці додайте 1-2 краплі оцтової кислоти, 5 крапель свіжоприготовленого розчину α-нітрозо-β-нафтол і нагрійте на водяній бані. При необхідності потріть паличкою об стінки пробірки.
9.2.4. Реакції катіонів срібла
Луги і гідроксид амонію. Луги осаджують із розчинів солей срібла не гідроксид, який нестійкий, а бурий осад оксцду срібла (І):
АgNO3 + NaОН → АgОН + 2NаNO3; 2АgОН → Ag2O + H2O
До 3-4 крапель розчину нітрату срібла додайте 2-3 краплі гідроксиду натрію або калію. При дії на розчин гідроксидом амонію отриманий осад оксиду срібла (І) розчиняється у надлишку реактиву і дає аміачний комплекс:
Ag2O + 4NH4OH → 2Ag(NH3)2OH + 3H2O.
До 3-4 крапель розчину нітрату срібла додайте розчин гідроксиду амонію сперщу до появи бурої муті оксиду срібла, а потім до повного його розчинення.
9.2.5. Реакції катіонів свинцю
Луги і гідроксид амонію дають із катіонами свинцю білий осад гідроксиду: Pb2+ + 2OH- → Pb(OH)2↓
який розчиняється в кислотах і в надлишку лугів:
Pb(OH)2 + 2H+→ Pb2+ + 2H2O; H2PbO2 + 2OH- → PbO22- + 2H2O.
Але в надлишку гідроксиду амонію гідроксид свинцю нерозчинний. Йодид калію виділяє із розчинів жовтий осад йодиду свинцю:
Pb2+ + 2I- → PbI2.
До пробірки з 4-5 краплями солей свинцю (II) додайте стільки ж крапель йодиду калію. В надлишку реактиву йодид свинцю розчиняється:
PbI2 + 2KI → K2[PbI4].
9.2.6. Реакції катіонів ртуті (І)
Луги (NaОН або КОH) виділяють із розчинів солей ртугі (І) чорний осад оксиду ртуті (І):
Hg22+ + 2OH- → Hg2O + H2O
До 3-4 крапель розчину солі ртуті (І) додайте 2-3 краплі розчину гідроксиду натрію.
Гідроксид амонію виділяє із розчинів солей ртуті (І) білий осад амідної сполуки:
Hg2(NO3)2 + 2NH4OH → [NH2Hg2]NO3↓ + NH4NO3 + 2H2O,
який розкладається з виділенням вільної ртуті - осад чорного кольору :