Анатомия ТОМ3 Ковешников

бічно від поперечнього, основою

1) nucl. motorius n. trigemini,

спрямований вниз і латерально.

рухове ядро трійчастого нерва, роз-

ташоване у верхньому відділі пок-

Ядра черепних нервів

риву мосту і проектується на верхню

У межах ромбоподібної ямки в

ямочку, fovea superior. З нього вини-

мосту та довгастому мозку лежать

кають рухові волокна, які іннерву-

ядра V-XII пар черепних нервів.

ють жувальні м'язи, м'язи дна рота і

Розрізняють чутливі, рухові і

м'яз-натягач піднебінної завіски;

вегетативні ядра.

2) nucl. n. abducentis, ядро

відвідного нерва, розташоване в

Принцип розташування ядер

покриві мосту, ближче до довгастого

ембріональ омуКафедрапе іоді

Є певна закономірність у топог-

мозку, в петлі коліна лицевого нерва

рафії ядер,

яка відповід є спинному

(на рівні лицевого горбка).

З цього

я ра

інне вується

бічний

прямий

мозку.

Треба

враховув ти,

що

в

м'яз ока;

латеральнінормальной

нервова

3) nucl. n. facialis, ядро лицевого

трубка

в

ділянці

стовбура

мозку

нерва, лежить на рівні лицевого горб-

розкривається так, що задні роги, де

ка, але глибше від попереднього ядра.

містяться чутливі яд а,

озходяться в

Волокна, що виходять з цього ядра, в

чутливих

ядеранатомии, який

сторони.

При

цьому

середині

моста

утворюють

дугу

центральний кан л перетворюється в

(коліно л цевого нерва), яка огинає

загальну

порожнину IV

шлуночка.

ядро відвідного нерва, потім направ-

Внаслідок цього у стовбурі стовпець

ляються вентрально і виходять з

переднім

Луганского

відповідає

мосту, прямуючи до мімічних м'язів.

заднім

стовпам

спинного

мозку,

У д вгастому м зку є два рухо-

розташовується

бічно,

а

стовпець

вих ядра, дне з них пов'язане з IX, X

рухових

ядер

(що

відповідає

і XI парами нервів, друге — з XII

стовпам

спинного

мозку)

государственного

р зміщується

присередньо.

Між

парою ч р п их

ервів:

чутливими

і руховими

яд ами,

в

1)

nucl. ambiguus, п двійне ядро,

розташоване

в

сітчастій

формації

пр міжній

зоні,

містять я

нижнього відділу довгастого мозку і

вегетативні

ядра. Всі ці ядра не

чи

медицинского

утворюють

суцільних стовпів, як

у

проектується в нижню ям чку, fovea

спинно

у мозку, а розпадаються на

caudalis.

З

нь го

вих дять

рухові

волокна

язи огл ткового (IX

пара),

окре і групи, котрі пов'язані з т

м

блукаючого

(X пара) і додаткового

іншим череп

м нер ом.

пар

университета

(XI пара) нервів. Вони іннервують

Рухові ядра. У ділянці мосту

поперечно-смугасті м'язи м'якого

містяться рухові ядра V, VI та VII

піднебіння, глотки, гор ані і верхньої

черепних нервів, вони проекту-

третини стравоходу;

ються на верхню половину ромбо-

2)

nucl.

n.

hypoglossi,

ядро

подібної ямки:

під'язикового нерва (XII пара), міс-

титься в нижньому відділі ромбо-

разом з якою досягають зорового

подібної ямки в ділянці трикутника

горба;

цього нерва. Його волокна іннерву-

2)

nuclei

cochleares,

завиткові

ють всі м'язи язика.

ядра, належать до завиткової частини

Практичні зауваження Від кори

n. vestibulocochlearis (VIII пара), які

парацентральної звивини до рухових

проводять слухові імпульси. Є два

ядер

ромбоподібної

ямки

йдуть

завиткових ядра: nucleus cochlearis

fibrae

corticonucleares,

які,

dorsalis, яке розташоване ближче до

перехрещуючись в стовбурі мозку,

поверхні ромбоподібної ямки в її

закінчуються синапсами на клітинах

бічному куті, і nucleus cochlearis

ядер протилежної сторони. Більшість

ventralis,

яке

розташоване

глибше

під'язикового (XII)Кафедране вів зв'яз ні з (

ядер, крім того, має неперехрещені

(вентрально).

Від них

починаються

зв'язки з корою тієї ж сторони. Проте

волокна

т апецієподібного

тіла,

які

рухові

ядра

лицевого

(VII)

і

про овжуються

в

латеральну

слухову) петлю. Ядра проектуються

ураженнінормальной

корою

лише

за

допо

огою

в

атераль ій

частині

присінкового

перехреще их

кірково-ядерних

во-

по я;

3)

nuclei

vestibulares,

присін-

локон.

Тому,

при односторонньому

кові ядра, належать до присінкової

цьому жувальніанатомиим'язи (V), м'язи

рухової діля

ки

кори

або

частини

n. vestibulocochlearis (VIII

пірамідних волокон спостеріг є ься

пара).

Розрізняють

4

присінкових

центральний пар ліч лише мімічних

ядра. Боні пр

лягають до дорсальної

м'язів (VII) і м'язів язика (XII). При

поверхні

ромбоподібної

ямки

в

Чутливі Луганскогоядра. У

глотки

та гортані (nucl. ambiguus)

ділянці

area

vestibularis

медіально

частково зберігають свої функції.

від завитк вих ядер. Є такі ядра: вер-

хне (ядро Бехтерева), нижнє (ядро

ділянці

мо ту

Роллера), медіальне (ядро Швальбе) і

государственного

містять я ч тливі ядра V і VII пар

латеральне (ядро Дейтерса). В ни

черепних нервів:

одержують імпульси від рецепт рів

1) nucl. principalis n. trigemini,

присінка і півколових каналів, які

головне ядро трійчастого нерва, роз-

несуть

інформацію

про

положення

медицинского

ташоване в покриву мосту латераль-

голови в прост рі та її рухи. При-

но від його рухового ядра і проек-

сі

кові ядра пов'язані з м з чком (tr.

тується на блакитне місце. У ньому

vestibulocerebellaris)

і

спинним

закінчуються

волокна

трійчастого

мозком (tr. vestibulospinalis).

переходятьуниверситетана

нерва, які несуть пропріоцептивну і

У довгас ому мозку містяться

тактильну чутливість з ділянки го-

два чутл

вих ядра черепних нервів:

лови. Волокна,

що в ходять з яд а,

1) nucl. spinalis n. trigemini,

протилежний

бік і

спинномозкове ядро

трійчастого

входять до складу медіальної петлі,

нерва, має видовжену форму, лежить

в дорсо-латеральних відділах

довгастого

мозку

і

продовжується

Вегетативні ядра. У межах ром-

вниз у спинний мозок, переходячи в

боподібної ямки є два невеликих

substantia gelatinosa заднього рогу.

парасимпатичних ядра, які зв'язані із

На клітинах цього ядра закінчуються

VII і IX парами черепних нервів, і

волокна

спинномозкового

шляху

одне велике ядро, яке зв'язане з X

трійчастого нерва (tractus spinalis

парою черепних нервів:

n. trigemini), які з мосту повертають

1)

nucl.

salivatorius

superior,

вниз і спускаються в довгастий

верхнє слиновидільне ядро, міститься

мозок, проходять через нього і

в сітчастій формації моста лате-

досягають

задніх

рогів

спинного

рально від рухового ядра лицевого

мозку. Вони проводять больову та

нерва.

Секреторні

парасимпатичні

Волокна,

які

Кафедра

температурну

чутливість

від

шкіри

волокна, що виходять з цього ядра,

та слизових

оболонок

голови

і

належать до лицевого нерва (VII

пов'язані з V парою черепних нервів.

пара); вони іннервують сльозову,

виходять

з

ядра,

під'язикову, піднижньощелепну за-

2) nucl.нормальной

перехрещуються і входять до скл ду

ози, а також залози слизової обо-

медіаль ої

петлі,

азом

з

якою

онки носа і піднебіння;

досягають таламуса;

2)

nucl.

salivatorius

inferior,

tractus

solitarii,

ядро

нижнє сл новидільне ядро, розташо-

на ромбоподібнуанатомииямку л

одинокого шляху, має видовжену

ване в сітчастій формації довгастого

форму, лежить в дорсальних відді-

мозку латеральніше від nucl. ambigu-

лах довгастого мозку і проектує ься

us. Воно проектується на ромбоподіб-

тераль

о

ну ямку в верхній частині трикутни-

нервів, якіЛуганского,

від трикутника бл каючого нерва.

ка блукаюч

о нерва. Секреторні па-

Клітини цього ядра пов'яз ні з во-

расимпатичні вол кна, що виходять

локнами VII,

IX і

X

пар череп

их

з цього ядра, йдуть у складі язиког-

увійшовши в стовбур

лоткового нерва (IX пара) та іннерву-

государственного

м зку, повертають вниз і утворюють

ють привуш у сли

у зал зу;

так званий одинокий пучок (tractus

3)

nucl. dorsalis n. vagi, д р-

solitarius). В я рі одинокого шляху

сальне ядро блукаючого нерва, вели-

закінчуються смакові волокна ли-

ке, розміщене в довгастому мозку в

язикамедицинского,

цевого (проміжного), яз коглотко-

ділянці

трикутника

блукаючого

вого і блукаючого нервів, які несуть

ерва. Аксони й го клітин ідуть у

смакову чутливість від ре епторів

складі блу аюч го нерва і забезпе-

стінок порожнини рота, над-

чують

парасимпатичну

іннервацію

университета

гортанника і глотки. Аксони клітин

органів шиї,

грудної

а черевної по-

nucl. tractus solitarii переходять на

рожн н, за винятком орг нів малого

протилежний бік і входять до складу

таза. Ст муляція клі ин цього ядра

медіальної петлі, разом з якою

веде до сповільнення серцебиття,

досягають таламуса.

звуження бронхів, посилення пе-

ристальтики

кишечнику

і поси-

лення

секреторної

функції

травних

кового паруса, а внизу прикріп-

залоз. Дорсальне ядро блукаючого

люється до довгастого мозку. В

нерва зв'язане з підталамічною ді-

ньому є судинне сплетення, plexus

лянкою, нюховими центрами, ядром

choroideus ventriculi quarti, яке

одинокого

шляху

і

сітчастою

продукує спинномозкову рідину.

формацією.

За рахунок цих зв'язків

Сполучення

забезпечуються

регуляція

крово-

обігу, дихання, травлення, а також

У судинному прошарку IV шлу-

здійснюються ковтальний, блювот-

ночка, який утворює його покрив, є

ний, дихальний та інші складні віс-

три отвори, що ведуть з порожнини

церальні рефлекси.

шлуночка в підпавутинний простір:

ниною

ромбоп

Кафедра

IV ШЛУНОЧОК,

■ apertura

mediana,

серединний

VENTRICULUS QUARTUS

отвір (Маженді), непарний, роз-

ташований у

центрі судинного

Четвертий шлуночок є

порож-

прошарка;

cessus

нормальной

дібного

озку,

він

■ apertura

lateralis,

бічний

отвір

має вигляд

амету, ве

хівка якого,

(Люшка),

парний,

розташований

fastigium, вдається

в

мозочок.

У

в ділянці recessus lateralis.

бічних відділах є бічні закутки,

ге-

Водопровід

середнього

мозку

боподібною

ямкоюанатомии.

lateralis.

(Сільвіїв

водопровід)

сполучає по-

Стінки

р жнини III і IV шлуночків; внизу

Дно IV шлуночка утворене ром-

IV шлуночок переходить в цент-

Покрив шлу-

ральний

канал

спинного

мозку.

мозковий

Луганского

ночка улаштований складніше. До

Пра тичні зауваження

нього належать такі

твори:

Особливе практичне значення ма-

■ velum medullare

superius,

верх

ій

ють середній і бічні твори в судинно-

парус,

натягнутий між

му прошарку IV шлуночка. Через ці

государственного

верхніми ніжками мозочка;

о ори спинномозкова рідина відтікає

■ vellum medullare inferius, мозковий

зі шлуночків мозку в підпавутинний

парус, розташований між ніжками

простір.

Після запаль

их пр цесів в

клаптика;

оболонах мозку (менінгіт) отвори мо-

медицинского

■ tela

choroidea ventriculi

quarti,

жуть закриватися. При ць му розви-

судинний прошарок IV шлуночка,

вається гідроцефалія — збільшення

утворений м'якою оболоною. Вго-

кілько ті спинн м зков ї рідини в

рі він прилягає до нижнього моз-

порожнинах шлуночків мозку.

университета

СЕРЕДНІЙ МОЗОК,

MESENCEPHALON

До середнього мозку належить

quadrigemina, яка роташована дор-

чотиригорбкова пластинка, lamina

сально і утворює покрив середнього

мозку, та ніжки мозку, що розташо-

місяцеву форму. У нервових клітинах

вані вентрально. Межею між ними є

цієї речовини є чорний пігмент

водопровід середнього мозку (Сіль-

меланін. Чорна речовина належить до

віїв водопровід).

підкіркових рухових ядер екс-

ВОДОПРОВІД

трапірамідної системи, яка забез-

печує пластичний тонус м'язів.

СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ,

Нейрони substantia nigra зв'язані з

AQUEDUCTUS CEREBRI

ядрами основи кінцевого мозку. У

Водопровід

має

вигляд вузького

них міститься медіатор дофамін, який

каналу (діаметром 1 мм), який спо-

необхідний

для

нормальної

лучає порожнини III і IV шлуночків.

діяльності

підкіркових

рухових

Його довжина становить 1,5-2,0 см.

ц нтрів. П и недостатній кількості

Сільвіїв

водопровід

оточений

дофаміну виник є хвороба Паркін-

центральною сірою речовиною, sub-

сона, ля якої х р ктерні такі симп-

stantia grisea centralis, клітини якої

томи, як мимовільне тремтіння рук,

регулюють вегетативніКафедрафункції (Рис. ригідність м'язів та інші порушення

16).

рухів.

НІЖКА МОЗКУ,

ПОКРИВ СЕРЕДНЬОГО

PEDUNCULUS CEREBRI

МОЗКУ,

нормальной

Ніжка мозку являє собою п рний

TEGMENTUM MESENCEPHALI

товстий тяж, який іде косо від мос а

Покрив середнього мозку, teg-

до проміжного

мозку. Права і ліва

mentum mesencephali, розташований

прямим кутом,

дор ально

від ч рн ї речовини і

ніжки розходятьсяанатомиипід

утворюючи міжніжкову ямку, fossa

доходить до водопр в ду мозку. Тут

interpeduncularis,

на

дні якої

є такі ядра і в локна:

розташована

задня

прониза а

Червоне ядро, nucleus ruber, одне

реч вина,

Луганского

государственного

substantia

perforata

з найбільших ядер стовбура мозку

posterior. Т т вихо ить око уховий

(до ж. 15 мм, діам. 6 мм,

б'єм — 136

нерв, n. oculomotorius (III п а).

мм3). На фро таль ому р зрізі в но

Ніжка мозку чорною речовиною

має округлу форму. Його верхня

Чорнамедицинского

ділиться на в нтральну част ну, або

части а досягає пр міжн го мозку,

основу, basis pedunculi, і дорсальну

ниж я — лежить на рівні нижніх

частину, або покрив середнього моз-

горбків чотириг рбкової

пластини.

ку, tegmentum mesencephali.

На свіжих препаратах ядро має ро-

проміжногоуниверситета

речови а, substantia nigra,

жевий колір, що зумовлено добрим

лежить на межі між основою і

кровопостачанням і гус ою к піляр-

покривом. Во а тягнеться на всьому

ною

іткою. Червоне ядро є н йваж-

протязі ніжки мозку від мосту до

ливіш

м цен ром екс р пір мідної

мозку.

На фронтальному

системи. Воно зв'язане з мозочком,

розрізі чорна речовина має пів-

який посилає йому свої еферент-

rubrospinal is; 12 — fossa interpeduncularis; 13 — n. oculomotorius; 14 — nucl. ruber; 15 — nucl.

n. oculomotorii; 16 — nucl. accessorius n. oculomotorii; 17 — nucl. proprius colliculi superioris;

анатомии

18 — aqueductus cerebri.

ні імпульси через tr. dentorubralis, що

канатик спинного мозку, закінчу-

Луганского

пр х дить

через

верхні

ніжки

ючись на

мото ейро ах

передніх

м з чка. Крім того, червоне ядро

с овпів. Значна части а в л кон, які

зв'язане з корою великого мозку,

виходять з черво ого ядра, за-

осн вними ядрами кінцевого мозку

кінчується

в

сітчастій

формації

государственного

та інши и підкірковими ядрами і

стовбура головного м зку.

спинним озком.

Червоні ядра ре-

гулюють тонус м'язів і контролюють

Ядра черепних нервів

точні автомедицинскогоатичні рухи. У покриві середнього м зку під

Червоноядер о-сп нномозковий

ільвієвим

водопроводом лежать

шлях, tractus rubrospinalis. Цей шлях

ядра III і IV пар черепних нервів:

починається

від

н жнього

кінця

■ nucleus

n. oculomotorii, ядро

червоного ядра; в середньому мозку

окорухового нерва, рухове, роз-

университета

його волокна перехрещують-ся і,

ташоване під водопроводом се-

проходячи через міст та довгастий

реднього мозку на рівні верхніх

мозок, вступають у бічний

горбків пластинки покрівлі

З цього ядра іннервується біль-

Бічна петля, lemniscus lateralis,

шість м'язів очного яблука і м'яз-

починається від вентрального і дор-

підіймач верхньої повіки;

сального завиткових ядер VIII пари

■ nucleus

accessorius

n.

oculo-

черепних нервів, які розташовані в

motorii, додаткове ядро окору-

ділянці моста. Від ядер волокна пе-

хового нерва (ядро Якубовича),

реходять на протилежний бік, утво-

парасимпатичне,

розташоване

рюють

трапецієподібне тіло,

потім

присередньо

від

попереднього.

петлеподібно

повертають

вгору,

Волокна, що виходять з

цього

проходять

в

покрив

ніжки

серед-

ядра,

ідуть у складі окорухового

нього мозку.

Тут вони лежать най-

нерва до війкового вузла, а звідти

латеральніше, близько до поверхні

—

до

Кафедра

війкового

м'яза і

м'яза-

мозку в ділянці

trigonum lemnisci

звужувача зіниці;

lateralis.

Бічна

петля

проводить

■ nucleus

n. trochlearis, ядро бло-

слухові

імпульси

і закінчується

на

кового нерва, рухове, лежить під

нормальнойн

мозку,

сільвієвим в д п оводом на рівні

ядрах

горбків середнього

нижніх

горбків

пластинки пок-

звідки

слуховий

шлях

іде

до

медіал них колінчастих тіл.

рівлі.

З

ць го яд

а

іннервується

Медіаль а петля та бічний спин-

верхній косий м'яз ока.

анатомии

шлях

про-

мозково-таламічн й

Медіальний поздовж ій пучок

х дять

через

покр в

ніжки

мосту

транзитно до таламуса.

Рухові

ядра, які

мають

відно-

Сітчаста

формація,

formatio

шення до іннервації м'язів очного

longitudinalisЛуганского

яблука

(III, IV,

VI),

сполучені між

reticularis, має серединне положення

собою

за

допомогою

меді ль ого

в по риві ніжки м зку. Вона зв'язана

з та ою

ж

ф рмацією

моста і

поздовжнього

п чка,

fasciculus

проміжн го мозку.

medialis. Цей пучок із

государственного

середнього

мозку

тягнеться

вниз

ОСНОВА НІЖКИ МОЗКУ,

через

мі т

та

овгастий мозок

до

BASIS PEDUNCULI CEREBRI

верхніх

егментів спинного мозку і

закінчується

на

мотонейронах

Основа

ніжки

мозку,

basis

pe-

медицинского

передніх

стовпів,

які

зв'язані

з

dunculi cerebri, р зташ вана вен-

м'яза и голови та шиї. За рахунок

трально від чорн ї речовини і міс-

цього

пучка

здійснюється

тить такі низхідні в локна:

надзвичайно то

ка координація рухів

1) fibrae corticospinales,

университета

голови і очей, а також забезп чується

2) fibrae corticonucleares,

фіксаційний рефлекс

— утримання

3) fibrae corticopontinae.

фокусу зображе ня предмета, який

Пірамідні

волокна

з ймають

розглядається, на сітківці під час

центральне положення, а медіальні

різноманітних поворотів голови.

та бічні відділи зайняті кірково-

мостовими волокнами.

57

ПЛАСТИНКА ПОКРІВЛІ

прямку продовжується в ручку,

СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ,

brachium colliculi inferioris, яка

LAMINA ТЕСТІ

йде до медіального колінчастого

Ця

частина

середнього мозку

тіла.

У

нижніх

горбках

лежать

ядра, nuclei colliculi inferioris,

лежить

дорсально

від

водопроводу

які

є підкірковими

центрами

мозку і утворена чотирма горбками.

слуху.

Розрізняють два верхніх і два нижніх

Від ядер верхнього та нижнього

горбки (Рис. 11):

горбків

починається

покрівельно-

■ colliculus

superior,

верхній гор-

спинномозковий

шлях,

який зану-

бок, парний, у бічному напрямку

рюється в покрив середнього мозку,

продовжується в ручку, brachium

утворює там перехрестя з волокнами

colliculi superioris, яка йде до біч-

протилежної сторони

і

потім

ного колінчастого тіла проміж-

спускається

в

передній

канатик

ного мозку.

У

верхніх

горбках

спинного мозку. Цей шлях закін-

містяться

nuclei

colliculi

чується на мот нейронах передніх

ядраКафедра,

superioris, які

є

підкірковими

стовпів спи

ого м зку. Через ядра

центрами зору:

верхніх

та

ижніх

горбків

відбува-

■ colliculus inferior, нижній горбок,

ються рефлекторні реакції на раптові

латер льному

а-

з р ві та звукові подразнення.

парний,нормальнойу

ПРОМІЖНИЙанатомииМОЗОК, DIENCEPHALON

До проміжного мозку н лежить

дають

л б в му

та потиличному

таламус, який є його найбільшою час-

полюсам півкуль.

Луганского

тиною, а також епіталамус, метата-

государственного

ламус та гіпоталамус.

Порожниною

ТАЛАМУС, THALAMUS1

пр міжного мозку є III шлуночок.

(ГОРБ)

У ділянці проміжного і кінцевого

Таламус

являє

соб ю

парне

мозку

поздовжня

вісь

головного

об'ємне випинання яйцеподібної

термінимедицинского«

мозку

досить

сильно

зг

нається

форми, яке утв рилось внаслідок

вперед, утворюючи із стовбуром

скупчення

велик ї

кільк сті сірої

мозку кут

приблизно

110°. Тому

речовини. Він р зташований по-

дорсальний» та «вент-

переду від пластинки покрівлі се-

университета

ральний» т т відповідають термінам

еднього мозку під склепінням та

«верхній» та « ижній»,

а

т рміни

мозол ст м

ілом (Рис. 11, 17). До-

«передній» та «задній» відпо і-

альна та медіальна його поверх-

ні вільні, а латеральна і вентральна

поділена прошарками білої речовини

— зрослися з прилеглими частинами

на числені ядра (понад 40 ядер).

мозку. Таламус поділяють на

Найважливішими є такі групи ядер:

дорсальний та вентральний відділи.

■

nuclei

anteriores,

передні

ядра,

Межею між ними є гіпоталамічна

зв'язані з нюховими шляхами;

борозна.

■

nuclei pulvinares, подушкові ядра,

Дорсальний таламус,

розташовані в ділянці подушки і

зв'язані з зоровими шляхами;

thalamus dorsalis

■ nuclei

ventrolaterales,

вентрола-

Дорсальний

таламус,

thalamus

теральні ядра, в них закінчуються

dorsalis, включає до себе такі утво-

шований наКафедрайого

рення:

волокна меді льної петлі;

■ tuberculum

anterius thalami,

пе-

■ nuclei

mediates,

медіальні

ядра,

редній

горбок т л муса,

розта-

які

зв'яз ні з асоціативними ді-

лянками кори великих півкуль.

передньому

нормальной

кінці;

Дорсальний таламус — підкір-

■ pulvinar thalami, подушка т ла-

ковий це

тр чутливості

муса,

являє

с бою

задній,

стов-

До

ядер таламуса

підходять во-

щений кінець таламуса;

анатомии

■ sulcus

terminalis,

межова

бо-

локна

едіальної петлі, які проводять

розна,

відокремлює

т л мус

від

імпульси

больової,

температурної,

хвостатого

ядра, розт шованого

тактильної,

пропріоцептивної

та

інтероцепт вної чутливості, а також

спереду і латерально;

Луганскогокори в

■ sulcus

hypothalamicus,

гіпота-

зорові та нюхові в локна. Таламус є

ламічна

борозна,

проляг є

а

танцією

обр бки

чутливої

медіальній

поверхні

т ламуса,

інформації,

кінцевим

контрольно-

пропускним

пункт м

на

шляху до

вона

відокремлює

дорсальний

государственного

талам с від вентр льного;

ликих півкуль. Від таламуса в

■ adhesio

interthalamica,

міжта-

кору йдуть таламо-кірк ві волокна, а

ламічне

злипання,

являє

обою

кора, в свою чергу, посилає імпульси

в

таламус,

регулюючи

й го

тонкий прошарок, який з'єднує

медицинскогоемоцій та аф ктів, на рівні таламуса

правий і лівий таламуси;

активні ть.

Таламус

широко

■ stria medullaris thalami, мозкова

зв'язаний з ядрами смугаст го тіла і

с уга таламуса — це тонка біла

ядрами

гіпоталамуса.

Д рсальний

таламус

є

центром

примітивних

полоска, що проходить між вер-

Ядрауниверситета

хньою та медіальними пов рхня-

вин кає

відчуття болю.

При

його

ми таламуса і ззаду доходить до

ураженні

втрачає ься

чутливість,

повідкового тр кутника.

дорсального таламуса

вин кає нес

рпний біль,

підвищена

афективність (силуваний сміх і плач),

Thalamus dorsalis складається з

з'являється відчуття тривоги і страху.

великої кількості сірої речовини, яка