Анатомия ТОМ3 Ковешников

ВЕНТРАЛЬНИЙ ТАЛАМУС1,

шоване латерально від поперед-

THALAMUS VENTRALIS

нього, його ядро є підкірковим

Вентральний таламус,

thalamus

центром зору. До нього підходить

і тут закінчується більша частина

ventralis, або субталамус,

розташо-

волокон зорового шляху.

ваний між гіпоталамічною борозною

і гіпоталамусом. Ця ділянка є про-

ЕПІТАЛАМУС, EPITHALAMUS

довженням вперед покриву серед-

нього мозку. Тут лежать такі ядра:

До епіталамусу,

epithalamus,

■ nucl. subthalamicus, підталамічне

належать такі утвори:

ядро

(люісове тіло), є одним із

■ glandula

pinealis,

шишкоподібна

■ nucl.

ruber, Кафедра

центрів екстрапірамідної системи;

залоза, являє собою непарну

■ nucll. reticulares thalami, сітчас-

залозу

внутрішньої

секреції

ті ядра таламуса, н лежать до

(епіфіз)

ов льної

форми,

яка

системи сітчастої форм ції;

міститься між верхніми горбками

пласти ки

п крівлі

середнього

■ substantiaнормальной

червоне ядро, про-

довжується сюди із покриву се-

мозку;

реднього м зку, воно є центром

■ habenulae,

п

відці,

з'єднують

екстрапірамідн ї систе

и;

шишкоподібну залозу з дорсаль-

системи.

ним таламусом;

анатомии■

nigra, чор а речовина,

теж продовжується сюди із пок-

■ comissura

habenularum, спайка

риву середнього мозку і н лежи ь

повідців, з'єднує повідці спереду

до

центрів

екстрапір мідної

від шишкоподібної залози;

trigonum

habenulare,

повідцевий

ЗаталамічнаЛуганского

ЗАТАЛАМІЧНА ДІЛЯНКА,

три утник

—

це

розширення

повідця в ви ляді трикутника, що

METATHALAMUS

знаходиться на місці з'єднання

ілянка,

metathala-

його з таламусом. П відець має

государственногопід

mus, включає до себе т кі утво ення:

ядро, яке

алежить

до нюхових

■ corpus geniculatum mediale, ме-

центрів;

діальне колінчасте тіло, лежить

■ comissura

posterior

(epithala-

подушкою таламуса, його

mica), задня спайка (епіталамічна

медицинского

ядро є підкірковим центром слу-

спайка), розташ вана

спереду і

ху. До нього пі ходять волокна

з изу від шишк подібн ї залози в

від

нижніх

горбків

пластинки

ділянці

заднь ї

стінки

III

покрівлі середнього мозку і час-

шлуночка. Вона з'єднує праву та

университета

тина волокон латеральної п тлі;

ліву подушки таламусів і горбки

■ corpus geniculatum mediale, ла-

пласт нки

покрівлі

середнього

теральне колі часте тіло, розта-

мозку.

ГІПОТАЛАМУС,

(аденогіпофіз) і задню (нейрогі-

HYPOTHALAMUS

пофіз) (див. т. 2, стор. 229); ■ corpus

Ця ділянка

лежить

вентрально

mamillare, сосочкове тіло, парне,

від таламуса під III шлуночком, ут-

лежить позаду від сірого горба. Ядра

ворюючи його дно (Рис. 17). Сюди

сосочкових

тіл

є

підкірковими

належать такі утвори:

центрами нюху, вони зв'язані зі

■ area preoptica, передзорове поле,

стовпами склепіння.

розташоване

попереду

зорового

Ядра гіпоталамуса

перехрестя;

■ chiasma opticum, зорове перех-

У межах гіпоталамуса є багато

рестя, утворене волокнами зо-

ядер (понад 30), які утворюють, в

рових нервів, лежить попереду

свою че гу, чотири ділянки:

від сірого горба;

■ tractus

opticus, зоровий шлях —

це волок а,

відходять від зо-

1) передня

ділянка

містить

Кафедраякі

рового перехрестя. Вони огина-

надорове

(nucl.supraopticus)i

ють ніжку м зку і закінчуються в

пришлу очк ве

(nucl.

латераль

ому

колінчасто у

тілі

paraventricularis);

частина волокон) та час-

2) до

задньої

ділянки

належать

(більшанормальной

тково у верхніх горбках пл с ин-

ядра сосочков

х тіл;

ки покрівлі середнього мозку;

3) у дорсальній ділянці містяться

* tuber cinereum, сірий горб, роз-

декілька дорсальн

х ядер;

ташований

позаду від

зорового

4)

проміжна ділянка утворена

анатомии

перехрестя. Він являє собою

численними дрібними ядрами: nucl.

непарний

порожнистий

виступ

infundibularis, nucll. tuberales, nucl.

нижньої

стінки

III

шлуночка.

dorsomedialis, nucl. ventromedialis,

продовжується вниз,

nucl. dorsalis hypothalami та ін.

Сірий горбЛуганского

переходячи в лійку;infundibulum,

Нервові кліти и деяких ядер гі-

лійка — це звужена ча тина

поталамуса мають здатність вир б-

сірого

горба

в

нап ямку

до

ляти гормони. Цей процес називають

гіпофіза, з яким вона з'єднується;

нейросекрецією.

Нейросекрети

государственного

■ neurohypophysis, нейрогіпофіз,

клітин

надзор в го і

пришлуноч-

являє собою частку гіпофіза —

кового ядер транспортуються по їх

залози внутрішньої секре

ії.

аксонах, я і утв рюють гіп таламо-

розташований в турецькому

гіпофізарний шлях, в нейрогіпофіз,

Вінмедицинского

сідлі, зверху пр критий відрос

де д фундую ь в капіляри. Гормони

тком твердої мозко ої оболони

інш х

нейрос кре орних

ядер

(diaphragma sellae),

який є от

надходять у пер дню частку гіпофіза

проходження лійки. Гі

через ворітну систему кровоносних

вір университетадля

пофіз має дві частки — передню

судин. Ці гормони впливають на

діяльність

ендокринних

клітин

аденогіпофіза,

стимулюючи

або

гальмуючи їх дію. Тому, ядра

гіпоталамуса

разом з

гіпофізом

об'єднують в єдину гіпоталамо-гі-

з слиновидільними ядрами і дор-

пофізарну систему, яка забезпечує

сальним ядром блукаючого нерва.

нейрогуморальну

регуляцію

діяль-

Крім того, через сітчасто-спинно-

ності організму.

мозковий шлях імпульси з гіпотала-

муса передаються до симпатичних і

Гіпоталамус — вищий центр ре-

парасимпатичних

ядер

спинного

гуляції вегетативних функцій

мозку. Шляхи, які прямують до ве-

Ядра

цієї

ділянки

регулюють

гетативних центрів, перериваються

різні види обміну речовин (водний,

на різних рівнях. Під час кожного

сольовий, вуглеводний, білковий,

переключення

в лінію

проведення

жировий) і забезпечують сталість

імпульсів може бути передана різ-

внутрішнього середовища організму.

номанітна інформ ція.

Тут розташовані центри кровообігу,

На

івні

гіпоталамуса відбу-

дихання, травлення, сексуальності,

вається зв'язок між зовнішнім і

терморегуляції

та

ін.

При

внутрішнім серед вищем. Тут сиг-

Кафедра

електричному п дразненні ядер гі-

на и із зов ішнь го і внутрішнього

поталамуса в

експе именті

ожна

середовищ перетв рюються в реакції

викликати

відчуття

голоду,

наси-

ендокринної

системи,

звідси

тевого збудження,

забезпечується

і нервова

регуляція

чення, спрагинормальной, ст

зміни настрою, відчуття с у бо б дь-

діяльності внутрішніх органів. Отже,

орості. Клінічні симптоми вр ження

гіп тала ус є наочним прикладом

гіпоталамуса при

відсут ості ор-

єдності

нервової

і

гуморальної

ганічних змін

характеризуються по-

регуляції.

анатомии

рушенням різних видів обміну речо-

ТРЕТІЙ ШЛУНОЧОК,

вин і діяльності внутрішніх орг нів.

VENTRICULUS TERTIUS

Аферентні імпульси із внутріш-

Третій шлуноч к є порожниною

кровоносних судин пе-

ніх органів іЛуганского

р зташова-

редають я по вегетативних не вах в

проміжного мозку,

він

ний між правим та лівим таламусами

сітчасту формацію стовбура мозку, а

(Рис. 17).

звідти — в гіпоталамус. Із спинного

Стінки

мозку

інтероцептивна

чутливість

государственного

проводиться, можливо, по спиномоз-

Третій шлун ч к має такі стінки:

ково-тала

ічних шляхах до сітчастої

■ латеральні стінки утв рені меді-

формації, а потім — в гіпоталамус.

альними поверхнями таламусів;

Крім цього, ця ділянка одержує ім-

передня с інка утворена стовпа-

медицинского■

пульси

від соматосенсорних

яд ,

ми склепіння, п редньою спай-

від морського ко

ка,

мигдал подіб-

кою мозку і кінцевою пл стин-

ного тіла і кори вел

к

х пі куль.

кою;

Еферентні

зв'язки

гіпоталамуса

задня стінка утворена задньою

университета■

здійснюються через сітчасту фор-

спайкою мозку і спайкою повід

мацію стовбура мозку, яка зв'язана

ців; на ній є невеликий надшиш-

lamina terminalis; 22 — comissura cerebri anterior; 23 — rostrum

государственного

corporis callosi; 24 — genu corporis callosi; 25 -columna fornicis; 26 — septum pellucidum;

27 — corpus fornicis;28— foramen interventriculare.

коподібний закуток — recessus

в ділянці нижньої стінки є два

шляхамимедицинского,

suprapinealis;

закутки: надз р вий (recessus

нижня стінка утворена пере-

supraopticus),

що розташ ваний

хрестям зорових нервів, зоровими

між зоровим

перехрестям і

сірим горбом з лійкою,

кінцевою пластинкою, і лійковий

университета

сосочковими тілами;

(recessus infundibuli);

верхня стінка утворена дуп-

з верхньою пластинкою м'якої

лікатурою

м'якої

(судинної)

оболони. Сполучення III

оболони, яка утворює судинний

шлуночка

прошарок

III шлуночка (tela

Третій шлуночок сполучається з

choroidea ventriculi tertii). В

бічними шлуночками за допомогою

ньому є судинне сплетення, plexus

парного

міжшлуночкового

отвору,

choroideus,

капіляри

якого

foramen

interventriculare, який

продукують

спинномозкову

розташований

між

стовпом

рідину. Над м'якою оболонок»

склепіння і таламусом. Через не-

лежить склепіння мозку, нижня

парний сільвіїв водопровід він спо-

поверхня якого зросл ся

лучається з IV шлуночком.

Кафедра

КІНЦЕВИЙ МОЗОК, TELENCEPHALON

належать нормальнойпівкулі великого озку,

Кінцевий м з к є найбільшим

ве икого

мозку,

fissura

transversa

відділом головн го мозку.

До нього

cerebri. У кож ій півкулі розрізняють

кору великого

мозку

(плащ),

У задніх відділанатомиих між півкулями і

hemispheriae cerebri, які відокремлені

нюховий мозок і ядра основи, nuclei

поздовжньою

щілиною

великого

basales. Півкулі з'єднані між собою

мозку, fissura longitudinalis cerebri.

за допо огою мозолистого тіла,

склепіння і передньої спайки. По-

Луганского

мозочком є поперечна щілина

рожниною кінцев го мозку є бічні

шлуночки.

государственногоУ

ПІВКУЛІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ, HEMISPHERIAE CEREBRALES

Краї і поверхні

■ facies superolateralis, верхньо-ла-

кожній півкулі розрізняють

теральна поверхня, обернена вгору

черепамедицинского; кулі;

такі краї і пов рхні:

і латерально до склепіння черепа;

■ margo

superior,

верхній край,

■ facies medialis, медіальна поверх-

обернений вгору

о

склепіння

я, обернена до протилежної пів-

университета

■ margo

inferolateralis,

нижньо-

■ facies inferior, нижня поверхя,

бічний

край, обернений вниз до

обернена вниз до основи черепа і

до мозочка.

основи черепа, розташо аний ла-

терально від нижньої поверхні;

Рельєф плаща

■ margo

inferomedialis,

нижньо-

На поверхні кожної півкулі ле-

медіальний край, обернений вниз і

жить шар кори, яка ніби плащем

медіально;

■ sulcus

lateralis

(Sylvii),

лате-

лобової і тім'яної часток лате-

ральна (сільвієва) борозна, найг-

ральною борозною, спереду за-

либша, вона починається на ниж-

кінчується

скроневим

полюсом,

ній поверхні півкулі у вигляді

polus temporalis;

глибокої бічної ямки, fossa latera-

■ lobus insularis (insula), острівце-

lis cerebri, йде вгору та латераль-

ва частка (острівець), невелика,

но,

відокремлюючи

скроневу

розташована вглибині латераль

частку від лобової і тім'яної;

ної борозни. Острівець повністю

■ sulcus centralis (Rolandi), цент-

прикритий лобовою, тім'яною і

ральна

(роландова)

борозна,

йде

скроневою частками.

зверху

вниз

приблизно

посере-

Кафедратакі

дені верхньолатеральної поверхні,

Рельєф верхньо-латеральної

відокремлюючи лобову частку від

поверхні півкулі

тім'яної;

На ве хньо-л теральній півкулі є

■ sulcus

parietooccipitalis,

тім'яно-

звиви

и і б р зни (Рис. 18):

нормальной

потилич а б р зна, розташов на

на медіальній

пове хні

півкулі

Лоб ва частка:

між

тім'ян ю

і

потиличною

■ gyrus

precentralis, передцент-

частками.

ральна

зв в на, тягнеться попе-

■ lobus

frontalis,анатомии

Частки півкуль

речно через всю частку; ззаду об-

Міжчасткові бороз и обмежу-

ежена

центральною

борозною,

ють такі частки півкулі:

спереду

—

передцентральною

лобова

ч стка,

борозн ю (sulcus precentralis);

Луганскогонизу

розташована

попереду централь-

■ gyrus frontalis superior, верхня

ної борозни, вона найоб'ємніша і

лобова звивина, р зташована уз-

становить

близько

30%

всієї

довж

верхнь го

краю

півкулі,

півкулі. Спере у лобова

ча тка

обмежена верхнь ю л бо-

государственного

закінчується

лобовим

полю ом,

ою бороз ою (sulcus frontalis

polus frontalis;

superior);

■ lobus parietalis, тім'яна частка,

■ gyrus frontalis medius, середня

спереду

обмежена

центральною

лобова звивина, спрям вана поз-

медицинского

борозною, зза у — тім'яно-поти-

довжньо, вг рі обмежена верх-

личною;

ьою лобовою б розн ю, внизу —

■ lobus occipitalis, пот л чна час-

ижньою

л б вою

б розною

тка, невелика,

розташована

по-

(sulcus frontalis inferior);

университета

заду тім'я о-пот л чної борозни,

■ gyrus

frontalis

inferior,

лобова

ззаду

во

а

закінчується

за-

зв в на, розташована пар лельно

гостреним пот л чним полюсом,

до попередньої, знизу від нижньої

polus occipitalis;

лобової борозни. Нижня частина

■ lobus temporalis, скронева час-

цієї звивини

висхідною

гілкою

тка, вгорі відокремлюється від

(ramus

66

ascendens)

і передньою

гілкою

б) gyrus angularis, кутова звивина,

(ramus anterior) які виходять від

розташована позаду від попе-

латеральної борозни, ділиться на

редньої і охоплює задній кінець

3 частини:

верхньої скроневої борозни.

а) pars orbitalis, очноямкова части

Скронева частка:

на, лежить нижче від передньої

■ gyrus temporalis superior, верхня

гілки латеральної борозни і про

скронева

звивина,

розташована

довжується на нижню поверхню

вздовж

латеральної

борозни, яка

лобової частки;

обмежує

її вгорі. Внизу звивина

б) pars triangularis, трикутна час

обмежена

верхньою

скроневою

тина, розташована між перед

Кафедра

ньою і висхідною гілк ми лате

борозною

(sulcus temporalis su-

ральної борозни;

perior). На внутрішній поверхні

в) pars opercularis, покришкова час

верхньої

скроневої

звивини, яка

обернена до острівця, є поперечні

тина, лежить п заду висхідної

нормальной

temporales

гілки латеральн ї бо озни, вона

скроневі звивини, gyri

прикриває острівець.

transversae (звивини Гешля);

■ gyrus temporalis medius, середня

Тім'яна частка:

скронева

звивина,

розташована

анатомиис

■ gyrus postcentralis, зацентр льна

нижче від попередньої, між верх-

звивина, розт шова а

позаду від

ньою і н жньою скроневими бо-

розна

;

центральної

бороз и

і тягне ься

■ gyrus temporalis inferior,

поперечно

через

всю

тім'я у

борозноюЛуганского

частку,

паралельно

до

ронева звивина, іде паралельно

до попередньої, р зташовується

передцентральної

звивини; ззаду

під нижньою скр невою борозною

вона обмежена

зацентр ль ою

(sulcus temporalis inferior).

(sulcus postcentralis);

государственного

■ lobulus parietalis superior, верхня

Потилична частка:

тім'яна

часточка,

озташо-

на в рхньо-латеральній поверхні

вуєть я над внутрішньотім'яною

має дрібні, мі ливі звивини.

борозною,

sulcus intraparietalis,

Острівцева частка:

медицинскоговона має

яка йде пос р

ині тім'яної частки

відокремлена

від навк лишніх

паралельно до

верхнього краю

частин моз у

к ловою б розною

півкулі;

острівця, sulcus

circularis

insulae,

■ lobulus parietalis inferior, тім'яна

gyrusуниверситета

часточка, розташована під

невеликі звивини острівця,

внутрішньотім'яною борозною. У

gyri insulae.

Рельєф медіальної поверхні півкулі

ній розріз

яють дві з и ини:

a)

supramarginalis, надкрайо-

Медіальну

поверхню

півкулі

ва звивина, дугоподібно замикає

утворюють всі частки півкулі, крім

кінець латеральної борозни;

острівця (Рис. 19).

На медіальній поверхні є такі

тиною поясної борозни, ззаду —

звивини і борозни:

тім'яно-потиличною борозною, а

■ gyrus cinguli, поясна звивина,

знизу — підтім'яною борозною

проходить дугоподібно над мо-

(sulcus subparietalis); ■

cuneus,

золистим тілом у межах лобової

клин — це ділянка поти-личної

і тім'яної часток. Внизу вона об-

частки, яка має трикут-ну форму і

межена

борозною

мозолистого

обмежена

спереду

тім'яно-

тіла (sulcus

corporis

callosi),

потиличною борозною, а ззаду —

вгорі поясною борозною (sulcus

ост оговою

борозною,

sulcus

і переходитьКафедрау п и

cinguli). Заверт ючи вниз, пояс-

calcarinus, що проходить косо до

на звивина звужується, утворює

потиличного полюса.

перешийок (isthmus gyri cinguli)

Рельєф нижньої поверхні півкулі

орськокони-

нормальной

кову звивину, gyrus parahippoc-

Ниж я п верхня півкулі утво-

ampalis, яка розташована у скро-

рена спереду лобовою часткою, а

невій частці. У передній ч стині

ззаду — скр невою і потиличною.

поясної

звиви

и,

під

дзьоб м

На ній є такі зв вини і борозни:

■ gyrus frontalisанатомии

мозолистого тіла, лежить підмо-

золисте поле, area subcallosa, яке

покрите ст рою корою;

medialis, медіаль-

■ lobulusЛуганского

на лобова звивина, розт шова а в

лобовій частці над поясною зви-

виною;

точки передцентральна звивина

университетаРис. 20. Борозни та звивини нижньої

з'єднується з зацентральною;

поверхнілобової частки головного мозку,

■ precuneus, передклин, розташо-

1 — sulcus olfactorius; 2 gyri orbitales;

ваний в тім'яній частці; спереду

З—polustemporalis;4—n.opticus;5—trac-

tus olfactorius; 6 — gyrus rectus; 7 — fissura

він обмежений крайовою час-

longitudinalis cerebri

69