Забруднення повітря виробничих приміщень план

(логіка викладу і засвоєння матеріалу).

9.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини.

9.2. Класифікація шкідливих речовин по фізіологічній дії на організм людини.

9.3. Класифікація шкідливих речовин за ознаками дії на організм людини.

9.4. Контроль повітря робочої зони. Нормування шкідливих речовин.

9.5. Контроль концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

9.6. Захист від впливу шкідливих речовин.

Література

1. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р.

2. Беликов А.С. и др. Основы охраны труда: Учбеник./Под. ред. А.С. Беликова.- Днепропетровск: «Журфонд», 2007.- 494 с.

3. Охорона праці /Г. М. Гряник, С. Д. Лахман, Д. А. Бутко та ін. – К.: „Урожай”, 1994. – 227.

4. Канарев Ф. М. Охрана труда. – М.: Агропромиздат, 1988. - 350 с.

9.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини

Основною причиною забруднення атмосферного повітря є|з'являється| суперечність|протиріччя|, що різко заглиблюється|поглиблює|, між інтенсифікацією сільськогосподарствого виробництва і повільною розробкою та впровадженням прогресивних безвідходних технологій з|обладнання| захисту та його ощищення.|очистці| Всесвітня|всесвітня| організація охорони здоров'я зробила висновок|укладення|, що забруднення повітря має місце в тих випадках, коли речовина, що забруднює повітря, або декілька речовин, що забруднюють повітря, присутні в атмосфері в такій кількості і протягом такого часу, що вони заподіюють|спричиняють| шкоду або можуть сприяти спричиненню шкоди людям, рослинам, тваринам і майну.

Особливо складне положення|становище| спостерігається в крупних промислових регіонах і містах з|із| високою концентрацією промисловості. Забруднення атмосфери і зниження змісту|вмісту| кисню ведуть до глобальних змін на нашій планеті.

До хімічних чинників|факторів| робочого середовища|середи| відносять природний склад повітря і шкідливі його домішки|нечистоти| – виробничі домішки|нечистоти|, продукти згорання|згоряти|, піролізу, побутові гази, виділення з|із| синтетичних матеріалів і ін. Чисте повітря має наступний|слідуючий| склад: 20,93 % - кисню, 78,10 % - азоту, 0,93 % – інертні гази, 0,03-0,04 % - діоксиду вуглецю. В процесі виробничої діяльності в повітряному середовищі|середі| робочого місця|місце-милі| (зони) процентне|відсоткове| співвідношення може змінюватися.

Кожен газовий компонент|із| повітря істотно впливає|суттєву| на якість життєдіяльності людини.

Азот (N₂) – газ без кольору, смаку, запаху, хімічно інертний. Питома вага щодо повітря 0,97 кг/м³. Азот необхідний для життєдіяльності людини, оскільки входить до складу білків.

Кисень (О₂) – газ без кольору, смаку і запаху. Питома вага при нормальних умовах 1,11 кг/м³. При диханні людина поглинає приблизно 1/5 всього кисню, що попадає в легшені. Повітря, що видихається, містить, близько 17 % О₂ і до 4 % СО₂. При зменшенні кисню в повітрі до 17 % у людини наступає задишка і посилюється серцебиття, а при 12 % атмосфера робочого простору стає смертельно небезпечною, людина витримує такий стан 0,5 години.

Ознакою недостачі|нестачі| кисню в повітрі є|з'являється| запаморочення, нудота, головний біль. При кисневому голодуванні, коли в повітрі міститься|утримується| 11-13 % кисню, спостерігається зменшення здатності|здібності| очей розрізняти кольори|цвіт|, знижується гострота зору і так далі Якщо ж зміст|вміст| кисню падає до 7-8 % в порівнянні із звичайним|звичним| змістом|вмістом| 21 %, розвиваються дуже небезпечні для життя людини явища – задуха|задушення|, зниження температури тіла і так далі Особливо чутлива до кисневого голодування нервова система, оскільки кора головного мозку споживає в 30 разів більше кисню, чим інші органи людини.

Вуглекислий газ (СО₂) – газ без кольору, із слабокислим запахом питома вага його 1,52 кг/м³. При невеликих концентраціях в повітрі до 1 % він стимулює дихання (прискорює). При 6 % з'являється задишка, слабкість, при 10 % можливий непритомний стан, а при 20-25 % - смертельне отруєння. Доросла людина в звичайних умовах при легкій фізичній роботі виділяє 22,6 л. за годину, а при важкій фізичній роботі 40 л СО₂ за годину.

Окрім|крім| зміни складу повітря в повітряне середовище|середу| (робочої зони приміщення|помешкання|) можуть виділятися шкідливі домішки|нечистоти| у вигляді пилу, аерозолів. Наявність шкідливих домішок|нечистот| може привести до гострого отруєння, і навіть смерті при попаданні в організм людини великих доз за короткий проміжок часу, або викликати|спричиняти| професійні захворювання при попаданні в організм людини малих доз шкідливих речовин протягом тривалого часу.

Окисел вуглецю (СО) – дуже небезпечний газ, званий ще чадним газом, не має кольору, запаху, смаку, питома вага 0,97 кг/м³. Фізична дія на людину заснована на тому, що гемоглобін крові в 250-300 разів легше з'єднується з окислом вуглецю, чим з киснем. Тому при вдиханні повітря, що містить СО, кров насищається ним і втрачає здатність засвоювати кисень, що приводить до смерті.

Досить небезпечними є речовини: сірководень (за наявності в легенях більше 1 кг/м³ наступає миттєва смерть); хлор (викликає роздратування і спазми дихальних органів, зміну в роботі серця і судинних центрів); ацетон (наркотично діє на центральну нервову систему, гіпофіз, впливає на розумову діяльність, при великих концентраціях приводить до втрати свідомості); свинець (накопичення в організмі веде до зміни складу крові, припиняє роботу і інтелектуальний розвиток); ртуть (викликає психічні розлади і порушення координації рухів, накопичується в нирках і печінці, викликає загальне отруєння організму) і ін.

Токсичністю називається здатність хімічних речовин визивати шкідливу дію на організм людини.

Отруєння, що викликаються дією токсичних речовин, розділяються на гострих і хронічних.

Гостре отруєння виникає при попаданні в організм великих доз отруйної речовини і характеризується швидкою появою ознак отруєння і в окремих випадках смертельним результатом.

Хронічне отруєння розвивається поступово, протягом тривалої дії малих доз, характеризується стійкістю викликаних отрутою змін в організмі. В результаті хронічних отруєнь з'являються професійні захворювання.

Всі хімічні речовини в певних умовах можуть надавати загальну дію на організм людини, викликати зміни в різних системах і органах. Вони потрапляють через дихальні шляхи, травний апарат, шкіру і слизисті оболонки.

Більшість промислових отрут потрапляють через органи дихання і всмоктуються альвеолами легенів. Поверхня верхніх ділянок дихальних шляхів володіє чутливим епітелієм, що викликає реакції роздратування в організмі. Необхідно дотримувати правильний режим дихання у виробничих умовах: дихати із закритим ротом, застосовувати засоби індивідуального захисту.

Отруєння (через травний тракт) відбувається при ковтанні, під час живлення і дихання, а також при занесенні отрут в порожнину рота забрудненими руками і при курінні.

Отруєння відбувається через шкіряний покрив. Речовини нейтралізують захисний шкірний жировий шар і відкривають шлях для проникнення отрут, наприклад, бензин, ксилол, толуол, скипидар, вапно. Всі ці речовини самі розчиняються в жировому шарі і проникають в організм.

Всі хімічні речовини в певних умовах можуть надавати|робити| загальну|спільну| дію на організм або викликати|спричиняти| зміни в певних системах і органах.