Анатомия ТОМ3 Ковешников

Української асоціації народної медицини.

Кафедра

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ:

нормальной

а.

- arteria

анатомии- ртерія

m. - musculus

-м'яз

Луганскогопucl. -

аа.

- arterial

- артерії

mm. - musculi

- м'язи

n. - nervus

-нepв

art.

- articulatio

- суглоб

nn. - nervi

- нерви

artt.

- articulationes

- суглоби

nucleus

- ядро

государственногоsut. -

for.

- foramen

- отвір

nucll. - nuclei

- ядра

forr.

- foramina

- отвори

sul. - sulcus

- бороз а

gangl. - ganglion

-вузол

sull. - sulci

- бороз и

gangll. - ganglia

- вузоли

ligg. - ligamentaмедицинского- зв'язки vv. -venae

lam.

- lamina

- пластинка

sutura

- ш в

lamm. - laminae

-пластинк

sutt. - suturae

- шви

lig.

- ligamentum

- зв'язка

V.

-vena

- вена

- вени

университетаББК

A 64

Анатомія люди и. В трьох томах.

© В.Г. Ковешніков. І.І. Бобрик, А.С. Головацький,

І.І. Ільїн, Г.С. Кірьякулов, В.О. Козлов,

В.І. Лузін. В.М. Лупір, В.С. Пикалюк,

О.Ю. Роменський, В.З. Сікора,

Я.І. Федонюк. Б.В.Шутка

ISBN 966-8526-0

® Видавництво «Шико»

ISBN 978-966-492-04-1-2 (Том 3)

ТОВ "Віртуальна реальність", 2008

Нервова система — система ін-

поділяють на соматичний і вегета-

теграції і регуляції. Функція нерво-

тивний (автономний) відділи. Со-

вої системи полягає в забезпеченні

матичний відділ нервової системи

зв'язку організму із зовнішнім сере-

пов'язаний із органами соми (шкі-

довищем і регуляції діяльності ор-

рою, органами чуття, скелетними

ганів та систем самого організму.

м'язами, кістками і суглобами). Він

Тваринні

організми одержують

забезп чує зовнішню функцію не-

відомості

про навколишнє сере-

рвової системи. Вегет тивний відділ

нервової системи і

ервує нутрощі

довище у вигляді подразненьКафедра, які

сприймаються орга ами чуття. У

(viscera): серце, кров н сні суди-

них зовнішня е ергія т ансфор-

ни, гладкі м'язи і залози. Він в свою

мується в нервові імпульси, які по

чергу поді яєт ся а симпатичну та

парасимпатичну част ни, забезпе-

чутливих нервовихнормальнойволокнах пе-

редаються

в

центральну нервову

чуючи функцію нервової с стеми.

систему, де вони обробляються. Ре-

Нейр н

–

структурно-

зультати обробки інформ ції у виг-

функціональна од н ця нервової

системи. Основн ю структурною

ляді закодованих нервовиханатомииімпуль-

сів передаються до апарату руху,

і функціональн ю

диницею

внаслідок чого виникає відповідна

нервової

системи

є

нервова

реакція організму, спрямована на

клітина — нейр н (neuron), або

нейроцит.

Між

ервовими

зовнішній світ. Це Луганскогозовнішня функ-

ція нерв в ї

и теми, яка з безпе-

клітинами

розташовуються

чує зв'яз к

рганізму із зовнішнім

опорні і

трофічні

кліти

и, що

середовищем і його пристосув ння

утворюють проміж у речовину,

називаєть я нейр ліею,

до умовгосударственного, що з інюються. яка

Не менш важливою є внутрішня

neuroglia.

функція нервової системи, яка

Нейрони мають унікальну здат-

Для мультиполярних нейронів

ність — у відповідь на стимул (ме-

характерною є різноманітність фор-

ханічний, хімічний, електричний та

ми і розмірів.

ін.) генерувати нервові імпульси,

проводити їх по своїх відростках і,

завдяки наявності спеціалізованних

контактів між нервовими клітина-

ми (синапсів), передавати інформа-

цію від одного нейрона до іншого.

Орієнтовні

підрахунки

показали , що в нервовій системі є

від 10 до 100 млрд нейронів, які

мають

різноманітну

форму

і

розміри (від 5 до 135 мкмКафедра).

Нейрон має тіло, яке містить

ядро,

навколоядро або пе іка іон

(регісаrуоn) і цитоплазму; від тіла

відходять цитоплазматичнінормальнойвід ост-

ки,

по яких відбувається пошире ня

нервового імпульсу. У з леж ості

Рис. 1 Схе а будови нейронів. А —

від

кількості відростків розріз

я-

псевдоуніп лярний нейрон; В — біполяр-

нийнейр н;С—

ульт полярн йнейрон.

ють мультиполярні,

біполяр і

та

дендрити; 2 — аксон; 3— периферій-

анатомии1 —

псевдоуніполярні нейрони.

нийвідро ток;4—центральнийвідросток;

Мультиполярні

нейрони.

5 — тіло нейрона.

Такі

нервові

клітини

мають

Біполярні

і

псевдоуніп лярні

численні відростки, серед яких є

нейрони.

Біполярні

ейро и ма-

Луганского

дендрити і лише один аксон (Рис

ють два відростки, які відходять від

1):

■ дендрити (від грец. dendron —

протилежних полюсів тіла клітини.

дерево) являють собою

короткі,

У процесі е олюції та в ембріональ-

ному періоді більшість біполярних

государственного

численні,

д ревоподібно

нейронів,

в а лідок

зближення і

розгалужені відростки, які не

виходять

за

ежі

ЦНС; вони

з'єднання двох відростків, перетво-

проводять і

пульси в напрямку

рюються у псевдоуніп лярні нейро-

нервові клі ини мають акий

медицинскогони. Ці

до тіла клітини;

вигляд, ніби у н х один відросток,

■

аксон (від грец. axon — вісь) є

довгим

одиноким

відростком,

який Т-подібно ділиться поблизу

який може

виходити

за межі

тіла на два відрос ки — п риферій-

центральний:

университетаний і

ЦНС на периферію; він прово-

■ периферійний відросток (денд-

дить імпульси від тіла клітини.

Аксони мають довжину від 1 мм

рит) йде на периферію і закін-

чується рецептором, він прово-

утворюють основну масу спинно-

дить імпульси до тіла нейрона;

го і головного мозку, становлячи

■ центральний відросток (аксон)

99,9% від усіх нейронів центральної

проводить імпульс від тіла ней-

нервової системи. Саме асоціативні

рона; прямує в центральному нап

нейрони відіграють головну роль

рямку.

при обробці інформації, вони виз-

Справжні

біполярні

клітини

начають всю складність структури і

зберігаються лише в деяких ділян-

функції нервової системи.

ках (у сітківці, чутливих вузлах

Рецептори. Рецептори являють

VIII пари черепних нервів, слизовій

собою

спеціалізовані

нервові

оболонці носа).

закінч ння чутливих нейронів у

Функціональна класифік ція

різних тканинах, де зовнішня енер-

нейронів.З функціональної точки гія трансформується в нервовий

рухові та

імпульс. У залежності від розташу-

зору розрізняють чутливіКафедра,

ся, головнимнормальнойчин м, у чутливих

вставні (асоціатив і) ней они:

в ння розрізняють такі види рецеп-

■ чутливі (афере тні)1, або

ецеп-

торів:

торні нейро и р зташовують-

■ екстерорецептори: р зташовані в

шкірі, слизових об л нках і спе-

■ рухові (еферентні)анатомиинейрони просередовища. Така чутливість на-

вузлах спинномозкових і череп-

ціалізованих оболонках органів

них нервів за меж ми ЦНС, за

чуття (сітківці, перет нчастому

формою вони псевдоуніполярні

лабірінті та ін.). Вони сприйма-

(рідше — біполярні);

ють подразнення із зовнішнього

за ф рмою вониЛуганскогомультиполярні; і смако а);

водять імпульси на периферію до

зивається

екстерорецептивною

м'язів і залоз. Їх тіла розташов ні

(больова, температурна, так-

в ЦНС або вегетативних вузл х,

тильна, зор ва, слух ва, нюхова

государственногоміж чутливи и та руховими нейта капсулах углобів (тобто в ру-

■ вставні (а оціативні)

нейрони

■ пропріорец птори:

є

чутливими

пров дять імп льси в меж х го-

нерво ими закі че

ями в м'я-

ловн го мозку, вони зн ходяться

зах,

сухожилках, фасціях, кісті

вони такожмедицинскогом льтиполярні. п

ронами і є компонентами про-

ховому апараті). Цей вид чутли-

міжної обчислювальної

мережі

вості

називають

нервової сист ми, за формою

пропріоцептивним.

Завдяки

мільйонів, ауниверситетаасоціативні нейрони ■

опріоцепт вним імпульс м ми

Кількість ч тливих (на

ході) і

уявляємо

полож ння

іла

в

рухових (на виході) нейронів об-

п о торі,

відчуваємо

ак ивні

і

межена, їх

налічується

декілька

пасивні рухи;

інтерорецептори: розташовані у

внутрішніх органах (шлунку, сер-

ці, легенях, печінці та ін.) і крово-

кість синапсів у нервовій системі

носних судинах. Чутливість, яка

становить 10м (100 трильйонів).

пов'язана з внутрішніми органами,

Мова нервової системи — елек-

називається інтерорецептивною;

трична і хімічна. Інтенсивність сти-

■ окрему групу становлять так

мулу кодується частотою електрич-

звані складні види

чутливості,

не

них імпульсів та їхньою триваліс-

пов'язані з певними специфічними

тю. Під дією нервового імпульсу в

рецепторами,

засновані

на

синапсах

відбувається

виділення

хімічних речовин — медіаторів або

здатності

кори

великого

мозку

пропріорецепторамиКафедра. До них

виконувати

складний

наліз

та

н йротрансмітерів(ацетілхолін,

синтез подразнень,

які сприйма-

нора реналін, доф мін та ін). Вони

діють на сп ийм ючий нейрон і

ються

екстеро-

та

змінюють його електричну актив-

нормальной

відносяться:

дискри

інація

ність, передаючи певну інформацію.

(здатність

р зрізняти

два

Є синапси, в яких відбувається пря-

ма е ектрич а передача сигналів.

однакових подразнення, що діють

В

залежності

від

одночасно);

почуття

лок ліз ції

яке пов'язане з

анатомии

(здатність точно вст новити місце

нейротрансмітера,

який забезпечує

передачу

нервового

імпульсу,

дії

подразнення);

стереогноз

хімічні

синапси

поділяють

на

(тривимірно-просторове

почут я,

х лінергічні (нейротрансмітер —

суглобово-м'язовою

ацетилхолін),адренергічні

очима); та

Луганского

і тактильною

чутливістю,

і дає

(нейротрансмітер— н радреналін),

можливість розпізнання предметів

еротонінергічні

(нейротрансмітер

навпомацки

з

заплющеними

— еротонін),дофамінергічні

(нейротрансмітер—дофамін),

деякі інші. Синап и.

государственного(нейротран мітери — енкефаліни,

Нерв ві клітини зв'яз ні між собою

ГАМК-ергічні ( ейротрансмітер —

за

д помогою

ві ростків,

які

в

гамма-аміномасля а

кислота),

пурінергічні ( ейротрансмітер

—

місцях

з'єднань

з

іншими

АТФ і його похід і), пептидер ічні

нейрона

и утворюють спеціалізо-

медицинского

вані контакти,

котрі наз ваються

ендорфіни, бомбезин та інші

синапса и(synapsis).Відростки

нейропептиди). Відповідно до

нервової клітини можуть контак-

цього на та і ж групи п діляють

тувати з тілом і

шого нейрона або

безперервноуниверситета

нейрони, які формую ь скупчення

з його відростками, утворюючи різ-

хемергічн х клітин, aggregationes

ні види синапсів. Т по ий н йрон

cellularum chemergicum.

має від 1000 до 10000 синапсів, він

Мієлінова оболонка. Більшість

оцінює всі сигнали, які

аксонів нервових клітин вкриті особ-

ливо товстою оболонкою білого ко-

приходять до нього від інших нерво-

вих клітин, і відображає результати

льору, яка складається з жироподіб-

цієї оцінки частотою своїх власних

ної речовини — мієліну. Такі волок-

на називаються мієліновими (або

імпульсів. Розрізняють збудливі і

гальмівні синапси. Загальна кіль-

м'якітними). Мієлін виконує роль

ження

І.М.

Сєченова,

Ч.

ізолятора, сприяючи швидкому про-

Шеррінгтона та І.П. Павлова.

веденню імпульса по нервовому во-

Основним

принципом діяльності

локну. Тіла нервових клітин і дендри-

нервової системи є рефлекс (від

ти не мають мієлінової оболонки.

лат. reflexus — відображений).

Сіра і біла речовина. У головно-

І.М.Сєченов

у

своїй

книзі

му і спинному мозку розрізняють

"Рефлекси головного мозку " (1863)

сіру та білу речовину.

показав, що нервова система

Кафедра

Сіра речовина, substantia grisеa,

функціонує за принципом рефлек-

формується в тих ділянк х мозку,

су. Цей п инцип є універсальним

де сконцентровані тіла нейронів,

для всієї не вової системи і поши-

що не покриті мієліновою оболон-

рюється на психічну діяльність. На

нормальной

кою. Сіра речовина утво ює кору

початку XX століття відомий ан-

(cortex) великого м зку і

озочка,

г ійський фізіол г Ч.Шеррінгтон

ядра (nuclei) гол вн го і спинного

відкрив ос ов і закони рефлек-

мозку, а також ст впи (columnаe)

торної діяль

ості спинного мозку і

спинного мозку.

анатомииу

заклав основи в

ділення функціо-

Біла речовина, substantia alba,

нальних один ць нервової системи.

представлена ділянк ми мозку, де

Св го

повного

розв тку

рефлек-

розташовані відростки

ервових

т рний принц п роботи мозку набув

Луганскоговідкрив зовсім новий вид умовних

клітин, що покриті мієліновою обо-

класичних д слідженнях І.П. Пав-

лонкою, яка надає мозковій тка-

лова. Поряд із вр дженими, безу-

нині білого кольору. Біла речови а

мовними рефлексами І.П.

Павлов

формує волокна (fibrae), пучки (fas-