Анатомия ТОМ3 Ковешников

«пневмою» за рахунок повітря, яке

Честь відкриття капілярів на-

надходить з легень. Таким чином,

лежить італійському вченому Мар-

утворюється «тваринний дух» (spi-

челло Мальпігі (1628-1694), який в

ritus

animalis).

Кров,

збагачена

1661 році, вже після смерті Гарвея,

«тваринним духом», за допомогою

використовуючи мікроскоп, вперше

пульсуючої сили розноситься ар-

побачив капіляри у легенях живої

теріями по всіх органах, живить їх і

жаби (термін «капіляр» належить

витрачається.

М.Мальпігі (від лат. саріlli волос-ся,

В XVI столітті іспанський лікар

волосяна судина). Дослідження

і богослов Мігуель Сервет у своєму

Мальпігі завершили

злагоджене

трактаті «Відновлення християнс-

вчення про кровообіг.

Кафедрабиці

тва» (1550) вірно опис в мале коло

АРТЕРІЇ, ARTERIAE

кровообігу. Незалежно від нього

учень А. Везалія Ре льдо Коломбо

Будова стінки артерій (подро-

теж відкрив мале коло кровообігу

вивчаються в курсі гістології).

Англії. нормальнойОсвіту тримав у Кембрид- ■ tunica adventitia, адвентиція, є

(1559). Ці прані підготували від-

Стінка артерій складається з трьох

криття крово бігу.

шарів-адве тиції, середньої і внут-

В. Гарвей народився у 1578 р. в

рішн ої обол н к:

працює на

канатомиифедрі ан томії а судин (vasa vasorum) і нерви су-

жі, а потім у сл в озвісному Па-

зовнішньою оболонкою, яка

дуанському університеті (Італія).

складається із сполучної ткани-

Повернувшись із Падуї, В. Г р-вей

ни, в ній розташовуються судини

але й експериментальніЛуганскогометоди допосмуг ваних м'язових волокон,

хірургії в

ондоні. Внаслідок ба-

дин (nеrvi vasorum);

гаторічної інтенсивної роботи, за-

■ tunica media, середня оболонка,

стосовуючи не лише ан томіч і,

с ладається з еластичних і не-

государственногосерця і крові у тварин» (1628). У цій тичної тка ини і енд телію.

слідження на тварин х, В.Гарвей

она найтовща;

публікував свою зн мениту книгу

■ tunica intima. в утрішня об л н-

«Анатомічні міркув ння п о рух

ка (інтима), складається з елас-

ше медицинскогодовів, що кров не в трачається м'язового і змішано о типів.

роботі Гарв й описав істинну кар-

В залежн сті від ступеня роз-

тину циркуляції крові у великому і

витку еластичн ї і м'яз в ї тканин

мало

у колах кровообігу.

Він впер-

розрізняють артерії

еластичного,

існуютьуниверситетакапіляри, проте, він допуснев й стовбур, сонні, підключичні,

в органах, що її кількість обм жена:

Артерії еластичного типу мають

і вона постій о ц

ркулює в крово-

в ередній оболонці добре розвине-

носних с ди ах. Гарвей не знав, що

ну еластичну тканину ( орта, леге-

кав наявність непомітних для ока

клубові та інші великі артерії). За-

з'єднань між артеріями І венами.

вдяки наявності еластичної ткани-

210

ни вени можуть сильно розтягува-

Артерії сіткоподібного і

тися і повертатися до початкового

кінцевого типів

стану. Такі артерії добре протиді-

Гілки артерій сіткоподібного

ють артеріальному тиску і забезпе-

типу до розгалуження на капіляри

чують невпинне протікання крові.

широко анастомозують між собою і

Артерії м'язового типу мають в

утворюють артеріальні сітки. Якщо

середній оболонці добре розви-

вилучити одну з гілок такої артерії,

нену м'язову тканину. Вони пред-

кров в її капілярне русло легко пот-

ставлені артеріями

середнього і

рапляє через широкі анастомози.

дрібного калібрів. Крім проведен-

До такого типу артерій належать

ня крові, м'язові артерії забезпе-

артерії шлунка, кишечника, шкіри і

Кафедра

чують регуляцію кровообігу, пере-

д яких інших органів.

розподіл потоку крові і створюють

Арте ії кінцевого типу та їх гіл-

йому опір.

ки

о розгалуження на капіляри ма-

Артерії змішаного типу пред-

ють

уже мало бо зовсім не мають

нормальной

ставляють соб ю поступовий пере-

анастомозів. При вилученні артерії

хід від артерій еластичного до

р-

(тромбоз, емб лія) відбуваються

терій м'язового типу. Загальною за-

порушен я кр в постачання тієї

кономірністю є наростання 'язової

ді янки, яка забезпечується цією

анатомиипад ах

тканини і зменшення ел стичних

артерією. При цьому кров не може

елементів із зменше

ям діаме ру

пр йти в зону її кровоносних капі-

артерій.

лярів, то у що відсутні або погано

Анастомози. Артеріальні

су-

р звинені анастомози. У таких ви-

дини мають на периферії більшу

Луганского

чи меншу кількість з'єдн нь, які

виникав змертвіння ділянки

тканини (інфаркт).

називаються анастомозами (від

До артерій кінцевого тилу на-

грец. anabi і stoma — ста) бо спів-

лежать внутрішнь рганні артерії

гирлами. Розрізняють міжсистем-

государственногофу

нi ана томози, коли з'єднують я

печінки, нирок, селезі ки, головно-

го мозку, сітківки, серця. У біль-

артеріальні гілки різних великих

шості цих орга ів з айдені дрібні

артерій і вн трішньосистемні, які

артеріальні а астомози, проте, з

з'єднують гілки в межах розгалу-

розвиткумедицинского

кціональної і практичн ї точок

жень однієї і тієї ж артерії. Анас-

зору, їх треба віднести до артерій

томози відіграють важл ву роль в

кі цевого типу.

перерозподілі потоку крові і в

обхід ого кро ообігу. У

Закономірності розподілу ртерій

университета

певних місцях вони можуть бути

У1885 р. П.Ф.Лесгафт, узагаль-

добре розви ені, в інших ід сутні.

нивши всі знання про особливості

Знання про аявність анастомозів

розташування і розгалуження ар-

в тій чи іншій ділянці має важливе

теріальних судин, виклав такі їх за-

практичне значення.

кономірності:

1)

артерії

забезпечують жив-

Ангіогенетичний закон

лення всіх частин тіла найближчим

Характер

розподілу внутріш-

і найкоротшим шляхом;

ньоорганних артерій в різних ор-

2) всі головні стовбури артерій

ганах неоднаковий. На початку

лежать на увігнутому боці тіла і

XX століття німецький вчений В.

кінцівок;

Шпальтегольц

(W.Spaiteholz,

3)

стовбури артерій поділяють-

1861-1940) запропонував так зва-

ся відповідно до кісткової основи і

ний

ангіогенетичний закон суть

з'єднуються між собою дугоподібно

якого полягає в тому, що характер

на периферії;

кровопостачання

органа

обумо-

4) розмір кожної гілки артерії

влюється його ембріональною за-

залежить від енергії діяльності да-

кладкою.

ного органа;

'Якщо о ган

розвивається як

5)

в рухомих ділянк х

ртерії

суцільна закладка, ртерія прямує

утворюють обхідні сітки і бічні су-

центру, де розгалужуєть-

дини.

Кафедрадо його

До

цих закон мірностей пот-

ся і віддає гілки

а периферію. До

т ких органів

алежать селезінка,

рібно додати,

що арте ії

тулуба

нирки, м'язи тощо.

мають сегме тарну будову,

яка від-

Якщо орган має закладку у виг-

нормальной

повідає сегментації тіла хребтових

ляді трубки, то артеріальні судини,

тварин

(міжреброві,

поперекові

анаст

озуючи на його поверхні,

артерії). Магістральні

ртерії роз-

утв рюють сітку, від якої в глиби-

ташовуються в судинно-

ервових

органа відходять радіальні дріб-

пучках разом з венамианатомииі нерв ми. ну

Такі лучки оточені фасціальиими

і гілки. До таких органів належать

головний і спинний м з к,

кишка,

футлярами (М.І.Пирогов). Судин-

серце та ін.

но-нервові пучки проходять по за-

Ангіогенетичний закон, допов-

хищених мі цяхЛуганского(борозни, канали,

які утв рюються м'язами,

кістками

нений і уточн ний сучас ими дани-

ми, зберігає своє важливе значення

і фасціями). Під шкірою в повер-

в медичній практиці.

хневих шарах великі артеріаль-ні

судинигосударственноговідсутні. Ві повідно до

поділу організму на органи соми і

Обхідний кр в обіг

Якщо порушується протікан-ня

нутрощі (Viscera,) артерії діляться

крові в о новному артеріально-му

на пристінкові (до органів соми) і

стовбурі тієї чи іншої ділянки

вісцеральнімедицинского(до утрощів). У біль-

шості цих орга ів знайдені дрібні

(т омб, хірургічне п рев'язув ння

та ін.) кров спрямовує ься в бічні

артеріальні анастомози,

проте з

(обхідні) гілки в обхід цієї ділянки.

функціональної і практ

чної точок

наявності достатньої кількості

зору їх требауниверситетавіднести до артерій При

кінцевого типу.

обхідних гілок, які анастомозують

з дистальними магістральними ар-

теріями, кровообіг може повністю

ленінградською школою анатомів

відновлюватися. В таких випадках

(В.М.Тонков, Б.АДолго-Сабуров).

говорять про обхідний кровообіг

Ці дослідники провели тисячі ек-

даної ділянки.

спериментів з перев'язуванням і

Проблемою обхідного крово-

видаленням різних артерій. Було

обігу почав цікавитися англійсь-

показано, що кровоносна система

кий хірург і анатом Е.Купер (1768-

має великі резервні можливості,

1841), який вперше перев'язав

пластичність і пристосованість до

загальну сонну артерію. Пізніше

змін умов кровообігу. Якщо розви-

МІПирогов у своїй докторській

вається обхідний кровообіг, діаметр

дисертації (1832), яка була присвя-

бічних гілок зн чно збільшується,

чена перев'язці черевної аорти, в

змінюється будова їх стінки, суди-

експерименті довів, що при посту-

ни стають звивистими і утворюють-

перев'язці аорти

ся нові судини.

повому звуженніКафедраі

через деякий час відбуваються роз-

Ці да і мають важливе практич-

ширення обхідних судин і кровообіг

не значе

я при склерозі судив, їх

частково відн влюється.

закупорюва ні, інфарктах, облітеру-

сучасних аспектів колаючому ендартеріїті та інших судин-

Багатонормальной

терального кровообігу опр цьовано

них захворюваннях. Студенти, які

вивчають анатомію, повинні добре

знати

ісця відходження колатера-

наявність або відсутність анас-

анатомиилей,

томозів для то о, щ б правильно оці-

нити п тенційні м жливості обхід-

ного р в

бі у в ураженій ділянці.

Луганского

МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ

РУСЛО

мікроциркуляція? Рух

государственногоЩо таке

крові по мі р скопічних судинах

перехідної ланки між артеріями і

ве ами

називають

мікроцирку-

ляцією. Тепер перехідний відділ

медицинского

уд нної сист ми між

ртеріями і

венами

називають мікроциркуля-

торн м руслом.

Найновіші дослідження показу-

университета

Рис. 73. Мікроциркуляторне русло

ють, що це одна з ключових систем

очеревини, 1-- vena; 2-arteriola: 3-rete

організму, яка впливає на всі фізіо-

capillarevasalymphaticsetlimphocapilare; 5

— venula: 6 — arleria.

логічні процеси і має велике зна-

чення в патології.

В розвиток учення про мікро-

нагороджені Державною премією

циркуляцію великий вклад внесли

СРСР.

Zweifach, Clark, Chambers (1934-

Морфологічні

компоненти

1944), а у нас В. В. Купріяпов і

мікроциркуляторного

русла. До

А.М. Чернух, які за свої досліджен-

мікроциркуляторного русла нале-

ня з мікроциркуляціі в 1977 р. були

жать такі елементи

кровоносної

213

системи, які забезпечують мікро-

стінки у них така ж, як у прекапі-

циркуляцію (рис, 73):

лярів; вони також беруть участь

■ arteriolae, артеріоли (діам. 160-

в обміні;

30 мкм), утворюються внаслідок

■ venulae, венули (діам. 30-100

поділу артерій; в стінці вони ма-

мкм), утворюються при злитті

ють один або два шари м'язових

посткапілярів; вони звичайно

клітин;

подвійні і супроводжують ар-

■ vasa

precapillaria, прекапіляри

теріоли. Крім ендотелію вони

(діам. 20-12 мкм), утворіють-ся

мають сполучнотканинну обо-

внаслідок

розгалуження

ар-

лонку. В стінках венул, які

теріол і поєднують ознаки бу-

мають діаметр понад 50 мкм,

дови артеріол і капілярів. Пре-

з'являються м'язові елементи.

капіляри мають в стінці окремі

З'еднуючись між собою, венули

м'язові клітини, які утворюють

утворюють вени;

■ vasa capillaria,Кафедрасітки; в сті ці в ни мають при-

прекапілярні стиск чі; в певних

■ anastomoses arteriolovenulares.

місцях їх стінка скл дається з

артеріоло-вепулярні аиастомози

ендотелію, тому вони беруть

(шунти), з'єднують артеріоли і

участь в обмінних процесах;

венули без утворення капілярної

дотеліюнормальнойі баз торно у руслу.

капіля и (діам. 2-

12

мкм),

утв рюються

вн с-

стосува

я у вигляді м'язових

лідок розгалуження прека іля-

стискачів, які регулюють проті-

рів;

їх сті ка складається з ен-

кання крові по мікроциркуля-

анатомии«

льної мембр ни.

З'єднуючись, к піляри утворю-

Капіляри. Дослідження А. Кро-

ють капілярні сітки. Капіляри є

га. 1919 році датський учений Л.

основними обмінними судин ми;

Кр г (1874-1949) у своїй книзі

Луганского

■ vasa postcapillaria, постк піля-

Анатомія і фізі л гія капілярів»

ри (діам. 15-30 мкм), утворіють-

вперше детально д слідив капіля-

ся при злитті капілярів, будова

ри і розцінив їх як важливу лан-ку

кровоносн ї системи. За ці до-

государственноговерх ю

слідження він був удост єний Но-

белі ської премії (1922). А.Кр г

визначив загаль у довжину капі-

лярів (100 000 км), їх загальну по-

медицинского

(6300 м2), а також п рівняв

їх кількі ть на 1 мм2 у м'язах різних

тварин. Він визначив, що в різних

орга ах капіляри побуд вані по

университета214

різному, маю ь сітки різної густоти,

що залеж

ь від інтенсивності тка-

нинного обміну.

З функціональної точки зору ка-

ляють собою

парні

півмісяцеві

піляри можуть перебувати в різних

кишеньки, які утворені складка-

фазах: 1) у фазі активного функціо-

ми інтими. Вільні краї клапанів

нування; 2) в напівфункціонально-

обернені до серця, тому вони пе-

му стані (плазматичні) і 3) у фазі

решкоджають протіканню крові у

відпочинку (закриті). Відкриття і

зворотному напрямку. У ділянці

закриття капілярів залежить від

розташування клапанів у венах є

прекапілярних стискачів. При по-

помітні розширення просвіту (ве-

силеному обміні відбувається ін-

нозні синуси).

тенсивне транскапілярне протікан-

Найбільше клапанів мають вени

яку і відбуваєтьсяКафедра

ня крові, у спокої частина капілярів

кінцівок, особливо нижніх. У венах

закрита.

тулуба і шиї кл панів значно мен-

Стінка капілярів предст вляє со-

ше. Клапани відсутні у великих ве-

бою напівпроникну мембр ну через

нах (верхня та нижня порожнисті),

Синонімнормальной:

транспортування

а також у ве ах г лови, ниркових,

молекул і рідини.

ворітній і леге евих венах.

ВЕНИ, VENAE

Для просування крові, крім кла-

панів, має значення скорочення

Будова стінкианатомии.

phleba (грєц.) — вена,

скелетних м'язів, м'язової оболон-

звідси флебіт (з пале я вен),

ки вен і всмоктувальна дія серця та

тромбофлебіт, флебографія та інші

грудної клітки.

медичні терміни.

Класифікація вен. В органах

тичні і м'язовіЛуганского

Стінка великих

оми

розрізняють

поверхневі та

вен побудована за типом артері ль-

глибо і вени:

ної (адвентиція, середня оболонка,

-

vv. superficiales,

поверхневі

інтима), але значно тонша. Елас-

вени,

розташ вані під шкірою, над

елементи у венах

власною фасцією; такі вени артерій

государственного

р звинені погано. Це пов'язано із

не супроводжують;

незначним тиском крові, яка про-

-

vv.profundae,

глиб кі

вени,

тікає по венах. Вени м ють меншу

йдуть по ходу артерій, к жну ар-

пружність, ніж артерії, тому вони

терію

упроводжують

дві

дной-

вен (кріммедицинскоговен

здатні розширюватися до значних

ме

і вени (вени-супутниці). Між

розмірів.

поверхневими і глибокими венами

Венозні клапани. У більшості

є а

астомози.

голови і шиї) рух

Венозні

спл тення

(plexus

до серцяуниверситета.

крові відб вається проти сил тяжін-

venosus). У ворюю ься з

раху-

ня, тому вони містять клапани, які

нок ч сленних аиастомозів між ве-

полегш ють рух крові у напрямку

нозними судинами. Найкр ще по-

мітні сплетення є навколо органів

Венозні клапани (valvae ven-

малого таза, а також навколо хребта

osae, венозна заслінка) представ-

і в хребтовому каналі.

215

Венозні пазухи (sinus venosus)

лення твердої мозкової оболони.

утворюються внаслідок розщеп-

їх стінка складається із щільної

215

фіб-розної тканини. Такі пазухи

яє наявність густих венозних спле-

роз-міщені в, порожнині черепа.

тень і низький тиск крові. Є дані, що

Резервуарна (депонуюча) роль

у венах міститься до 70% всієї крові

венозної системи. Велика ємність

організму (Wood, 1965). За рахунок

венозного русла виражається у ве-

депонуючої

функції венозних су-

ликих діаметрах вен порівняно з

дин в організмі відбувається пере-

відповідними артеріями. У велико-

розподіл крові при різних фізіоло-

му колі кровообігу ємність вену два

гічних та патологічних станах (шок,

рази перевищує ємність артерій,

втрата крові, серцева недостатність

проте стінки вени можуть значно

тощо).

розтягуватися, їх просвіт при цьому

Чудові сітки. Чудові сітки (rete

збільшується і в них затримується

mirabile) представляють собою такі

значна кількість крові. Цьому спри-

розгалуження кровоносних судин,

коли капілярні сітки розташовані

ве ами

Контрольні між двома

ртеріолами (в нирці).

1.

Кафедрав

На основі чого виділяють в ли-

або між двома венами (у печінці та

ке та мале кола кровообігу?

гіпофізі).

2.

Яка різниця між артеріями і

залежності від на-

пита

я:

нормальной11. Які

прямку протікання крові від-

10. Які ос бливості анастомозу-

нос о серця?

ва

ия артерій сіткоподібного і

3.

Опишіть уявлення К Г лена

кі цев го типів?

про кровообіг.

анатомии13.

4.

Які учені пр вильно описували

органи мають артерії сітко-

подібного типу?

мале коло кровообігу до Гар-

12. Які органи мають розгалужен-

вея?

ня артерій кінцевого типу?

5.

Назвіть книгу В.Г рвея, в якій

Луганского15.

він описує кровообіг і рік її

Назвіть

сн вні закономірності

р зподілу артерій в організмі

опублікування.

14. В ч му суть ангіогенетичного

6.

Кому належить честь відкриття

зак ну?

капілярів?

государственногоня про

7.

З яких шарів складаєть я

ін-

Дайте

виз

ачення обхідн го

кровообігу.

ка артерій?

16. Назвіть

уче их, які

внесли

8.

Яка структура стінки ар-терії

знач ий вклад у р зробку вчен-

еластичного,

змішаного

і

медицинского18. Для чого н

'язового типів?

бхідний кр вообіг.

17. Як змінюються бічні гілки при

9.

Що таке анастомози артерій?

розвитку

обхідн го

крово-

19.

Що таке мікроциркуляція?

24.

В яких функціональних станах

20.

Назвіть судини, які входять до

можуть перебувати капіляри?

складу мікроциркуляторного

Від чого це залежить?

русла.

25.

Опишіть будову стінки вен.

21.

Охарактеризуйте: 1) артеріоли,

26.

Яка структура і роль венозних

2) прекапіляри, 3) капіляри, 4)

клапанів?

посткапіляри, 5) венули.

27.

Де розташовується найбільша

22.

Яку роль відіграють артеріоло-

кількість венозних клапанів, в

венулярні анастомози в мікро-

яких венах вони відсутні?

циркуляції?

28.

Як класифікуються вени?

23.

Яка роль капілярів в мікроцир-

29.

Чому вени виконують депону-

куляторному руслі?

ючу оль?

Кафедра

30.

Що таке чудові сітки?

Синонім: cardia (грец.) — серце,

обернена вперед і дещо вгору та

звідси — кардіологія, електрокар-

вліво; ■ facies diaphragmatica

діограма та інші медичні терміни.

(inferior), діафрагмова (нижня)

Серце, cor, є центральним ор-

поверх-ня1, обернена вниз і дещо

ганом кровоносної системи, воно

на-зад та вправо, вона прилягає

розміщене у середньому середо-

до діафрагми;

стінні в центрі грудної порожнини,

■ margo dexter, правий край сер-

проте зміщене так, що приблизно

ця, гострий, відокремлює обидві

Кафедра

дві третини його розт шовуються

пове хні справа; він обернений

вліво від середньої лінії, поздовжня

вниз і впр во;

вісь серця спрямов на зверху вниз,

■ facies

pulmonalis

dextra

et

ззаду наперед і справа наліво. Роз-

sinistra , права та ліва легеневі

нормальнойБ розни

міри серця стан влять 14x10x7 см.,

повер-х і, в ни

обернені

до

вага — 250-300 г.

відповід их легень (рис. 75).

Частини,п ве хні і краї

анатомиинах

Серце

має сплощену конічну

На поверхні серця є поперечна

форму. В ньому розріз яють осно-

та поздовжні борозни, які відокрем-

ву і верхівку, грудни

о-реброву та

люють камери серця ззовні; в бороз-

діафрагмову поверх

і і два краї —

містяться кровоносні судини і

Луганского

правий і лівий, які назив ються ще

жирова клітковина:

легеневими поверхнями (рис. 74):

■ sulcus coronarius, вінцева бо-

■ basis cordis, основа серця — це

розда, являє с бою глибоку ко-

верхня, розширена частина орга-

лову борозну, яка відокремлює

государственного

на. Основа обернена вго у, назад

пер дс рдя від шлун чків. Пе-

і вправо, вона з'єднується з вели-

редня частина бор зни

либша

кими присерцевими судинами;

ід зад ьої, спереду бор зна

■ apex cordis, верхівка серця, є

прикрита пресередними

вуш-

медицинского

нижньою, звуженою ї заокруг-

ками;

леною його част ною, верхівка

■ sulcus intcrventricularis anteri-or,

спря ована вниз,

вперед і вліво;

передня

міжшлун чк ва

бо-

справа від верхівки є невел ка

розда, йде уздовж передньої по-

поверхуниверситетая, злегка опукла, вона

вирізка, incisure apicis cordis;

верхні серця і відокремлює пра-

■ facies

sternocostalis

(anterior),

в й а

лівий шлуночки

серця

гр дин о -ребро а

(передня)

спереду;

tricularis anterior, 7Луганского—

Рис. 74. Серце (передня поверхня). 1 — arcus aortae; 2-а. pulmonalis sinistra; 3 — trun-

cus pulmonalis; 4 — auriculasinistra; 5 — conns arteriosus (infundibulum); 6 — sulcus interven-

ventriculus sinister; 8 — apex cordis; 9 — incisura apicis cordis; 10 — ven-

государственного

triculusdexter;11—auriculadextra;12—parsascendensaortae;13—v.cavasuperior.

медицинского

■ sulcus interventricularis posteri-

КАМЕРИ СЕРЦЯ

or, задня міжшлуночкова бороз-

Серце має чотири камери — два

да, проходить уз овж н жньої

передсердя, праве та ліве, і два шлу-

поверхні серця і

відокремлює

университета

правий та лівий шлуночки с рця

ночки,

правий

а лівий. Передсер-

ззаду. Передня

та задня

дя відокремлені

міжпередсердною

перегородкою, septum interatriale,

міжшл ноч-

а шлуночки — міжшлуночковою,

кові борозни з'єднують у ділянці

septum

interventriculare. Праве

вирізки верхівки серця.

передсердя і правий шлуночок ста-

219