Анатомия ТОМ3 Ковешников

рез міжшлуночкові простори ріди-

відтік рідини у підпавутинний про-

на потрапляє в III шлуночок, а звід-

стір. Звідти шляхом фільтрації че-

ти через Сільвіїв водопровод — в

рез зернистості павутинної оболо-

IV шлуночок. В покриві IV шлу-

ни і частково через периневральні

ночка є отвори (aperturae laterales

простори рідина потрапляє у кро-

et mediana), через які відбувається

воносну систему.

Контрольні питання:

1.

Головнии

мозок: ембріологічна

16. Ніжки мозку, іх частини,

межі,

класифікація, похідні

мозкових

будова сірої і білої речовини;

пухирів.

топог афія провідних шляхів.

виток, частиниКафедра. їх

2.

Головний мозок: ч стини (ана-

17. Що належить

до проміжного

томічна класифікація).

мозку?

3.

Стовбур

головного

мозку: роз-

18.

Таламус: зовнішня будова, ядра,

функціональне значення.

4.

Довгастий

м зок:

розвиток,

19. Метаталамус: частини, їх фун-

кціональ

е значення.

ку, йогонормальной

межі, зов ішня будова.

20.

Епіталамус:

частини,

їх

функ-

5.

Внутріш я буд ва довгастого моз-

ціональне значення.

функціональ е зн чення.

анатомии

топог-

6.

Міст: розвиток, межі,

зовнішня

21.

Шишкоподібна

залоза:

будова.

рафія, функції.

7.

Внутрішня

будова

мосту, його

22.

Зовнішня будова гіпоталамусу.

23.

Гіпофіз:

топографія,

частини,

функціональне значення.

функції.

8.

Медіальна

петля:

утворен я,

24. Ядра гіп таламусу, їх топогра-

склад,

Луганского25.

топографія,

функціо-

фія, функціональне

значення.

нальне значення.

Гіпоталамо-

іп фізарна система.

9.

Мозочок: розвиток, межі, зов-

государственного27.

нішня б дова.

Третій

шлу очок:

р звит к,

10.

Внутрішня бу ова мозочка, його

стінки, сполуче

я.

26.

Що нал жить до кі цев го м з-

функціональне зн чення.

ку?

11.

Ро боподібна ямка: утворення,

медицинского

Півкулі велик го мозку: повер-

межі, рельєф. Проекція ядер че-

х і, ча т и, їх межі.

репних н рвів.

28. Борозни

та

звивини

верхньо-

12.

Четвертий шлуночок: розвиток,

бічної поверхні півкуль голо-

топографія, стінки, сполуч ння.

вного мозку.

университета

13.

Середній мозок: роз иток, м жі,

29.

Борозни

а

звивини

присеред-

зовнішня будова, частини.

ньої поверхні півкуль головного

14.

Покрівля

середнього

мозку,

мозку.

зовнішня і внутрішня будова.

30.

Борозни

та

звивини

нижньої

поверхні

півкуль

головного

15.

Покрив

середнього

мозку, зов-

мозку.

нішня і внутрішня будова.

100

31.

Будова

кори півкуль

великого

47.

Комісуральні волокна, їх функ-

мозку. Роботи В.О.Беца.

ціональне значення.

32.

Що

розуміють

під

терміном

48.

Проекційні волокна, класифі-

«аналізатор»?

кація, функціональне значення.

33.

Локалізація

кіркових

кінців

49.

Внутрішня капсула, її топогра-

аналізаторів.

фія, частини, провідні шляхи, що

34.

Мозолисте тіло: будова і функ-

проходять в кожній частині.

ціональне значення.

50.

Провідні шляхи ЦНС: визна-

35.

Склепіння: будова і функціо-

чення, класифікація.

нальне значення.

51.

Пропріоцептивні

провідні

шля-

36.

Нюховий мозок: будова і

унк-

хи.

Кафедра

ціональне значення.

52.

Провідні шляхи

екстероцептив-

37.

Базальні

ядра:

топогр

ія,

час-

ної чутливості.

тини, функціональне значення.

53.

Ретикулярна

формація:

топо-

38.

Смугасте

тіло:

топографія,

графія, буд ва (основні ядра),

нормальной55. Піра ідні

части

и,

функціональне

зна-

зв'язки, функці нальне значення.

чення.

54.

Пірамід і шляхи: кірково-спин-

39.

Лімбіч а система: ко поненти,

номозковий шлях.

функціональне значе

я.

анатомии57.

шляхи: кірково-ядер-

40.

Бічні шлуночки: розвиток, час-

ний шлях.

тини, топогр фія, сті ки, сполу-

56.

Екстрапірамідна рухова система:

чення.

центри, функції.

41.

Передній ріг бічного шлуночка:

Провідні шляхи

екстрапірамід-

Луганского59.

топографія, стінки, сполучення.

ної рух вої системи.

42.

Задній ріг бічного шлуночка:

58.

Обол ни спинн го мозку, про-

топографія, стінки, сполучення.

стори між ними, їх вміст.

43.

Нижній

ріг

бічного

шлуночка:

Оболони голов ого м зку.

государственногота її

топографія, стінки, сполучення.

60.

Відмінності між об л нами го-

44.

Центральна

частина

бічного

ло ного і спи

ого м зку.

шлуночка:

топогр фія,

стінки,

61.

Т ерда оболо а головн го мозку

сполучення.

відростки.

медицинского64.

45.

Біла речовина півкуль великого

62.

Міжоболонні простори, їх вміст.

мозку:

класифікація,

функ іо-

63.

Підпавутинний простір: утво-

нальне знач ння.

рення, цистерни, сполучення.

46.

Класифікація асоціати них во-

университета

Утворення і від ік спинномоз-

локон, їх функціональне зна-

кової рідини.

чення.

101

ЗАГАЛЬНІ ДАНІ

До периферійної нервової систепісля видалення епіневрію (шляхом

ми належать спинномозкові та череп-

обробки кислотами) нерв являє

ні нерви, нервові вузли, вегетативні

собою сплетення, яке утворене

сплетення і нервові закінчення.

анастомозами між окремими пери-

невральними

піхвами.

Внаслідок

ми оболо ками,Кафедращо

Будова нерва

наявності цих сплетень нервові во-

Нерв

(nervus)

скл дається

з

локна, що йдуть у складі даного не-

комплексу відростків нервових клі-

рва, можуть переходити з однієї пе-

тин, які оточені сполучнотканинни-

риневральної піхви в іншу. Ступінь

сіткоподіб

ості периневральних піхв

яка оточуєнормальной

утворюють ен-

індивідуаль о варіює і залежить від

доневрій, периневрій і епіневрій:

■

endoneurium,

ендоневрій, являє

товщини пучків: чим тонші пучки,

собою

то

ку сполучну

тканину,

тим

більша

сіткоподібність

і

нервові пучки першого

навпаки.

ною оболонкоюанатомии, яка

порядку;

Практ чні зауваження

■ perineurium, периневрій, є щіль-

Для з'єднання кінців нерва при

ною

пружною сполучнотк нин-

й го ураженні вдаються до їх роз-

оточує де-

тягування. Це стає можливим тому,

■ epineurium,Луганского

кілька пучків; периневрій формує

що периневрій д сить пружний, а

канали (периневральні піхви),

дея і вол кна шт п роподібно зви-

заповнені рідиною;

ви ті і м жуть р зтягуватися. Реге-

епіневрій, являє собою

нерація нерва відбувається повільно

государственногореге

з внішню,

пухку

сполуч-

і залежить від ступе я

й

о

уш-

н тканинну оболонку.

кодження.

Нерви

досить

обре

к овопос-

В 1977 році Ф.М.Хитр в (Моск-

тачаються

кровоносними

судинами

ва) запропонував для прискорення

медицинского

(vasa nervosum), які пі ходять до н

х

ерації

вшивати

центральний

із джерел, що розташовані поблизу.

кі ець

уш оджен го

нерва

в

ар-

В

сполучнотканинних

оболонках

теріальну судину, яка йде до органа,

нерва

істяться

також

і

нервові

що і нервується даним нерв м. При

университета

закінчення.

цьому

спос

рігає ься

н багато

швидша регенерація нерва.

Вн тріш ьостовбуро а

Мієлінові і н мієлінові волокна

структура нер а

Роботами

В.М.

Шевкуненко,

Мієлінові волокна товстіші, вони

мають білий колір і добре помітні.

О.М. Максименкова,

М.І.

Однора-

Немієлінові (сірі) волокна

лова та інших було доведено, що

102

тонші і їх гірше видно під час пре-

Вузли нервової системи

парування. Такі

волокна головним

Вузол (ganglion) складається з

чином

належать

до

вегетативного

нейронів, оточених сполучнотка-

відділу нервової системи.

нинною капсулою (capsula ganglii).

У складі нерва звичайно йдуть як

Розрізняють чутливі черепно-спин-

мієлінові,

так і немієлінові волокна.

номозкові і автономні вузли:

Проте є нерви з переважанням тих

■ ganglia sensoria craniospinal,

чи інших волокон. У таких випадках

чутливі черепно-спинномозкові

говорять

про

мієлінові

або

вузли, містять псевдоуніполярні

немієлінові нерви.

чутливі клітини. Серед них роз

Швидкість поширення імпульсів

Кафедравих

в

цих

волокнах

різна.

Товсті

різняють:

мієлінові волокна (8-20 мкм) мають

а) gangll. sensoria nn. spinales, чут

ливі вузли спинномозкових нер

високу

швидкість

проведення

вів, належать до спинномозко

імпульсів (до ЗО м/сек.), а немієлі-

нормальной

нові — низьку (0,7-0,3 м/сек.).

нервів, дають початок їхнім

чутливим вол кнам;

Рухові, чутливі і змішані нерви

б)

gangll. sensoria nn. craniales,

чутливі вузли черепних нервів,

У залежності від складу волокон

анатомии(

розрізняють рухові, чутливі і

належать до черепних нервів,

змішані нерві: «

nervus motorius,

вони дають початок їхнім чутли

руховий нерв,

вим волокнам;

■ ganglia autonomica, автономні

складається з рухових волокон,

вегетативні) вузли, складають

Луганскогонер ової

які проводять імп льси до м'язів

я з вегетативних клітин. Вони

або залоз;

являють с бою периферичні ут

■ nervus

sensorius,

ч тливий

нерв,

ворення ве етативн го відділу

проводить імпульси від перифе-

системи і дають поча

государственного

ричних рецепторів у н п ямку до

ток післявузловим вол кнам.

центральної нервової системи;

Вегетатив і сплетення утворю-

■ nervus

mixtus,

зміш ний не в, у

ються в г тативними нервовими

своєму складі має як рухові, так і

волокнами навк ло внутрішніх ор-

медицинского

чутливі волокна, більшість нервів

га

ів і кровоносних судин.

є з

ішаними.

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ, NERVI CRANIALES

ходять

университетаз нерв;

Є 12 пар черепн

х нер ів, які ви-

III.

N. oculomotorius, окоруховий

головного мозку (Рис. ЗО):

І.

N. olfactorius, нюховий нерв; II.

IV.

N. trochlearis, блоковий нерв;

N. opticus, зоровий нерв;

V.

N. trigeminus, трійчастий нерв;

103

IX.

N.

Луганского

VI.

відвідний нерв;

причому І та ІІ пари є виростами

VII.

N. facialis, лицевий нерв;

мозку і не мають ядер;

VIII. N. vestibulocochlearis, при-

ІІІ, IV, VI пари іннервують м'язи

сінково-завитковий нерв;

ока і розвиваються раз м з головни-

государственногонерв; раль ою

glossopharyngeus, язико-

ми міотомами;

глотковий нерв;

V пара сполучена з І (мандибу-

X.

N. vagus, блукаючий не в;

лярною) вісц раль ою дуг ю;

XI.

N.

accessorius,

од тковий

VII пара — з II (гіоїдн ю) вісце-

зв'язанімедицинскогоз різ ими

дугою;

XII.

N. hypoglossus, під'яз ковий

IX, X, XI пари складають групу

нерв.

блукаючого нерва і в пр цесі роз-

Черепні н рви в процесі розвит-

в тку зв'язані із зябр вими дугами;

университета104

ку

органами:

XII пара у ворює ься вн слідок

І,

II,

VIII пари

роз и аються

злиття рухових корінців спинно-

внаслідок розвитку органів чуття,

мозков х нервів.

І. Нюховий нерв, n. olfactorius

Нюховий

нерв

— це нерв

спе-

яблука

та через зоровий канал,

саnalis

opticus,

потрапляє

в

цифічної чутливості.

Нюховий нерв

порожнину черепа (Рис. 31). Тут

складається з 15-20 тонких нюхових

правий

та

лівий

нерви

йдуть

ниток,

fila

olfactoria,

які

утворені

медіально, наближаються один до

центральними

відростками

біполяр-

одного і утворюють неповне зорове

них клітин, розташованих в нюховій

перехрестя,

chiasma

opticum.

ділянці

слизової

оболонки

носової

Перехрещуються

лише

нервові

порожнини

(1-й

нейрон)

і

через

волокна, що йдуть від присередньої

lamina

cribrosa

решітчастої кістки

частини сітківки. Позаду перехрестя

проникають в порожнину черепа, де

волокна

зо ового нерва утворюють

закінчуються

на

клітин х

нюхової

зоровий п овідний шлях.

цибулини,

bulbus

olfactorius

(2-й

Після

перехрестя

утворюється

нейрон). Аксони клітини другого

тини третьогонормальнойнейрона. З нюхового пр

зоровий тракт, tractus opticus, який

нейрона утворюютьКафедранюховий тр кт,

tractus

olfactorius,

який

продов-

містить

нервові в локна від бічної

жується в

юх вий т икутник,

trigo-

частини

сітківки своєї сторони, та

присеред

ьої частини сітківки — від

num olfactorium, де містяться клі-

нюхового аналізатораанатомии— чка при- та

тилежної сторони. Зоровий тракт

трикутника по трьох стрічк х — біч-

гинає ніжки мозку і закінчується в

ній, присередній

та

проміжній ім-

підкоркових центрах зору: бічному

к лінчастому тілі, подушці таламуса

пульси прямують до кіркового кінця

ний відростокЛуганскогонюхової клітини і по до

верхніх

орбках

пластинки

морськоконикової звившій, uncus gyri

покрівлі

середнь го мозку. Далі

parahyppocampalis. Пахучі

речови-

ак они клітин з бічного колінчастого

тіла та п душки таламуса прямують

ни в повітрі збудж ють периферій-

государственногося зниження нюху — гіпосмія, або верх іх горб ів

потиличної частки м зку, де на її

акс нах

цих

клітин

збудження

присередній

поверх і,

по

боках

пр в диться в мозок.

При пошкод-

острогової

бороз и,

знаходиться

кірко е

ядро а алізатора

зору.

З

жені нюхового нерва спосте ігають-

медицинского

пластинки

покрівлі

його повна відсутність ■— аносмія.

середнього

мозку

акс ни

клітин

прямують до парасимпатичних ядер

II. Зоровий нерв, n. opticus

окорухового

нерва

св єї

і

в ділянціуниверситета

Зоровий

ерв — це також не в

прот

лежної с орін,

а в скл ді цього

специфічної чутл вості. Він утво-

нерва

—

до

м'язів

очного

яблука:

рюється аксо ами гангліозних нер-

м'яза-звужувача зіниці

війкового

вових клітин сітківки, які сходяться

м'яза. Так у ворюється рефлекторна

диска зорового нерва (сліпа

дуга зіничного рефлексу. Крім того,

пляма сітківки). Далі нерв проходить

частина

аксонів від

клітин

верхніх

через оболонки очного

горбків чотиригорбкової

пластинки

входить

до

105

III. Окоруховий нерв, n.

війкових нервів (nn. ciliares breves),

oculomotorius

які іннервують війковий м'яз та

Окоруховий нерв за характером

м'яз-звужувач зіниці.

нервових волокон — змішаний; має

Практичні зауваження

рухові і парасимпатичні нервові во-

При ураженні окорухового нерва

локна.

спостерігається

косоокість,

птоз

Ядра. Рухове ядро цього нерва,

(опущення верхньої повіки), а також

nucl. n. oculomotorii, міститься у

розширення

зіниці

і

порушення

середньому мозку під водопроводом

акомодації.

мозку (Сільвієвим), на рівні верхніх

IV. Блоковий нерв, n. trochlearis

горбків покрівлі середнього мозку.

присеред

ьо від

Кафедра

Парасимпатичне

його ядро,

nucl.

Блоковий нерв за складом воло-

accessorius

n.

oculomotorii

(ядро

кон руховий.

Якубовича),

розташоване

Я ро

блокового

нерва

(nucl. n.

trochlearis) розташоване в

покриві

рухового.

боку ніжкинормальной

Топографія.

Око уховий

нерв

ніжок

мозку,

під

водопроводом се-

виходить

з

м зку в

ділянці

fossa

редн ого

мозку,

на рівні

нижніх

interpeduncularis

з

п исереднього

горбків

пластинки

покрівлі

серед-

нь го

озку. Цей нерв тонкий, вихо-

ямку (Рис. 31),анатомии

мозку. Потім

він

про-

дить з дорсальної сторони стовбура

ходить

в

товщі

зовніш ьої стінки

м зку,

а саме з обох боків вуздечки

печеристої пазухи і

через

верхню

верхнього мозкового паруса. Далі він

очноямкову щілину входить в очну

огинає

з латерального

боку

ніжку

попередньо

поді-

чн го ябл Луганскогока і м'яз-

лившись на верхню (r. superior) та

моз у і, з'явившись на основі мозку,

нижню

(r.

inferior)

гілки.

Верх я

проходить в бічній стінці печеристої

гілка іннервує верхній прямий

м'яз

пазухи

і

через

верхню

очноямкову

щілину

входить

в

очну ямку, де

підіймач верх-

государственного

нь ї повіки.

Нижня

гілка

іннервує

іннер ує

лише

верх ій

к сий м'яз,

нижній та присере ній прямі і ниж-

m.obliquus superior (Рис. 31).

ній ко ий м'язи очного яблука.

V. Трійчастий нерв, n. trigeminus

Парасимпатичні

волокна.

У

lomotoriiмедицинского. В оч ій ямці ці

складі окорухового нерва проходять

Трійча тий нерв є одним з най-

передвузлові

парас мпатичні

більших черепних нервів. За складом

волокна

з

nucl. accessorius

n. ocu-

волокон він змішаний — має

волокна

омат

чні, чу ливі і рухові волокона.

латеральноуниверситетавід

відокремлюються від нижньої гілки

Крім соматичних чутливих і рухових

нерва

і

підходять

до

ійкового

волокон, до нього на периферії

■її/зла, ganglion ciliare, який л жить

приєднуються

в г та ивні

волокна

зорового нерва.

Від

окорухового, лицевого і язико-

вузла відходять післявузлові нервові

глоткового нервів, які проходять

волокна у складі коротких

через його гілки.

107

Ядра. Трійчастий нерв має одне

Він починається від рухового:

рухове і три чутливих ядра.

ядра трійчастого нерва і приєд-

Рухове ядро, nucl. motorius, міс-

нується до його третьої гілки;

титься в покриві мосту. З нього ви-

■

ganglion trigeminale

(Gasseri)

ходять волокна, які іннервують жу-

трійчастий вузол, добре поміт-

вальні та деякі інші м'язи.

ний, міститься на верхівці піра-

Серед чутливих ядер розрізняють:

міди скроневої кістки в ділянці

1) головне ядро, nucl. principalis

impressio trigemini, в порожнині,

n. trigemini, на якому закінчуються

яка утворилася внаслідок розщеп-

волокна, які проводять тактильну і

лення твердої

мозкової

оболони

пропріоцептивну чутливість;

(cavum trigeminale) (Рис. 32). Вік

нього підходять вКафедрал кна

2)

спинномозкове ядро, nucl.

містить

псевдоуніполярні

нейро-

spinalis n. trigemini, разт шоване

ни, цент альні відростки яких ут-

в довгастому і спинному мозку; до

ворюють чутливий корінець, radix

больової і

sensoria, а перифері

ні — йдуть в

міщене в нормальной

температур ої чутливості;

складі гілок трійчастого нерва до

3)

серед ьом зк ве ядро, nucl.

шкіри і слиз вих оболонок. де

mesencephalicus n. trigemini, роз

закінчуються рецепторами Гілки.

середньому мозку, збоку

Трійчаст й нерв має три

клітинам вузла

анатомии

від водопроводу середнього мозку.

гілки:

Нейрони цього ядра м ють псевдо

1) перша гілка — очний нерв,

уніполярну форму і відповідають

2) друга гілка — верхньощеле-

трійчастого нерва.

пний нерв і

Таким чином,Луганскогоце я ро

їх периферійні відростки закінчу

3) третя гілка — нижньощеле-

ються рецепторами в м'язах і прово

пний нерв.

дять пропріоцептивну ч тливість.

Всі три гілки трійчастого нерва.

можна

оз

як

периф рій і

відростки

клітин

государственногорва. Нерв

лядати як в зол, що розт шований

рійчастого вузла, чутливі. Але до

у реч вині мозку.

ретьої гілки приєд ується руховий

К рінці і в зол трійч стого не-

корінець,

тому

ниж ь щелепнії;:

виходить з мозку на межі

нерв стає змішаним. Перед виходом

■ radixмедицинского

між мостом і

с ре ньою

ніжкою

з черепа кожна гілка віддає тонкі

мозочка двома корінцями — чутли-

оболо ні гілоч и до тверд ї м зкової

вим і руховим:

оболо и. На шляху кожн ї гілки

sensoria, чутл вий корін ць,

трійчастого

нерва

розміщується

тинахуниверситета

досить великий, він містить

вегетат вн

й парасимпа ичний ву-

волокна, які виходять з трійчас-

зол, як й пов'язаний з гілкою чут-

того в зла і закінчуються на клі-

ливим корінцем. До кожного вузла

чутливих ядер;

йдуть ще два корінці: симпатичний

■ radix motoria, руховий корінець,

— від периартеріального спле тення

значно менший від чутливого.

найближчої артерії та пара-

симпатичний — від III, VII та IX пар

4) radix sensoria ganglii ciliaris, чут-

черепних нервів. Всього є п'ять

ливий корінець війкового вузла;

вегетативних вузлів голови: з 1-ю

5) rr. ciliares breves, чутливі волокна

гілкою, очним нервом, зв'язаний

доходять

до

оболонок

очного

війковий вузол, ganglion ciliare, з 2-ю

яблука (фіброзної і судинної).

гілкою — верхньощелепним нервом

Війковий вузол, ganglion ciliare. З

— крилопіднебінний вузол, а з 3-ю

носовійковим

нервом

сполучений

гілкою

—

вушний,

підниж-

невеликий

парасимпатичний

ньощелепний і під'язиковий вузли.

війковий вузол, який лежить в очній

1. Очний нерв, n. ophthalmicus

ямці, латерально від зорового нерва.

До

вузла

підходять

передвузлові

Очний нерв є чутливим. Почи-

парасимпатичні

волокна

від

наючись

від

вузла,

він

проходить

окорухового нерва, які закінчуються

через верхню очноямкову щілину і

на

клітинах

вузла.

Післявузлові

потрапляє в очну ямку. Попередньо

волокна прямують до очного яблока

Кафедра

очний нерв ділиться на три нерви —

у складі

кор тких

ві кових

нервів,

лобовий, сльоз вий і носовійковий:

nn. ciliares breves. Вони іннервують

■ лобовий

ерв, n.

frontalis , н й-

війковий

м'яз

та

м'яз-звужувач

більший,

він

проходить

посере-

зіниці. Через війковий вузол

нормальной

дині під верхньою сті кою очної

проходять також чутливі волокна від

ямки і віддає н доч оямковий (n.

н совійкового

нерва,

вони

ут-

supraorbitalis)

і

адблоковий

(n.

в рюють чутлив й корінець —- radix

supratrochlearis)

нерви,

що

sensoria

ganglii

ciliaris. Пройшовши

анатомии

іннервують шкіру

лоба,

коре я

через

вуз л,

чутливі

волокна

у

носа,

верхньої повіки

в

діля

ці

кладі

nn. ciliares

breves входять в

присереднього к та ока і сполуч-

очне яблуко і забезпечують чутливу

ну оболонку (Рис. 31, 32);

іннер ацію його фібр зн ї та су-

Луганского

■ но овійковий нерв,

n. nasociliaris,

динної оболо ок.

йде

в

медіальному нап ямку і

■ сльозовий

ерв,

n. lacrimalis, йде в

розгал ж ється на т кі гілки:

лат раль

ий

бік,

в

напрямку до

1) до

слизової

оболонки

комірок

сльозової зал зи, прох дить через

государственного

решітчастої

кістки

і

передньої

еї і розгалужується в шкірі та

частини порожнини носа та sinus

кон'юн тиві бічно о кута ока; до

sphenoidalis

(nn.

ethmoidales

входу в зал зу він з'єднується з

anteriores et posteriores);

чним н рвом, який відходить

медицинскогов л

2) численні довгі війко і н рви (nn.

від

другої

гілки

трійчастого

ciliares longi) — до оболонок оч-

нерва, сполучною гілкою, ramus

ного яблука;

communicans cum nervo zygomati-

3) гілки до шкіри присереднього

складі цієї гілки до сльозової

университетаco в

кута ока, кон'юнктиви та сльозо

залози підходять вегетативні сек-

вого мішка (n. infratrochlearis);

реторні волокна лицевого нерва.

109