Ковешников, анатомия человека, том 1

Між ручкою і тілом, а -також між тілом і мечоподібним відростком груднини є такі з'єднання:

•symphysis manubriosternalis, руч- ко-грудниний симфіз. Він знаходиться між ручкою і тілом, які з'єднані прошарком хряща з невеликою порожниною; з віком

симфіз переходить в синхондроз, у якому потім відбувається скостеніння;

• symphysis xiphosternalis, груднинний мечоподібний симфізз,

знаходиться між тілом і мечоподібним відростком; з віком відбувається його скостеніння.

Грудна клітка, thorax, утворена грудниною, ребрами і грудним відділом хребтового стовпа (рис. 69). Вона має форму зрізаного конуса, який сплюснутий в сагітальному напрямку так, що його пере- дньо-задній і поперечний розміри мають співвідношення 2:3. Грудна клітка обмежує порожнину грудної клітки, cavitas thoracis, де розташовані життєво важливі органи (серце, легені тощо).

Деталі будови. Грудна клітка має такі утвори:

ш apertura thoracis superior, верхній отвір грудної клітки (5x10 см), обмежений ручкою груднини, І ребром і І грудним хребцем;

яapertura thoracis inferior, нижши отвір грудної клітки (15 х 25 см), обмежений мечоподібним відростком, реберними дугами, XI і XII ребрами і XII грудним хребцем;

• arcus costalis, реброва дуга, утво-

рена нижніми краями VII - X реберних хрящів;

•angulus infrasternalis, підгруднинний кут, знаходиться між реберними дугами, нижче груднини;

•sulci pulmonales, легеневі борозни, розташовані з боків від хребтового стовпа на задній стінці;

•spatia intercostalia, міжреброві простори, знаходяться між ребрами, вони заповнені міжребровими м'язами і зв'язками.

Практичні зауваження. Форма і

розміри грудної клітки індивідуально варіюють і залежать від типу статури, фізичного розвитку, статі, віку і професії. Визначення форми грудної клітки і типу статури має важливе значення для діагностики багатьох захворювань. Деформації грудної клітки пов'язані з захворюванням кісткової системи, зокрема — хребтового стовпа. При рахіті спостерігається сплюснута з боків грудна клітка з дуже виступаючою вперед грудниною («курячі груди»).

Фіброзні з'єднання. До фіброзних з'єднань черепа належать шви, suturae, де між кістками є тонкі прошарки сполучної тканини. Розрізняють такі види швів:

•sutura serrata, зубчастий шов, кістки з'єднуються зубчастими краями (більшість швів покрівлі черепа);

•sutura squamosa, лусковий шов, кістки з'єднуються скошеними краями, накладаючись одна на другу (шов між лускою скроневої кістки і тім'яною кісткою);

•sutura plana, плоский шов, кістки з'єднуються більш-менш рівними краями (більшість швів лицевого черепа).

Після 25 - ЗО років відбувається зростання швів, при цьому сполучна тканина замінюється кістковою

і шви зазнають скостеніння (синостозування швів). Цей процес протікає довго та з індивідуальними варіаціями.

Синхондрози черепа. Хрящові з'єднання розташовані на основі черепа, до них належать такі з'єднання:

•synchondrosis sphenooccipitalis,

клино-потиличний синхондроз,

розташований між потиличною

іклиноподібною кістками (в молодому віці); з віком це з'єднання перетворюється в синостоз;

•synchondrosis sphenopetrosa, кли- но-кам'янистий синхондроз, знаходиться в однойменній щілині;

•synchondrosis petrooccipitalis, ка - м'янисто-потиличний синхондроз, знаходиться в однойменній щілині.

Скронево-нижньощелепний суглоб, articulatio temporomandibularis, парний, утворюється з'єднанням головки нижньої щелепи (еліпсоподібної форми) і нижньощелепної ямки скроневої кістки (рис.70) і належить до виросткових комбінованих суглобів.

Суглобові поверхні неконгруентні, тому всередині суглоба знаходиться суглобовий диск, discus articularis, який зростається з капсулою і поділяє порожнину суглоба на два ізольованих поверхи — верхній і нижній (комплексний суглоб).

Суглобова капсула. В ділянці скроневої кістки суглобова капсула прикриплюється до країв fossa mandibularis, охоплює спереду tuberculum articulare, а ззаду доходить до кам'янисто-барабанної щілини. На нижній щелепі капсула прикріплюється спереду до краю суглобової поверхні головки (над крилоподібною ямкою), а ззаду — до шийки нижньої щелепи.

Зв'язки. Капсула укріплена бічною зв'язкою, lig. laterale, пучки якої ідуть косо від виличного відростка скроневої кістки до шийки нижньої щелепи. Крім того, для

фіксації нижньої щелепи важливими є потовщення фасцій (зв'язки), які ідуть: 1) від шилоподібного відростка скроневої кістки до заднього краю кута нижньої щелепи

(lig. stylomandibulare); 2) від ості клиноподібної кістки до язичка нижньої щелепи (lig. sphenomandibulare).

Рухи. У скронево-нижньоще- лепному суглобі можливі такі рухи:

•піднімання і опускання нижньої щелепи відбувається навколо

фронтальної осі в нижньому поверсі суглоба. При значному опусканні щелепи хрящовий диск разом з головкою виходить на суглобовий горбок;

•висування нижньої щелепи вперед відбувається у верхньому поверсі суглоба, при цьому головка разом із суглобовим диском виходять на суглобовий горбок;

•бічні рухи щелепи відбуваються так, що з одного боку головка за-

лишається в ямці, здшснюючи незначне обертання, а з протилежного — вона разом із суглобовим диском виходить на суглобовий горбок.

Практичні зауваження

При сильному відкриванні рота (особливо у людей похилого віку)

можливі вивихи нижньої щелепи. При цьому головка виходить із суглобової ямки і переміщується наперед від суглобового горбка (в підскроневу ямку). Для вправлення вивиху необхідно, натиснувши на зуби, відтянути нижню щелепу вниз, а потім посунути її назад.

Груднинно-ключичний суглоб, articulatio sternoclavicularis, утворюється ключичною вирізкою груднини і груднинною суглобовою поверхнею ключиці, які мають сідлоподібну форму (рис. 71). Суглобові

поверхні неконгруентні, тому всередині суглоба міститься суглобовий диск, discus articularis, який поділяє порожнину суглоба на два відділи і міцно зростається з капсулою суглоба (комплексний суглоб).

Позасуглобові зв'язки. Груд- нинно-ключичний суглоб укріплений такими зв'язками:

•ligg. sternoclavicularia, гру днин- но-ключичні зв'язки, проходять спереду і ззаду, укріплюючи капсулу суглоба;

•lig. costoclaviculare, реброво-клю-

чична зв'язка, розташована між І ребром і ключицею;

•lig. interclaviculare, міжключична зв'язка, проходить над яремною вирізкою між обома кістками.

Рухи. За характером рухів груд- нинно-ключичний суглоб набли-

жається до кулястого (завдяки наявності суглобового диска).

Тут можливі такі рухи:

•навколо сагітальної осі — піднімання і опускання ключиці;

•навколо вертикальної осі — рухи ключиці вперед і назад;

•навколо фронтальної осі — обертання ключиці, при цьому рухається і лопатка.

Надплечово-ключичний суглоб, articulatio acromioclavicularis, утворюється плоскими суглобовими поверхнями акроміона і ключиці (рис. 72). Суглоб малорухомий, в ньому мож-

ливі зміщення поверхонь, які з'єднуються. Всередині суглоба інколи буває внутрішньо-суглобовий диск.

Капсулу укріплюють такі зв'язки:

• lig. acromioclaviculare, надплечо-

Дзьобо-надплечова зв'язка, lig. coracoacromiale, являє собою міцну зв'язку, яка тягнеться від дзьобоподібного відростка до акроміона лопатки. Вона розташована над плечовим суглобом і разом з відростком утворює склепіння плеча, яке

обмежує рухи плечової кістки вгору і запобігає її вивихам.

Верхня поперечна зв'язка лопатки, lig. transversum scapulae superiorius, знаходиться над вирізкою лопатки, перетворюючи її в отвір.

І СУГЛОБ

•навколо фронтальної осі — згинання (до 115°) і розгинання (flexio, extensio);

•навколо сагітальної осі — відведення (до 180°) і приведення (abductio, adductio);

•навколо вертикальної осі — обертання (90°-100°) (rotatio);

•колові рухи (360°), (circumductio).

Згинання і відведення в плечовому суглобі можливі лише до рівня плеча, тому що ці рухи гальмуються плечовим склепінням (lig.

coracoacromiale і відростками лопатки). Рухи кінцівки вище горизонтальної площини відбуваються разом з лопаткою.

Практичні зауваження. Анатомічні особливості плечового суглоба зумовлюють досить часто вивихи плеча (зустрічаються більше як в половині всіх випадків).

Цьому сприяють широка і тонка капсула суглоба, яка слабо укріплена зв'язками, а також неглибока суглобова западина при великій суглобовій поверхні головки плеча.

Ліктьовий суглоб, art. cubiti, є складним суглобом, в якому з'єднуються три кістки — плечова, променева і ліктьова. Вони утворюють три суглоби, які оточені спільною капсулою: плечо-ліктьовий, плечо-про- меневий і проксимальний проме- нево-ліктьовий суглоби (рис. 75).

Плечо-ліктьовий суглоб, art. humeroulnaris, утворений блоком плечової кістки і блокоподібною

вирізкою ліктьової кісткі. За формою він є блокоподібним з однією фронтальною віссю рухів, навколо якої можливі згинання і розгинання передпліччя. В зв'язку з тим, що борозна блоку йде косо (гвинтоподібно), передпліччя при згинанні відхиляється медіально.

Плечо-променевий суглоб, art. humeroradialis, утворений головкою виростка плечової кістки і суг-