Анатомия ТОМ3 Ковешников
.pdfДругі нейрони лежать у проміжна чутливість), сітківки ока (зорова
ний зоні заднього рога спинного |
чутливість), |
внутрішнього |
вуха |
|||||||||||
мозку. Аксони цих клітин, перех- |
(слухова чутливість) і сосочків язика |
|||||||||||||
рещуючись лише частково, йдуть в |
(смакова чутливість). |
|
|
|
||||||||||
бічний |
канатик, |
де |
утворюють |
Провідні шляхи больової і |
|
|||||||||
передній спинномозково-мозочковий |
|
|||||||||||||
температурної чутливості |
|
|||||||||||||
шлях. Останній іде вгору, проходить |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
транзитно через довгастий мозок і |
Больові та температурні імпуль- |
|||||||||||||
міст до верхнього мозкового паруса, |
си від шкіри тулуба, шиї, частково |
|||||||||||||
в якому робить ще одне перехрестя. |
від голови і обох кінцівок ідуть через |
|||||||||||||
Потім пучок повертає назад і через |
спинний мозок в складі бічного |
|||||||||||||
верхню ніжку мозочка входить в |
спинномозково-т ламічного |
шляху, |
||||||||||||
мозочок, |
де |
закінчується |
в корі |
tractus spino-thalamicus lateralis. |
|
|||||||||
черв'яка (paleocerebellum). |
|
Перші нейрони цього шляху роз- |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
ташовані в спинномозкових вузлах. |
||||||||
|
|
Кафедра |
|
|
|
|
||||||||
Задній спи |
м зково-мозочковий |
Периферіч |
і |
відр стки |
псевдоуні- |
|||||||||
шлях, tractus spino-cerebellaris |
по ярних клітин в складі спинно- |
|||||||||||||
posterior (Флексига) |
|
мозкових |
ервів ідуть до шкіри, |
де |
||||||||||
Його перші нейрони розташовані |
закінчуються |
рецепторами, |
які |
|||||||||||
|
нормальной |
|
|
|||||||||||
у спинномозкових вузлах. Аксони |
сприй |
ають |
подразнення. |
Цент- |
||||||||||
псевдоуніполярних |
клітин |
через |
ральні відростки входять у спинний |
|||||||||||
задні корінці входять у сіру речовину |
м зок через задні корінці і закінчу- |
|||||||||||||
спинного мозку і |
закінчуються на |
ються на клітинах заднього рога |
||||||||||||
|
|
анатомии |
|
|
|
|||||||||
клітинах nucl. thoracicus, роз- |
(другий нейрон). |
|
|
|
|
|||||||||
ташованого у ШИЙЦІ заднього рога. |
Другі |
нейрони |
розташовані |
в |
||||||||||
Ці КЛІТИНИ є |
др гими |
нейронами |
ядрах г л вки і верхівки заднього |
|||||||||||
шляху. |
|
|
|
|
|
|
власне ядро). Аксони цих |
|||||||
Луганскогорога { |
|
|
|
|||||||||||
Ак они других нейронів прохо- |
клітин |
п р ходять |
а |
пр тилежну |
||||||||||
дять в бічний канатик своєї сторони |
с орону, утворюючи перехрестя, і |
|||||||||||||
(не перехрещ ються), де утво юють |
по ертають вгору у вигляді бічн го |
|||||||||||||
задній |
спинномозково-мозочковий |
спинномозково-таламічного шляху, |
||||||||||||
государственного |
||||||||||||||
шлях. Останній іде вгору, проходить |
tractus spino-thalamicus lateralis. |
|||||||||||||
до довгастого мозку, входить в |
Він проходить у бічному канатику |
|||||||||||||
мозочок чер з його н жні ніжки і |
спи ого моз у медіально |
від |
пе- |
|||||||||||
закінчується |
в |
корі |
|
черв'яка |
реднього спинномозково-мозочко- |
|||||||||
медицинского |
|
|||||||||||||
(paleocerebellum). |
|
|
|
вого шляху, прямує через довгастий |
||||||||||
3. Провідні шляхи |
|
мозок, |
міст і сер дній мозок в складі |
|||||||||||
|
медіальної |
пе лі і |
досяг є |
вентро- |
||||||||||
екстероцептивної чутливості |
||||||||||||||
латерального ядра дорсального та- |
||||||||||||||
университета |
|
|||||||||||||
Екстероцептивні |
шляхи |
прово- |
ламуса, закінчуючись на його клі- |
|||||||||||
дять подразнення від шкіри (шкір- |
тинах (треті нейрони). |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
90 |
|
|
|
|
|
|
|
90
|
Треті нейрони містяться у вент- |
Передній спинномозково - |
|
|||||||||||||||||
ро-латеральному ядрі дорсального |
таламічний шлях, |
|
|
|||||||||||||||||
таламуса. Аксони клітин цього ядра |
tractus spino-thalamicus anterior |
|
||||||||||||||||||
в |
складі |
таламо-кіркових пучків |
Перші |
нейрони |
розташовані |
в |
||||||||||||||
проходять через задню ніжку внут- |
||||||||||||||||||||
спинномозкових |
вузлах і |
представ- |
||||||||||||||||||
рішньої капсули і досягають зацен- |
||||||||||||||||||||
лені чутливими |
псевдоуніполярни- |
|||||||||||||||||||
тральної звивини. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
ми клітинами. Аксони цих клітин |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Провідні шляхи больової |
|
через задній |
корінець прямують |
в |
|||||||||||||||
|
|
спинний мозок, де частина волокон, |
||||||||||||||||||
|
і температурної чутливості |
|
||||||||||||||||||
|
|
не перериваючись, входить у |
задні |
|||||||||||||||||
|
від шкіри обличчя, слизових |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
перші |
ейрКафедрани |
із |
шляхами |
||||||||||||||||
|
оболонок носової та ротової |
|
канатики |
і |
р зом |
|||||||||||||||
|
|
порожнин, зубів і язика |
|
|
пропріоцептивної |
чутливості |
утво- |
|||||||||||||
|
|
|
|
рює пучки Голля і Бурдаха. Друга |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Йдуть у складі трійч стого нерва, |
частина волокон прямує в задній ріг |
||||||||||||||||||
tractus spinalisнормальнойn. trigemimi. При |
|
|
|
|||||||||||||||||
їх |
|
|
|
|
|
|
знаходяться |
в |
спинного мозку, |
де |
закінчується, |
|||||||||
чутливому |
|
трійчасто |
у |
вузлі |
передаючи |
|
імпульси |
другим |
||||||||||||
(ganglion trigeminale). |
|
|
|
|
нейронам. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Другі |
ейрони |
цього шляху міс- |
||||||||||||||
|
Другі |
ейрони р зташовані в nucl. |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
анатомии |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тяться в головці заднього рога (sub- |
||||||||
виході |
з |
цього |
ядра |
волокна |
stantia gelatinosa). |
Аксони клітин |
||||||||||||||
переходять |
на |
протилежний |
бік, |
других нейронів переходять на про- |
||||||||||||||||
тилежний |
бік |
і, |
повертаючи |
вгору, |
||||||||||||||||
приєднуються |
|
до |
біч ого |
спин- |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Луганского |
|
|
|
|||||||||||||
номозково-таламічного пучка і разом |
утворюють tractus spino-thalamicus |
|||||||||||||||||||
з |
ним |
досягають |
таламуса |
(III |
anterior, |
який |
р зташований |
у |
||||||||||||
нейрон). |
Звідси |
вони |
прямують |
в |
переднь му |
канатику |
спинного |
|||||||||||||
моз у. Він піднімається в довгастий |
||||||||||||||||||||
кору |
зацентральної |
звивини |
і |
|||||||||||||||||
мозок, де в складі медіальної петлі |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
государственногоого |
||||||||||||||||||||
закінчуються в її нижніх відділах. |
|
досягає таламуса. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
Прові ні шляхи |
|
|
|
Треті |
нейро и |
розташ вані |
у |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
вентро-лат раль ому |
ядрі |
дорсаль- |
||||||||||||
|
|
тактильної чутливості |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
таламуса, звідки акс ни через |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
медицинского |
|
|
|||||||||||||||||
|
Тактильна |
чутливість |
(відчуття |
таламо-кіркові |
в л кна |
д сягають |
||||||||||||||
дотику і тиску) від шкіри тулуба, |
заце тральної звивини. |
|
|
|
||||||||||||||||
шиї, частково від голови і обох кін- |
Тактильна чутливість від шкіри |
|||||||||||||||||||
цівок |
проводяться |
через |
спинний |
обличчя і слизових оболонок го- |
||||||||||||||||
|
|
университета |
|
|
||||||||||||||||
мозок по зад іх канатиках (пучки |
лови, зубів і язика проводиться че- |
|||||||||||||||||||
Голля |
і |
Бурдаха), |
а |
також |
ч |
ез |
рез гілки трійчастого нерва до його |
|||||||||||||
передній спи |
омозково -таламічний |
головного ядра (nucl. principalis). |
||||||||||||||||||
шлях, |
|
tractus |
|
spino-thalamicus |
Аксони клітин цього ядра пере- |
|||||||||||||||
anterior. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
хрещуються, входять до складу |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
медіальної петлі і разом з нею дося- |
|
91
91
гають таламуса. Звідси шлях пря- |
У латеральних ділянках formatio |
|||||||||||
мує в нижню частину зацентраль- |
reticularis |
розміщені |
сприймаючи |
|||||||||
ної звивини. |
|
|
зони, а в центральних відділах — |
|||||||||
|
|
Сітчаста формація, |
еферентні поля, |
звідки йдуть во- |
||||||||
|
|
локна до мозочка, спинного мозку |
||||||||||
|
|
formatio reticularis |
||||||||||
|
|
(tractus reticulo-spinalis), |
смугас- |
|||||||||
Сітчаста формація являє собою |
||||||||||||
того тіла, таламуса і кори великого |
||||||||||||
сукупність невеликих, але числен- |
||||||||||||
мозку. |
|
|
|
|
|
|||||||
них ядер, які розташовані і цент- |
|
|
|
|
|
|||||||
На відміну |
від |
проекційних |
||||||||||
ральних відділах стовбура мозку. |
||||||||||||
Ядра складаються з великої кіль- |
аферентних шляхів імпульси із сі- |
|||||||||||
кості дрібних та великих нейронів, |
тчастої фо м ції поширюються ди- |
|||||||||||
|
|
|
|
Кафедра |
|
|
||||||
які мають добре розг лужені від- |
фузно по всій корі, активізуючи її |
|||||||||||
ростки |
і |
утворюють сіткоподібні |
клітини і забезпечуючи нормальне |
|||||||||
структури. |
|
|
сприйняття специфічних аферен- |
|||||||||
Чутливі шляхи, які проводять |
тних імпульсів. |
А кора великого |
||||||||||
специфіч і імпульси (больові, тем- |
мозку, в свою чергу, регулює стан |
|||||||||||
пературні, зор |
ві, слухові і т.д.), в |
|||||||||||
активності клітин сітчастої фор- |
||||||||||||
місцях |
|
переключення |
широко |
|||||||||
|
мації. |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
нейрон ми сітчастої фор- |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
зв'язані знормальнойЯдра сітчастої формації мають |
||||||||||||
мації. Остання, т ким чи ом, стри- |
важливе значення як пункти пере- |
|||||||||||
мує чутливі |
імпульси |
н йрізно- |
||||||||||
ключення імпульсів, котрі йдуть із |
||||||||||||
манітнішої природи, будучи неспе- |
||||||||||||
гіпотала уса, смугастого тіла і лім- |
||||||||||||
цифічною |
аферентною |
системою |
||||||||||
|
анатомии |
|
|
|||||||||
головного мозку. |
|
бічної системи. Ці відділи централь- |
||||||||||
|
ної нерв в ї системи через сітчасту |
|||||||||||
Імпульсація, яка йде із сітч стої |
||||||||||||
формацію впливають на вегетатив- |
||||||||||||
формації, |
забезпеч є фон з г ль ої |
|||||||||||
активації |
нейронів усієї централь- |
ні і рухові нейрони стовбура мозку |
||||||||||
Луганского |
|
|||||||||||
н ї нервової системи, в тому чи лі і |
і спинного мозку (tractus reticulo- |
|||||||||||
к ри головного мозку. |
|
spinalis). |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
ЕФЕРЕНТНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ |
|
|
|
|||||
государственного |
||||||||||||
Рухові шляхи скла аються з двох |
1. Пірамідна система |
|||||||||||
систем низхідних волокон: 1) піра- |
Волокна |
пірамідної |
системи |
|||||||||
|
|
|
провод ть с ідомі рухові |
проводять |
|
очно |
координовані, |
|||||
мідноїмедицинского, яка |
||||||||||||
імпульси від кори великого мозку і |
цілеспрямовані, |
вольові імпульси |
||||||||||
довільн х |
рухів |
(Рис. 27). Вона |
||||||||||
2) екстрапірамідної, що проводить |
||||||||||||
представлена |
пірамідним |
пучком, |
||||||||||
рухові |
імпульси від підкіркових |
|||||||||||
fasciculus |
piramidalis, який поді- |
|||||||||||
ядер. |
Обидві системи взаємозв'язані |
|||||||||||
|
университета |
|||||||||||
і функціонують разом. |
|
ляється на fibrae corticonuclearis і |
||||||||||
|
fibrae corticospinales. |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
92 |
|
|
|
|
|
92
Перші нейрони пірамідних шля- |
чому волокна tractus corticospinalis |
|
||||||||||||
хів розташовані в корі передцент- |
anterior переходять на протилежний |
|||||||||||||
ральної |
|
звивини |
і |
прицентральної |
бік в спинному мозку. |
|
|
|||||||
часточки |
|
(гігантські |
|
пірамідні |
Практичні зауваження |
|
||||||||
клітини Беца). Аксони цих клітин |
Внаслідок того, що більшість |
|||||||||||||
формують пірамідний пучок, який |
кірково-спинномозкових |
волокон |
||||||||||||
проходить через коліно і передній |
перехрещується, діяльність м'язів |
|||||||||||||
відділ |
задньої ніжки |
внутрішньої |
кінцівок регулюється з протилежної |
|||||||||||
капсули, потім спускається в стовбур |
півкулі. А м'язи тулуба, діафрагма, |
|||||||||||||
головного |
мозку |
і |
спинний мозок. |
м'язи |
промежини |
мають |
і |
|||||||
|
|
|
|
Кафедра |
|
|
|
|||||||
Частина |
|
пірамідних |
|
волокон |
перехрещені і прямі зв'язки як з |
|||||||||
перехрещується |
|
і |
закінчується |
на |
правою, так і з лівою півкулями. |
|||||||||
рухових ядрах черепних нервів, які |
Тому п и ушкодженні пірамідних |
|||||||||||||
містяться в середньому мозку (III, IV |
шляхів |
спостерігаються |
центральні |
|||||||||||
|
нормальной |
|
||||||||||||
пари), |
мості (V, |
VI, VII |
пари) |
та |
паралічі м'язів кінцівок, а функція |
|||||||||
довгастому м зку (IX, X, XI, XII |
діафрагми і м'язів тулуба істотно не |
|||||||||||||
пари). Ця частина пі амідного пучка |
страждає. |
|
|
|
||||||||||
становить fibrae corticonucleares. |
|
Рухові ейр ни передніх стовпів |
||||||||||||
|
|
|
|
анатомии |
|
|
||||||||
Рухові |
клітини |
ядер |
черепних |
спинного мозку є другими нейронами |
||||||||||
нервів є другими нейро ами цього |
цього шляху, їх аксони виходять |
|||||||||||||
шляху, їх аксони виходять із с ов- |
через передні корінці і в складі |
|||||||||||||
бура мозку і в |
скл ді |
відповідних |
спинно |
озков х |
нервів |
досягають |
||||||||
|
|
|
Луганского |
|
|
|||||||||
черепних |
|
нервів |
дося ають м'язів |
келетних м'язів. |
|
|
|
|||||||
голови і шиї. |
|
|
|
|
|
|
2. Екстрапірамідна система |
|
||||||
Більша частина пірамідних во- |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
локон спускається вниз, |
в пір міди |
Е страпірамідна |
система забез- |
государственного |
||||||||
д вга того мозку і утворює fibrae |
печує н обхід |
ий то ус |
м'язів, на- |
|||||
corticospinales. На межі із спинним |
с ройку рухового апарата. Вона ав- |
|||||||
м зком 80% |
сіх волокон утво юють |
оматично створює фон г товн сті |
||||||
перехре тя і прямують до бічних |
м'язів до дії, а якому відбуваються |
|||||||
медицинского |
|
|||||||
канатиків спинного мозку |
(tractus |
швидкі, |
диференційовані |
рухи, |
||||
corticospinalis lateralis). |
Менша |
обумовлені |
|
ірк вою |
пірамідною |
|||
частина волокон не перехрещується і |
системою. Е страпірамідна система |
|||||||
проходить в п редньому канатику |
фу кціонує в нер зривн му зв'язку з |
|||||||
университета |
|
|||||||
спинного |
мозку |
|
(tractus |
пірамідною сист мою як єдине ціле. |
||||
corticospinalis anterior). |
|
|
Ядра екстрапірамідної системи |
|||||
Волокна |
переднього |
і |
бічного |
До екс рапірамідної системи на- |
||||
кірково-спи |
омозкових |
шляхів за- |
лежать такі ядра: ■ corpus striatum, |
|||||
кінчується на рухових клітинах пе- |
смугасте тіло, |
|
|
|
||||
редніх стовпів спинного мозку, при- |
складається з хвостатого і соче- |
93
93
Кафедра
нормальной
анатомии
Луганского
государственного
медицинского
Рис.университета27. Пірамідна с стема провідних шляхів, схема ично. 1 — fissura longitudinalis cerebri; 2 — fibrae corporis callosi; 3 — nucleus caudatus; 4 — thalamus; 5 — capsula interna;
6 — fibrae corticonucleares; 7 — рухові ядра черепних нервів; 8 — decussatio pyramidum; 9 - tractus corticispinalis lateralis; 10 — посегментне перехрестя tractus corticospinalis anterior; 11 — tractus corticospinalis anterior; 12 — fasciculus pyramidalis; 13 — nucleus lentiformis; 14 — gyrus precentralis.
94
94
вицеподібного ядер (стріопалі- |
■ tractus rubrospinalis, червоно - |
|
дарна система), які є вищими |
ядерно-спинномозковий шлях, по- |
|
центрами екстрапірамідної сис- |
чинається від червоного ядра се- |
|
теми; |
|
реднього мозку, де його волокна |
■ nucl. subthalamicus, субталамічне |
утворюють перехрестя, і прямує в |
|
ядро (люісове тіло), розташоване |
бічний канатик спинного мозку. |
|
у вентральному таламусі; |
|
Він має важливе значення, тому |
■ nucl. ruber, червоне ядро, |
містить- |
що через нього передають свої |
ся в покриві середнього мозку; |
імпульси ядра смугастого тіла і |
|
■ substantia nigra, чорна речовина, |
мозочок; |
|
розміщена в середньому мозку, на |
■ tractus tectospinalis, покрівельно- |
|
широко зв'язаніКафедраміж |
||
межі між покривом і основою |
спинномозковий шлях, йде від |
|
ніжки мозку. |
|
пок івлі середнього мозку (від |
Ядра екстрапірамідної |
системи |
я ер го бків); |
|
собою, з корою |
■ tractus |
vestibulospinalis, |
присін- |
||
і ядра нормальной |
|
|
||||
великого мозку, м зочком. Ост нній, |
кові-спи |
м зковий шлях, |
йде від |
|||
забезпечуючи к |
рдинацію рухів, є |
присті |
кових ядер моста; |
|
||
складовою частин ю цієї системи, як |
■ tractus |
olivospinalis, оливо-спин- |
||||
горбків |
чотиригорбикової |
но озков й шлях, йде від зуб- |
||||
анатомии |
|
|
||||
пластинки середнього мозку (lamina |
чатого |
ядра оливи |
довгастого |
|||
quadrigemina), присінкові ядра, олива |
озку; |
|
|
|
|
|
і сітчаста форм ція. |
■ tractus reticulospinalis, сітчато- |
|||||
|
|
спинн м зковий шлях, йде від сі- |
||||
Луганского |
|
|
||||
Провідні шляхи |
тчаст ї формації стовбура мозку. |
|||||
екстрапірамідної системи |
А с ни клітин смугастого тіла не |
|||||
Провідні шляхи екстрапір мід ої |
мають прямих зв'язків із спинним |
|||||
системи прово ять імпульси від |
мозком, вони переключаються не |
|||||
государственного |
||||||
підкіркових я ер до мотонейронів |
лише в підкіркових ядрах, але й у |
|||||
ядер черепних |
нервів і передніх |
сітчастій |
формації. |
|
Отже, |
|
ст впів пинного мозку. До них на- |
сітчасто-спи номозк вий шлях є |
|||||
лежать такі шляхи: |
важливим |
пр відним |
шляхом |
|||
медицинского |
|
|||||
|
|
ек трапірамідн ї системи. |
|
|||
риті университета |
|
|||||
|
ОБОЛОНИ МОЗКУ, MENINGES |
|
|
|
||
Головний і сп нний мозок пок- |
ТВЕРДА ОБОЛОНА, |
|
||||
трьома сполучнотканинними |
|
DURA MATER |
|
|
||
|
|
|
|
|
||
оболонами — твердою, павутинною |
Тверда мозкова оболона являє |
|||||
і м'якою. |
|
собою щільну фіброзну оболонку, |
||||
|
95 |
|
|
|
|
|
95
|
Кафедра |
|
|
нормальной |
|
|
анатомии |
|
interna; 3 — |
Луганского |
|
Рис. 28. Відростки та паз хи твердої мозкової оболони 1 — falx cerebri;2 — v. cerebri |
||
|
granulationes arachnoidales;4-sinus rectus;5 — confluens sinuum;6 — sinus |
|
якагосударственного |
||
осcipitalis;7— tentorium cerebelli; 8 — sinus petrosus superior;9 — diaphragma sellae;10-a. |
||
carotis interna et n. opticus; 11 - sinus sagittalis superior;12 — sinus sagittalis inferior. |
||
покриває головний і спинний |
товий канал, зростаючись з його |
|
тового медицинского |
||
мозок ззовні. |
стінками. Внутрішній лист к віль- |
|
Тверда оболона спинного мозку |
но охоплює пинний м зок. |
|
(dura mater spinalis) у межах хреб- |
Між двома листками є щілина, |
|
каналу розщеплюється на |
яка називається надтвердооболон- |
|
университета |
||
два листки — зов ішній і нутріш- |
ним простором, spatium epidurale. |
|
ній. Зовнішній листок є окістям для |
У ньому розташовані вну рішні ве- |
|
хребців і вистеляє зсеред ни хр б- |
нозні хребтові спл т ння. В бічних |
|
|
|
96 |
96
Кафедра
нормальной
анатомии
Луганского
государственного
Рисмедицинского. 29. Тв рда та павут нна оболони голов ого мозку, стік пазух. 1 — sinus sagittalis superior; 2 — dura mater encephali; 3 — sinus rectus; 4 — coufluens sinuum; 5 — sinus transver-sus; 6
— sinus occipitalis; 7 — arachnoidea spinalis; 8 — cisterna cerebellomedullaris; 9 — sinus
sigmoideus.
цевих |
университета |
|
відділах тверда мозкова оболона |
ку утворення кожного спинномоз- |
|
прикріпліюється до країв міжхр б- |
кового нерва. |
|
|
отворів, утворюючи випи- |
Вгорі dura mater spinalis зрос- |
тання по ходу спинномозкових |
тається з краями великого отвору |
|
корінців і поширюючись до почат- |
і переходить у тверду оболону го- |
|
|
|
97 |
97
ловного мозку. Внизу вона закін- |
durae matris, в них циркулює венозна |
|||||
чується сліпим мішком на рівні II |
кров (див. стор. 300). |
|||||
крижового хребця. |
|
|
ПАВУТИННА ОБОЛОНА, |
|||
Тверда оболона головного мозку |
||||||
ARACHNOIDEA MATER |
||||||
(dura mater encephali) має лише один |
||||||
|
|
|
||||
листок, який зсередини вистеляє |
Павутинна оболона являє собою |
|||||
порожнину черепа, відіграючи роль |
дуже |
тонку |
сполучнотканинну |
|||
окістя. Таким чином, надтвер- |
оболонку. Вона розташована між |
|||||
дооболонний простір тут відсутній. |
твердою і м'якою оболонами. її |
|||||
На основі черепа тверда оболона |
особливістю є те, що вона покриває |
|||||
міцно зростається з кістками, в ді- |
головний мозок суцільним шаром, не |
|||||
лянці склепіння вона з'єднана з ними |
захо ячи в його ямки, борозни і |
|||||
пухко і легко віш ровується (за |
щілини, тоді як м'яка оболона про- |
|||||
винятком ділянок швів). |
|
никає в усі щілини і борозни. Тому |
||||
|
головного мозку |
між ними є д сить добре помітний |
||||
Тверда об лКафедрана |
|
|||||
віддає декілька |
від остків, |
які |
підпавути ий |
простір, spatium |
||
проникають між |
частина и |
мозку |
subarachnoideum, |
який заповнений |
||
(Рис. 28, 29): |
|
|
спинномозковою рідиною, liquor cer- |
нормальной
■falx cerebri, анатомиисерп великого мозку, ebrospinalis.
розташовується сагітально між двома півкулями і доходить до Підпавут нні цистерни
мозолистого тіла; (cisternae subarachnoideae)
|
ликий, |
Луганского |
|
|
■ |
tentorium cerebelli, намет мо- |
Підпавутинний простір в |
ді- |
|
|
зочка, |
відокремлює потилич і |
лян ах ям к, заглибин і глибоких |
|
|
частки півкуль від мозочка; |
борозен м зку має розширення, які |
||
■ |
falx cerebelli, серп мозочка, еве- |
називаються підпавутинниими |
цис- |
государственного |
||||||||||
|
|
розташов ний |
сагітально |
ернами. Найбільші з их такі: |
|
|||||
|
між півк лями мозочка ззаду; |
■ |
cisterna |
cerebellomedullaris |
pos- |
|||||
■ diaphragma sellae, |
діафрагма |
|
terior, |
зад я |
мозочк во-мозк ва |
|||||
|
сідла, розташована в ділянці ту- |
|
цист рна, розташована між мо- |
|||||||
в |
|
|
|
|
|
зочком і довгастим м зк м1; |
|
|||
медицинского |
|
|||||||||
|
рецького сідла над гіпофізом; має |
|
|
|
|
|
|
|||
|
отвір для прохо ження лійки до |
■ cisterna |
fossae |
lateralis cerebri, |
||||||
|
гіпофіза. |
|
|
|
ци терна бічн ї ямки |
великого |
||||
|
Тверда оболона головного мозку |
|
мозку, розміщена в ділянці від- |
|||||||
|
|
|
|
|
|
повідної ямки мозку; |
|
|
||
|
университета |
|
||||||||
|
певних |
місцях розщеплюється і |
|
|
|
|
|
|
||
утворює |
простори, |
які |
вист лені |
■ |
cisterna |
chiasmatica, |
цистерна |
|||
зсередини |
е дотелієм |
— це пазухи |
|
перехрес я, розташов на в |
діля- |
|||||
твердої мозкової оболони, sinus |
|
нці перехрестя зорових нервів; |
||||||||
|
|
|
|
|
|
1 — має практичне значення, тому що тут можна зробити підкаркову пункцію, вводячи голку між атлантом і потиличною кісткою для відбірання спинномозкової рідини.
98
98
■ |
cisterna interpeduncularis, між- |
безпосередньо прилягає до речовини |
||||||||||
|
ножкова |
цистерна, |
міститься |
мозку. Вона проникає в усі щілини і |
||||||||
|
між ножками мозку. |
|
борозни мозку, беручи участь в |
|||||||||
|
Грануляції |
|
утворенні покриву шлуночків і |
су- |
||||||||
|
|
динних сплетень. У м'якій оболоні |
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
Павутинна |
оболонка |
головного |
міститься велика кількість крово- |
||||||||
мозку має ворсинчасті вирости, які |
носних судин, по ходу яких вона |
|||||||||||
називаються грануляціями, granu- |
входить у речовину мозку. Пот- |
|||||||||||
lationes arachnoideae1. Вони розта- |
рапляючи у шлуночки мозку, м'яка |
|||||||||||
шовуються головним чином у ді- |
оболона утворює такі судинні спле- |
|||||||||||
лянці верхньої |
сагітальної пазухи. |
тення: |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Кафедра |
|
|
|
|
|||||
Прориваючи тверду оболону, ці ут- |
■ plexus choroideus ventriculi la- |
|||||||||||
вори випинаються в порожнину па- |
teralis, судинне сплетення бічного |
|||||||||||
зухи або в її бічні лакуни. Вважають, |
шлуночка, |
тягнеться |
|
від |
||||||||
їло зернистості служать для відтоку |
міжшлуночкового |
отвору |
через |
|||||||||
|
нормальной |
|
|
|
||||||||
спинномозкової рідини з підп ву- |
централь у частину шлуночка в |
|||||||||||
тинного прост ру у венозні пазухи. |
нижній ріг; |
|
|
|
|
|
||||||
|
Павути |
а |
болона |
спинного |
■ plexus choroideus ventriculi tertii, |
|||||||
мозку, arachnoidea mater spinalis, |
судинне сплетення III шлуночка, |
|||||||||||
|
|
|
анатомии |
|
|
|
|
|||||
має зубчасті зв'язки, ligg. denticulate, |
розташоване |
в |
ділянці |
його |
||||||||
які |
являють |
|
собою фронт льно |
покриву; |
|
|
|
|
|
|
||
розташовані відростки, що з'єдную ь |
■ plexus |
choroideus |
ventriculi |
|||||||||
тверду і м'яку мозкові оболони; вони |
quarti, |
судинне |
сплетення |
IV |
||||||||
|
Луганского |
|
|
|
||||||||
містяться між передніми і з дніми |
шлуночка, розташ ване в ділянці |
|||||||||||
корінцями. Бічні відділи зв'язки |
його п криву. |
|
|
|
|
|
||||||
розділені на окремі зубці, які |
Судинні сплетення мають чис- |
|||||||||||
прикріплюються до твердої оболони. |
ленні ворсинки з густими капі- |
|||||||||||
государственного |
||||||||||||
Зубча ті |
зв'язки |
поділяють |
лярними сітками, які пр дукують |
|||||||||
підпавутинний |
простір |
спинного |
спинномозкову ріди у. |
|
|
|
||||||
м зку на передній та з дній відділи, |
|
Шляхи циркуляції |
|
|
||||||||
які сполучаються між собою. |
|
|
|
|||||||||
мозкумедицинского. си ками судинних сплетень пос- |
||||||||||||
|
Підпавутинний простір спинного |
|
пинномозк вої рідини |
|
|
|||||||
мозку вгорі |
б зпосередньо пере- |
Спинномоз ва рідина, liquor |
||||||||||
ходить в такий же простір головного |
cerebrospinalis, пр дукується вор- |
|||||||||||
|
университета200 мл. З |
|
|
|||||||||
М'ЯКА ОБОЛОНА, РІА MATER |
тійно |
і заповнює |
порожнини |
шлу- |
||||||||
|
|
|
|
|
ночків |
та |
підпавутинний |
простір. |
М'яка оболо а являє собою тон- Загальна її кількість с ановить 150-
: у спол чнотка нну оболону, яка |
бічних шлуночків че- |
|
— пахіонові грануляції (A. Pacchioni).
99
99