Анатомия ТОМ3 Ковешников

Термінологія. Синонім — mу-

ПОХОДИТЬ: «МІЄЛІН», «ПОЛІОМІЄЛІТ»

elos (грец.) — спинний мозок, звідси

та інші клінічні терміни.

ЗОВНІШНЯ БУДОВА

Спинний

мозок являє собою

ІІІ і IV поперековими хребцями

налі, тягнучись від

Кафедра

білий тяж завдовжки 40-45 см, тов-

роблять пункції хребтового кана-

щиною майже 1 см, сплющений у

лу, не боючись пошкодити спин-

передньо-задньому напрямку. Він

ний мозок.

розташовується в хребтовому ка-

Стовщення

mеdullaris, віднормальной

великого отвору

Спинний мозок має два стов-

до верхнього краю II п пе екового

хребця (Рис. 4). Внизу він закін-

щення:

чується

мозковим

к нусом, conus

■ intumescentia cervicalis, шийне

і є рудиментом

ст вщення, утвор лося внаслідок

анатомии

якого відходить кін-

цева литка, filum terminale.

наявності тут вел кої маси нерво-

Кінцева нитка в верх іх відді-

вих клітин і волокон, які йдуть до

лах складається з нервової тка ини

верхніх кінцівок; воно лежить на

прох дить в

протязі від четверт го шийного

Луганского

каудального відділу

спинного мозку. Це спинномозкова

до першого грудно сегментів;

частина кінцевої нитки, pars spina-

■ intumescentia lumbosacralis, по-

lis, довжина якої сягає 15 см, вона

перековорижове стовщення,

пов'язане з більшою мас ю не-

государственного

оточенні корінців по-

перек вих і крижових нервів. Ни-

рвових клітин і волокон, які

жче від рівня II крижового хребця

йду ь до нижніх кінцівок; в но

кінцева нитка скла ається з т ьох

роз ашо ане на протязі від дру-

У ній

гого поперекового до треть го

медицинского

оболон спинного мозку. Це зовніш-

ня частина кінц вої нитки, довжи-

крижового

егментів.

на якої біля 8 см, вона зростається

У тварин, я і не мають кінці-

з окістям II

куприкового хреб я.

вок (змії),

товщення спинн го

мозку відсутні.

Той фактуниверситета, що

розрізняють тверду частину,

pars duralis, та м'яку частину, pars

Борозни

pialis.

На поверхні спинного мозку є

Практичні зауваження

такі борозни і щілина:

спинний мозок

■ fissura mediana anterior, передня

закінчується

на

рівні верхнього

серединна щілина, глибока, тяг-

краю II поперекового хребця, має

велике практичне значення. Між

неться по всій довжині, розді-

ряди. Кожен корінець складається

■ radix posterior (sensoria), зад-ній

з корінцевих литок, fila radicularia

(чутливий) корінець, являє

(рис. 5). Розрізняють передні та

собою комплекс центральних

задні корінці:

відростків псевдоуніполярних

■ radix anterior (motoria), перед-ній

нейронів, які містяться в спин-

(руховий) корінець, вихо-дить з

номозкових вузлах. Всього є 31

передньобічної борозни і являє

пара задніх корінців.

собою

комплекс

аксо-нів

Ganglion spinalе,

рухових

нейронів

передніх

спинномозковий

стовпів сірої речовини спинно-

Кафедра

го мозку. Всього є 31 п ра пе-

вузол

редніх корінців;

Належить до з днього корінця.

Він розташований у міжхребцево-

му отворі, біля з'єднання передньо-

segmenta cervicalia (С1-С8),

го коріння із заднім. Вузол містить

шийні сегменти (вісім), верхні

чутливі (рецепторні) псевдоуніпо-

сегменти лежать на рівні від-

лярні нейрони. Кожна клітина має

повідних шийних хребців, ниж-

один короткий відросток, який поді-

ні—на один хребець вище;

ляється на два — периферійний, що

segmenta thoracica (Th1-Th12),

йде у складі спинномозкового нерва

грудні сегменти (дванадцять),

на периферію і закінчується рецеп-

розташовані на рівні VII ший-

тором, та центральний, який йде в

ного та І-ІХ грудних хребців.

складі заднього корінця в спинний

Верхні сегменти лежать на один

з'єднується з

Кафедра

мозок. Всього є 31 пара спинномоз-

хребець вище відповідного хреб-

кових нервів. У ділянці міжхреб-

цевого отвору

передній корінець

Сегменти спинного мозку

медицинского

Спинний мозок, як найстарі-

ший відділ це тральної нер ової

системи, зберіг сегментарну будо-

Рис. 6. Скелетотопія сегментів спинно-

називається ділянка

ву. Сегментомуниверситета

спинного мозку, яка дає початок

го мозку. 1 — segmentacervicalia(С1-C8);2

— segmenta thoracica (Th1-Th12); 3 — seg-

одній парі спинномозкових нервів.

mentalumbalia(L1-L5);4—segmentasacralia

Всього є З1 сегмент (Рис. 6):

(S1-S5);5—segmentumcoccygeum(Co1).

23

важко. Кожен передній (руховий)

м язів, які розвиваються з ВІДПОВІД-

корінець

іннервує

певну групу

НОГО міотома.

ВНУТРІШНЯ БУДОВА СПИННОГО МОЗКУ

Спинний мозок складається З

редній, задній та бічні роги сірої ре-

сірої речовини, яка міститься всере-

човини. Тому сіра речовина на зрізі

дині, і білої речовини, що розташо-

має форму метелика (Рис. 7).

вана ззовні. У центрі спинного моз-

Передній ріг, соrnu anterius, скла-

ку проходить вузький центральний

дається з

ухових (моторних) ней-

канал, canalis centralis, який вгорі

ронів, які фо мують пять ядер (два

сполучається з IV шлуночком, а

м іальні, одне центральне і два біч-

внизу, дещо розширюючись1, закін-

чується сліпо.

Кафедрані) — nucl. anteromedialis,

писl.

posteromedialis, nucl. centralis, nucl.

СІРА РЕЧОВИНА,

аn-terolateralis,

nucl.

SUBSTANTIA GRISEA

posterolateralis. Крім того, на рівні

На

протязі

всього спинного

ШИЙНИХ сегме тів у передньому розі

нормальной

мозку справа і зліва від центр ль-

знаходяться nucl.

nervi accessorii,

ного каналу сіра речови а утворює

ядро додаткового черва, та nucl.

сірі стовпи, columnae griseae. Вони

nervi

phrenici,

ядро

діафрагмового

з'єднані між собою сірою сп йкою,

нерва.

В ядрах розташовані великі

каналом ділиться

яка центральниманатомии

на передню сіру спайку, comissura

мотонейр ни аксони яких виходять

із пинн го

мозку

і утворюють

grisea anterior, та задню сіру спай-

передні

к рінці.

Крім

великих

ку, comissura grisea posterior. Ко-

рухових

нервових

клітин,

які

речовини має спе-

жен стовп сіроїЛуганского

і

бета-

реду розширену частину - пе едній

позначаються

як

альфа-

мотонейрони,

у перед іх ст впах є

ст вп,

columna anterior, а ззаду -

приблизно од а трети а гама-мото-

звужену частину — з дній стовп,

нейронів. Аксо и альфа- і бета-мо-

columna posterior. Між переднім і

государственногото ейронів за інчуються в м'язах

заднім стовпами на протязі нижньо-

мотор ими бляшками. Акс ни гама-

го шийного, всіх гру них і двох верх-

ніх поперекових сегментів (СVIII-LII)

нейронів зв'язані з м'язовими рецеп-

сіра речовина утворює бічн й стовп,

торами, які називаються м'язовими

columnaмедицинскогоlateralis. веретенами.

На попереч ому зрізі спинного

Прак ичні зауваження

мозку відповід

о до сто пів є пе-

Мотонейрони п редніх стовпів

университетаються при поліомієліті, що приз-

водить до розвитку периферійного

проміжна речовина, яка в медіаль-

паралічу м'язів, які пов'язані з ура-

ному напрямку переходить у вузьку

женим сегментом.

сіру спайку, що з'єднує праву і ліву

Задній

ріг,

cornuposterius-

половини сірої речовини.

дається з дрібних мультиполярних

У бічних рогах, на протязі від

вставних клітин, на яких закін-

C8

до L2

сегментів розташовані

чується частина чутливих волокон

скупчення вегетативних симпатич-

заднього корінця. У задньому розі є

них клітин, які утворюють бічно-

такі відділи:

проміжне ядро (nucleus interme-

■ basis, основа, розташована на

diolateralis). Аксони цих клітин

межі з проміжною речовиною

виходять із спинного мозку через

■ cervix, шийка —Кафедраце звужена часде бічні роги відсутні, в проміж-

і сірою спайкою. Тут містяться

п р

ній ко інець і йдуть до симпа-

центри інтероцероцептивної

тичних вузлів.

чутливості;

У крижових сегментах (S2-S4),

thoracicusнормальной(ядро Кла ка), яке є parasympathici sacrales. Аксони

тина позаду осн ви. У ній з при-

ній сірій речовині між переднім та

середнього боку на межі з осно-

заднім рогами містяться вегета-

вою лежить грудне яд о, nucleus

тивні парасимпатичні ядра, nuclei

розширену частинуанатомиизаднього лів рганів малого таза.

центром пропріоцептив ої чут-

клітин цих ядер в ходять із спин-

ливості;

н го мозку через передні корінці і

■ caput, головка,

являє собою дещо

прямують до парас мпатичних вуз-

ся верхівкоюЛуганского(apex), яка склацією нутрощів і кров н сних судин.

рогу позаду шийки. У напрямку

Отже,-у пр міжній з ні між пе-

до місця входу задньо о корінця

редніми і задніми р гами лежать ве-

головка стає тонкою і закінчуєть-

гетативні центри, пов'язані з іннерва-

государственногоутв рені дрібними нервовими termediomedialis), яке є центром

даєть я а драглистої речовини

Присередньо

від

бічно-про-

(substantia gelatinosa) та губчас-

міжного ядра з аходиться при-

т ї зони (zona spongiosa). Вони

середньо-проміж е ядро (nucl, іn-

ною медицинскогоє

клітина

и. У головці в діляють

пропріоцептивної чутливості.

власне

ядро (nucleus proprius),

Слід зауважити, що навк л яд-ра

яке разом із драглистою речови-

нейро ів

ірої реч вини спинного

центром екстероцептивної

мозку картироваш

на десять

ного, груднихуниверситетаі двох верхніх попеспівпадають (Рис. 8):

чутливості.

пла тинок. Топографія ядер зн хо-

Бічний ріг, cornu lateralis, поміт-

дить я у відповідності до топогра-

ний лише в діля ці восьмого ший-

фії пласт нок, хоча вони не з вжди

рекових сегментів. Між переднім і

■ спинномозкова пластинка І, lami-

заднім рогами лежить центральна

na spinalis І, має вигляд тонкого

Кафедра

Рис 8. Топографія спинномозкових пластинок у сірій речовині.

нормальнойму

крайового шару на до сальній

і їх розглядають як компоненти

та, частково, бічній пове хні го-

в асного ядра, nucleus proprius.

ловки заднього р гу на всьо у

Це ядро дає почат к передньо-

протязі спинного мозку і відпо-

спинномозково-таламічному

анатомии

відає крайовому ядру, nucleus

шляху, tractus

spinothalamicus

marginalis. Нейрони пластинки

anterior, а нейрони цього ядра

І реагують на больові та темпе-

реагують на такт льні сигнали;

ратурні стимули і віддають во-

спинномозкова

пластинка

VI

Луганского

локна бічному

спинномозково-

при утня тільки в п т вщеннях

таламічному шляху, tractus spi-

спинного

м зку

(intumescentia

nothalamicus

lateralis;

cervicalis

et

lumbosacralis).

її

спинномозкова пластинка II, la-

нейрони одержують пропріоцеп-

государственного

mina spinalis II, розміщена вент-

йвні імпульси від м'язів;

рально від пластинки І, розпов-

спинномозкова

пласти ка

VII

сюджуєть я по всій довжині

роз ашо ана між передніми та

спинного мозку і відповідає драг-

задніми рогами. В intumescentia

медицинского

листій речовині, substantia gеla-

cervicalis

et

lumbosacralis

ця

tinosa. До нейронів внутрішньої

пласти ка заходить навіть у

зони пластинки ІІ пі ходять во-

діля ку передніх р гів. На рівні

локна больової та температурної

сегментів Тh1-L3 вона входить до

университета

чутливості, а до

ейронів зо ніш-

складу бічних рогів; у скл ді

ньої зони — волокна тактильної

спинномозкової пласинки VIII

чутливості;

озрізняють декілька ядер. З днє

спинномозкові пластинки III, IV,

грудне ядро, nucleus thoracicus

V, є в складі заднього рогу на

posterior, утворе-не нейронами,

всьому протязі спинного мозку

розміщеними в

■ tr. spinothalamicus anterior, пе-

■ tr. spinothalamicus lateralis, біч-

редній спинномозково-таламіч-

ний

спинномозково-таламічний

ішй шлях, лежить на межі з перед-

шлях. Вин починається від клі-

нім канатиком. Він починається

тин головки заднього рогу і до-

від клітин драглистої речовини

ходить до таламуса; проводить

верхівки заднього рогу і Йде до

імпульси больової та темпера-

таламуса;

проводить імпульси

турної чутливості;

тактильної чутливості;

■ tr.

spinocerebellaris

anterior

■ tr.

tectospinalis, покрівельно-

(ventralis), передній спинномоз-

спинномозковий шлях, йде від

ково-мозочковий шлях (Говерса),

покрівлі середнього мозку (tec-

йде від клітин присередньо-про-

tum) до рухових нейронів пер д-

міжного ядра до мозочка, займа-

ніх стовпів;

ючи вентр льну периферію ка-

■ tr.

rеticulospinalis, сітчасто-

натика, проводить пропріоцеп-

спинномозковий шлях, йде від сіт-

тивні імпульси;

нормальнойдо

частої ф

рмації стовбура мозку

posterior

Кафедра■ tr. spinocerebellaris

до вегетативних нейронів бічних

(dorsalis), задній спинномозково-

стовпів і м тоней онів передніх

мозочковий шлях (Флексіга), йде

стовпів.

від nucl. thoracicus заднього рога

анатомииЗадній канат к, funiculus poste-

Бічний кан тик, funiculus lat-

озочка, займаючи дорзаль-

eralis, містить т кі пучки:

ну пер ферію канатика; прово-

■ fasciculi proprii laterales, власні

дить пропріоцептивні імпульси.

бічні пучки;

государственногодо

мозку до рухових ней онів пе-

(Голля).

Він

р зташований

редніх стовпів. Цей шлях є най-

медіаль о,

утворюється

цент-

більшим, він з йм є центральне

ральними

відростками

клітин

положення в бічному канатику;

спинномозкових вузлів. Він іде

медицинского■

■ tr. rubrospinalis, червоноядерно-

довгаст го мозку, проводить

спинномозковий шлях, йде від

пропріоцептивні

імпульси від

червоного я ра (nucl. ruber) се-

нижніх інців к і нижньої поло-

реднього мозку до рухових ней-

вини тулуба;

университета

ронів передніх сто пів, розташо-

fasciculus

cuneatus, клиноподіб-

ваний поряд з попереднім;

н й пучок (Бурдаха), розташо-

■ tr. olivospinalis, оливо-спинно-

ван й лат рально від поперед-

мозковий шлях, йде ід нижньої

нього і утвор ний центральними

оливи довгастого мозку до рухо-

відростками клітин спинномоз-

вих нейронів передніх стовпів;

кових вузлів; він іде до довгас-