Анатомия ТОМ3 Ковешников

государственного

Рис. 50.

Нерви гомілки,

вид ззаду

Рис. 51. Нерви підошви. 1 — r. calcaneus

(триголовий

м'яз

гомілки

видалено).

lateralis; 2 — rr. musculares; 3 — n. plantaris

і — n. tibialis; 2 — n. fibularis communis; З —

lateralis 4

— m. abductor digiti minimi;

n. cutaneus surae medialis; 4 — n. cutaneus surae

5 — nn.

digitales plantares communes;

каєтьсямедицинскогопід

lateralis; 5 — n. suralis.

6 — nn. digitales plantares proprii; 7 — m.

quadratus plantae; 8 — m. abductor hallucis;

9 — n. plantaris medialis; 10 — n. tibialis;

Литковий нерв, n. suralis, спус-

11 — r. calcaneus medialis.

йде поуниверситета

фасцією і шкірою по-

lateralis (Рис. 48). Литковий нерв

середині гомілки, супро оджуючи v.

іннервує шкіру задньо-бічної по-

saphena parva, ог

нає бічну кісточку,

верхні гомілки і бічного кр ю стопи,

де віддає

rr. calcanei laterales, далі

включаючи бічну

поверхню V

бічному краю тила стопи під

пальця.

назвою бічний тильний шкірний нерв,

Присередній підошвовий нерв, n.

n. cutaneus dorsalis

plantaris

medialis,

лежить в

однойменній

борозні

разом

з

цьому сильно виступає, а пальці ма-

однойменною артерією (Рис. 51). На

ють вигляд кігтів.

середині підошвової поверхні стопи

Загальний малогомілковий нерв, n.

він ділиться

на

спільні пі-дошвові

fibularis communis

пальцеві

нерви

(nn.

digitales

plantares communes), які в свою

Топографія. Від місця свого

чергу

розгалужуються

на

власні

початку нерв йде латерально до го-

підошвові

пальцеві

нерви

(nn.

ловки малогомілкової кістки, роз-

digitales plantares propii). Вони

ташовуючись поверхнево. Огинаючи

іннервують

шкіру

присередньої

останню, він входить у довгий

сторони підошви та шкіру І, II, III і

малогомілковий м'яз і ділиться на

половини IV пальців.

поверхневий та глибокий малого-

М'язові гілки присереднього

мілкові не ви. N. peroneus commu-

підошвового нерва йдуть до m. flex-

nis в підколінній ямці віддає бічний

or digitorum

brevis, м'язів великого

шкірний нерв литки (n. cutaneus

Кафедра

пальця (крім m. adductor hallucis і

surae lateralis), який іннервує шкіру

латераль

ої

г лівки

m.

flexor

бічної поверхні г мілки і з'єднується

hallucis

brevis)

і до

двох

черво-

з присереднім

шкірним

нервом

литки, формуючи литковий нерв.

подібнихнормальнойм'язів (І та II).

Бічний підошвовий нерв, n. plantaris

Нерідко об два нерви з'єднуються

lateralis,

проходить по однойменній

лише в н жній третині гомілки, або

борозні і ділиться на поверхневу (r.

йдуть окремо.

малогомілковий

глибоку (r. profundus)

Поверхневий

superficialis) і анатомии

гілки.

Поверхнева

гілка

нерв, n. fibularis superficialis, про-

розгалужується на спільний і влас і

ходить у верхнь му м'язово-гоміл-

підошвові пальцеві

нерви,

які

ковому каналі (між довгим мало-

шкіру

бічної

частини

гомілковим м'язом і кісткою), на

іннервуютьЛуганского

під шви, а також шкіру V і половини

середині гомілки він вих дить під

IV пальців. Глибока гілка

йде

до

фасцію, про изує її і по передній

м'язів

мізинця,

всіх

міжкісткових

по ерхні гомілки спускається під

червоподібних м'язів, до

шкірою на тил стопи, де ділиться на

государственногом'язів, двох

m. adductor hallucis, m. quadratus

присередній

(n.

cutaneus

dorsalis

plantae і лат ральної головки m.

medialis) і пр міжний (n. cutaneus

flexor

hallucis

brevis.

Практичні

dorsalis

intermedius)

дорсальні

зауваження

шкірні

нерви

стопи.

Вони

медицинского

При

раже ні великогомілкового

іннервую ь

шкіру ил

стопи й

нерва розвивається параліч м'язів-

пальців. Проходячи між довгим і

згиначів стопи і пальців. Внаслідок

коротк м малогомілковими м'язами,

превалюючої

функції

розгиначів

поверхневий

малогомілковий нерв

университета

стопа

перебуває

в

положенні

посилає до них м'язові гілки, rr.

тильного згинання. П'ята при

musculares.

151

Глибокий малогомілковий нерв, n.

великогомілкового, довгого мяза-

fibuiaris profundus,

проходить між

розгинача пальців і довгого м'яза-

передніми м'язами гомілки на

розгинача великого пальця); він

міжкістковій перетинці разом з

іннервує також надп'ятково-гоміл-

а.

tibialis anterior і з нею продов

ковий суглоб.

жується на тил стопи, де іннервує

Практичні

зауваження

При

невелику ділянку шкіри між І і II

ураженні

малогомілкового

нерва

пальцями.

неможливе

тильне

згинання

На гомілці від глибокого мало-

(розгинання) стопи і пальців, а також

гомілкового нерва відходять м'язові

привертання стопи. Стопа при цьому

гілки, rr. musculares, до м'язів пе-

звисає і обернена назовні.

редньої групи гомілки (переднього

питання:

Контрольні 9.

Загальні

принципи

будови

со-

1.

ПериферійнаКафедранервова система: матичних нервових сплетень

реннянормальной, топ графія, гілки; від11. Діафрагмовий нерв, його склад

компо е ти, їх загальна хар к-

10.

Шийне сплетення: утворення,

теристика.

топографія, гілки, ділянки ін-

2.

Спин омозк вий нерв: утво-

нервації.

нервів: складанатомииволокон, топогратопографія, частини, класифі-

повідність

сегментам спинного

волокон, топографія, гілки, ді-

мозку

лянки іннервації.

3.

Задні

гілки

спи

омозкових

12.

Плечове сплетення: утворення,

топографіяЛуганского, ділянки іннерв ції. 14. Плеч ве сплетення: надклю-

фія, ділянки іннервації.

ація гіл

к.

4.

Задня гілка

І шийно о спин о-

13.

Плеч ве

сплетення:

стовбури,

мозкового нерва: склад волокон,

пуч и, їх топографія.

государственногоб.

5.

Задня гілка II шийного спинно-

чична

части

а,

її

т п

рафія,

мозкового нерва: скл д волокон,

компон нти.

т пографія,

ілянки інне вації.

15.

Короткі гілки плеч в го спле-

Передні гілки спинномозкових

тення: їх топографія, ділянки

спинномедицинскогоозкових нервів. 17. Плечове сплетення: підключич-

нервів: склад волокон; загальні

і нервації.

законо

ірності бу ови та то

16.

Пахвовий нерв,

йо о т п графія,

пографії п р дніх гілок різних

ділянки іннервації.

гілкиуниверситета,

7.

Грудні нерви: утворення, гілки,

на час ина, її топогр фія, ком-

топографія, ділянки іннервації.

поненти.

8.

Міжреброві

нерви:

ут ор ння,

18.

Довгі гілки пл чового сплетен-

топографія, ділянки ін-

ня: їх

опографія, ділянки

ін-

нервації.

нервації.

152

утворення, топографія, гілки,

гілки, їх топографія, ділянки ін-

20

ділянки

іннервації. Серединний

нервації.

нерв, його утворення, топографія,

29.

Соромітний нерв, склад волокон,

гілки, ділянки іннервації.

його

топографія,

ділянки

21 Ліктьовий нерв, його

утворення,

іннервації.

топографія,

гілки,

ділянки

30.

Довгі гілки крижового сплетен-

іннервації.

ня: їх топографія, ділянки ін-

22.

Променевий нерв, його утво-

нервації; описати і продемонс-

рення, топографія, гілки, ділянки

трувати на препаратах.

іннервації.

31.

Довгі гілки крижового сплетен-

Кафедра

23.

Довгі

шкірні

гілки

плечового

ня: сідничний нерв, його топог-

сплетення: їх утворення, топог-

рафія, гілки, ділянки іннервації.

рафія, ділянки іннерв ції.

32.

Великогомілковий

нерв, його

24.

Поперекове

сплетення:

утво-

утворе я, топографія, гілки,

нормальной

рен я, топ графія, гілки, ділянки

діля

ки іннервації.

іннервації.

33.

Загаль ий малогомілковий нерв:

25.

Стег овий нерв, його топогра-

його

утв рення,

топографія,

фія, гілки, ділянки іннервації.

гілки, ділянки іннервації.

ня: утворенняанатомии,

26.

Затульний нерв, його топогра-

34.

Купр кове сплетення: утворен-

фія, гілки, ділянки і

ерв ції.

ня, топографія, гілки, ділянки

27.

Крижове та куприкове спле ен-

іннервації.

топографія,

кла-

Луганского

сифікація гілок.

Автономний

або

вегетативний

Ось чому термін «вегетативна

відділ

нервової

системи

забезпечує

нервова система» буде у подальшо-

регуляцію

фізіологічних

процесів

му означати не окрему систему, а

внутрішнього життя

організму

—

автономний (вегетативний) відділ

автономію від кориКафедравідділу нерв вої системи

кровообігу, дихання, травлення,

перифе ійної нервової системи.

виділення, обміну речовин і виконує

Ко откі історичні дані

трофічну функцію. Він м є відносну

про дослідження вегетативного

головного мозку,

нормальной

і

пов'яза

і

з

ним

орг ни

функціо ують мимовільно, автома-

Про іс ування нервів, які від-

тично, незалежно від свідо ості.

повідають симпатичному стовбуру і

Зрозуміло,

що

розмежування

блукаючому

нерву,

знали

ще в

Це пояснюєтьсяанатомиине

вегетативного і сом тич

ого відділів

античні часи (Гіппократ, Галєн).

нервової системи умов е, між ними

Проте уявлення про ці нерви були

неможливе проведен я чітких меж.

при

ітивн ми.

теми

тільки тим,

що

В 1732 р. паризький анатом,

об' Луганского

діяльність

сом тич

ого

датчанин Вінслоу (J.Winslow, 1669-

(анімального) і вегетативного (ав-

1760) вперше запр вадив поняття

тономного)

відділів нервової сис-

про нерви, які йдуть до нутрощів.

єднується

корою

півкуль

Намагаючись показати, що ці нерви

государственногодвох

г л вного мозку, але й н йтіснішими

регулюють

діяль

ість

внутрішніх

м рфологічними і функціональними

органів, він

азвав їх симпатичними

зв'язками і взаємопроникненням цих

(від

гр цького

sympathicos

—

відділів.

співчуваючий, погоджуючий).

медицинского

Як у складі центральної нервової

Проте лише після видатних робіт

систе

и, так і у скла і периферійн х

фра цузького

анатома

Ф.К.Біша

нервів і вузлів, соматичні і

було

введене

поняття

про

вегетативні нейрони (або тільки їх

«вегетативну нервову систему». В

можутьуниверситетабути і

відростки)

си апт

чно

та

топог-

1800

році

Біша

розділив нервову

рафічно пов'яза

і од

н з одним. Так

и тему на анімальну, пов'язану з

у

складі од

ієї рефлекторної дуги

органами

варинного

життя,

і

ве-

соматичні (наприклад,

гетативну, яка розгалужується у

рецепторні), і вегетативні нейрони.

внутрішніх органах (органах рос-

линного життя).

154

Сучасні уявлення про вегета-

З точки зору еволюції вегета-

тивний

відділ нервової

системи

тивний відділ нервової системи є

пов'язані з дослідженнями видатного

більш давнім, ніж соматичний, він

англійського

фізіолога

і

гістолога

зберіг ряд примітивних рис будови.

Дж.Ленглі (J.Lengley, 1852-1925). У

Сюди належать

такі

морфологічні

1905 році він розділив вегетативний

особливості вегетативного відділу

відділ

нервової

системи

на

нервової системи:

симпатичну

і

парасимпатичну

■ концентрація

еферентних

ней-

частини, довівши, що вони справ-

ронів в автономних вузлах, які

ляють протилежний вплив. Ленглі

розташовані поза спинним і го-

вперше

виділив

передвузлові

та

ловним мозком, на периферії;

незалежність

Кафедра

післявузлові волокна і встановив, що

■

воней онний

еферентний

шлях

вегетативні

провідники

пере-

від цент

льної нервової системи

риваються у вузлах. Підкреслюючи

о робочого органа;

вегетативного відділу

■ дрібний калібр волокон, серед

Роботинормальной

нервової системи від свідо

ості,

він

яких післявузлові

волокна є

назвав його «авт номною нервовою

нем'якот ими (1-4 мкм); низька

системою».

швидкість

пр ведення імпульсів

відділу

вітчизняних

нейромор-

по цих волокнах;

анатомии

фологів (О.С.Догель, Б.І.Л врен ьєв,

■

сіткоподібн й характер розподі

М.Г.Колосов) зробили

зн чний

лу периферійних нервів, які ут

внесок

у

вивчення вегет тивного

в рюють вегетат

вні сплетення.

нервової

системи.

За функціональними і морфо

і детальноЛуганского

Харківський анатом В.П. Воробйов

логічними знаками вегетативний

розробив

методику

макро-

відділ нерв вої системи поділяєть

мікроскопічного дослідження нервів

я на симпатичну і парасимпа

вивчив

вегетативні

тичну частини, функція котрих в

государственного

сплетення багатьох органів. До-

більшості випадків протилежна. У

слідження

білоруського

анатома

цілому функція парасимпатичної

Д.М. Гол ба з ембріології вегета-

частини є охоро ною і спрямована

тивного відділу нервової системи, а

на підтримку сталості внутрішньо

медицинского

також

з

р інервації

внутрішніх

го середовища рганізму (г меоста

органів, були ві значені у 1973 році

зу). Функція симпатичн ї частини

Державною пр мією СРСР.

полягає в адаптації ор анізму до

Вегетативний

відділ

нервової

змін у зовнішньому середовищі і

университета

система ін

ервує органи рослинного

внаслідок цього — в посиленні тро

життя, непосмуговані м'язи, залози,

фічн х процесів.

серце

і

суд ни.

За

ходом

Внутрішні органи мають подвій-

кровоносних судин він поширює-

ну вегетативну іннервацію (симпа-

ться в скелетні м'язи і забезпечує їх

тичну і парасимпатичну). Внаслідок

трофічну іннервацію.

узгодженої дії двох протилежних

155

впливів

досягається

оптимальна

ядрами спинного мозку, nuclei para-

регуляція їхньої діяльності. Крово-

sympathici sacrales, які розташовані

носні судини (крім вінцевих), залози

між передніми і задніми стовпами

шкіри і скелетні м'язи мають лише

сірої речовини на протязі від II до IV

симпатичну іннервацію.

крижових сегментів (SII — SIV).

Вегетативний

відділ

нервової

Вищі вегетативні центри домі-

системи має центри, які розташовані

нують над центрами вегетативного

в центральній нервовій системі, і

відділу нервової системи. Вони

периферійні відділи, що представ-

регулюють функції обох частин ав-

лені вегетативними нервами, спле-

тономного відділу нервової системи

теннями

та автономними вузлами

і тому є надсегментарними. Вони

(гангліями).

містяться:

Центри вегетативного

1) в довгастому мозку (судинно-

руховий центр, дихальний центр,

відділу нервової системи

центр ковтання, блювання);

Кафедра

Симпатичні цент и

розт шо-

2) в мозочку (трофіка шкіри,

вані в біч

их ст впах сі ої речовини

швидкість загоєння ран, скоро

спинного

м зку

(nucl.

inter-

чення м'язів, що піднімають во

mediolateralis) на п отязі VIII ШИЙ-

лосся);

НОГО, всіхнормальнойгрудних і верх іх двох по-

перекових сегментів (CVIII

— LII).

3) в підталамічній ділянці (реф-

лекторна регуляція всіх вегетатив-

Парасимпатичні

це три

міс-

них функцій, центри

обміну речо-

тяться у

стовбурі

голов

ого

мозку

вин, голоду, спраги, терморегуляції,

крижовому

{краніальний відділанатомии) і в

відділі спинного

мозку

(крижовий

татеві центри, регуляція діяльності

ендо ринних зал з); діяльність під-

відділ) (Рис. 52).

таламічн ї

ділянки

регулюється

1. Краніальний відділ п р сим

корою

великих півкуль,

особливо

патичних

центрів представлений

Луганского

такими ядрами черепних не вів:

корою лімбіч

их відділів;

4)

кінцевому мозку

(центри,

а) в ередньому мозку — додатко-

що регулюють кров'я ий тиск, сли-

ве ядро окор хового нерва, nucl. ocu

но- і сльозовиділення);

lomotorius accessorius, (III пара);

государственного

б) в

ості — верхнє сл новиділь

5) в корі велик го м зку (за ра-

не ядро, nucl. salivatorius superior,

ху ок кірково-вісцеральних зв'язків

(VII пара);

кора може ви ликати будь-які зміни

довгастому мозку — нижнє

вегетативних функцій).

вмедицинского) в

слиновиділь е ядро, nucl. salivato

Автономні вузли. У вузл х, які

rius inferior (IX пара) і дорсальне

розташовані на п риферії, відбу-

ядро бл каючого нерва, nucl. dorsa

вається

переривання

еферентних

lis n. vagi (X пара).

нервових волокон. Ці волокна за

университета

2. Крижовий відділ представле

відношенням до вузлів ділять на

ний парасимпатичними крижовими

передвузлові і післявузлові:

156

тин автономних вузлів, вони не

ного і вегетативного відділів нер-

мають м'якотної оболонки (сірі),

вової системи), де є псевдоуніпо-

швидкість проведення імпульсу у

лярні клітини з периферичним і

них низька.

центральним відростками.

Автономні вузли є периферій-

Периферичні відростки в складі

ними нервовими центрами. У них

вегетативних нервів йдуть до внут-

відбувається

мультиплікація

ім-

рішніх органів (серця, легень,

пульсів (одне вузлове волокно кон-

шлунка і т.п.), кровоносних судин і

тактує з 50 і більше нейронами вуз-

закінчуються інтерорецепторами, які

ла) та їх трансформація із швидких

сприймають

подразнення.

на повільні.

Центральні

відростки

через

задні

■ ganglia

Кафедра

Класифікація вузлів. В залеж-

корінці

спинномозкових

нервів

і

ності від розташування розрізняють

ч репні не ви прямують до вегета-

такі групи автономних вузлів:

тивних цент ів, які лежать в спин-

paravertebralia,

при-

ному мозку і в стовбурі головного

gangliaнормальной

хребтові вузли, лежать з боків від

мозку.

хребта

(вузли

симпатичного

Другі

ейр ни

розташовані

у

стовбура);

вегетативних ядрах спинного мозку і

■

prevertebralia,

передхре-

стовбура головного мозку; аксони

ін.). Вони тежанатомии

бтові вузли, розт шова і спереду

клітин цих ядер є передвузловими

від хребта (вузли вегет тивних

аферентними волокнами, які вихо-

сплетень

черевної

порожнини

а

дять з центральної нервової системи

належать до сим-

в складі передніх корінців та череп-

розташованіЛуганскогоабо біля

патичної

частини

ве ет тив

ої

них нервів і прямують до автоном-

нервової системи;

них вузлів, де і закінчуються.

■ ganglia

terminalia,

кінцеві

вузли,

Треті нейрони містяться в авто-

органа

номних вузлах; їхні аксони є після-

государственного

(п заорганні вузли — війковий,

вузло ими

фере т ими в л кнами,

крило-піднебінний, піднижньо-

які складі вегетатив

их

сплетень

щелепний, в шний),

бо у товщі

досягають робочих орга ів.

органа (інтрамуральні вузли). Це

Таким чином, на відміну від

ших

медицинского

параси

патичні

вузли.

соматичного відділу нерв в ї сис-

Вегетативна р флекторна дуга.

теми,

еферентний

периферичний

До рефлекторної

уги

найпростій-

шлях вегетативн го відділу нервової

теми

вегетативних

рефлексів

нале-

системи

є

двонейронним.

университета

жать три гр пи ейронів:

Симпат чні волокна перериваються,

Чутливі

(аферентні)

н йрони

як прав ло, в прихреб ових

бо

в

вегетативного відділу нер о ої сис-

передхребтових

вузлах,

а

містяться в

спинномозкових

парасимпатичні —

в

кінцевих

вузлах або

вузлах

черепних

нервів

(позаорганних чи інтрамуральних)

(ці вузли є спільними для соматич-

вузлах.

158

СИМПАТИЧНА ЧАСТИНА, PARS SYMPATHYCA

Симпатична

частина

має

два

вузлів, ganglia trunci sympatic}, які

відділи — центральний і периферій-

з'єднані між собою міжвузловими

ний.

гілками,

rami

interganglionares.

Симпатичні центри представлені

Попереду від

куприка

симпатичні

nucl.

intermediolateralis,

яке

стовбури зходяться і закінчуються в

розташоване у бічних стовпах сірої

непарному вузлі, ganglion impar.

речовини спинного мозку на протязі

У симпатичному стовбурі роз-

від VIII шийного до II поперекового

різняють шийний, грудний, попе-

вузли, які утвКафедрасистеми. За м рф логією це дрібні

сегментів (СVIII-LII) (Рис. 53).

рековий і к ижовий відділи. В вузлах

До периферійного відділу нале-

симпатичного стовбура розташовані

жать:

перифе ійні

еферентні

нейрони

■ паравертебральні

симпатичні

симпатичної

частини

нервової

хребтанормальнойі

юють

правий і

лівий симпатичні стовбури;

мул типоляр і

не рони.

До

всіх

■ превертебральні симпатичні

вуз-

грудних і двох верхніх поперекових

ли,

що розташ вані попереду від

вузлів симпатичн го стовбура під-

які

йдуть анатомиивід симп тич их від VIII ш йного, всіх грудних і двох

входять до скл ду чис-

х дять передвузлові симпатичні во-

ленних

вегет тив их

спле ень

л кна у складі біл

х сполучних гілок,

черевної порожни и;

rr. communicantes albi, які відходять

■ передвузлові симпатичні волокна,

■ пі ляв зловіЛуганского

центрів до вузлів в скл ди білих

верхніх

поперек вих

спин-

сполучних гілок та

міжвузлових

номоз

вих

нервів.

Вони утворені

аксонами нейронів, що розташовані в

гілок;

nucl.

intermediolateralis

спинного

государственногоси

симп тичні волокна,

мозку.

До ший их,

нижніх

п пе-

які

відходять

від

симпатичних

реко их,

крижових

і

куприков го

вузлів до областей інне

вації ( ірі

вузлів

симпатичного

ст вбура білі

сполучні

та

вісцер льні гілки,

сполучні гілки не підходять. До цих

патичні нерви);

медицинского

підхо-

■ численні

в гетативні

сплетення

вузлів

передвузл ві

вол кна

грудної і ч ревної порожнин (пе-

дять по міжвузл вих

ілках, rr. inter-

ganglionares,

не

перериваючись в

риартеріальні та органні).

відповідних

грудних

і

поперекових

тягнетьсяуниверситетавід

Симпатичн й сто бур,

вузлах с

мпа ичного с овбура.

truncus sympaticus

Від

усіх

вузлів

симп тичного

Симпатич ий стовбур — парний,

товбура відходять 2 види гілок: сірі

основи

черепа

до

сполучні гілки, rr. communicantes

куприка, розташовуючись з боків від

grisei і вісцеральні гілки, які пряму-

хребта. Він складається з 20-25

ють до органів.

159