Анатомия ТОМ3 Ковешников

Органи

чуття

забезпечують

6)

шкірний.

зв'язок організму із зовнішнім сере-

Аналізатори

функціонують

за

довищем. Подразнення, які йдуть із

принципом відображення, відбива-

зовнішнього середовища, сприйма-

ючи об'єктивність реального світу.

ються рецепторами, що розташовані

в рецепторних оболонках

органів

Три відділи аналізатора

чуття. Вони розвиваються з екто-

З

морфологічної

точки

зору

дерми. Органи чуття забезпечені

кожний

аналізатор

складається

з

додатковими елементами, які мають

трьох відділів:

Кафедра

складну будову і виконують

ункції

1)

ецепторний

відділ

лежить

захисту, полегшення і сприйняття,

на перифе ії, він представлений ре-

дозування

подразнень.

Сукупність

цепторними

клітинами

або

нерво-

нервових елементів різних рівнів, які

вими закінченнями, які сприймають

нормальной

забезпечують

сп ийняття

под-

подразне

я

і трансформують

їх

в

разнення,

перетв рення енергії под-

нервовий імпульс;

разнення у енергію збудження, ко-

2)

до пр відникового

відділу

дування,

перенесення

закодованої

належать нервові волокна (нерви,

трансформація

анатомииподразнень у нервові 3)

інформації до

централь их

ділянок

провідні

шляхи),

які

проводять

нервової

системи,

її а

аліз

і

фор-

нервові імпульси в кору головного

мування відчуття

складають

налі-

мозку;

затор.

В

рецепторах

відбув є ься

кірковий відділ, представ-

специфічногоЛуганскогові

імпульси,

які по нервах і провід их

лений

центрами

в

корі

головного

шляхах передаються в кору великого

моз у,

де відбувається аналіз і син-

тез збуджень; на

снові

діяльності

мозку, де

сприймаються у

вигляді

клітин

головного мозку

збудження

государственного

чуття. Таким чином

сприймаються як відчуття.

відбувається

аналіз

подразнень, які

Різновиди рецепт рів ор анів

йдуть

із

зовнішнього

се едовища,

чуття.

В залеж

ості

від структури

т му

периферичні

відділи

органів

розрізняють три типи рецепторів:

Павловмедицинского). Є

чуття (око, вухо та ін.) об'єднуються

1)

рецепт р

представлений

з

провідними

шляхами

і

ервовою

літин ю з в л сками або

відповідними

ілянками

кори

і шими

прист суваннями

для

великого

мозку в

аналізатори

(І.П.

сприйняття

подразнень

(сітківка,

4)университета

шість аналізаторів:

нюхові клі ини);

такі клітини є пер-

1)

зоровий;

шими нейронами провідних шляхів

2)

сл ховий;

аналізатора;

3)

присі

ков

й;

2) рецептор складається з групи

нюховий;

спеціалізованих

епітеліальних

5)

смаковий;

клітин з волосинками, до яких під-

170

ходять і обплітають їх кінцеві роз-

Еволюція

органів

чуття

йде

галуження чутливих клітин (перші

паралельно

з розвитком органів

нейрони), які містяться у вузлах

руху, тому з'являються дистанційні

рецептори смаку, слуху і присін-

органи чуття, які забезпечують

кового апарата);

реакцію організму на подразнення,

3) рецептор представлений дише

що

йдуть

від

предметів,

нервовими

закінченнями

розташованих на певній відстані.

різноманітної форми, які розта-

Більш

розвинуті органи

чуття

шовані між клітинами епітелію (в

з'являються у тварин, у яких крім

шкірі).

чутливих

оболонок з

рецепторами

Еволюція органів чуття. Вперше

виникають допоміжні елементи. Ці

Кафедра

примітивні органи чуття з'являються

лементи мають функцію захисту,

в

ектодермі

у

кишково-

полегшення і посилення подразнень

порожнистих. Вони м ють вигляд

та їх

озування. Вони розвиваються з

особливих чутливих (рецепторних)

мезодерми. Ев люція периферичних

нормальнойк ри, де вин

клітин, які сильніше

еагують

на

відділів а алізат рів відбувається в

подразне я, ніж інші клітини

тісному взаєм зв'язку з еволюцією

ектодерми. В процесі подальшої

го овного

мозку,

особливо

його

еволюції рецепторні клітини скуп-

кають вищі центри, які

анатомии

чуються в певних місцях — в ділян-

аналізують подразнення.

ках голови, рота, на щупальцях.

Інтенс вніш й розвиток тих чи

Концентрація

рецепторних клі-

інших органів чуття залежить від

тин

супроводжується

їх

способу життя тварини і середовища,

хімічних (

Луганского

спеціалізацією.

Одні

кліти

и

в якому в на живе.

спеціалізуються

на

сприйнятті

механічних подразнень, інші —

смакових) і т.д.

государственногоFT

ОКО ТА СТРУКТУРИ УТВОРІВ, OCULUS

даєтьсямедицинскогоз оч ого

STRUCTURAE PERTINENTES

Орган

зору

(organum visus)

Зовнішні

рієнтири

розташований у очній ямці та скла-

Очне яблуко розташоване в очній

университета

яблука і допоміж-

ямці,

має кулясту форму з такими

них органів ока.

орієнт

рами:

ОЧНЕ ЯБЛУКО,

■ polus anterior, передній полюс, є

BULBUS OCULI

найбільш опуклою частиною ро-

Термінологія: oculus (лат.) — око;

гівки;

ophthalmos (грец.) — око, звідси —

■ polus posterior, задній полюс,

офтальмологія та інші терміни.

являє собою найбільш опуклу

171

задню частину, яка розташована

Білкова оболонка (склера), sclera,

латерально від зорового нерва;

складається із щільної сполучної

■ equator, екватор — лінія, яка

тканини, непрозора, має білий колір,

проходить поперечно між полю-

є задньою частиною (4/5 фіброзної

сами; площина екватора ділить

оболонки, від

рогівки

очне яблуко на передню і задню

відокремлюється борозною, sulcus

половини;

sclerae, в цьому місці у товщі склери

■ meridiani, меридіани — поздовжні

проходить циркулярна венозна па-

лінії, які йдуть по колу і з'єднують

зуха, sinus venosus sclerae1. Передня

обидва полюси;

її частина вкрита кон'юнктивою

■ axis bulbi externus, зовнішня вісь

утворена сполучною тканиною

■ axis bulbi interims,Кафедра

очного яблука, являє собою пряму

багатоша овим епітелієм. Решта

лінію, яка з'єднує обидва полюси

склери вк ита ендотелієм.

(довж. 24 мм);

Рогівка, cornea це передня опук-

■ axis

внутрішня вісь

ла і прозора частина фіброзної обо-

нормальной

очного яблука — це частина осі від

онки. Во а складається із щільної і

внутріш ьої п ве хні рогівки до

сполучної тканини, яка не має кро-

сітківки (довж. 21,5 мм);

воносних судин. З двох боків рогівка

opticus, зорова вісь, відпові-

покрита епітелієм.

■ segmentum

анатомии

дає напрямку світлових променів

Суд нна оболонка,

від

переднього

полюса

до

tunica vasculosa bulbi

центральної ямки сітківки;

anterius, передній

Судинна оболонка є середньої:

Очне яблукоЛуганского

сегмент;

оболон ю очн го яблука, вона

■ segmentum posterius, задній сег-

кладається з власне судинної обо-

мент.

лон и, війк во о тіла і райдужки.

складається з кап-

містить багато

кровоносних судин

государственного

сули і ядра (внутрішніх се едовищ)

які забезп чують живлення сітківки і

(Рис. 54).

виділення водя истої вол ги.

Кап ула має три

оболонки:

во-

Власне суди

а обол нка, cho-

локнисту, судинну і внутрішню

rioidea — це задня, більша частина

медицинскогодини і

(сітківку).

суди ної оболонки. Вона складаєть-

ся з тонкого пр шарку сп лучної

Волокниста оболонка ока,

тка ини, я а містить кр в н сні су-

tunica fibrosa bulbi

пігментні клітини; ця оболон-

университета

Фіброзна оболонка є зо нішньою

ка пухко зрослася із склерою, тут -:

оболонкою, яка діл ться на білкову

щілиноподібний

навколосудинний

оболонку (склеру) і рогі ку.

про тір, spatium perichoroidale.

centralis; 10 — axis opticus;анатомии11 — axis bulbi externus; 12 — n. opticus; 13 — discus n. optici; 14 —

Рис. 54. Розріз ока, схематично. 1 — camera anterior; 2 — lens; 3 — iris; 4 — angulus iri-

docornealis; 5 — camera posterior; 6 — corpus ciliare; 7 — sclera; 8 — retina; 9 — fovea

с б ю

Луганского

choroidea; 15 — corpus vitreum; 16 — conjunctiva; 17 — zonula ciliaris; 18 — cornea.

Війкове тіло, corpus ciliare, яв-ляє

ний напрямки, він є акомодаційним

нормальной

потовщену частину судинної

м'язом; ■ processus ciliares, війкові

б лонки, яка кільцеподібно оточує

відростки, містяться на

кришталик. Спере у вій-кове тіло

внутрішній поверх і війк в го тіла

переходить рай ужку, ваду — у

(всього 70-80); в ни йдуть в

власне судинну оболонку. ■"

радіальному напрямку і мають

государственного

війковому тілі є війков й м'яз і

вели у ількість кр в носних

війкові відростки; musculus ciliaris,

капілярів; Райдужка, iris, є видимою

війковий

'яз, скла ається з гладких

передньою частин ю судинн ї обо-

язових волокон, які мають

лонки. В її ц нтрі міс иться отвір

медицинскогом'

циркулярн й, радіальний і

округлої форми — зіниця, pupilla1.

университета

меридіональ-

pupa — лялька,

тому що зіниці

173

відображаються в

зменшеному вигляді

постать

спостерігача.

Зміною

розміру

зіниці

регулюється

б) stratum nervosum, нервовий шар,

надходження світлових

променів в

є внутрішнім прозорим шаром, який

око. Своїм зовнішнім, війковим

містить рецептори

(палочковидні

краєм, margo ciliaris, райдужка зро-

та колбочковидні зорові клітини).

щена з війковим тілом; її внутрішній,

Колбочки

сприймають світлові

зіничний край, margo pupillaris,

промені при яскравому освітленні і є

оточує зіницю. У місці сполучення

рецепторами кольорів, рецептори

рогівки

і

райдужки

знаходиться

денного світла. Палички

гребінчаста зв'язка з щілиноподібним

функціонують у присмерках, рецеп-

простором. В райдужці є пігментні

тори присмеркового світла; ■ pars

клітини1, від кількості пігменту

caeca retinae, сліпа частина

кулярні м'язовіКафедра

залежить колір очей і гл дкі м'язи:

сітківки, нервових клітин не має і

■ m.

sphincter

pupillae, м'яз-зву-

складається із пігментного шару і

жувач

зіниці,

являє

собою

цир-

шару епітеліальних клітин. Вона має

рювач

волокна, які ле-

такі частини:

нормальной

жать навколо зіниці, вони зву-

а) pars ciliaris retinae, війкова

жують зі ицю;

частина сітківки, п криває війкове

■ m. dilatator pupillae, м'яз-розши-

тіло, світлочутливих рецепторів не

зіниці, його м'язові волокна

має;

tunica

анатомии

спрямовані

р ді ль о,

вони

б) pars iridica retinae, райдуж

розширюють зіницю.

на частина сітківки, покриває рай

Внутрішня оболонка оч ого яблука,

дужку і теж не має світлочутливих

елементів.

яка має такі

Луганского

interna bulbi

Внутрішня оболонка очного яб-

Зор ва частина сітківки

лука представлена сітківкою, retina,

Цю частину сітківки добре видно

частини:

у живого через офтальмоскоп: вона

государственногодає вла не с динній оболонці, (діам. 1,7 мм), який є 2

■ pars optica retinae, зорова части

має темно-ч рво ий колір. В ділянці

на сітківки, являє собою задню,

заднього полюса сітківки міститься

більшу її частину, яка відпові

диск зорового

ерва,

discus n. optici

a)

місцем виходу

медицинского

спереду ця частина закінчуєть

зорового нерва із сітківки . В центрі

ся зубчастою лінією, ora serrata,

диска лежить заглибина диска,

сітківка

ає два шари:

excavatio disci, через яку в сітківку

- від

stratum pigmentosum, пігмент-

входить a. centralis retinae.

университета

ний шар,

представлен зо нішнім ша-

На 4 мм лат ральніше від диска

ром, який містить пігментні клітини;

розташована жовта пляма, macula

lutea (діам. 1 мм), овальної форми, з

задньою поверхнею рогівки, ззаду —

центральною ямкою, fovea centralis.

передньою

поверхнею

райдужки.

В цьому місці фокусуються світові

Через зіницю вона сполучається з

промені (місце найбільшої го-строти

задньою

камерою

ока. У

ділянці

зору).

з'єднання рогівки з райдужкою

Внутрішнє середовище ока

розташований

райдужково-рогівко-

вий кут, angulus iridocornalis. Тут

До внутрішнього середовища ока

сполучнотканинні

волокна

склери

належать

кришталик

та

камери

утворюють перегородки, які між

очного яблука, що містять водянисту

собою

переплітаються і

формують

вологу і склисте тіло.

перегородкову

сіточку,

reticulum

Кришталик,

trabeculare3. Між

її

перегородками

л жать

щілиноподібні

простори,

lens

вистелені ендотелієм, spatia anguli

Кришталик являє собою прозоре

iridocornealis4. Вони сполучаються з

двоякоопуклої

тіло, яке має виглядКафедра

sinus venosus sclerae.

лінзи з перед

ьо-задньою відстанню

Задня

камера

ка, camera pos-

4 мм і діаметр м 9 мм. Він скла-

terior

bulbi,

спереду

обмежена

дається з пружних, п озорих воло-

задньою поверхнею ра дужки, ззаду

мають судин. Центр льна

кон, які ненормальной

— передньою поверхнею кришта-

частина

кришт лика

твердіша і

лика і zonula ciliaris. Задня камера

називається ядром, периферична —

ка сполучається з просторами по-

кора

кришталика ме ш

пружна.

між волокнами війкового пояска, а

Кришталик

оточений

безструктур-

анатомии

через зіницю — з передньою каме-

ною капсулою, capsula lentis. Кап-

рою о а.

сула

прикріплюється

до війкового

Передня і задня камери ока за-

тіла за допомогою війково о пояска,

повнені пр зорою рідиною,

яка на-

zonula

1

волокнами

ciliarisЛуганского. Між зивається водя истою в л г ю, hu-

зв'язки лежать пояскові п остори,

mor aquosus.

spatia zonularia2 які сполучають я з

Склиста

камера

ока

(зазадня

задньою камерою ока (Рис. 55).

камера), camera vitrea bulbi (camera

государственногоpostrema), лежить позаду

Ка

ери очного яблука,

кришталика

і

являє

соб ю

широку

camerae bulbi

порожнину,

я а зап внена прозорим

Передня камера

ока,

camera

склистим

тілом,

corpus

vitreum.

bulbi,

спереду обмеж на

anteriorмедицинскогоО таннє має драглисту кон-

1 — циннова зв'язка. 2 —

петітові простори.

3

университета

— гребінчаста зв'язка, lig.

pectinatum.

4

— фонтанові простори.

175

3 — m. ciliaris; 4Луганского— ora

Рис. 55. Передня частина очного яблука, розріз. 1 — conjunctiva; 2 — sinus venosus sclerae;

serrata; 5 — retina; 6 — spatia anguli iridocornealis; 7 — zonula ciliaris; 8

государственноговодя и тої вол ги

— lens; 9 — nucleus lentis; 10 — iris; 11 — camera anterior; 12 — cornea; 13 — angulus

iridocornealis.

систенцію і оточене тонкою капсу-

відбувається в

медицинскогомає зв'язок з

лою. Спереду склисте тіло має ямку

діля ці angulus iridocornealis через

склистого

тіла ля

кр шталика,

фо танові прост ри в sinus venosus

fossa hyaloidea.

sclerae (шлемів канал). Ця пазуха

Шляхи

циркуляції

одянистої

венами склери. За раху-

университета

вологи. Водя иста волога проду-

нок цього механізму підтримується

кується капілярами війко их від-

певний і пос ійний

иск в к мерах

ростків, цей процес

ідбувається

ока (очн й иск).

При порушенні

постійно. Рідина находиться в про-

відтоку виникає важке захворювання

сторах пояска, spatia zonularia, a

— глаукома, яке супроводжується

звідти поступає в камери ока. Відтік

підвищеним очним тиском.

176

государственного

Зал млюючі

сере овища

очного

внутрішньої осі) промені світла

яблука. Промені світла, п оходячи

фокусуються або

попереду сітківки

через очне яблуко, заломлюються і

(короткозорість),

або

п заду

неї

1)

медицинского

фокусуються

в

fovea

centralis

(далекозорість). Корекція таких

сітківки.

До

заломлююч х

порушень здійснюється за допомо-

середовищ очного яблука належать:

гою відповідних

кулярів або

кон-

рогівка,

2)

водяниста

волога

тактн х лінз.

У университета

передньої і задньої камер ока, З)

Механізм акомодації. Під час

кришталик,

4)

склисте

тіло.

розглядання пр дме ів,

які знахо-

Практичні зауваження

дяться далеко, війковий м'яз розслаб-

випадках невідповідності сили

ляється, внутрішні середовища оч-

заломлюючих

середовищ

ока і

ного яблука створюють певний тиск,

довжини очного

яблука

(його

який розтягує оболонку, при цьому

177

zonula ciliaris перебуває в натягну-

ються в ділянці каналу зорового

тому стані. Це призводить до натягу-

нерва від сухожилкового кільця і

вання капсули кришталика, і він стає

прикріплюються до білкової обо-

більш плоским (товщина 3,7 мм). Під

лонки (Рис. 56.).

час розглядання

предметів,

які

Прямі м'язи:

знаходяться

близько,

відбувається

■ m. rectus superior, верхній прямий

скорочення

m.

ciliaris,

при цьому

м'яз,

спрямовує зіницю

вгору;

війкове

тіло

разом

із судинною

іннервація — окоруховий нерв;

оболонкою

підтягується

вперед.

■ m. rectus interior, нижній прямий

Одночасно

з

цим,

внаслідок

м'яз,

спрямовує зіницю вниз; ін-

скорочення

циркулярних

волокон,

Кафедра

зменшується

діаметр

кільця

вій-

нервація — окоруховий нерв;

кового

тіла,

в

якому

іксується

■ m. rectus medialis, присередній

прямий

м'яз,

спрямовує

зіницю

кришталик.

Натягув ння

zonula

ме іально; іннервація — окору-

ciliaris зменшується,

розслаблюється

називаєтьсянормальнойнерв.

капсула кришталика і він, внаслідок

ховий

ерв;

своєї пружн сті,

стає

опуклим

■ m. rectus lateralis, бічний прямий

(товщина

4,4

мм).

Цей

процес

м'яз,

спрям вує

зіницю

лате-

рал но; і нервація

— відвідний

акомодацією.

У

призводить

до

анатомиийого сий м'яз, його сухожилок пере-

літньому віці пружність кришталика

зменшується,

розвивається

трофія

Косі м'язи:

частини

волокон

m.

ciliaris,

що

■ m. obliquus superior, верхній ко-

послаблення і

Луганского

порушення акомодації.

идається через блок, trochlea. і

змінює

напрям к,

повертаючи

ДОДАТКОВІ

назад

і

латерально.

При-

СТРУКТУРИ ОКА,

кріплюється він до верхньо-ла-

государственного

STRUCTURAE OCULUS

теральної сторо и очн го яблука

ACCESSORIAE

позаду

кватора; м'яз повертає

До

додаткових

структур

ока

очне

яблуко

в

из

і латерально:

належать: зовнішні м'язи очного

і нервація — блоковий нерв;

медицинскогоямки, йде

яблука, фасції очної ямки, брови,

■ m. obliquus interior, нижній ко-

повіки, сполучна оболонка і сльозо-

сий м'яз, п чинається в медіаль-

вий апарат.

ому відділі нижньої стінки очної

вгору і прикріплюється

очногоуниверситета

Зовнішні м'язи очного яблука,

до латеральної

с орони

очного

musculi externi bulbi oculi

яблука

позаду

ква ора; обертає

Є чотири прям х,

д а косих м'язи

очне яблуко вгору і л терально;

яблука і м'яз-підіймач

іннервація — окоруховий нерв.

верхньої повіки. Всі вони (крім

нижнього косого)

почина-

178

тканинною оболонкою

(теноновою

капсулою), яка утворює піхву очного

яблука, vagina bulbi.

Обернені одна до одної поверхні

очного яблука і фасціальної піхви

гладкі, з'єднуються тонкими тяжами

сполучної

тканини;

надбілковий

простір

між

ними

заповнений

рідиною. Таким чином очне яблуко

легко обертається, як у суглобовій

впадині.

Рис. 57. ЗагальнийКафедра

Спе еду очна ямка замикається

тонкою пе егородкою, septum orbit-

ale, яка з'єднується з верхньою та

вигляд ока спереду.

нижньою повіками.

нормальной

1 - supercilium; 2 - palpebra superior;

З -

Повіки, palpebrae, мають форму

comissura medialis palpebrarum; 4 - carun-cula

п астинок, легко змикаються і за-

lacrimalis; 5 - iris; 6 - palpebra inferior; 7 - cilia;

кривають око (Рис. 57).

8 - comissura lateralis palpebrarum; 9 - pupilla.

яблука

від

Верхня і нижня повіки, palpebrae

анатомии

обмежують

M. levator palpebrae superioris,

superior

et

inferior,

м'яз-підіймач

верхньої повіки,

по-

щілину повік, rima palpebrarum. Над

верхньою повікою лежить брова,

чинається

разом з

м'язами

очного

supercilium. Повіки ззовні

покриті

Луганского■

сухожилково о

кільця,

шкірою, зсередини — кон'юнктивою

проходить над m. rectus superior і

(

получн ю

об л нкою).

Повіки

вплітається в шкіру верхньої повіки.

мають такі утвори:

Піднімає верхню повіку.

tarsus superior et inferior, верхній

государственногоне

Фасції очної ямки,

та нижній хрящі повіки, являють

fasciae orbitae

собою

щіль і сполучн тканинні

пластинки у вигляді к зирьків,

які

Очне ябл ко заповнює очну ямку

утворюють основу повік;

повністю і відокремлюється від її

медицинского

і

стінок 'язами і жировою тканиною,

■ limbi

palpebrales,

передній

яка становить жирове тіло очної

задній канти п вік, на них є вії,

ямки,

corpus

adiposum

orbitae1

—

cilii;

palpebrarum,

спайки

своєрідний

аморт

затор

ока.

Від

■ comissurae

университета

очного

яблука

жиро е

тіло

повік (бічна і присередня), явля-

відокремлене щільною сполучно-

ють собою місця з'єдн ння верх-

ньої і нижньої повік;