11.2. Вплив шуму на організм людини

Людина здатна|здібна| сприймати звуки частотою від 16 до 20000 Гц різної сили і інтенсивності від ледве чутних до больових. Всього людина розрізняє 34 тисячі звуків різної частоти. Звуки частотою менше 16-20 Гц називають інфразвуковими, а частотою більше 20000 Гц – ультразвуковими.

Звук, а отже і шум має 2 характеристики - фізичну (об'єктивну) та фізіологічну

(суб'єктивну).

Фізична. Коливальний рух середовища характеризується звуковим тиском. Найменша сила звуку, яка сприймається слуховим апаратом людини, називається порогом чутності даного звуку (Р₀) при частоті коливань 1000 Гц Па або

I = 10^-12 Вт / м^.2. Порогом чутності називається мінімальний рівень звукового тиску на даній частоті, що викликає слухове відчуття.

Людське вухо реагує не на абсолютний приріст сили звуку, а на відносну зміну сили звуку. Зміна інтенсивності і звукового тиску сприйманого звуку величезна і складає відповідно 1014 і 107 разів.

За одиницю вимірювання рівнів звуку принято Бел (Б).

Бел – це десятичный логарифм відношения фактичних значень I та Р до порогових значень I_o и Р_о.

Больовий поріг сприйняття звуку відповідає величинам I = 102 Вт/м2, Па.

Фзіологічна. Чутливість слухового аналізатора не однакова до звуків різних частот і тому звуки, однакові по своїй силі, але|та| різні| по частоті, можуть опинитися на слух|чутку| не однаково гучними. Другою фізіологічною характеристикою звуку є|з'являється| відчуття, що сприймається органами слуху|чутки|, що характеризуються гучністю. Вухо людини сприймає звуки з|із| частотою коливань від 16 до 20000 Гц. Області звукових коливань з|із| частотою до 16 Гц (інфразвуки) і більше 20000 Гц (ультразвуки) вухом не уловлюються. Тому для оцінки рівня інтенсивності використовується порівняння вимірюваного звуку з|із| еталонним звуком частотою в 1000 Гц. Одиницею вимірювання|виміру| гучності є|з'являється| фон. Якщо який-небудь звук опиниться на слух|чутку| таким же гучним, як звук частотою 1000 Гц і з|із| рівнем сили 1 дБ|, то рівень гучності даного звуку приймається рівним 1 фону. Відмінність між рівнем сили звуку і рівнем гучності полягає в тому, що перший визначає тільки|лише| чисту фізичну величину рівня сили звуку незалежно від частоти, а другою враховує також і фізіологічне, суб'єктивне відчуття звуку. Для звукової частоти 1000 Гц децибели і фони чисельно рівні. У міру збільшення інтенсивності звуку і при рівні більше 80 фон гучність звуку визначається фактично його силою незалежно від частоти. Шкала рівнів гучності не є|з'являється| натуральною шкалою, тобто, наприклад, зміна рівня гучності в 2 рази не означає, що суб'єктивне відчуття гучності звуку змінюється в стільки ж раз. Для оцінки суб'єктивного сприйняття гучності шуму або звуку введена|запроваджувати| шкала фонів.

Шум у виробництві і в побуті негативно|заперечний| впливає на організм людини, призводить до зниження продуктивності праці.

Стійкий постійний шум надає|робить| менший вплив на організм людини, чим нерегулярно|нерегулярний| виникаючий високочастотний. Шум сприяє швидкому настанню|наступу| у людини відчуття|почуття| втоми. Шум з|із| рівнем інтенсивності більше 60 дБ| гальмує нормальну травну діяльність шлунку. При шумі 80-90 дБ| число скорочень шлунку в хвилину|мінуту| зменшується на 37%. Встановлено|установлений|, що при інтенсивності шуму більше 60 дБ| виділення слини і відділення|відокремлення| шлункового соку знижується на 44%. Тимчасове, а іноді|інколи| і постійне підвищення кров'яного тиску|тиснення|, підвищена дратівливість, пониження працездатності, душевна депресія і тому подібне є|з'являються| наслідком дії шуму. Невизначені|неозначені| шуми, що не доходять до свідомості, також викликають|спричиняють| виснаження центральної нервової системи, внаслідок чого вони можуть служити причиною непомітних до пори порушень в організмі.

У людини, що знаходиться|перебуває| протягом 6-8 годин під впливом шуму інтенсивністю 90 дБ|, наступає|настає| помірне пониження слуху|чутки|, зникаюче приблизно через одну годину після|потім| його припинення. Шум, що перевищує 120 дБ|, дуже швидко викликає|спричиняє| у людини втому і помітне пониження слуху|чутки|. У кожному окремому випадку ступінь|міра| втрати слуху|чутки| і тривалість періоду відновлення пропорційні|пропорціональні| рівню інтенсивності і тривалості дії.

При великій інтенсивності шум не тільки|не лише| впливає на слух|чутку|, але і надає|робить| іншу дію (головний біль, погана сприйнятливість мови|промови|), деколи|почасти| чиста психологічна дія на людину. Всі частини|частки| тіла випробовують|відчувають| при цьому постійний тиск|тиснення| або відчуття пориву вітру; у кістках черепа і зубах точно так, як і в м'яких тканинах носа і горла, виникають вібрації. При рівні шуму 140 дБ| (поріг больового відчуття) і вище відчуття тиску|тиснення| посилюється|підсилюється| і розповсюджується|поширюється| по всьому тілу, а грудна клітка, м'язи ніг і рук починають|розпочинають| вібрувати. Коли рівень інтенсивності шуму досягне 160 дБ|, може відбутися розрив барабанної перетинки.

Тривалий і сильний шум шкідливо відбивається на здоров'ї і працездатності людини. Тривалу дію шуму викликає|спричиняє| загальне|спільне| стомлення, може поступово привести до втрати слуху|чутки| і до глухоти. Під втратою слуху|чутки| розуміють постійний зсув|зміщення| порогу чутності на даній частоті, тобто необоротне|незворотне| (стійке) зниження| гостроти слуху|чутки| від дії шуму. |мір Діючи на центральну нервову систему, шум надає|робить| вплив на діяльність всього організму людини: погіршується зір, діяльність органів дихання і кровообігу, підвищується кров'яний тиск|тиснення|. Шум послаблює|ослабляє| увагу і загальмовує психологічні реакції і, тим самим сприяє виникненню нещасних випадків і веде до зниження продуктивності праці.

Шум підсилює|посилює| дію професійних шкідливих факторів|: на 10-15% підвищує загальну|спільну| захворюваність тих, що працюють, знижує продуктивність праці, особливо складної (розумового). Для збереження|зберігання| продуктивності при підвищенні шуму з 70 до 90 дБ| робочий|робітник| повинен витратити на 10-20 % більше фізичних і нервових зусиль. Дія шуму на організм зростає при підвищенні напруженості і тяжкості|тягаря| праці.

При систематичній дії сильного шуму і при недостатньому часі відпочинку, коли за час відпочинку слух не встигає повністю відновитися, наступає стійке ослаблення слуху.

Для успішного зниження шуму необхідно, насамперед, виявити і заглушити найбільш інтенсивне джерело шуму, оскільки добавка шумів меншої інтенсивності незначні.

За наявності значної кількості приблизно однакових джерел шуму усунення одного або двох з|із|них, практично не знижує загального|спільного|шуму.

Так, наприклад, якщо замість 10 однакових джерел залишити 6, то рівень шуму знизиться всього на 2 дБ|.

Зниження рівня звукового тиску|тиснення| на кожних 10 дБ| відповідає зменшенню фізіологічно сприйманої людиною гучності звуку в 2 рази: наприклад, шум в 60 дБ| удвічі|вдвічі| тихіший|тихше|, ніж шум в 70 дБ|.

Звукові хвилі в приміщенні|помешканні|, багато разів відбиваючись від стенів, стелі, виробничого устаткування|обладнання|, збільшують загальний|спільний| шум на 5-15 дБ|.